Ухвала КАС ВС № 120/3220/19-а

УХВАЛА 11 травня 2022 року м. Київ справа №120/3220/19-а адміністративне провадження №К/990/10221/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стеценка С.Г., суддів: Рибачука А.І., Єзерова А.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2022 року у справі № 120/3220/21-а за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області в особі ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області в особі ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 9 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано відмову у затверджені висновку від 05.09.2019 №15/2-3456 про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 1 групи інвалідності з 31.07.2018 внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України затвердити висновок про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 1 «Б» групи інвалідності з 31.07.2018 внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ в розмірі 460 250 грн. згідно Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги а розмірі у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ від 21.10.2015 № 850 з урахуванням встановленого права на отримання грошової допомоги в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб станом на 31.07.2018. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2022 року рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 9 грудня 2019 року скасовано, та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні адміністративного позову. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 9 грудня 2019 року залишити в силі. За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із такого. Спірні правовідносини у справі виникли у зв`язку із відмовою відповідача про призначення позивачу одноразової грошової допомоги. У касаційній скарзі позивач зазначає, що справа має для нього виняткове значення та вважає, що викладені у касаційній скарзі обставини обґрунтовують необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 711/1837/18, який застосовано судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові. Також скаржник зазначив. що судом апеляційної інстанції не враховано правові висновки викладені Верховним Судом в постанові від 13 лютого 2018 року по справі № 808/1866/16 та інших аналогічних справах. Дослідивши зміст касаційної скарги колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке. Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) та частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках. Вирішуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд має передусім з`ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку. Приписами пунктів 1-4 частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 2 і 3 ст. 353 цього Кодексу. Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави. Отже, завдання Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, насамперед, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у їхній процесуальній діяльності конкретної норми матеріального права, або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і в такий спосіб скерувати судову практику задля єдиного та правильного правозастосування (вказати напрям, у якому слід здійснювати реалізацію матеріальної чи, відповідно, виконання процесуальної правової норми). Навіть більше, забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу юридичної визначеності, що є одним з інтегративних складників верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється способом однакового застосування та/або виконання судом тієї самої норми закону в аналогічних справах щодо різних осіб. Одним з механізмів забезпечення Верховним Судом єдності судової практики є можливість виняткового (екстраординарного) касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), у тому разі, якщо суд касаційної інстанції з`ясує, що: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. У своїй касаційній скарзі заявник також наводить низку фактів неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, які, на думку колегії суддів, потребують ретельної перевірки. В обґрунтування наявності виключних підстав оскарження судових рішень, скаржник покликається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та розгляд цієї справи становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Аналіз аргументів касаційної скарги у їхньому логічному взаємозв`язку з обставинами справи, встановленими в рішенні суду першої інстанції та постанові суду апеляційної інстанції, дає підстави для висновку про наявність обставин, наведених у підпункті «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, і Верховний Суд, вважає за можливе, здійснити касаційний перегляд постанови рішень судів попередніх інстанцій, ухвалених у цій справі, з метою перевірки наявності наведених обґрунтувань . Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі є аргументи скаржника щодо неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 329-332, 335, 338 КАС України, УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2022 року у справі № 120/3220/21-а за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області в особі ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. Витребувати із Вінницького окружного адміністративного суду справу № 120/3220/21-а за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області в особі ліквідаційної комісії УМВС України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданими до скарги матеріалами. Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... С.Г. Стеценко А.І. Рибачук А.А. Єзеров , Судді Верховного Суду