Постанова 4857 № 300/4852/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 березня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/4852/21 пров. № А/857/704/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Шавеля Р.М., суддів Бруновської Н.В. та Хобор Р.Б., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській обл. на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.12.2021р. в адміністративній справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській обл. до Рошнівського ліцею Тисменицької міської ради про зупинення та заборону експлуатації будівель (споруд, приміщень) навчального закладу до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки (суддя суду І інстанції: Матуляк Я.П.; час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 02.12.2021р., м.Івано-Франківськ; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: не зазначена),- В С Т А Н О В И В: 31.08.2021р. (згідно з відтиском поштового штемпеля на конверті) Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській обл. (надалі- позивач, ГУ ДСНС України в Івано-Франківській обл.) звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив застосувати заходи реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень) Рошнівського ліцею Тисменицької міської ради (надалі відповідач, Рошнівський ліцей), що знаходяться за адресою: Івано-Франківська обл., Тисменицький район, с.Рошнів, вул.Гостинець, буд.153А, шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки (а.с.2-8, 24). Розгляд цієї справи, що віднесена процесуальним законом до справ незначної складності, проведено судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.26-27). Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.12.2021р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.40-47). Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ГУ ДСНС України в Івано-Франківській обл., який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задовольнити (а.с.49-55). Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що проведеною позаплановою перевіркою відповідача виявлені порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Наведені порушення залишаються неусунутими зі сторони відповідача. Неусунення таких порушень може призвести до виникнення пожежі, сприяти її поширенню та перешкоджати її оперативному виявленню. Чинне законодавство пов`язує наявність чи відсутність загрози для життя і здоров`я людей від тих чи інших порушень законодавства у сфері пожежної безпеки не тільки із їхньої можливістю спричинити саму пожежу, але й сприяти її швидкому розвитку. Разом з тим, під час вирішення спору суд не врахував факторів небезпеки, не надав їм правової оцінки, а також залишив поза увагою ту обставину, що запропонований захід реагування має крайній та тимчасовий характер через наявність неусунутих порушень, які несуть реальну загрозу життю та здоров`ю людей. Період дії вказаного фактору залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Також під час розгляду справи відповідачем не надано належних і допустимих доказів усунення виявлених порушень. Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Апеляційний розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав. Як встановлено під час судового розгляду, за результатами проведеної у період з 03.02.2020р. по 14.02.2020р. позапланової перевірки Рошнівського ліцею Тисменицьким РВ Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській обл. винесено припис № 46 від 14.02.2020р. про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, яким вимагалось вжити до 03.05.2020р. заходи по усуненню порушень виявлених перевіркою (а.с.21-22). Відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на виконання окремого доручення ДСНС України № В-168 від 26.05.2021р. «Про забезпечення пожежної безпеки у закладах освіти», наказу ГУ ДСНС України в Івано-Франківській обл. № Нс-134/54 від 08.06.2021р. «Про проведення позапланових перевірок у закладах освіти» та посвідчення на проведення перевірки № 168/21-44 від 09.06.2021р., головними інспекторами ВЗНС Івано-Франківського РУ ГУ ДСНС в Івано-Франківській обл. Бойчуком В.Д. та Лешком А.В. проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо виконання суб`єктом господарювання вимог припису про усунення порушень законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Тисменицького РВ УДСНС в області № 46 від 14.02.2020р., за результатами якого складено Акт № 66/21-47 від 18.06.2021р. (а.с.13-20). В ході перевірки приміщень Рошнівського ліцею, що розташовані за адресою: Івано-Франківська обл., Тисменицький район, с.Рошнів, вул.Гостинець, буд.153А, встановлено, що експлуатація даного об`єкту здійснюється з порушеннями вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Зокрема, проведеним заходом виявлено наступні порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки: не оброблено вогнетривким розчином дерев`яні конструкції горищних приміщень будівлі (п.2.5 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затв. наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р.); приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (п.1.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затв. наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р.); об`єкт не забезпечено зовнішнім протипожежним водопостачанням (п.2.1. розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затв. наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р.). приміщення ліцею не доукомплектовано первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) (п.3.6 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затв. наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р.). Під час судового розгляду відповідачем надані докази на підтвердження часткового усунення виявлених порушень, зокрема, Відділом освіти Тисменицької міської ради вжито заходів для усунення порушень дотримання вимог пожежної безпеки. Так, згідно умов договору № 146/27/09/21 від 27.09.2021р. проведено перезарядку, ремонт та технічне обслуговування вогнегасників (а.с.36). Відповідно до акту від 06.10.2021р. виконаних робіт проведено наступні роботи: технічне обслуговування /ТО/ вогнегасника ВП-2 у кількості 5 штук, ТО вогнегасника ВП-5 у кількості 107 шт., ТО вогнегасника ВП-6 у кількості 2 шт., ТО вогнегасника ОУ-2 у кількості 20 шт., ТО вогнегасника ОУ-3 у кількості 20 шт., заміна поліетиленової пломби у кількості 152 шт.; заміна клапану випускн. вогнегасника (24 шт.); заміна чеки (4 шт.); заміна клапана запопожного (15 шт.); заміна манометра до ВП (8 шт.); заміна пружини (9 шт.), заміна трубки сифонної (16 шт.); заміна клапана випускн. для вогнегасника (9 шт.), ТО вогнегасника ВП-9 (3 шт.) (а.с.35). Разом з тим, відповідачем не представлено доказів усунення таких порушень як відсутність оброблення вогнетривким розчином дерев`яних конструкцій горищних приміщень будівлі; відсутність обладнання приміщення системами протипожежного захисту; відсутність забезпечення об`єкта зовнішнім протипожежним водопостачанням. При цьому, наведені порушення установлених законодавством вимог пожежної безпеки відповідач вважає такими, що самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожеж; позивач належним чином не довів тої обставини, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що в контексті діючих норм законодавства настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища. Враховуючи те, що заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто, вказати та довести, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки. З огляду на це, оцінюванню підлягає питання, чи є захід реагування співрозмірним до мети його застосування і що таке втручання у права відповідача буде пропорційним і, таким чином, буде досягнуто справедливий баланс між інтересами відповідача та публічними інтересами. Метою застосування цього заходу є відвернення ймовірного настання для прав та інтересів невизначеного кола осіб негативних наслідків виявлених порушень. Такі негативні наслідки полягають у завданні шкоди життю та здоров`ю людей, але їх настання є вірогідною подією. У зв`язку з цим, суд вважає обраний позивачем захід реагування таким, що не в повній мірі відповідає критеріям пропорційності, так як обґрунтування застосування зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд і приміщень) Рошнівського ліцею за адресою: Івано-Франківська обл., Тисменицький район, с.Рошнів, вул.Гостинець, буд.153А, з врахуванням характеру виявлених порушень позивачем не наведено і належними доказами не доведено. Системно аналізуючи положення ч.5 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та ст.ст.68, 70 Кодексу цивільного захисту України, суд також прийшов до висновку, що цими правовими нормами установлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров`ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень. Суд звернув увагу на те, що в даному випадку виявлені позивачем порушення установлених законодавством вимог пожежної безпеки самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожеж, але можуть створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі. Проте, оскільки ризик виникнення пожежі має вірогідний характер і він безпосередньо не виникає внаслідок виявлених порушень, то позивач вправі на підставі положень ст.ст.68, 69 Кодексу цивільного захисту України самостійно вжити заходи реагування шляхом видачі приписів, постанов і розпоряджень щодо усунення таких порушень. Крім того, судом не встановлено, що виявлені порушення викликають необхідність застосування саме судом заходів реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації певних будівель (споруд і приміщень) Рошнівського ліцею. Водночас, суд прийняв до уваги наведені відповідачем твердження щодо вжиття відповідних заходів, спрямованих на дотримання техногенної та пожежної безпеки та вчинення дій на усунення порушень, виявлених перевіркою. Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є помилковими, оскільки вони не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та суперечать вимогам чинного законодавства, з огляду на таке. Частиною 5 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень. Згідно з ч.7 ст.7 цього Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. За приписами ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Частиною 1 ст.70 зазначеного Кодексу визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Правила пожежної безпеки в Україні, затв. наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р., є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (п.4 Розділ І вказаних Правил). Пунктами 26 та 33 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю, а небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини. Згідно визначення ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища. Звідси, чинне законодавство пов`язує наявність чи відсутність загрози для життя і здоров`я людей від тих чи інших порушень законодавства у сфері пожежної безпеки не тільки із їхньою можливістю спричинити саму пожежу, але й сприяти її швидкому розвитку. Таким чином, у випадку наявності підстав для застосування одного з таких заходів реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, орган контролю звертається до суду із адміністративним позовом. В розглядуваному випадку позивачем шляхом проведення перевірки щодо виконання субєктом господарювання умов припису про усунення порушень законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, виявлена сукупність порушень законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки під час експлуатації будівель (споруд і приміщень) Рошнівського ліцею, при цьому на час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем не у повній мірі такі порушення були усунуті. У частині доводів апелянта колегія суддів враховує, що застосування розглядуваного крайнього заходу обґрунтовано позивачем належними доказами та причинами. Так, представленими доказами доводиться факт часткового усунення відповідачем виявлених порушень законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, при цьому значна частина порушень залишається неусунутою, хоча строки їх усунення минули. Обґрунтування наведеного заходу зумовлено необхідністю вжиття дієвих та своєчасних заходів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж. Також враховуючи цільове призначення наведеного об`єкта відповідача та виявлені під час його експлуатації порушення, тривалий час їх неусунення, в колегії суддів не виникає сумнівів щодо обґрунтованості доводів позивача про наявність за цих умов загрози безпосередньо життю та здоров`ю людей. При цьому, колегія суддів зауважує, що поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, встановлені у цій справі порушення, безперечно, в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, оскільки стосуються, зокрема, протипожежних норм. Зокрема, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що системи пожежної сигналізації, оповіщування про пожежу та управління евакуацією людей, устаткування передавання тривожних сповіщень, евакуаційне освітлення призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів, як наприклад, евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, відключення або блокування (розблокування) інших інженерних систем. Невлаштування систем протипожежного захисту збільшує час виявлення пожежі, що, у свою чергу, призводить до несвоєчасних заходів щодо евакуації людей та матеріальних цінностей та може призвести до отримання травм, загибелі людей, що знаходяться в будівлі, та значних матеріальних втрат. Непроведення вогнезахисного обробляння дерев`яних конструкцій горища вогнетривким розчином пришвидшить процес горіння та розповсюдження продуктів горіння по будівлі та на горищі, руйнування несучих дерев`яних конструкцій, шо призведе до руйнування перекриття поверху під горищним приміщенням, перехід пожежі на всю площу приміщення та на сусідні будівлі, що, в свою чергу, створює загрозу життю та/або здоров`ю людей. Відсутність та несправність на об`єкті зовнішнього протипожежного водопостачання не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, чим створюється загроза безпеці людей від її небезпечних чинників. Також відсутність зовнішніх джерел протипожежного водопостачання на об`єктах з перебуванням людей веде до перебоїв роботи пожежної техніки та подачі вогнегасних речовин в разі виникнення пожежі, що сприяє пожежі на значну площу, унеможливлює проведення заходів по рятуванню та евакуації людей. Згідно практики Європейського суду з прав людини оцінка додержання ст.1 Першого протоколу спирається на «справедливу рівновагу (баланс)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням у право власності, й інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання (рішення в справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції»). Однак цей баланс не варто розуміти як необхідність обов`язкового досягнення «соціальної справедливості» у кожній конкретній справі. Зазначений критерій означає, що повинно бути розумне співвідношення (іншими словами - обґрунтована пропорційність) між метою, якої передбачається досягти, та засобами, що для цього використовуються. «Справедливого балансу» не буде дотримано, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення в справі «Трегубенко проти України»). Тобто порушення ст.1 Першого протоколу становить не саме по собі ущемлення прав особи, а наявний істотний дисбаланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право особи на мирне володіння своїм майном (рішення від 23.01.2014р. в справі «East/West Alliance Limited» проти України»). У пошуках «справедливої рівноваги» Європейський суд з прав людини враховує велику кількість різноманітних чинників. Але й у цих питаннях (як і в питаннях наявності «суспільного інтересу») також визнає за державою достатньо широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах. Що стосується конкретних обставин справи, то заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді заборони експлуатації будівлі слід застосувати з метою попередження негативних наслідків, які можуть настати за наявних умов існування реальної загрози життю та здоров`ю людей. Неусунуті відповідачем порушення є істотними та виключними, несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливають: на забезпечення безпеки роботи відповідача (його працівників, відвідувачів, дітей (учнів)) у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей (учнів) та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації. При збереженні таких умов існує реальна загроза життю, отримання травм або шкоди їх здоров`ю. Кожне із зазначених в акті перевірки порушення саме по собі створює очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а їх сукупність вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування. При цьому, існування (неусунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей (відсутність оброблення вогнетривким розчином дерев`яних конструкцій горищних приміщень будівлі; відсутність обладнання приміщення системами протипожежного захисту; відсутність забезпечення об`єкта зовнішнім протипожежним водопостачанням), є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень. Водночас, можливі обмеження відповідача в здійсненні ним основної діяльності за наслідками застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), не можуть бути співрозмірними із гарантованими державою правами людини на життя і здоров`я, особисту безпеку, які є найвищою соціальною цінністю, а їх забезпечення - головним обов`язком держави. Виділення відповідачем такого окремого суб`єкта в розглядуваних правовідносинах як заклад освіти колегія суддів вважає помилковим з наступних підстав. Норма ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України передбачає можливість застосування у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення: роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів; експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень; випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Отже, вказана норма оперує узагальненими поняттями, без виділення конкретних особливостей наведених робіт, будівель, випуску продукції тощо. Водночас, виділення таких узагальнених об`єктів не перешкоджає застосуванню норм Кодексу цивільного захисту України до будівель і споруд навчальних закладів. При цьому, наявність такого виду експлуатації як забезпечення навчального процесу закладу освіти, не є обставиною, яка унеможливлює поширення норм Кодексу цивільного захисту України на вказані об`єкти. Враховуючи характер порушень, виявлених під час проведення перевірки відповідача, які станом на час розгляду цієї справи в суді не усунуті, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що вони можуть призвести до займання і розповсюдження вогню та безумовно пов`язанні з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі. Вказані порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення. Із урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що позовні вимоги ГУ ДСНС України в Івано-Франківській обл. про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є частково обґрунтованими, підтверджуються долученими до матеріалів справи доказами, а тому такі належить задовольнити частково, а саме застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Рошнівського ліцею у вигляді повного зупинення експлуатації будівель (приміщень) навчального закладу, що розташовані за адресою: Івано-Франківська обл., Тисменицький район, с.Рошнів, вул.Гостинець, буд.153А, шляхом опечатування вхідних дверей, до повного усунення порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, окрім виконання робіт, пов`язаних із усуненням вказаних порушень; решта позовних вимог задоволенню не підлягають. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права (незастосування закону, який підлягає застосуванню), що призвело до помилкового вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення заявленого позову, з вищевикладених мотивів. Згідно вимог ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги відшкодуванню ГУ ДСНС України в Івано-Франківській обл. не підлягають, через що останні слід покласти на апелянта. Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.ст.243, 311, п.2 ч.1 ст.315, п.п.1, 4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській обл. задовольнити частково. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.12.2021р. в адміністративній справі № 300/4852/21 скасувати та прийняти нову постанову, якою заявлений Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській обл. позов задовольнити частково. Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Рошнівського ліцею Тисменицької міської ради у вигляді повного зупинення експлуатації будівель (споруд, приміщень) навчального закладу, що розташовані за адресою: Івано-Франківська обл., Тисменицький район, с.Рошнів, вул.Гостинець, буд.153А, шляхом опечатування вхідних дверей, до повного усунення порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, окрім виконання робіт, пов`язаних із усуненням вказаних порушень. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покласти на апелянта Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській обл. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська Р. Б. Хобор Дата складання повного тексту судового рішення: 21.03.2022р.