Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 951/976/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 березня 2022 рокуЛьвівСправа № 951/976/21 пров. № А/857/1490/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Гінди О.М., суддів: Ніколіна В.В., Пліша М.А., за участю секретаря судових засідань - Михальської М.Р., розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 13 грудня 2021 року (головуючий суддя: Братків І.І. місце ухвалення - смт. Козова) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови, - встановив: ОСОБА_1 , 29.11.2021 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО № 5051653 від 20 листопада 2021 року, винесену інспектором відділу поліції (м. Бережани) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Малик В.М. про накладення щодо нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн, а провадження закрити. Обґрунтовує позов тим, що оскаржувана постанова винесена безпідставно та з істотним порушенням його прав, не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню. Так, інспектором при винесенні постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, будь-які пояснення очевидців, які б підтвердили порушення позивачем ПДР, фото-, відео фіксація зазначеного порушення відсутні. Вказує, що інспектор, як суб`єкт владних повноважень, отримав від нього пояснення з приводу незгоди з обвинуваченням у скоєнні адміністративного правопорушення, в силу вимог ч. 5 ст. 258 КУпАП, вправі був скласти протокол про допущення ним адміністративного правопорушення, а не виносити постанову. Рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 13 грудня 2021 року адміністративний позов задоволено. Із цим рішенням суду першої інстанції не погодилося Головне управління Національної поліції в Тернопільській області та оскаржило його в апеляційному порядку. Вважає, що зазначене рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що матеріалами справи підтверджено порушення позивачем Правил дорожнього руху, а тому оскаржувану постанову винесено працівником поліції у межах повноважень та у суворому дотриманні закону, відповідно до об`єктивних обставин справи. Позивачем, 09.06.2020 подано відзив на апеляційну, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце. У відповідності до ч. 3 ст. 268 і ч. 4 ст. 229 КАС України неприбуття сторін не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з таких мотивів. Судом першої інстанції встановлено, що 20.11.2021 інспектором Відділу поліції (м. Бережани) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області Маликом В. М. відносно позивача винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО № 5051653, якою останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. Відповідно до вказаної постанови, 20.11.2021 11:32 год. в м. Бережани по вул. Тернопільська, 20 водій порушив п. 9.2.б. ПДР, а саме порушення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у матеріалах справи відсутні докази, які б підтвердили факти порушення позивачем Правил дорожнього руху, свідчить про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірність прийнятої ним постанови. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Стосовно покликання позивача, що при винесенні оскаржуваної постанови працівником поліції, всупереч вимогам КУпАП, не складено протокол про адміністративне правопорушення, то суд апеляційної інстанції вважає, такі безпідставними, з огляду на наступне. Так, згідно ч. ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Відповідно до ч. 1 ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, правил дорожнього руху за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Таким чином, аналіз наведених правових норм, дає підстави для висновку, що працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення за порушення ПДР, зокрема ч. 2 ст. 122 КУпАП, без складення протоколу про адміністративне правопорушення. Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до п. б п. 9.2 розділу

9. ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНІ СИГНАЛИ Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР України), водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку, зокрема, перед перестроюванням, поворотом або розворотом. Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд апеляційної інстанції зазначає, що саме на суб`єкта владних повноважень, у розглядуваній справі - Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, покладено обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про накладення адміністративного стягнення. Однак, в матеріалах справи відсутній будь-який доказ, як-то відеозапис з нагрудного реєстратора інспектора поліції тощо, який би підтвердив саме факт порушення позивачем п. п. б п. 9.2 розділу

9. ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНІ СИГНАЛИ ПДР України, що свідчить про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірність прийнятої ним постанови. Разом з тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що відеоматеріали з нагрудного відео-реєстратора працівника поліції, які додані до матеріалів справи, не відповідають обставинам викладеним в оскаржуваній постанові, так як, з вказаного відео не вбачається, що позивач здійснив порушення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху. Оскільки, на вказаному відеозаписі міститься лише епізод розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо позивача та розмови працівників поліції з ОСОБА_1 , однак самого факту порушення ПДР України не зафіксовано. Суд апеляційної інстанції вважає, що аналіз фактичних обставин справи, установлених під час розгляду справи, у їх взаємному зв`язку та сукупності, та мотивів, покладених в основу оскаржуваного судового рішень, дає підстави для висновку про недоведеність у спірних правовідносинах належними та допустимими доказами вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції, погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено факту вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху, а саме вимог п. п. б п. 9.2 розділу

9. ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНІ СИГНАЛИ ПДР України, оскільки в матеріалах справи, наявних доказів на підтвердження вчинення порушення не має. Аналогічна позиція у подібних спірних правовідносинах викладена в постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 524/821/17, від 23.10.2019 у справі 357/10134/17. Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Національної поліції в Тернопільській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано рішення суду першої інстанції, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін. Керуючись ст. ст. 268, 271, 272, 286, 308, 315, 316, 321, 322, КАС України, суд - постановив: апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 13 грудня 2021 року у справі № 951/976/21 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. М. Гінда судді В. В. Ніколін М. А. Пліш Повне судове рішення складено 23.03.22