Постанова Вінницький апеляційний суд № 126/2247/21

Справа № 126/2247/21 Провадження № 33/801/152/2022 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Рудь О. Г. Доповідач: Оніщук В. В. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 лютого 2022 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Оніщук В.В., з участю секретарів судового засідання Олійник Г.В., Ліннік Я.С., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Ларченко Ірини Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Бершадського районного суду Вінницької області від 18 січня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, в с т а н о в и в : Постановою Бершадського районного суду Вінницької області від 18 січня 2022 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 496,20 гривні. У постанові суду зазначено, що 02.10.2021 о 10 год. 55 хв. в с. Війтівка по вул. Соборна-Сонячна водій ОСОБА_1 керував автомобілем AUDI А6, д/н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на факт вживання спиртних напоїв проводився в Бершадській ОЛІЛ, результат позитивний 1,74 %0, чим водій порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху. При ухваленні оскаржуваної постанови суд першої інстанції виходив з того, що наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення та його вина підтверджуються доказами, що містяться у матеріалах справи. Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною та необґрунтованою, адвокат Ларченко І.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову Бершадського районного суду Вінницької області від 18 січня 2022 року скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В апеляційній скарзі зазначено, що судом першої інстанції проігноровано численні порушення, допущені працівниками поліції та працівниками медичного закладу під час проведення процедури освідування та оформлення матеріалів справи. Зокрема, в обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення не конкретизує яку саме правову норму - конкретну частину, передбачену ст. 130 КУпАП порушив ОСОБА_1 . При цьому, в порушення вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення №1376, працівником поліції при складанні протоколу внесено додатковий запис, а саме частину статті за якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності. Відтак, місцевий суд не звернув уваги на наявність розбіжностей між протоколом, який отримав ОСОБА_1 та протоколом, наданим працівниками поліції. Також заявником скарги зазначено, що долучений до матеріалів справи відеозапис не містить повної, безперервної фіксації як дій працівників поліції, так і дій ОСОБА_1 , а також не містить моменту оформлення адміністративних матеріалів. Також із відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції о 09:31 год., а в протоколі зазначено, що останній керував транспортним засобом о 10:55 год., що не відповідає дійсності. ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а згідно направлення на огляд від 02.10.2021 працівниками поліції ОСОБА_1 було направлено на огляд об 11:40 год., тоді як вбачається із відеозапису останній був зупинений о 09:31 год., тобто більше, ніж через дві години. Скаржником зазначено, що лікар ОСОБА_2 не мала права проводити огляд, оскільки вона не пройшла відповідне тематичне удосконалення, що надає право лікарю здійснювати дії по встановленню стану сп`яніння. Під час проведення огляду лікарем було порушено правила експлуатації Алкотестера 6510, так як мундштук був вставлений лікарем та не був запакованим, при цьому лікарем не було здійснено пробний забір повітря перед продуванням приладу Драгер. Крім того, 17.02.2020 на адресу суду надіслано додаткові пояснення, у яких зазначено про те, що працівниками поліції було використано прилад Драгер 6510, який не дозволений до використання у зв`язку з тим, що останнє градуювання даного приладу було дійсне до 04.01.2018. В судовому засіданні, захисник Мацька В.М., яка приймала участь в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу підтримала з посиланням на викладені в ній обставини та просила провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки не повідомив, а тому згідно вимог ст. 294 КУпАП його неявка не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши пояснення захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд прийшов до таких висновків. Згідно вимог статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, вирішення справи в точній відповідності з законом. Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. (ст. 252 КУпАП). В результаті дослідження матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено такі обставини. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №463968, 02.10.2021 о 10 год. 55 хв. в с. Війтівка по вул. Соборна-Сонячна водій ОСОБА_1 керував автомобілем AUDI А6, д/н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на факт вживання спиртних напоїв проводився в Бершадській ОЛІЛ, результат позитивний 1,74 %, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною першою статті 130 КУпАП. Згідно з висновком КНП "Бершадська окружна лікарня інтенсивного лікування Бершадської міської ради" №125 від 02.10.2021, 02.10.2021 об 11:50 год. ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння. Згідно з п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з пунктом 4 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння. За змістом п.п. 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Відповідно до частини другої статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан сп`яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та КУпАП. Викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини щодо керування гр. ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння також підтверджуються відеозаписом, долученим до матеріалів справи. Із вказаного відеозапису слідує, що гр. ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння у медичному закладі в результаті якого встановлено, що останній перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів у справі не вбачається. Доводи апеляційної скарги про те, що долучений до матеріалів справи відеозапис не містить повної, безперервної фіксації як дій працівників поліції, так і дій ОСОБА_1 , а також не містить моменту оформлення адміністративних матеріалів, до уваги судом не приймаються, оскільки вказаний відеозапис є чітким, змістовним та таким, що повністю відтворює хронологію подій, що відбувалися за участю правопорушника. А відсутність на відео моменту оформлення адміністративних матеріалів не може свідчити про не дійсність інформації, що міститься в матеріалах справи. Твердження скаржника про те, що лікар ОСОБА_2 не мала права проводити огляд, оскільки вона не пройшла відповідне тематичне удосконалення, що надає право лікарю здійснювати дії по встановленню стану сп`яніння, а також про те, що працівниками поліції було використано прилад Драгер 6510, який не дозволений до використання у зв`язку з тим, що останнє градуювання даного приладу було дійсне до 04.01.2018 спростовуються доказами, отриманими на запит суду з КНП «Бершадська ОЛІЛ», а саме: списком лікарів, які мають право проводити медичний огляд громадян на стан сп`яніння та допущені до роботи з приладом «Драгер Алкотест 6510» серед яких є лікар ОСОБА_2 , протоколом проведення занять з лікарями КНП «Бершадська ОЛІЛ» по організації проведення медичних оглядів на стан сп`яніння та свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №240/42, яке чинне до 20 січня 2022 року. Посилання скаржника на те, що під час проведення огляду лікарем було порушено правила експлуатації Алкотестера 6510, так як мундштук був вставлений лікарем та не був запакованим, при цьому лікарем не було здійснено пробний забір повітря перед продуванням приладу Драгер, а також на те, що мундштуки промивають спеціальним розчином, є безпідставними, оскільки вказані посилання не підтверджуються жодними доказами. При цьому, з як слідує з відеозапису, ОСОБА_1 будь-яких зауважень чи заперечень з цього приводу не висловлював. Підстави вважати невірними результати проведення огляду, проведеного професійним лікарем, відповідно до вимог Інструкції, відсутні. Висновок КНП «Бершадська ОЛІЛ» №125 від 02.10.2021 складений на відповідному бланку, засвідчений підписом лікаря, який проводив огляд з прикладанням печатки, а тому суд не вбачає законних підстав ставити під сумнів висновки медичного обстеження, яким підтверджено, що водій ОСОБА_1 керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, що заборонено Правилами дорожнього руху. Доказів на спростування правильності висновку, ОСОБА_1 суду не надав. Крім того, якщо особа не згодна із результатами дослідження вона може їх оскаржити, однак ОСОБА_1 висновок щодо результатів огляду не оскаржував. Таким чином, з урахуванням зазначеного, відповідні доводи скаржника є безпідставними. Відтак, вказані обставини свідчать про те, що результати огляду на стан алкогольного сп`яніння стосовно ОСОБА_1 , можуть бути визнані достовірними, що в свою чергу свідчить про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення. Щодо наведених у скарзі посилань на наявність розбіжностей між протоколом, який отримав ОСОБА_1 та протоколом, наданим працівниками поліції в частині не зазначення відповідної частини норми, порушення якої інкримінується правопорушнику, то даний факт не може бути беззаперечною підставою для скасування постанови суду першої інстанції. Певні розбіжності у часі відеозапису з нагрудної камери поліцейського та які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, не спростовують факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом та можуть бути самостійною підставою для скасування постанови суду першої інстанції про притягнення особи до відповідальності за вчинене ним правопорушення, при цьому суд приймає до уваги саме відомості щодо часу вчинення правопорушення, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення. З урахуванням наведених обставин, доводи апеляційної скарги про відсутність будь - яких доказів, які б переконливо підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, є безпідставними. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів у справі не вбачається. Інші доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують і зводяться виключно до незгоди заявника апеляційної скарги з оскаржуваною постановою. Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. З урахуванням наведених обставин, доводи апеляційної скарги стосовно відсутності належних доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, є безпідставними та необґрунтованими. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції на виконання вимог статті 245 КУпАП у повній мірі дослідив усі докази в їх сукупності, надав їм правильну правову оцінку, а відтак дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого, частиною першою статті 130 КУпАП. Також, апеляційний суд враховує і рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'HalloranandFrancis v. the United Kingdom), заяви №15809/02 і №25624/02), де Суд наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі», а тому ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, крім передбачених законодавством України прав, має ще й певні обов`язки, яких необхідно дотримуватися при експлуатації транспортного засобу за будь-яких обставин. З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно, вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за частиною першою статті 130 КУпАП кваліфіковані правильно, тому твердження скаржника про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, є надуманими та безпідставними. Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції частини першої статті 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення. Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст.ст. 245, 247, 280, 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу адвоката Ларченко Ірини Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Бершадського районного суду Вінницької області від 18 січня 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду: В. В. Оніщук