LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд560/9874/21

від 22.02.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/9874/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А. Суддя-доповідач - Сапальова Т.В. 22 лютого 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сапальової Т.В. суддів: Ватаманюка Р.В. Капустинського М.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради про визнання протиправною бездіяльность Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Хмельницької міської ради щодо ненарахування та невиплати мені разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком; зобов`язання Управління соціального захисту населения виконавчого комітету Хмельницької міської ради нарахувати та виплатити мені недоплачену разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року позов повернуто особі, яка його подала. Не погодившись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає про те, що з моменту встановлення інвалідності 11.02.2015 з метою реабілітації він постійно потребує амбулаторного лікування та періодично - стаціонарного. При цьому апелянт стверджує, що наявні в матеріалах справи медичні довідки підтверджують вказані обставини, які унеможливлювали подання позовної заяви. Крім того, ОСОБА_1 зазначає про те, що він належить до групи підвищеного ризику COVID-19, у зв`язку з чим позивач дотримувався правил щодо ізоляції та уникнення місць масового скупчення людей, що перешкоджало йому направити позов засобами поштового зв`язку. Відзив позивача на апеляційну скаргу на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду не надходив, що відповідно до ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що перебування позивача на стаціонарному та амбулаторному лікуванні у вказані ним періоди не свідчить про поважність причин звернення до суду з даним позовом у серпні 2021 року, в той час як допомога до 5 травня за 2020 рік була виплачена позивачу ще 10 квітня 2020 року. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного. Згідно з ч.1-3 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ч.ч.1-2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Ч.ч.2-3 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові від 21.02.2020 №340/1019/19 Верховний Суд дійшов наступних висновків: Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги. Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. У постанові від 22 липня 2021 року у справі № 420/718/21 Верховний Суд зазначив про те, що допомога до 5 травня є платежем, розмір якого в будь-якому разі відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений розрахунок одноразової грошової допомоги. Отже, з дня отримання допомоги до 5 травня, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання такої допомоги, демонструючи свою необізнаність щодо підстав нарахування одноразової грошової допомоги в меншому розмірі звернулась до відповідного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні відповіді на подану нею заяву. В той же час, відповідно до статті 17-1 Закону № 3551-XII особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Тобто, Законом № 3551-XII встановлено строк для звернення до органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги для отримання її доплати, у разі якщо виплату не здійснено або здійснено в розмірі меншому ніж встановлено Законом. При цьому, Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 року у справі №607/7919/17 зазначив, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата оспорюваної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Як наслідок суд Касаційної інстанції дійшов висновку, що перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога. З матеріалів справи встановлено, що згідно з прохальною частиною позовної заяви позивач просить зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому щорічну одноразову грошову допомогу до 05 травня 2020 року у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Отже, враховуючи правову позицію Верховного Суду у постанові від 06.02.2018 року у справі №607/7919/17, суд першої інстанції обґрунтовано вказав позивачу про те, що перебіг шестимісячного строку звернення позивача до суду з позовом у даній справі слід обраховувати з 30 вересня 2020 року. Таким чином, останнім днем строку звернення до суду є 30 березня 2021 року. Водночас, згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 подав позов до Хмельницького окружного адміністративного суду 10.08.2021, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду. Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, колегія суддів виходить з наступного. З матеріалів справи встановлено, що разом із заявою від 27.08.2021 позивач подав виписку з медичної картки від 20.08.2021, в якій вказано, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 16.03.2021 до 25.03.2021 та з 07.04.2021 по 16.04.2021. Лікувальні рекомендації: потребує постійного амбулаторного лікування (а.с.31). Разом з тим, перебування на амбулаторному лікуванні не передбачає постійне перебування в закладах охорони здоров`я, а отже не перешкоджає позивачу подати позовну заяву. Крім того, в матеріалах справи містяться травмокарта від 27.01.2021 року № 53 (а.с.10), виписний епікриз №586, який підтверджує перебування позивача на стаціонарному лікуванні з 16.03.2021 до 25.03.2021 у зв`язку з коронавірусною хворобою СОVID-19(а.с.9), виписний епікриз №722, який підтверджує перебування позивача на стаціонарному лікуванні з 07.04.2021 по 16.04.2021. Також позивачем надано записи про звернення до медичної установи від 09.03.2021 (а.с.11), від 11.03.2021 (а.с.57) від 12.03.2021 (а.с.12) від 15.03.2021 (а.с.59). Разом з тим, надані позивачем документи не підтверджують об`єктивну неможливість звернутися з позовом у даній справі після виписки з лікарні, тобто у період з 17.04.2021 по 09.08.2021. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає про те, що він належить до групи підвищеного ризику COVID-19, у зв`язку з чим позивач дотримувався правил щодо ізоляції та уникнення місць масового скупчення людей, що перешкоджало йому направити позов засобами поштового зв`язку. Відповідно до п.3 Прикінцевих положень КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Таким чином, суд поновлює строк звернення до суду у разі, якщо особа доведе, що процесуальний строк пропущено у зв`язку з обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує, що у зв`язку зі змінами епідеміологічної ситуацієї у період з 17.04.2021 по 09.08.2021 карантинні обмеження на території м.Хмельницького неодноразово змінювалися як в сторону послаблення, так і в сторону посилення запроваджених обмежень. Разом з тим, позивач не обґрунтовує та не надає доказів про те, що обмеження, впроваджені на території м.Хмельницького у зв`язку з карантином, об`єктивно унеможливили звернення позивача з позовом як безпосередньо до суду, так і за допомогою засобів поштового зв`язку. Таким чином, перевіривши обставини, які перешкоджали позивачу звернутися до суду у встановлений КАС України строк, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду не можуть бути визнані поважними. Враховуючи вищевказане, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та повернув позов особі, яка його подала, з дотриманням норм процесуального права. Таким чином, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року слід залишити без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.328 КАС України. Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий Сапальова Т.В. Судді Ватаманюк Р.В. Капустинський М.М.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»