Постанова 4805 № 935/317/23
від 07.06.2023 ·УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №935/317/23 Головуючий у 1-й інст. Янчук В.В. Категорія 44 Доповідач Трояновська Г. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 червня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Трояновської Г.С. суддів: Павицької Т.М., Галацевич О.М. з участю секретаря судового засідання Нестерчук М.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 935/317/23 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 02 травня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Янчук В.В. у м. Коростишеві, в с т а н о в и в: У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом, в якому просив стягнути з Державного бюджету України шляхом списання у безспірному порядку коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України зі спеціального рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду на свою користь моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. Позов мотивовано тим, що 12 серпня 2021 року інспектором роти № 2 взводу № 16 Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Ніцевичем Ю.В. було винесено постанову серія ДП18 № 482104 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 425 грн. Вважаючи зазначену постанову незаконною, винесеною з порушенням норм законодавства про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про оскарження винесеної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 10 листопада 2021 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, постанову серія ДП18 № 482104 від 12.08.2021 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності скасовано. Постанова суду набрала законної сили. У зв`язку із не притягненням його до адміністративної відповідальності, вважає справу закритою. Окрім того, 25 серпня 2021 року інспектором 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції сержантом Пархомчуком М.А. було винесено постанову серія ЕАО № 4683244 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 425 грн. Вважаючи зазначену постанову незаконною, винесеною з порушенням норм законодавства про адміністративні правопорушення, позивач звернувся до суду з позовом про оскарження винесеної постанови інспектором Пархомчуком М.А. 25.08.2021. Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 08.11.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, постанову серія № ЕОА № 4683244 від 25.08.2021 по притягненню позивача до адміністративної відповідальності скасовано. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2021 апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції залишено без задоволення, а рішення Коростишівського районного суду Житомирської області залишено без змін. Оскільки в подальшому позивач не був притягнутий до адміністративної відповідальності, вважає дану справу про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП закритою. Внаслідок незаконного та безпідставного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та незаконного накладення штрафу, позивач переніс серйозні моральні страждання, втрату професійного зростання, що спричинило формування почуття нереалізованих можливостей та почуття безвиході. Значної шкоди здоров`ю зазнали ОСОБА_1 та його рідні. Друзі та колеги відвернулись від нього. За таким обставин позивач звернувся до суду та просить задовольнити його позовні вимоги. Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 02 травня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 , посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 02 травня 2023 року скасувати та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що вина відповідача у вчиненні умисних протиправних дій при незаконному притягненні його до адміністративної відповідальності доведена рішеннями судів про скасування незаконних постанов про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Причинний зв`язок між умисною протиправною поведінкою Департаменту патрульної поліції та наслідками у вигляді моральної шкоди є очевидним. У результаті незаконного та безпідставного притягнення до адміністративної відповідальності позивача, він переніс важкі моральні страждання, соціального відставання, почуття безвиході та відчаю. Вказує, що розмір моральної шкоди залежить від характеру і обсягу страждань, яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, тяжкість змін у життєвих та суспільних стосунках. Зазначає про кількісні порушення норм законодавства про адміністративні правопорушення інспекторами Управління патрульної поліції в Житомирській області при накладенні адміністративного стягнення при притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. У відзиві на апеляційну скаргу Департамент патрульної поліції просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 02 травня 2023 року залишити без змін. Зазначає, що відносно позивача було винесено дві постанови: серія ДП 18 № 482104 від 12.08.2021, складена інспектором роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області ДТП ОСОБА_2 за фактом вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126, ч 1 ст. 122, ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 36 КУпАП та постанова серія ЕАО № 4683244 від 25.08.2021 складена інспектором роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області Пархомчуком М.А. за фактом вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 10.11.2021 та рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 08.11.2021 дії поліцейського ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не визнавались незаконними та протиправними. Зокрема не встановлено правильне прізвище особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, " ОСОБА_1 ". Суд направив справи на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи). Вказує, що під час оскарження постанови серія ДП 18 № 482104 позивач хотів відшкодувати моральну шкоду в розмірі 10 000 грн, проте судом було відмовлено. Наразі позивач повторно піднімає питання про відшкодування моральної шкоди уже в розмірі 50 000 грн, з чого є незрозумілим розмір шкоди та зазначає про відсутність обґрунтування заподіяної шкоди доказами. Оспорювані постанови були скасовані, повторний розгляд їх не проводився, отже вказане не можу бути підставою для задоволення позову. Наголошує на тому, що для стягнення моральної шкоди позивач має довести суду наявність завданої моральної шкоди, протиправність діяння заподіювача такої шкоди, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього, обгрунтованість сум, якою позивач оцінює заподіяну шкоду. Вказує, що позивач не навів докази на підтвердження доводів заподіяння йому моральної шкоди, а тому правові підстави для її відшкодування відсутні. В апеляційному суді позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Налапко М.М. доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, надали пояснення аналогічні викладеному в апеляційній скарзі. Представник Департаменту патрульної полії Іваненко О.В. проти доводів апеляційної скарги заперечив, надав пояснення аналогічні викладеному у відзиві на апеляційну скаргу. Представник Державної казначейської служби України до апеляційного суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та її вимог, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 08 листопада 2021 року у справі № 935/2488/21 ухвалено рішення про скасування постанови серії ЕАО №4683244 від 25.08.2021, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн. Справу направлено на новий розгляд до компетентного органу ( посадової особи) (а.с.19-20). Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 10 листопада 2021 року, що залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року у справі №935/2393/21 постанову у справі про адміністративне правопорушення, серії ДП18 №482104 від 12.08.2021, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122, ч.1 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн скасовано. Справу направлено на новий розгляд до компетентного органу ( посадової особи) ( а.с.21-24). Згідно заяви від 20.01.2022 ОСОБА_1 з метою відшкодування у судовому порядку моральної шкоди звернувся до Управління патрульної поліції в Житомирській області для отримання копії рішень за результатами повторного розгляду посадовими особами патрульної поліції постанови серії ЕАО №4683244 від 25.08.2021, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та постанови серії ДП18 №482104 від 12.08.2021, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122, ч.1 ст.121 КУпАП (а.с.16). У відповідь на подану заяву ОСОБА_1 . Управління ПП в Житомирській області повідомило, що зразок постанови про закриття провадження у зв`язку із закінченням строків визначених ч. 1 ст. 38 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення не у автомативному режимі Інструкцією не передбачений. Станом на день прийняття судових рішень по вищевказаним справам строки визначені ч. 1 ст. 38 КУпАП закінчились, у зв`язку із цим Управління не може направити на його адресу копії рішень за результатами перерозгляду справ (а.с. 28). Відповідно до 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За ст.1167 ЦК України, моральна шкода ,завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1)якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2)якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом. Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу). Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі ст. 1174 ЦК України. Відповідно до цієї норми обов`язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу. Згідно пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу. Пунктом 4 частини першої статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» визначено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема, закриття справи про адміністративне правопорушення. Відповідно до п.5 статті 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовується моральна шкода. Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, моральну шкоду розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Фактично у даній справі доводи позивача зводяться до незгоди з постановами про адміністративне правопорушення, натомість у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження порушення особистих немайнових чи процесуальних прав позивача, завдання шкоди його здоров`ю та душевних страждань, а отже заподіяння йому внаслідок неправомірних дій відповідача моральної шкоди. Тобто матеріали справи не містять доказів достатніх для доведення усіх складових деліктної відповідальності на підставі чого можна було б встановити наявність факту заподіяння позивачу працівниками патрульної поліції моральної шкоди. Так, оцінюючи надані позивачем докази, суд виходить з того, що такі, зокрема, як надане суду рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 08.11.2021 та рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 10.11.2021, встановлюють факт реалізації позивачем свого права на оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення. Факт того, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія ДП18 №482104 від 12.08.2021 на позивача накладено адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122, ч.1 ст.121 КУпАП, та постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія ЕАО №4683244 від 25.08.2021, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП самі по собі не доводять заподіяння йому шкоди та не підтверджує наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та настанням шкоди. Окрім цього, судом першої інстанції правильно встановлено, що позивачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу заподіяння йому моральної шкоди у зв`язку з складенням відносно нього постанов та їх скасування. Скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності свідчать про реалізацію позивачем передбаченого КАС України права на оскарження процесуальних рішень інспектора патрульної поліції та не є безумовним та безспірним доказом неправомірності процесуальних рішень, які потягли заподіяння позивачу моральної і матеріальної шкоди, а сам факт скасування постанов інспекторів поліції не тягне обов`язковий наслідок цивільно-правового характеру, враховуючи, що права та інтереси позивача були поновлені рішенням суду. Зважаючи на вказане, звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 не довів належними і допустимими доказами факт завдання йому моральної шкоди, внаслідок незаконних дій відповідача, а також не довів причинно-наслідкового зв`язку між діями службових осіб поліції та настанням негативних наслідків, на які він посилався у позовній заяві, обґрунтовуючи моральну шкоду. Відтак, суд першої інстанції правильно відмовив в задоволенні позовної вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів моральної шкоди у зв`язку з безпідставністю такої. Посилання в апеляційні скарзі на висновок, викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 569/1799/16-ц, відповідно до якого здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яке в подальшому закрито судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження, є необгрунтованими, оскільки закриття провадження у справах про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності з цих підстав не відбулось. За повідомленнями Департаменту патрульної поліції розгляд справи повторно не здійснювався у зв`язку із закінченням строків, визначених ч. 1 ст. 38 КУпАП. Враховуючи вказане доводи апеляційної скарги слід визнати безпідставними, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 02 травня 2023 року залишити без задоволення. Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 02 травня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Повний текст постанови складено 08.06.2023. Головуючий Судді: