Постанова 4815 № 569/694/19

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 березня 2022 року м. Рівне Справа № 569/694/19 Провадження № 22-ц/4815/317/22 Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Шимківа С.С., суддів: - Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М., секретар судового засідання - Ковальчук Л.В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - комунальне підприємство "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації", треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Польової Еріки Миколаївни на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 12 листопада 2021 року (постановленої у складі судді Ковальова І.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації", третя особа - ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_3 про визнання дій державного реєстратора протиправними, скасування державної реєстрації права власності щодо земельної ділянки,- в с т а н о в и в : У провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації", треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання дій державного реєстратора протиправними, скасування державної реєстрації права власності щодо земельної ділянки. 10 листопада 2021 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Дупак В.Г. подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив суд накласти арешт та заборону вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:071:0362, площею 0,608 га та земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:071:0363, площею 0,0292 га, які були утворені внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:071:0305, реєстраційні дії стосовно якої є предметом розгляду даної справи. Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 12 листопада 2021 року заяву про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт та заборону вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:071:0362, площею 0,608 га та земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:071:0363, площею 0,0292 га, які були утворені внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:071:0305 до вирішення справи по суті. Не погоджуючись із ухвалою місцевого суду, представник ОСОБА_3 - адвокат Польова Е.М. оскаржила її в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі зазначає, що місцевим судом протиправно вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, яка не належить відповідачеві. Крім того, заявлений позов є немайновим, а задоволення позовних вимог не матиме наслідку набуття чи відновлення права позивача на земельну ділянку. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. У поданому на апеляційну скаргу відзиві представник позивача просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а ухвалу місцевого суду - без змін. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд приходить до висновку про її задоволення, виходячи з наступного. Судом встановлено, що у провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації", треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання дій державного реєстратора комунального закладу "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" Іллюк Наталії Валеріївни протиправними та скасування державної реєстрації права власності за номером 25603800 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:071:0305 площею 0,09 (га) з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 10 листопада 2021 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Дупак В.Г. подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт та заборону вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:071:0362, площею 0,608 га та земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:071:0363, площею 0,0292 га, які були утворені внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:071:0305, реєстраційні дії стосовно якої є предметом розгляду даної справи. Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження N 14-729цс19) вказано, що: "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову". У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження N 14-88цс20) зазначено, що "умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача". З матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка була поділена на: земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:071:0362, площею 0,608 га та земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:071:0363, площею 0,0292 га, які перебувають у власності третьої особи - ОСОБА_3 .. Разом з цим, при задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, місцевий суд не звернув уваги, що позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві. У даному випадку, спірні земельні ділянки належать третій особі - ОСОБА_3 .. Тому, накладення арешту на майно особи, яка не є відповідачем у справі, є помилковим. До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 24.02.2021 року, справа № 755/5333/20. Крім того, заявлений позов є немайновим, а задоволення позовних вимог не матиме наслідку набуття чи відновлення права позивача на земельну спірну ділянку. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про скасування ухвали суду першої інстанції та відмови у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову. Керуючись ст.ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Польової Еріки Миколаївни задовольнити. Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 12 листопада 2021 року скасувати. У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Повний текст постанови виготовлений 24 березня 2022 року. Головуючий-суддя Шимків С.С. Судді: Гордійчук С.О. Ковальчук Н.М.