Постанова 4818 № 2010/2-513/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «17» січня 2022 року м. Харків справа № 2010/2-513/11 провадження № 22ц/818/594/22 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Бурлака І.В., (суддя-доповідач), суддів - Котелевець А.В., Яцини В. Б., за участю секретаря - Черненко В. О., учасники справи: заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент», боржники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представник боржниці ОСОБА_3 розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 26 лютого 2021 року в складі судді Жорняк О.М. в с т а н о в и в: У лютому 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент», боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа. Заява мотивована тим, що рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 07 липня 2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором № 20-02-И від 19 червня 2006 року в сумі 7832,37 доларів США, що еквівалентно 61 954,05 грн та пені 19 772,74 грн. Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 19 червня 2020 року замінено сторону виконавчого провадження з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» правонаступником - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент». Як вбачається з відповіді Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюм Східного міжрегіонального управління (м. Харків) Міністерства юстиції від 20 жовтня 2020 року № 58325 на виконанні перебувало виконавче провадження № 29952962 з виконання виконавчого листа № 2010/2-513/11, виданого 28 вересня 2011 року Дергачівським районним судом Харківської області про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість в сумі - 7832,37 доларів США, що еквівалентно 61 954,05 грн та пені 19 772,74 грн та постановою державного виконавця державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюм Східного міжрегіонального управління (м. Харків) Міністерства юстиції від 23 квітня 2019 року виконавчий документ направлено на адресу стягувача. Станом на 15 жовтня 2020 року виконавчий документ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на виконання повторно не надходив та на виконанні не перебуває. Із відповіді Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління (м. Харків) Міністерства юстиції від 02 жовтня 2020 року № 26612/64702/16/20/04.4 вбачається, що на виконанні в Дергачівському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області перебувало виконавче провадження № 46178685 з примусового виконання виконавчого листа № 2-513, виданого 28 вересня 2011 року Дергачівським районним судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості в розмірі 81 726,79 грн. Зазначене виконавче провадження завершено 24 березня 2016 року на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла до 05 жовтня 2016 року). Після чого виконавчий лист № 2-513 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості в розмірі 81 726,79 грн повторно не пред`являвся. Зазначив, що товариство звернулось до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», як до попереднього стягувача, із заявою від 29 жовтня 2020 року щодо надання інформації про знаходження виконавчих листів № 2010/2-513/11 стосовно боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та згідно листа Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» від 07 грудня 2020 року за № 083-3381/2и, яким повідомлено, що виконавчі документи на виконання рішення Дергачівського районного суду Харківської області по справі № 2010/2-513/11 щодо боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не находили та відсутні в банку. Вважав, що виконавчі листи № 2010/2-513/11 втрачені при пересиланні засобами поштового зв`язку, що унеможливлює виконання судового рішення. Просив поновити строк пред`явлення виконавчого листа № 2010/2-513/11, виданого 28 вересня 2011 року Дергачівським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості за кредитним договором № 20-02-И від 19 червня 2006 року в сумі 7832,37 доларів США, що еквівалентно 61 954,05 грн та пені 19 772,74 грн; видати дублікат виконавчого листа № 2010/2-513/11, виданого 28 вересня 2011 року Дергачівським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості за кредитним договором № 20-02-И від 19 червня 2006 року в сумі 7832,37 доларів США, що еквівалентно 61 954,05 грн та пені 19 772,74 грн; видати дублікат виконавчого листа № 2010/2-513/11, виданого 28 вересня 2011 року Дергачівським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості за кредитним договором № 20-02-И від 19 червня 2006 року в сумі 7832,37 доларів США, що еквівалентно 61 954,05 грн та пені 19 772,74 грн Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 26 лютого 2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» - задоволено; поновлено строк пред`явлення до виконання виконавчого листа №2010/2-513/11 від 28 вересня 2011 року, виданого Дергачівським районним судом Харківської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором; видано дублікат виконавчого листа №2010/2-513/11 від 28 вересня 2011 року, виданого Дергачівським районним судом Харківської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості за кредитним договором № 20-02-И від 19 червня 2006 року в сумі 7832,37 доларів США, що еквівалентно 61 954,05 грн та пені - 19 772, 74 грн. Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_2 через свого представника подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу скасувати та у задоволенні заяви товариства відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при ухваленні судового рішення порушив норми процесуального права, не повідомив її належним чином про розгляд заяви, у зв`язку з чим вона не мала можливості подати свої заперечення. Зазначила, що матеріали за цією заявою не містять відомостей щодо дослідження судом матеріалів самої справи. Вказала, що в оскаржуваній ухвалі не встановлено, який саме з двох виконавчих листів є предметом розгляду у відповідному провадженні. Посилалася на те, що матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження втрати виконавчих листів поштовим оператором. Вважала, що строк повторного пред`явлення другого виконавчого листа пропущений без будь-яких поважних причин. Відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції від учасників справи не надходило. В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, посилаючись на те, що доказів втрати виконавчих документів не надано. Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з`явившихся учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 необхідно задовольнити частково, ухвалу суду змінити. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що виконавчий лист було втрачено, а строк пред`явлення виконавчих листів до виконання пропущено, тому заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» є обгрунтованою та підлягає задоволенню. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 07 липня 2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором № 20-02-И від 19 червня 2006 року в сумі 7832,37 доларів США, що еквівалентно 61 954,05 грн та пені 19 772,74 грн. На виконання вказаного рішення 28 вересня 2011 року Дергачівським районним судом Харківської області видано виконавчі листи № 2010/2-513/11. Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 19 червня 2020 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент»» - задоволено; здійснено заміну сторони стягувача - Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси тa Кредит» замінено на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент»; замінено стягувача у виконавчих документах з виконання рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 07 липня 2011 року у справі № 2010/2-513/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси тa Кредит» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Із відповіді Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) № 26612/64702/16/20/04.4 від 02 жовтня 32020 року вбачається, що за результатами здійсненої перевірки Автоматизованої системи виконавчого провадження, що обліковуються по м. Харків та Харківській області, ВД/ВП (спецрозділ) та ВД/ВП (архів) встановлено, що на виконанні в Дергачівському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області перебувало виконавче провадження № 46178685 з примусового виконання виконавчого листа № 2-513 від 28 вересня 2011 року Дергачівського районного суду Харківської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості в розмірі 81 726,79 грн. 24 березня 2016 року виконавче провадження завершено на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону, що діяла до 05 жовтня 2016 року) Вищезазначений виконавчий документ повторно зареєстрованим не значиться. Надати більш детальну інформацію по виконавчому провадженню не виявляється можливим у зв`язку із знищенням матеріалів виконавчого провадження за закінченням терміну зберігання (а.с.6). Як вбачається з відповіді Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюм Східного міжрегіонального управління (м. Харків) Міністерства юстиції № 58325 від 20 жовтня 2020 року на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 29952962 з виконання виконавчого листа № 2010/2-513/11, виданого 28 вересня 2011 року Дергачівським районним судом Харківської області про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси тa Кредит» в особі філії «Слобожанське РУ» Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості за кредитним договором № 20-02-И від 19 червня 2006 року на суму кредиту в розмірі 7832,37 доларів США, що еквівалентно 61 954,05 грн та пені - 19 772,74 грн. 23 квітня 2019 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу в порядку вимог пункту 9 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Постанова про повернення виконавчого документу стягувачу та оригінал виконавчого документу направлено на адресу стягувача. Згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження виконавчий документ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси тa Кредит» в особі філії «Слобожанське РУ» Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на виконання до відділу станом на 15 жовтня 2020 року повторно не надходив та на виконанні не перебуває (а.с.7-10). Як вбачається з відповіді Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» № 083-3381/20 від 07 грудня 2020 року, оригінали виконавчих документів, а саме виконавчих листів, виданих на виконання рішення Дергачівського районного суду Харківської області у справі № 2-513 щодо боржників ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на адресу Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» станом на даний час не надходили та в банку не перебувають (а.с.4). Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Як вбачається з усталеної практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд», та ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (пункт 41 рішення від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»). Із змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 вбачається, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом. Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили. Усталена практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що невід`ємною частиною «права на суд» та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення. У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін. У справі «Півень проти України» ЄСПЛ констатував порушення статті 6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може буде виправдано недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання. У цій справі Європейський суд дійшов висновку про відсутність у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади, і констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції. За змістом пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відтак, невиконання судових рішень, які набрали законної сили, є неприпустимим і, виходячи з обставин цієї конкретної справи, не може бути виправданим. Відповідно до підпункту 17.4 пункту 17 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку. Аналізуючи зміст даної норми, єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. У випадку часткового виконання змінювати у дублікаті загальну суму не можна. Це враховується в ході подальшого виконавчого провадження. При цьому, сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06 (провадження № 61-11034св19), від 18 листопада 2020 року у справі № 263/4331/18 (провадження № 61-8286св20). Згідно із частиною першою статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час набрання рішенням законної сили) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. У пункті 1 частини 2 цієї статті зазначено, що строк для виконання судових рішень встановлюється з наступного дня після набрання рішенням законної сили. 05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження». Тлумачення пункту 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 02 червня 2016 року № 1404-VIII свідчить про те, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання яких не сплив на час набрання чинності Законом від 02 червня 2016 року № 1404-VIII. Для пункту 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм Закону від 02 червня 2016 року № 1404-VIII до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання яких сплив на час набрання ним чинності. Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» в чинній редакції, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Згідно частини 4 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» в чинній редакції, строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Частиною 5 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» в чинній редакції передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Частиною 6 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» в чинній редакції передбачено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 371 ЦПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. Такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19). Колегія суддів виходить з того, що дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили. Для видачі дубліката виконавчого листа необхідно встановити факт його втрати. Як вбачається з матеріалів справи на примусовому виконанні у Дергачівському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області перебувало виконавче провадження № 46178685 з примусового виконання виконавчого листа № 2-513 від 28 вересня 2011 року Дергачівського районного суду Харківської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості в розмірі 81 726,79 грн. 24 березня 2016 року виконавче провадження завершено на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону, що діяла до 05 жовтня 2016 року). Також, на примусовому виконанні у Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюм Східного міжрегіонального управління (м. Харків) Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження № 29952962 з виконанню виконавчого листа № 2010/2-513/11, виданого 28 вересня 2011 року Дергачівським районним судом Харківської області про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси тa Кредит» в особі філії «Слобожанське РУ» Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості за кредитним договором № 20-02-И від 19 червня 2006 року на суму кредиту - 7832,37 доларів США, що еквівалентно 61 954,05 грн та пені - 19 772,74 грн. Як вбачається з інформації, яка міститься в Автоматизованій системі виконавчого провадження, за виконавчим провадженням № 29952962 боржницею значиться лише ОСОБА_1 23 квітня 2019 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу в порядку вимог пункту 9 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Постанова про повернення виконавчого документу стягувачу та оригінал виконавчого документу направлено на адресу стягувача. Враховуючи вимоги частини 5 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» в чинній редакції, строк пред`явлення виконавчого листа № 2010/2-513/11 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 до примусового виконання закінчився 24 березня 2019 року, а строк пред`явлення виконавчого листа № 2010/2-513/11 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 сплине лише 23 квітня 2022 року. З даною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» звернувся до суду поштою 09 лютого 2021 року. Встановивши, що виконавчий лист № 2010/2-513/11, виданий 28 вересня 2011 року Дергачівським районним судом Харківської області про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси тa Кредит» в особі філії «Слобожанське РУ» Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості за кредитним договором № 20-02-И від 19 червня 2006 року суму кредиту - 7832,37 доларів США, що еквівалентно - 61 954,05 грн та пені - 19 772,74 грн, боржником в якому зазначена ОСОБА_2 , перебував на примусовому виконанні Дергачівському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області до 24 березня 2016 року та був повернутий стягувачу Публічному акціонерного товариства «Банк «Фінанси тa Кредит» на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», проте доказів отримання стягувачем Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси тa Кредит» зазначеного виконавчого листа матеріали справи не містять, тобто він був втрачений, а також, враховуючи те, що рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 07 липня 2011 року у справі № 2010/2-513/11 не виконано, виданий судом на підставі цього рішення виконавчий лист на виконанні не перебуває, заборгованість боржницею не погашена, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для видачі дубліката виконавчого листа. Також, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що оскільки стягувача, Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси тa Кредит» замінено на нового кредитора, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» лише у червні 2020 року, а з даною заявою товариство звернувся у лютому 2021 року, тому наявні підстави для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, а саме щодо виконавчого листа № 2010/2-513/11, в якому боржницею зазначено ОСОБА_2 . Ураховуючи викладене, підстави вважати, що суд першої інстанції при розгляді справи в цій частині неправильно застосував норми матеріального права чи допустив порушення норм процесуального права, відсутні. Доводи апеляційної скарги в цій частині не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. Проте, що стосується питання щодо поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання за виконавчим листом № 2010/2-513/11, в якому боржницею зазначено ОСОБА_1 , колегія суддів виходить з наступного. Як вбачається з матеріалів справи виконавчий лист № 2010/2-513/11, в якому боржницею зазначено ОСОБА_1 та який було пред`явлено до примусового виконання до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюм Східного міжрегіонального управління (м. Харків) Міністерства юстиції виконавче провадження № 29952962, постановою державного виконавця від 23 квітня 2019 року виконавчий лист повернуто стягувачу, тому, враховуючи вимоги частини 5 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», строк пред`явлення виконавчого листа № 2010/2-513/11 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 сплине лише 23 квітня 2022 року. Таким чином, за вказаним виконавчим листом, де боржницею зазначено ОСОБА_1 строк на його пред`явлення ще не закінчився, тому підстав для його поновлення немає. Зі змісту заяви вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» просив поновити строк пред`явлення виконавчого листа № 2010/2-513/11, виданого 28 вересня 2011 року Дергачівським районним судом Харківської області про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 . При цьому, судом першої інстанції поновлено строк пред`явлення виконавчого листа № 2010/2-513/11, виданого 28 вересня 2011 року Дергачівським районним судом Харківської області без конкретизації боржниці за цим листом. Враховуючи, що суд першої інстанції фактично вирішив суть заяви правильно, однак, резолютивну частину судового рішення виклав нечітко, судова колегія вважає за необхідне змінити оскаржувану ухвалу, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції: поновити строк пред`явлення виконавчого листа № 2010/2-513/11, виданого 28 вересня 2011 року Дергачівським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості за кредитним договором № 20-02-И від 19 червня 2006 року в сумі 7832,37 доларів США, що еквівалентно 61 954,05 грн та пені - 19 772,74 грн; видати дублікат виконавчого листа № 2010/2-513/11, виданого 28 вересня 2011 року Дергачівським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості за кредитним договором № 20-02-И від 19 червня 2006 року в сумі 7832,37 доларів США, що еквівалентно 61 954,05 грн та пені - 19 772,74 грн; видати дублікат виконавчого листа № 2010/2-513/11, виданого 28 вересня 2011 року Дергачівським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості за кредитним договором № 20-02-И від 19 червня 2006 року в сумі 7832,37 доларів США, що еквівалентно 61 954,05 грн та пені - 19 772,74 грн. Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки апеляційну скаргу по суті вимог заяви залишено без задоволення, зміни стосувалися тільки формулювання її резолютивної частини, питання щодо перерозподілу судових витрат не вирішувалось. Керуючись ст. ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.376, ст.ст.381-384, 389 ЦПК України п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 26 лютого 2021 року змінити, виклавши резолютивну частину судового рішення в наступній редакції. Поновити строк пред`явлення виконавчого листа № 2010/2-513/11, виданого 28 вересня 2011 року Дергачівським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості за кредитним договором № 20-02-И від 19 червня 2006 року в сумі 7832,37 доларів США, що еквівалентно 61 954,05 грн та пені - 19 772,74 грн; видати дублікат виконавчого листа № 2010/2-513/11, виданого 28 вересня 2011 року Дергачівським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості за кредитним договором № 20-02-И від 19 червня 2006 року в сумі 7832,37 доларів США, що еквівалентно 61 954,05 грн та пені - 19 772,74 грн; видати дублікат виконавчого листа № 2010/2-513/11, виданого 28 вересня 2011 року Дергачівським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованості за кредитним договором № 20-02-И від 19 червня 2006 року в сумі 7832,37 доларів США, що еквівалентно 61 954,05 грн та пені - 19 772,74 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, але в частині видачі дубліката виконавчого листа може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили. Головуючий І.В. Бурлака Судді А.В. Котелевець ' В.Б. Яцина Повний текст постанови складено 22 лютого 2022 року.