Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/15820/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 квітня 2022 року м. Хмельницький Справа № 686/15820/21 Провадження № 22-ц/4820/685/22 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М, Янчук Т.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Комунального підприємства «Південно-Західні тепломережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Південно-Західні тепломережі» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 січня 2022 року, встановив: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У липні 2021 року Комунальне підприємство «Південно-Західні тепломережі» (далі - Підприємство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за послуги з теплопостачання. Підприємство зазначило, що на підставі договору дарування від 27 грудня 2017 року ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . За цією адресою Підприємство надає ОСОБА_1 та ОСОБА_2 комунальні послуги з теплопостачання. Відповідачі не оплачують ці послуги, внаслідок чого за період з 1 серпня 2018 року до 17 червня 2021 року виникла заборгованість у розмірі 28 894 грн 44 коп. Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прострочили виконання зобов`язання з оплати комунальних послуг, то вони мають сплатити позивачеві 2 863 грн 40 коп. інфляційних нарахувань і 1 104 грн 27 коп. трьох процентів річних від простроченої суми. За таких обставин Підприємство просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на свою користь 28 894 грн 44 коп. боргу за послуги з теплопостачання, 2 863 грн 40 коп. інфляційних нарахувань, 1 104 грн 27 коп. трьох процентів річних, а всього - 32 862 грн 11 коп. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 січня 2022 року позов задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_1 на користь Підприємства 28 894 грн 44 коп. боргу за послуги з теплопостачання, 2 863 грн 40 коп. інфляційних нарахувань, 1 104 грн 27 коп. трьох процентів річних, 2 270 грн судового збору. В решті позову відмовлено. Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 як власник квартири не здійснював оплату за спожиті послуги з теплопостачання, внаслідок чого з нього на користь Підприємства слід стягнути борг за комунальні послуги. Оскільки ОСОБА_1 прострочив виконання грошового зобов`язання, то він повинен сплатити Підприємству суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти від простроченої суми. Матеріали справи не місять доказів про виникнення у ОСОБА_2 зобов`язання зі сплати цих коштів. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі Підприємство просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 як власник, а ОСОБА_2 як користувач квартири несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Наразі суд помилково не поклав на ОСОБА_2 борг за послуги з теплопостачання та відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Також суд не дотримався строку розгляду справи по суті. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не подали відзив на апеляційну скаргу. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції Апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильності рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з теплопостачання, інфляційних нарахувань і процентів від простроченої суми, а тому згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку в цій частині рішення суду не переглядається. 2.

Мотивувальна частина Позиція суду апеляційної інстанції Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини На підставі договору дарування від 27 грудня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Палінчак Т.В. (зареєстровано в реєстрі за №7234), ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Підприємство здійснює надання послуг з теплопостачання (централізовані опалення та постачання гарячої води) до цієї квартири. ОСОБА_1 не оплатив ці послуги в повному обсязі, внаслідок чого за період з 1 серпня 2018 року до 1 червня 2021 року виникла заборгованість у розмірі 28 894 грн 44 коп. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання зі сплати комунальних послуг Підприємство нарахувало відповідачам 2 863 грн 40 коп. інфляційних втрат і 1 104 грн 27 коп. трьох процентів річних від простроченої суми за період з 21 вересня 2018 року до 17 червня 2020 року. Застосовані норми права Статтею 67 ЖК Української РСР установлено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Відповідно до ст. 1 Закону України від 9 листопада 2017 року №2189-VІІІ «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон №2189-VІІІ) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Одним із різновидів комунальних послуг є послуги з постачання теплової енергії та гарячої води (ст. 5 Закону №2189-VІІІ). За змістом п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону №2189-VІІІ індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. В силу ст. 9 Закону №2189-VІІІ споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Згідно з ч. 6 ст. 19 Закону України від 2 червня 2005 року № 2633-ІV «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Із положень ч. 1 ст. 526 ЦК України слідує, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Як передбачено ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Статтею 322 ЦК України встановлено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної особи в забезпеченні належних умов проживання у житлових приміщеннях у порядку, встановленому законодавством. Ця діяльність здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг, укладених між їх виконавцями та споживачами. Теплопостачання (централізовані опалення та постачання гарячої води) є одним із видів комунальних послуг, який забезпечує належне утримання та збереження нерухомого майна. Споживачі зобов`язані оплатити надані житлово-комунальні послуги відповідно до умов укладеного договору. Водночас відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Предметом виконання грошового зобов`язання за договором про надання житлово-комунальних послуг є певна грошова сума, що має бути сплачена споживачем виконавцю. Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства. Прострочення виконання споживачем зобов`язання зі сплати житлово-комунальних послуг тягне за собою нарахування інфляційних втрат і трьох процентів річних як особливої міри відповідальності боржника за знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів, а також утримання та користування боржником цими коштами. Право власності є абсолютним правом, яке здійснюється власником на свій розсуд незалежно від волі інших осіб. Одночасно на власника покладаються певні зобов`язання, зокрема витрати, пов`язані з майном, тягар його утримання та охорони. Власники житлового приміщення, а також дієздатні особи, які проживають та зареєстровані у житлі, користуються нарівні з власником усіма житлово-комунальними послугами, зобов`язані брати участь в оплаті цих послуг. Встановивши, що протягом 2018-2021 років ОСОБА_1 не здійснював оплату послуг із теплопостачання та прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати цих послуг, суд першої інстанції стягнув з нього як власника квартири на користь Підприємства борг за комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та три проценти річних від простроченої суми. Відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 9) вказують на те, що до 27 грудня 2017 року ОСОБА_2 була власником квартири АДРЕСА_1 . Водночас матеріали справи не містять достатніх і достовірних даних про те, що у період з 1 серпня 2018 року до 1 червня 2021 року (час виникнення заборгованості з оплати комунальних послуг) ОСОБА_2 проживала та була зареєстрована у цій квартирі, а також користувалася нарівні з власником усіма житлово-комунальними послугами. За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що виникнення у ОСОБА_2 зобов`язання з оплати послуг із теплопостачання не доведено. Посилання Підприємства на обґрунтованість своїх вимог і неналежну оцінку судом досліджених доказів не відповідають фактичним обставинам справи. Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про те, що суд не дотримався норм матеріального права, є безпідставними. Процесуальні дії суду першої інстанції не вплинули на правильність вирішення спору. 3.Висновки суду апеляційної інстанції Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, постановив: Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Південно-Західні тепломережі» залишити без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 січня 2022 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Судді: О.І. Ярмолюк Л.М. Грох Т.О. Янчук Головуючий у першій інстанції - Павловська А.А. Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 45