LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд560/11954/21

від 16.03.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/11954/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О. Суддя-доповідач - Смілянець Е. С. 16 березня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Смілянця Е. С. суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. , за участю: секретаря судового засідання: Григорук В.С., відповідача: ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, В С Т А Н О В И В : у вересні 2021 року позивач, Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулось в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 63010,22 грн, який визначений податковими повідомленнями-рішеннями форми "Ф": №0005647-0414-2209 від 29.11.2020 в сумі 1873,68 грн та №0005648-0414-2209 від 29.11.2020 в сумі 61136,54 грн. Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 11.11.2021 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що податкова вимога та податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалися, матеріали справи містять розрахунок податкового зобов`язання, які підтверджують правильність нарахування податкових зобов`язань. Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що розрахунок податкового зобов`язання є неправильним, крім того нею погашено податковий борг, тому податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №0005648-0414-2209 від 29.11.2020 в сумі 61136,54 грн є незаконним. Вважає, що позивач звернувся до суду із пропуском строку, встановленого законом. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначає, що згідно даних облікової картки платника податків, з урахуванням часткової сплати податкового боргу в розмірі 3924,74 грн, сума податкового боргу ОСОБА_1 складає 59085,48 грн. Проте, вжиті позивачем заходи не призвели до добровільного погашення відповідачем заборгованості, що зумовило звернення до суду з цим позовом. В судовому засіданні позивач підтримала доводи апеляційної скарги та просила суд задовольнити її. Представник відповідача в судове засідання не з`явився про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, яка прибула в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за ОСОБА_1 рахується податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 59085,48 грн, який виник, на підставі податкового повідомлення-рішення форми "Ф" №0005648-0414-2209 від 29.11.2020 в сумі 61136,54 грн, з урахуванням часткової сплати. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб`єктів владних повноважень, визначені у ч. 2 ст. 2 КАС України. Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України). Статтею 16 ПК України визначено, що платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом та законами з питань митної справи. Грошове зобов`язання платника податків-сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України). Згідно з пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Відповідно до пп. а) пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Кодексу, податкове зобов`язання за звітний рік, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. В силу п. 15.1. ст. 15 Кодексу, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Як встановлено судом першої інстанції, позивачем рекомендованим листом з повідомленням про вручення надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ф" №10887-13 від 16.02.2021. Зазначена заборгованість відповідача підтверджується: довідкою про суми податкового боргу платника, розрахунком суми позовних вимог, податковим повідомленням-рішенням форми "Ф" №0005648-0414-2209 від 29.11.2020. Разом з тим встановлено, що податкова вимога та податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалися. Слід також зазначити, що матеріали справи містять розрахунок податкового зобов`язання, які підтверджують правильність нарахування податкових зобов`язань. При цьому встановлено, що загальна сума боргу, що рахувалася за відповідачем становила 63010,22 грн, з урахуванням часткової сплати податкового боргу в розмірі 3924,74 грн, тому позивачем було уточнено позовні вимоги та заявлено до стягнення 59085,48 грн. В зв`язку з тим, що податкове зобов`язання є узгодженим тому суд не може надавати оцінку доводом відповідача щодо правомірності нарахування податкового зобов`язання, такі доводи необхідно досліджувати в разі оскарження податкового повідомлення-рішення та відповідної вимоги. Колегія суддів також вважає помилковими доводи відповідача, що до звернення позивача до суду із пропуском, встановлено строку, оскільки відповідно до п. 102.4 ст. 102 Кодексу, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Як вірно зазначено судом першої інстанції, якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним. Тобто, позивачем позовну заяву подано в межах строку звернення до суду. Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо правомірності вимоги Головного управління ДПС у Хмельницькій області про стягнення з ОСОБА_1 коштів у рахунок погашення податкового боргу в сумі 59085,48 грн. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 23 березня 2022 року. Головуючий Смілянець Е. С. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»