Постанова 4820 № 686/18359/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 лютого 2022 року м. Хмельницький Справа № 686/18359/21 Провадження № 22-ц/4820/441/22 Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Корніюк А.П. (суддя - доповідач), П`єнти І.В., Талалай О.І., секретар судового засідання Журбіцький В.О. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №686/18359/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 23 грудня 2021 року (суддя Соловйов А.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Вищої ради правосуддя про стягнення моральної шкоди. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд в с т а н о в и в: Звертаючись до суду ОСОБА_1 зазначав, що 08.07.2021 в справі №686/17381/17 слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Кирик О.В. спотворила суть, зміст і форму права, обізвавши позивача підозрюваним, чим порушила презумпцію невинуватості, перевищила надані їй повноваження і внесла завідомо неправдиві відомості в ухвалу слідчого судді. ОСОБА_1 вказує, що наслідком цього є порушення його конституційного права як споживача на доброякісну послугу від органів державної влади Держави Україна в частині правомірності та добросовісності; право на повагу його гідності та честі; порушено конституційну презумпцію невинуватості. Тому, ОСОБА_1 просив стягнути з Держави Україна 10 000 000 000 грн моральної шкоди, завданої незаконною дією слідчого судді Кирик О.В./ внесенням завідома неправдивих відомостей в офіційний документ, а саме ухвалу від 08.07.2021 у справі №686/17381/17. З підстав заявлення до початку судового розгляду справи суддями цивільної палати Хмельницького міськрайонного суду Стефанишиним С.Л., Бондарчуком В.В., Мазурок О.В., Карплюком О.І., Заворотною О.Л., Проданом Б.Г., Салоїд Н.М., Чевилюк З.А., Палінчаком О.М., Приступою Д.І., Козак О.В., Павловською А.А. самовідводів, що розглянуті в установленому законом порядку і неможливості розподілу автоматизованою системою документообігу суду зазначеної справи, тому справу №686/18359/21 Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області направлено до територіально найближчого суду Ярмолинецького районного суду Хмельницької області. Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області 23 грудня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що внаслідок внесення слідчим суддею Кирик О.В. завідомо неправдивих відомостей в офіційний документ позивачеві завдано моральної шкоди. Суд першої інстанції зробив неправильні висновки з фактичних обставин справи, не застосував норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини та правові висновки Верховного Суду, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову. Таким чином, ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким його позовні вимоги задовольнити. У відзиві на апеляційну скаргу Вища рада правосуддя погоджується із висновками суду першої інстанції та просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Представник вказує, що позивачем не наведено переконливих аргументів на підтвердження того, що Вищою радою правосуддя будь-якою мірою порушено його права чи інтереси. Відповідач має право встановлювати наявність чи відсутність у діях судді дисциплінарного проступку виключно в межах процедури дисциплінарного провадження. Вища рада правосуддя не вправі надавати правову оцінку судовим рішенням чи втручатися у здійснення судочинства, у тому числі сприяти у розгляді конкретних судових справ. Крім того, як зазначає представник, позивачем не надано належних доказів щодо заподіяння моральної шкоди та не зазначено, в чому полягала протиправна поведінка Вищої ради правосуддя, не встановлено причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою. Сам факт прийняття процесуального рішення судом у справі не свідчить про завдання особі шкоди та про наявність підстав для її відшкодування. Учасник справ та представник учасника справи до суду не з`явилися, хоча про день і час розгляду справи повідомлені належним чином. У відзиві на апеляційну скаргу представник Вищої ради правосуддя просив розгляд справи проводити за його відсутності. В силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється. Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. (ч. 1 ст. 263 ЦПК України). Суд, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Судом першої інстанції вірно встановлено, що ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Кирик О.В. від 08 липня 2021 року у справі №686/17381/17 провадження за заявою ОСОБА_2 про повернення застави у кримінальному провадженні №42016241010000031 закрито (а.с.161). Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності. Згідно ч. 1 ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Частинами 1, 2 статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, або у приниженні честі та гідності фізичної особи. Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. За змістом ч.ч. 1, 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах. В силу ч. 1 ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи. Відповідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що в деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинний зв`язок між двома першими елементами і вина завдавача шкоди. При цьому на потерпілого покладається обов`язок доведення факту неправомірної поведінки відповідача, заподіяння ним шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою завдавача шкоди та негативними наслідками. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у завданні потерпілому шкоди. У випадку завдання громадянинові шкоди внаслідок незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, ця шкода відшкодовується у повному обсязі незалежно від вини посадових осіб указаних органів. Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури та суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частино першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу). ОСОБА_1 обґрунтував свої вимоги про відшкодування моральної шкоди тим, що слідчий суддя Кирик О.В. в ухвалі від 08 липня 2021 року зазначила його процесуальний статус як підозрюваного у кримінальному провадженні. Разом з тим, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів про те, що відносно ОСОБА_1 були вчинені неправомірні дії, які знаходяться у прямому причинному зв`язку із завданням останньому шкоди. Також відсутні докази про заподіяння моральної шкоди ОСОБА_1 . А тому, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що ОСОБА_1 не довів склад цивільного правопорушення, що є юридичною підставою відповідальності Держави Україна перед ним за завдані збитки, тому позов є необґрунтованим. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 на доведеність вимог і неналежну оцінку судом досліджених доказів не відповідають фактичним обставинам справи. Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого доводи апеляційної скарги про те, що суд не дотримався норм матеріального права, є помилковими. Висновки суду першої інстанції відповідають установленим обставинам справи та не суперечать правовим позиціям Верховного Суду, на які ОСОБА_1 вказує в апеляційній скарзі. Порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування рішення, судом першої інстанції не допущено. Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 - 384, 389, 390 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 грудня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 23 лютого 2022 року. Судді А.П. Корніюк І.В. П`єнта О.І. Талалай