LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Полтавський апеляційний суд554/3585/21

від 02.03.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/3585/21 Номер провадження 22-ц/814/95/22Головуючий у 1-й інстанції Савченко Л. І. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 березня 2022 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Прядкіної О.В., суддів: Пилипчук Л.І., Чумак О.В., розглянувши в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 03 вересня 2021 року, прийнятого під головуванням судді Савченко Л.І., в м. Полтава, у справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, - В С Т А Н О В И В : У квітні 2021 року Полтавське обласне комунальне виробниче підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» звернулося до районного суду з даним позовом. Просили стягнути в солідарному порядку з відповідачів заборгованість за послуги теплопостачання з врахуванням індексу інфляції та 3% річних в сумі 33 931,8 грн та судовий збір в розмірі 2270 грн. Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 03 вересня 2021 року позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01 квітня 2017року по 01 березня 2021 року у сумі 33 931,80 грн, з врахуванням інфляційних втрат та 3% річних. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» судові витрати по справі у вигляді судового збору в рівних частках по 1 135 грн. з кожного. Рішення оскаржили ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просять рішення скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго». Вважають, що позов було подано до неналежного відповідача, адже власника квартири не було залучено до розгляду справи. Також звертає увагу, на те що суд першої інстанції не в повній мірі оцінив та дослідив клопотання відповідачів про застосування спливу строків позовної давності і тому прийшов до неправильних висновків у справі. У відзиві на апеляційну скаргу ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» вважає рішення районного суду вірним та просить залишити його без змін. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V Цивільного процесуального кодексу України. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частини четверта, шоста статті 19, стаття 274 ЦПК України). Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина перша статті 369 ЦПК України). Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина 13 статті 7 ЦПК України). Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав: Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що підприємство «Полтаватеплоенерго» надавало послуги з централізованого теплопостачання в квартиру АДРЕСА_1 , загальною опалювальною площею 60,2 кв.м, згідно з договором про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води від 13 жовтня 2015 року. Розмір щомісячної плати за надання послуг з урахуванням 25 % пільги становили: за послуги центрального опалення 1596,93 грн./Гкал. за місяць протягом опалювального періоду за послуги з централізованого постачання гарячої води 89,54 грн./куб.м. За розрахунками позивача період з 01.04.2017 року по 01.03.2021 року утворилась заборгованість в сумі 28 604, 95 грн., за період з 21.05.2017 року по 01.03.2021 року нараховано індекс інфляції в сумі 3 462, 98 грн. та 3% річних в сумі 1863,87 грн., загальна сума заборгованості становить 33 931,80 грн. Районний суд, задовольняючи позовні вимоги, своє рішення мотивував тим, що відповідачі не виконували належним чином свої зобов`язання по оплаті за надані послуги. Сплив строків позовної давності не застосовується тому, що відповідачі протягом останніх трьох років частково сплачували борг, тим самим визнавали його, а тому строк позовної давності переривався. Однак, колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком. Відповідно до ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Згідно із п. 5 ч. 3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Суд першої інстанції, стягуючи заборгованість за надані послуги з теплопостачання з відповідачів, виходив з того, що саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є споживачами цих послуг, не звернувши увагу на відомості, що містяться в довідці КП ЖЕО № 2 про те, що власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 . Ця обставина підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 07 лютого 1998 року ( а.с.105). Тягар утримання майна відповідно до положень ст.322 ЦК України лежить на власникові. Отже, районний суд не з`ясував питання належності відповідачів, а відтак, не вирішив питання щодо залучення до участі в справі власника квартири ОСОБА_3 та помилково задовольнив позовні вимоги до неналежних відповідачів. Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Зазначений висновок узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц. Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача, (частина перша, друга та третя статті 51 ЦПК України). Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених ,невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. З огляду на вимоги процесуального закону на стадії апеляційного розгляду справи суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судом першої інстанції. Таким чином, районний суд не з`ясував коло осіб, які мають відповідати за заявленими позовними вимогами, а тому рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову. У частині першій статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Зважаючи на задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» на їх користь підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору при зверненні з апеляційною скаргою в розмірі по 1702,5 грн. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 03 вересня 2021 року скасувати, ухваливши нове рішення. Відмовити в задоволенні позовних вимог Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання. Стягнути з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кожному по 1702,5 грн. в повернення сплаченого судового збору. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 04.03.2022 р. Головуючий суддя О.В. Прядкіна Судді: Л.І.Пилипчук О.В.Чумак

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»