Ухвала КЦС ВС № 482/2211/20

У Х В А Л А 11 лютого 2022 року м. Київ справа № 482/2211/20 провадження № 61-20622ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є., розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «комерційний банк «Надра» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 13 липня 2021 року, додаткове рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 05 серпня 2021 року, постанову Миколаївського апеляційного суду від 08 листопада 2021 року та додаткову постанову Миколаївського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «комерційний банк «Надра», товариства з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», третя особа - приватний нотаріус Філіпенко Денис Вадимович, про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, ВСТАНОВИВ: У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра»), товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (далі - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп»), третя особа - Приватний нотаріус Філіпенко Д. В., про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги. Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 13 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 08 листопада 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано недійсним договір відступлення права вимоги від 21 липня 2020 року № GL48N718070 в частині відступлення права вимоги за кредитним договором № 08/04/2007/840 К-266, укладеним 20 квітня 2007 року між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 та за іпотечним договором, укладеним 20 квітня 2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 , посвідченим приватним нотаріусом Новоодеського районного нотаріального округу Філіпенко Д. В. зареєстрованим у реєстрі від 20 квітня 2007 року за № 1011. Стягнуто з ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на користь ОСОБА_1 по 420,20 грн судових витрат. Додатковим рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 05 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 08 листопада 2021 року,стягнуто з ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» з кожного на користь ОСОБА_1 по 3 750,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Додатковою постановою Миколаївського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на користь ОСОБА_1 по 851,25 грн витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції. До Верховного Суду подано касаційну скаргу ПАТ «КБ «Надра» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 13 липня 2021 року, додаткове рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 05 серпня 2021 року, постанову Миколаївського апеляційного суду від 08 листопада 2021 року та додаткову постанову Миколаївського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року. Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявники зазначають неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 21 квітня 2020 року в справі № 910/17433/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року в справі № 910/1733/18, постанові Верховного Суду України від 01 червня 2016 року в справі № 920/1771/14, постанові Верховного Суду від 14 серпня 2018 року в справі № 910/23369/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 338/180/17, постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2019 року в справі № 910/6642/18, постанові Верховного Суду від 09 квітня 2019 року в справі № 908/1194/18, постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року в справі № 904/5480/19, постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 16 жовтня 2020 року в справі № 910/12787/17, постанові Верховного Суду від 15 серпня 2019 року в справі № 1340/4630/18, постанові Верховного Суду від 28 січня 2020 року в справі № 924/1208/18, постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2015 року в справі № 3-43гс15, постанові Верховного Суду України від 10 лютого 2016 року в справі № 3-4гс16, постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року в справі № 910/9828/17, постанові Верховного Суду від 12 липня 2019 року в справі № 910/16436/18, постанові Верховного Суду від 22 липня 2019 року в справі № 910/16407/18, постанові Верховного Суду від 01 листопада 2019 року в справі № 910/13604/18, постанові Верховного Суду від 05 вересня 2019 року в справі № 910/16404/18, постанові Верховного Суду від 27 травня 2021 року в справі № 910/8072/20, постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17, постанові Верховного Суду від 25 серпня 2020 року в справі № 405/986/18, постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 639/4836/17, постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року в справі № 914/2567/17, постанові Верховного Суду від 19 листопада 2019 року в справі № 924/1014/18, постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року в справі № 910/23398/16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Разом з цим, посилання заявника на висновки, викладені в постанові Північного апеляційного господарського суду від 23 лютого 2021 року в справі № 910/17902/20, постанові Північного апеляційного господарського суду від 27 квітня 2021 року в справі № 910/20501/20, не підлягають врахуванню як підстава касаційного оскарження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки висновки на які посилається скаржник не є висновками Верховного Суду у розумінні статті 263 ЦПК України щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Крім того, заявник вказує на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної юрисдикції (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. Оскільки викладені в касаційній скарзі доводи викликають необхідність їх перевірки, слід відкрити касаційне провадження у даній справі та витребувати матеріали справи. Керуючись статтями 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження у даній справі. Витребувати із Новоодеського районного суду Миколаївської області цивільну справу № 482/2211/20 за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «комерційний банк «Надра», товариства з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», третя особа - Приватний нотаріус Філіпенко Денис Вадимович, про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: В. М. Коротун С. Ю. Бурлаков М. Є. Червинська