Постанова 4854 № 400/8496/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 400/8496/21 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О. Дата і місце ухвалення 23.10.2021р., м. Миколаїв П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Бойка А.В., суддів: Федусика А.Г., Шевчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2021р. по справі №400/8496/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування п.2 наказу №150,- В С Т А Н О В И В: У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив, визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу №150 від 02.06.21 р. Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.10.2021р. позовну заяву повернуто ОСОБА_1 , на підставі ч. 2 ст. 123 КАС України, з причин визнання неповажними наведених позивачем обставин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, обґрунтовану посиланням на не правильне застосування судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт зазначив, що суд першої інстанції, приймаючи судове рішення у справі дійшов помилкового висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин, оскільки у даному випадку він скористався правом на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення в адміністративному порядку, згідно вимог ст. 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. У зв`язку з чим вважає, що адміністративний позов подано у строки встановлені ч 4. ст. 122 КАС України. З огляду на зазначене апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та повернути справу для продовження розгляду. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 06 липня 2021 року ОСОБА_1 ознайомлено з наказом Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції №150 від 02.06.21 р. «Про застосування до працівників Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення», пунктом 2 якого до нього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Не погоджуючись із застосованим дисциплінарним стягненням, 13.07.2021р. позивач звернувся до Департаменту патрульної поліції з відповідним рапортом. Листом від 17.08.2021 р. Департамент відмовив ОСОБА_1 у задоволенні поданого ним рапорту, посилаючись на законність службового розслідування, та оскаржуваного наказу. 17 вересня 2021 р. позивач направив на адресу Миколаївського окружного адміністративного суду відповідну позовну заяву. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.09.2021р позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків, шляхом надання доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду. 18 жовтня 2021р. до суду першої інстанції надійшла заява позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, обґрунтована оскарженням застосованого до нього дисциплінарного стягнення в порядку та строки встановлені ст.24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.10.2021р. позовну заяву повернуто ОСОБА_1 , на підставі ч. 2 ст. 123 КАС України, з причин визнання неповажними наведених позивачем обставин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом. Повертаючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскарження позивачем наказу про застосування дисциплінарного стягнення в порядку та строки встановлені ст. 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду з відповідним позовом, оскільки наведені вище положення передбачають дві альтернативні, не пов`язані між собою адміністративну та судову процедури оскарження рішень про накладення дисциплінарних стягнень. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України). Частиною 1 ст. 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут). Пунктом 4 ст. 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що поліцейський перебуває під захистом держави. Права поліцейського та порядок їх реалізації з урахуванням особливостей служби в поліції визначаються Конституцією та законами України. Обмеження прав поліцейського не допускається, крім випадків, визначених законом (п. 5, ст. 1 Дисциплінарного статуту). За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ч.1, ст.11 Дисциплінарного статуту). Статтею 24 Дисциплінарного статуту передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку. Розгляд рапорту про незгоду з дисциплінарним стягненням здійснюється протягом 30 календарних днів з дня його реєстрації в органі поліції шляхом проведення перевірки викладених у рапорті фактів та обставин, що, на думку поліцейського, не були враховані під час проведення службового розслідування та під час прийняття рішення про застосування до нього дисциплінарного стягнення. У разі підтвердження фактів, викладених у рапорті, керівник, який здійснює його розгляд, зобов`язаний негайно вжити заходів до поновлення прав поліцейського, усунення обставин, що призвели до таких порушень, та вирішити питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень. Про результати розгляду рапорту уповноважений керівник письмово інформує поліцейського, який подав скаргу. У разі поновлення порушених прав поліцейського у судовому порядку вищий керівник зобов`язаний негайно вжити заходів до поновлення прав поліцейського, усунення обставин, що призвели до таких порушень, та притягти до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень. Аналіз наведених вище положень Дисциплінарного статуту, свідчить, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом: 1) подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення; 2) звернення до суду в установленому порядку. З матеріалів справи вбачається, що позивач скористався наданим йому правом та протягом місячного строку оскаржив застосоване до нього дисциплінарне стягнення до Департаменту патрульної поліції. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Таким чином, після того, як особа скористалась наданим їй чинним законодавством правом на оскарження застосованого до неї дисциплінарного стягнення до прямого керівника, вона не може бути позбавлена права на звернення до суду в порядку, передбаченому процесуальним законом. Посилання суду першої інстанції на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 01.12.2020 року по справі № 807/658/18 колегія суддів вважає некоректним, з огляду на те, що правова позиція, висловлена Верховним Судом про те, що законодавець передбачив альтернативні, не пов`язані між собою, адміністративну (аж до міністра внутрішніх справ України) та судову процедури оскарження рішень про накладення дисциплінарних стягнень є наслідком аналізу положень статті 20 Дисциплінарного статуту ОВС. Тоді як редакція ст. 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України не містить сплучника "або" та передбачає можливість оскарження дисциплінарного стягнення шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку. В свою чергу, слід зазначити, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. У свою чергу, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. В даному випадку судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам позивача щодо наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України. З огляду на викладене колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позивачу позовної заяви на підставі ч. 2 ст. 123 КАС України є передчасним. Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. З урахуванням всього вищевикладеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції - скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до Миколаївського окружного адміністративного суду. Керуючись ст.ст.308, 311, 320, 322, 328,329 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.10.2021р. по справі №400/8496/21 скасувати. Справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування п.2 наказу №150 направити до Миколаївського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: А.В. Бойко Судді: А.Г. Федусик О.А. Шевчук