Постанова Тернопільський апеляційний суд № 607/20213/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/20213/21Головуючий у 1-й інстанції Братасюк В.М. Провадження № 33/817/13/22 Доповідач - Сарновський В.Я. Категорія - ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 лютого 2022 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 листопада 2021 року,- В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 454 грн. 00 коп. Згідно постанови ОСОБА_1 26 жовтня 2021 року о 04 год. 50 хв. в м. Тернополі по вул. В.Великого,6 керував транспортним засобом Chevrolet Aveo з державним номерним знаком НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей, не стійка хода. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 листопада 2021 року, а провадження у справі закрити на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП. Свої вимоги мотивує тим, що жодних ознак алкогольного сп`яніння працівниками поліції при спілкуванні з ним виявлено не було. Зазначає, що відеозапис, яким фіксувалась правопорушення, не є безперервним, а тому не можу бути використаний як доказ у справі. Вказує на те, що він мав намір пройти огляд на визначення стану сп`яніння в медичному закладі, але працівники поліції не надали йому такої можливості. ОСОБА_1 стверджує, що він був позбавлений можливості реалізувати в суді свої права, так як розгляд справи проводився у його відсутності. Зазначає, що відеозаписи із нагрудних камер працівників поліції не можуть бути доказами у справі, так як у матеріалах справи відсутні відомості про технічний засіб яким здійснено фото або відеозапис. Заслухавши доводи ОСОБА_1 , який просив задовольнити апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків. Що стосується клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 листопада 2021 року, то він підлягає поновленню, виходячи з наступного. Як вбачається з постанови судді, справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була розглянута без його участі. Копія постанови судді про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП була направлена йому 24 листопада 2021 року. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 дану постанову отримав 26 листопада 2021 року, а апеляційну скаргу подав 30 листопада 2021 року. З урахуванням наведеного, строк на апеляційне оскарження апелянту слід поновити, так як він пропущений з поважних причин. Щодо доводів апеляційної скарги по суті справи в ході апеляційного розгляду встановлено наступне. Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху. Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, судом першої інстанції належним чином перевірені всі обставини справи, які досліджені всебічно, повно та об`єктивно, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушень ґрунтуються на матеріалах справи. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується даними, які містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №306612 від 26.10.2021 року; матеріалах відеофіксації, на якому зафіксовано те, що ОСОБА_1 категорично відмовився проходити огляд на стан сп`яніння; свідоцтві про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатор Alcotest 6810 №ARBF-0443, чинне до 26.05.2022 року; направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.10.2021року; письмових поясненнях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 26.10.2021 року; схемі місця ДТП від 26.10.2021року; акті огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 26.10.2021року; постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4950890 від 26.10.2021 року; протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №200669 від 26.10.2021 року; рапорті працівника поліції від 26.10.2021року; довідці Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції від 26.10.2021 року. Наведені в оскарженій постанові докази, на підставі яких суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 є послідовними та узгоджуються між собою. Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена належним чином дослідженими в судовому засіданні доказами. Так, згідно матеріалів справи, а саме: протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №306612 від 26.10.2021 року та направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ОСОБА_1 перебував з такими ознаками алкогольного сп`яніння як: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, не чітка мова, почервоніння очей. Також, відеозаписом із нагрудних камер працівників поліції беззаперечно підтверджено те, що поліцейськими озвучувалися ОСОБА_1 вищевказані ознаки алкогольного сп`яніння (файл 20211026080550002358 з 05:15 хв.), а тому доводи ОСОБА_1 про те, що жодних ознак алкогольного сп`яніння працівниками поліції при спілкуванні з ним виявлено не було, суд апеляційної інстанції оцінює критично. Що стосується доводів про те, що відеозапис, яким фіксувалось правопорушення, не є безперервним, а тому не можу бути використаний як доказ у справі є безпідставним, оскільки ті обставини, які мають значення для встановлення обставин справи згідно викладеної у протоколі суті правопорушення наявним у справі відеозаписом зафіксовано безперервно. Відсутність у долучених до матеріалів справи відеозаписах відомостей про інші події, які не стосуються суті складеного відносно ОСОБА_1 протоколу, не спростовує факту вчинення ним правопорушення. Наявними у цій справі доказами достовірно встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці його зупинки та в закладі охорони здоров`я, що підтверджується долученим до справи відеозаписом, а тому доводи апелянта з приводу того, що він висловлював намір пройти огляд на визначення стану сп`яніння в медичному закладі, але працівники поліції не надали йому такої можливості є безпідставними. Твердження апелянта про те, що відеозаписи із нагрудних камер працівників поліції не можуть бути доказами у справі, так як у матеріалах справи відсутні відомості про технічний засіб яким здійснено фото або відеозапис є надуманими та спростовуються матеріалами справи, а саме: постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4950890 від 26.10.2021 року в якій зазначено, що до постанови додаються відео з нагрудної боді-камери ВО-00089; протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №200669 від 26.10.2021 року в якому зазначено, що до протоколу додаються відео з н/в ВО-00023, ВО-00123. Таким чином, в ході апеляційного розгляду не встановлено жодних даних, які би спростовували правильність викладених в оскарженій постанові висновків суду першої інстанції. Доводи апелянта про те, що він був позбавлений можливості реалізувати в суді свої права, так як розгляд справи проводився у його відсутності, є безпідставними у у зв`язку з тим, що він був належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Окрім того, ОСОБА_1 звертався до суду із заявою про відкладення розгляду справи (а.с. 15) у зв`язку із сімейними обставинами, проте, у заяві від 15 листопада 2021 року, яка ним подана особисто, не вказано конкретних причин, які би об`єктивно унеможливлювали присутність ОСОБА_1 у судовому засіданні 16 листопада 2021 року о 10 год., до нього не долучено ніяких доказів поважності таких причин і неможливості прибути в судове засідання на вказану дату і час, які йому були відомі. Крім того, можливість реалізувати процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП, забезпечена під час апеляційного розгляду, під час якого ОСОБА_1 мав можливість реалізувати такі права, в тому числі подати нові докази і надати особисті пояснення щодо суті правопорушення. Однак, він не з`явився у судові засідання апеляційного суду 28.12.2021р., 20.01.2022р., 03.02.2022р. і 22.02.2022р., хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду. Щодо судового засідання 28.12.2021р. ОСОБА_1 заявив клопотання про його відкладення у зв`язку із захворюванням (коронавірус), однак в подальшому не надав суду жодних підтверджень наявності в той час будь-якого захворювання. Щодо судового засідання 20 січня 2022 року ОСОБА_1 заявив клопотання про його відкладення у зв`язку з амбулаторним лікуванням з приводу перелому кисті, про надав заповнений бланк консультативного висновку лікаря, який оформлений з порушенням порядку ведення медичної документації, оскільки не містить жодних відомостей про заклад охорони здоров`я, який його видав, дату видачі і вихідний номер документа. В судове засідання 22.01.2022р. ОСОБА_1 знову не з`явився, заяв та клопотань до суду не подавав, про причини неявки не повідомив. Враховуючи наведені обставини в їх сукупності апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування оскарженої постанови суду першої інстанції, яка є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 листопада 2021 року відносно нього - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я.