Постанова 4856 № 120/3184/19-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/3184/19-а Головуючий у 1-й інстанції: Шаповалова Т.М. Суддя-доповідач: Франовська К.С. 21 травня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Франовської К.С. суддів: Совгири Д. І. Кузьменко Л.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, В С Т А Н О В И В : В жовтні 2019 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області звернулось в суд з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень готельно-ресторанного комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1», що у АДРЕСА_1 . Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року позов задоволено частково. Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у вигляді повного зупинення експлуатації будівель готельно - ресторанного комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_1», крім будівель відновлювально-оздоровчого корпусу № 1 «А» і будівлі їдальні «Ж», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом відключення від джерела електропостачання, за винятком проведення робіт з усунення недоліків зазначених в акті перевірки № 276 від 15.11.2019 року, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. У решті позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням, ФОП ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд вказане судове рішення скасувати та винести нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. На думку апелянта, оскаржувана постанова винесена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції у своєму рішенні не прийняв до уваги документи, подані відповідачем на підтвердження усунення більшої частини порушень, а також не навів доказів того, що порушення, які залишилися і перебувають у процесі усунення в силу свого капітального характеру, носять реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, тобто, не обґрунтував факту, що існують правомірні підстави для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень будівлі. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, у період з 16 квітня по 19 квітня 2019 року Калинівським районним сектором Головного управління ДСНС України у Вінницькій області здійснено планову перевірку готельно - ресторанного комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_1». За результатами перевірки складено акт перевірки та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 138 від 19.04.2019 року, яким встановлено термін виконання виявлених порушень до 01.09.2019 року. У період з 09 по 10 вересня 2019 року здійснено позапланову перевірку щодо дотримання суб`єктом господарювання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в готельно - ресторанному комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами проведеної перевірки посадовими особами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області було складено акт № 245 від 10.09.2019 року, яким встановлено 18 порушень фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей: -не оброблено дерев`яні елементи горищних покриттів будівель крім будинків V ступеня вогнестійкості, елементи горищних покриттів (крови, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують першу групу вогнезахисної ефективності (п. 2.5, п. 2.6 глава 2 Розділ III Правил пожежної безпеки в Україні (далі - ППБУ), затверджених наказом МВС України 30.12.2014 № 1417, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 № 252/26697 (п. 1 Акт № 245, п. 1 Припис № 138, п. 1 Припис № 285); -не обладнано будинки пристроєм захисту від блискавки і вторинних її проявів згідно з ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» (п. 1.21 глава 1 Розділ IV ППБУ, п. 2 Акт № 245, п. 2 Припис №138, п. 2 Припис № 285); -не обладнано будинки автоматичними системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (п. 1.2 глава 1 Розділ V ППБУ, п. З Акт № 245, п. З Припис № 138); -водонапірну башту не забезпечено пожежно-рятувальною технікою для відбору води будь-якої пори року. На корпус водонапірної башти нанести позначення, яке вказує на місце розташування пристрою для забирання води пожежно-рятувальною технікою (пп. 10 п. 2.1 глава 2 Розділ V ППБУ, п. 4 Акт № 245, п. 4 Припис № 138, п. 4 Припис № 285); -забезпечити пожежне водоймище під`їздом з твердим покриттям з майданчиком (пірсами) для встановлення пожежних автомобілів (пп. 8 п. 2.1 глава 2 Розділ V ППБУ. П. 5 Акт № 245, п. 5 Припис №

138. П. 5 Припис № 285); -біля місць розташування пожежної водойми не встановлено покажчики з нанесенням на них: літерним індексом ПВ, цифровим значенням запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми (п.п. 9 пункт 2.1 глава 2 Розділ V ППБУ); -на території об`єкта площею понад 3 га на в`їздах не встановлено схеми території, в яких слід вказувати розміщення будівель, водойм, гідрантів, пірсів та градирень, під`їздів пожежних автомобілів до них (п. 1, 15, глава 1, Розділ ІІІ ППБУ); -територію та приміщення підприємства не до забезпечено знаками безпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76 (п.8 розділ ІІ ППБУ); -на підприємстві не встановлено відповідну кількість пожежних щитів, та доукомплектувати наявні відповідним пожежним інвентарем: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт. (п. 3.11, п. 3.12, п. 3.13, п. 3.14 глава 3 Розділ V ППБУ, п. 9 Акт № 245, п. 11 Припис № 138); -наказом на об`єкті не призначено відповідальну особу, щодо забезпечення техногенної безпеки та цивільного захисту (п.2 розділ ІІІ Правил техногенної безпеки); -посадовими особами установи не пройдено функціональне навчання посадових осіб у сфері цивільного захисту (пп.1.8 ч.1 ст. 20 КЦЗ); -наказом не призначено відповідальну особу за евакуацію; -не розроблено та не затверджено інструкцію щодо дій персоналу в разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій (ст. 130 КЦЗУ); -не забезпечено підприємство додатковими інформаційно-довідковими куточками щодо дій персоналу об`єкта у разі виникнення нестандартних ситуацій або інших нестандартних подій у побуті (п.13 ПКМУ № 444 від 26.06.2013); -не проведено об`єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту (п. 11 ч. 1 ст. 20 КЦЗУ); -працівників об`єкту не забезпечено відповідними засобами індивідуального захисту згідно з Постановою КМУ від 19.08.2002 року № 1200 Порядок забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами радіаційного та хімічного захисту (п. 2 частини 1 ст. 20 Кодексу ЦЗУ; п. 2 Розділ III, п. 1 глава 4 Розділ V Правил техногенної безпеки, затверджених наказом МВС України 05.11.2018 року № 879, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.11.2018 року № 1346/32798, п. 155 Акт № 245, п. 19 Припис № 138); -не встановлено у парильних приміщеннях перфоровані сухотруби та не підключено їх до водопроводу, ручний пуск яких повинен здійснюватись від пристроїв, установлених за межами парильного відділення (п. 12.2 глава 12 Розділ VI ППБУ, п. 17 Акт № 245, п. З Припис № 285); -не подано декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки перед початком роботи (абз.1 ч. 2 ст. 57 КЦЗУ). На підставі акту, 10.09.2019 року винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №221. Враховуючи вказані порушення, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області звернулось до Вінницького адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель готельно-ресторанного комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом відключення від джерела електроживлення, накладенням печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Під час розгляду справи судом встановлено, що в зв`язку з усуненням частини порушень зазначених в акті перевірки від 10.09.2019 року, у період з 14.11.2019 року по 15.11.2019 року на підставі наказу № 262 від 11.11.2019 року та посвідчення (направлення) № 279 від 14.11.2019 року посадовими особами позивача здійснено позапланову перевірку відповідача з питань дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. За результатом проведеної перевірки посадовими особами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області складено акт № 276 від 15.11.2019 року, яким встановлено 1 (одне) порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , а саме: не всі будівлі об`єкта обладнано, автоматичними системами протипожежного захисту згідно ДБН В.2.5.-56-2014, ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа. Таким чином, інші порушення виявлені при попередній перевірці відповідачем усунуті, що підтверджено актом перевірки від 15.11.2019 року, а також представником позивача та відповідачем в судовому засіданні. Тому зазначені обставини відповідно до ч.1 ст.78 КАС не підлягають доказуванню. Враховуючи зазначене, при розгляді справи по суті судом першої інстанції досліджувалися обставини щодо того, чи усунуто відповідачем станом на час розгляду справи порушення виявлені під час проведення перевірки в акті № 276 від 15.11.2019 року, а саме чи всі будівлі об`єкта обладнано автоматичними системами протипожежного захисту згідно ДБН В.2.5.-56-2014. За результатами розгляду, судом встановлено, що інші приміщення, крім будівель відновлювально-оздоровчого корпусу №1 з літерою «А» і будівлі їдальні з літерою «Ж» автоматичними системами протипожежного захисту на час розгляду справи судом не обладнано, що створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей, відвідувачів та обслуговуючого персоналу, впливає на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі, її ліквідацію, можливість своєчасної евакуації людей. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на момент розгляду справи в суді, відповідач не надав суду належних доказів щодо усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, які зафіксовані в актах, і що інші приміщення, крім будівель відновлювально-оздоровчого корпусу №1 з літерою «А» і будівлі їдальні з літерою «Ж» автоматичними системами протипожежного захисту на час розгляду справи судом не обладнано, що створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей, відвідувачів та обслуговуючого персоналу, впливає на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі, її ліквідацію, можливість своєчасної евакуації людей. Однак, колегія суддів не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регулюються Законом України від 05.04.2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Згідно з пунктом 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Підпунктом 1 частини першої та частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Крім того, відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом. Наведені норми дають підстави для висновку, що повне зупинення роботи з експлуатації приміщень є заходом, який застосовується лише за наявності таких порушень пожежної та техногенної безпеки, які безумовно створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей (персоналу підприємства і особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі). Надаючи правову оцінку наведеним нормам чинного законодавства та встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Положеннями частини другої статті 70 КЦЗ України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Це означає, що виключно суд приймає рішення про зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг. Ухваленню судового рішення передує розгляд справи відповідно до Кодексу адміністративного судочинства, в ході якого суд, зокрема, оцінює, аналізує докази, вирішує питання про належність, допустимість, достатність того чи іншого доказу, на підставі чого і робить висновки, які в свою чергу стають основою судового рішення, його мотивувальної частини, зокрема. Вирішуючи в судовому рішенні питання зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв тощо, суд, в першу чергу, з`ясовує чи є передбачені для цього законом підстави, а отже оцінює надані позивачем та відповідачем докази, встановлює на підставі них факти, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Таким чином, суд оцінює як акт позивача, що складений за результатами контрольного заходу і в якому зафіксовано відсутність або наявність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, так й інші докази, надані відповідачем, які в свою чергу підтверджують відсутність або усунення виявлених порушень - акти виконаних робіт на встановлення певного обладнання, на приведення споруд, обладнання до чинних вимог, правил, інструкцій тощо; первинні документи, що свідчать про купівлю необхідного обладнання; різного роду договори про надання певних послуг, наявність яких є обов`язковою, і таке інше. В контексті спірних правовідносин, що склались між сторонами, необхідно вказати, що саме суд вирішує питання чи усунув відповідач виявлені порушення чи ні, а отже чи є підстави для задоволення позову чи такі відсутні. Тобто суд вирішує чи є обов`язок у відповідача встановити автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення, якщо так, то чи вона встановлена та чи створюють загрозу виявлені порушення кожен окремо та разом у сукупності життю та/або здоров`ю людей. Отже, в разі якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, стали спірними та перейшли в площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697, встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд. Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (п.4 Розділ І вказаних Правил). Пунктами 26 та 33 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю, а небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини. Згідно визначення ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища. Звідси, чинне законодавство пов`язує наявність чи відсутність загрози для життя і здоров`я людей від тих чи інших порушень законодавства у сфері пожежної безпеки не тільки із їхньою можливістю спричинити саму пожежу, але й сприяти її швидкому розвитку. Таким чином, у випадку наявності підстав для застосування одного з таких заходів реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, орган контролю звертається до суду із адміністративним позовом. Правила пожежної безпеки в Україні є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (п. 2). Відповідно до п.1, п.2, п.11 Розділу ІІ Правил, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів. Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту. Працівники об`єкта зобов`язані дотримуватися встановленого протипожежного режиму, виконувати вимоги цих Правил та інших нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки. Згідно висновкам акту перевірки, позивачем встановлено порушення відповідачем вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Наказу №1417, а саме: не обладнано будинки авт оматичними системами протипожежного захисту згідно ДБН В.2.5-56:2014 . Відповідно до положень пункту 1.2 глави 1 розділу V Наказу №1417 будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту». Ці вимоги ДБН В.2.5-56:2014 поширюються на проектування, монтування, уведення до експлуатування і технічне обслуговування систем протипожежного захисту (СПЗ), а саме: - автоматичних систем пожежогасіння (АСПГ); - систем пожежної сигналізації (СПС); - систем оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей (СО); - систем димо- та тепловидалення та підпору повітря (СДТ); - систем централізованого пожежного спостереження (СЦПС); - диспетчеризації (СПЗ). Зазначені СПЗ призначені для протипожежного захисту будинків, споруд, приміщень та устаткування різного призначення (далі - об`єкти) під час нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту та експлуатування цих об`єктів. Разом з тим, як вбачається із змісту ДБН В.2.5-56:2014 , їх вимоги поширюються не на всі без виключення будівлі, і обов`язок обладнання засобами протипожежного захисту знаходиться в залежності від виду, типу, призначення будівлі та її площі. Отже, вирішуючи спір, суд повинен був дослідити питання виконання відповідачем вимог ДБН В.2.5-56:2014 по кожній будівлі комплексу і з`ясувати питання щодо необхідності обладнання кожної системою пожежної сигналізації. Суд же в рішенні вказав на повне зупинення експлуатації будівель готельно-ресторанного комплексу "ІНФОРМАЦІЯ_1", крім відновлювально-оздоровчого корпусу №1 "А" і будівлі їдальні "Ж". Між тим, в матеріалах справи наявні копії свідоцтв про право власності на нерухоме майно( нежитлові будівлі) загальною площею 1610,7 кв.м. з описом призначення та площі будівель, що належать власнику. Проте, чи є ці будівлі частиною готельно-ресторанного комплексу, доказів в матеріалах справи немає. Відсутні у справі і докази щодо державної реєстрації такого підприємства, як готельно -ресторанний комплекс "ІНФОРМАЦІЯ_1". Відтак, висновки акту перевірки щодо порушення відповідачем ДБН В.2.5-56:2014 позивачем не обґрунтовані. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права (незастосування закону, який підлягає застосуванню), що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у позові в обумовленій частині з викладених мотивів. В решті рішення не оскаржено, а тому залишається без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити . Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року в частині задоволення позову та застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у виді повного зупинення експлуатації будівель готельно - ресторанного комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_1», крім будівель відновлювально-оздоровчого корпусу № 1 «А» і будівлі їдальні «Ж», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом відключення від джерела електропостачання, за винятком проведення робіт з усунення недоліків зазначених в акті перевірки № 276 від 15.11.2019 року, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки., - скасувати. Прийняти постанову, якою у позові Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області в цій частині відмовити. В решті рішення залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 25 травня 2020 року. Головуючий Франовська К.С. Судді Совгира Д. І. Кузьменко Л.В.