LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд308/2968/19

від 29.03.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 березня 2022 рокуЛьвівСправа № 308/2968/19 пров. № А/857/2142/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Гінди О.М., суддів: Ніколіна В.В., Пліша М.А., за участю секретаря судових засідань - Михальської М.Р., розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Закарпатської митниці на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 вересня 2021 року (головуючий суддя: Придачук, О.А. місце ухвалення - м. Ужгород) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці про скасування постанови в справі про порушення митних правил, - встановив: ОСОБА_1 , 15.03.2019 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 1025/30500/19 від 05.03.2019, а провадження у справі закрити. Обґрунтовуючи позов, покликається на те, що на момент перетину кордону 17.02.2019 у нього перебував у користуванні легковий автомобіль марки BMW, реєстраційний НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , що підтверджується копією технічного паспорту на авто виданого 14.07.2004 UAS 843954, ксерокопією довіреності на керування автомобілем від 05.12.2017. Автомобіль перебував на ремонті з 28.12.2017 по 16.02.2019 року, що унеможливлювало перетин кордону у встановлений законом термін, про що було повідомлено Закарпатську митницю ДФС письмово. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 вересня 2021 року позов задоволено. Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що суперечить нормам матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та винести нове, яким у задоволені позову відмовити. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт аварії чи дії обставин непереборної сили, а тому термін перебування автомобіля на ремонті, в контексті ст. 192 МК України, не підлягає виключенню зі встановленого ст. 95 МК України строку транзитного перевезення для автомобільного транспорту, оскільки його не перериває. Крім того, ремонт автомобіля не перешкоджав позивачу вивезти автомобіль за допомогою інших способів чи засобів. Позивач, 29.03.2022 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце. У відповідності до ч. 3 ст. 268 і ч. 4 ст. 229 КАС України неприбуття сторін не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких мотивів. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити, оскільки позивачем доведено неможливість експлуатації транспортного засобу у зв`язку з його поломкою та відповідно неможливість вивезти автомобіль за межі митної території України у встановлений статтею 95 МК України строк. З цими висновками суду першої інстанції, не погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на таке. Відповідно до ст. 90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Статтею 95 Митного кодексу України встановлені строки транзитних перевезень, зокрема. Для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб). Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 381 Митного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом. У разі порушення зобов`язання про транзит через митну територію України транспортних засобів особистого користування, за винятком випадків, коли таке порушення сталося внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідними документами, внесена грошова застава використовується в порядку, визначеному статтею 313 цього Кодексу. Відповідно до ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Частиною 1 ст. 522 Митного кодексу України передбачено, що справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468, 469, частинами першою - п`ятою статті 470, статтями 474, 475, 477-480, частинами першою - п`ятою статті 481, статтею 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів. Згідно з ч. 1 ст. 467 Митного кодексу України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень. Слід зазначити, що перелік триваючих правопорушень не є вичерпним, а лише конкретизуючим щодо окремих статей. При цьому в положеннях Митного кодексу України не міститься визначення триваючого правопорушення. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Цей стан продовжується протягом певного терміну і винна особа безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на неї обов`язків. Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що не вивезення транспортного засобу, що перебуває в режимі транзиту, та щодо якого існує обов`язок вивезення за межі митної території протягом 10-денного строку, (5-денного строку у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці), є триваючим правопорушенням, оскільки в даному випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов`язку. Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно постанови у справі про порушення митних правил № 1025/30500/19 від 05.03.2019, під керуванням громадянина ОСОБА_1 17.02.2019 о 22 год 11 хв у зону митного контролю ділянки «виїзд з України» митного посту «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС, заїхав автомобіль марки «BMW 520І», реєстраційний номерний знак Чехії НОМЕР_1 . Під час здійснення митних формальностей встановлено, що 27.12.2017 о 14 год 15 хв через митний пункт пропуску «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС, громадянин ОСОБА_1 , ввіз на митну територію України зазначений вище автомобіль марки «BMW 520І», реєстраційний номерний знак Чехії НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_3 , в митному режимі «транзит». Станом на 17.02.2019 вказаний автомобіль не вивезено за межі митної території України. У зв`язку із тим, що вказані дії позивача містили ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн. Суд апеляційної інстанції зазначає, що основним аргументом не вивезення транспортного засобу, у визначені законом строки, позивач вказує перебування такого з 28.12.2017 по 16.02.2019 на ремонті Однак, суд апеляційної інстанції не бере до уваги вищевказані покликання позивача, з огляду на таке. Частиною 1 ст. 192 Митного кодексу України передбачено, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов`язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу. Відповідно до ч. 1 ст. 460 Митного кодексу України, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом. Отже, лише внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, особа може бути звільнена від відповідальності за порушення митних правил передбачених, зокрема і ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України. Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657 затверджено Порядок виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, який зареєстровано в Міністерстві юстиції 02.10.2012 за № 1669/21981 (далі-Порядок № 657). Так згідно п. 1 розділу VIII Підтвердження факту втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили Порядку № 657, положення цього розділу застосовуються у випадках, коли Кодексом або іншими актами законодавства України з питань державної митної справи передбачено надання митному органу документального підтвердження факту аварії чи дії обставин непереборної сили. У п. 2 розділу VIII Порядку № 657 наведено визначення термінів, зокрема: аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв`язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи; документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили; обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов`язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем. Пунктом 3 розділу VIII Порядку № 657 передбачено, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції. Відповідно до п. 5 розділу VIII Порядку № 657, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили. З системного аналізу вищенаведених норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява, яка подається про факт несправності транспортного засобу «BMW 520І», реєстраційний номерний знак Чехії НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_3 , не може розцінюватися як доказ, який підтверджує факт аварії чи дії обставин непереборної сили, у ході провадження по справі про порушення митних правил, оскільки поломка транспортного засобу, відбулася внаслідок звичайної експлуатації автомобіля, чого позивач не заперечує. Крім цього доказів того, що ремонт цього автомобіля мав місце саме внаслідок аварії чи дії обставин непереборної сили, в розумінні п. п. 2, 3, 5 розділу VIII Порядку № 657, позивачем не надано. Разом з тим, ФОП ОСОБА_2 , не є суб`єктом, який наділений правом видавати відповідні документи, що підтверджують наявність аварії чи обставин непереборної сили, в розумінні п. 5 розділу VIII Порядку №

657. Таким чином, на думку суду апеляційної інстанції, підстави для застосування відносно ОСОБА_1 положень ч. 1 ст. 460 Митного кодексу України, яка виключає адміністративну відповідальність у випадках наявності наслідків аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб відсутні. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову, оскільки ОСОБА_1 перевищив встановлений Митним кодексом України строк доставки транспортного засобу, що перебуває в митному режимі «транзит», а тому в діях позивача є склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, а отже оскаржувана постанова винесена на підставі та в межах повноважень наданих митному органу, у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, а тому є законною. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції при задоволенні позову допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття постанови про відмову у задоволенні позову. Керуючись ст. ст. 268, 271, 272, 286, 315, 317, 321, 322, КАС України, суд - постановив: апеляційну скаргу Закарпатської митниці задовольнити. Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 вересня 2021 року у справі № 308/2968/19 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. М. Гінда судді В. В. Ніколін М. А. Пліш Повне судове рішення складено 31.03.2022.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»