Постанова Київський апеляційний суд № 368/892/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №368/892/21 Головуючий у І інстанції -Кириченко В.І. апеляційне провадження №22-ц/824/170/2022 Доповідач у ІІ інстанції - Гуль В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 лютого 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого Гуля В.В., суддів Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С., за участю секретаря Линок В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 05 жовтня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Кагарлицького районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Качанюк О.В., стягувач: ОСОБА_2 встановив: ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Кагарлицького районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Качанюк О.В. та просив: визнати неправомірною відмову Головного державного виконавця Кагарлицького відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Качанюк О.В. у скасуванні арешту. Скасувати арешт грошових коштів, що розміщені на картковому рахунку НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), що відкритий в AT "КБ "Приватбанк", на які Боржнику надходить пенсійна виплата. Зобов`язати Головного державного виконавця Кагарлицького відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіональної о управління Міністерства юстиції (м.Київ) Качанюк Ольгу Володимирівну скасувати арешт грошових коштів, що розміщені на картковому рахунку НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), що відкритий в АТ «КБ Приватбанк» на які Боржнику надходить пенсійна виплата. Визнати неправомірною відмову Головного державного виконавця Кагарлицького відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Качанюк О.В. у скасуванні арешту грошових коштів, що розміщені на картковому рахунку НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), що відкритий в АТ "ПУМБ", на які Боржнику надходить заробітна плата. Зобов`язати Головного державного виконавця Кагарлицького відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Качанюк Ольгу Володимирівну скасувати арешт грошових коштів, що розміщені на картковому рахунку НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), що відкритий в АТ "ПУМБ", на які Боржнику надходить заробітна плата. Скаргу обґрунтовано тим, що 27.08.2021 року головним державним виконавцем Кагарлицького РВ ДВС ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Качанюк О.В. у виконавчому провадженні № 66630544 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, щодо стягнення з Боржника - ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , боргу в сумі 693 824,80 грн. згідно виконавчого листка № 368/518/19, що виданий 16.07.2020 року Кагарлицьким районним судом Київської області. В межах даного виконавчого провадження, державним виконавцем 27.08.2021 року було винесено постанову про арешт коштів. Так, згідно вказаної постанови, на рахунок боржника, що відкритий в Акціонерному товаристві "Перший Український міжнародний банк" (далі - АТ "ПУМБ"), НОМЕР_5 було накладено арешт. В свою чергу, згідно довідки ПУМБ від 03.09.2021 року, на вказаний рахунок надходить заробітна плата боржника. Крім того, згідно вказаної постанови, на рахунок боржника, що відкритий в Акціонерному товаристві "Комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ "КБ "Приватбанк"), НОМЕР_6 було накладено арешт. В свою чергу, згідно довідки АТ "КБ "Приватбанк" від 03.09.2021 року, на вказаний рахунок надходить пенсійна виплата боржника. Листом від 17.09.2021 року державним виконавцем було відмовлено у знятті арешту із вказаних рахунків боржника. А тому, дії державного виконавця є незаконними в частині відмови у скасуванні арешту грошових коштів, що розмішені на картковому рахунку НОМЕР_1 ( НОМЕР_6 ), що відкритий в АТ "КБ "Приватбанк", на які Боржнику надходить пенсійна виплата та скасувати арешт грошових коштів, що розміщені на картковому рахунку НОМЕР_3 ( НОМЕР_5 ), що відкритий в АТ "ПУМБ". Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 05 жовтня 2021 року в задоволенні скарги відмовлено. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує наступним. Вказує, що чинним законодавством України встановлена певна послідовність для звернення стягнення на пенсію боржника (звернення стягнення на майно та інші кошти, що належать боржнику), як і обмеження щодо розміру відрахувань із пенсії. Зокрема статтями 68, 70 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника вертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутнє чи недостатнє майно боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії. Враховуючи викладене просив оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нове судове рішення, яким скаргу задовольнити в повному обсязі. Від стягувача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що порядок звернення стягнення на заробітну плату. Пенсію, стипендію та інші доходи боржника передбачено ст.ст. 68-73 Закону України «Про виконавче провадження». Вказує, що висновки суду першої інстанції повністю узгоджуються з законодавством, яке регулює дані правовідносини. Зазначає, що аналогічні висновки викладені Верховним Судом України у постанові від 24 червня 2015 року у справі №6-535цс15 про, що було зазначено судом першої інстанції. Враховуючи викладене просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін, виходячи з наступного. Відмовляючи в задоволенні скарги суд виходив з того, що арешт рахунків був накладений відповідно до норм чинного законодавства , в межах повноважень державного виконавця. Арешт коштів боржника у виконавчому провадженні переслідує мету забезпечення стягнення заборгованості. Крім того, арешт коштів на рахунках боржника не унеможливлює отримання ним заробітної плати, пенсії. Боржник може отримати належні йому виплати готівкою через касу роботодавця або поштовими переказами на вказаний ним рахунок (адресу) і також боржник має право отримати пенсію через підприємства поштового зв`язку. А тому накладення арешту на грошові кошти Боржника не порушує його право на отримання заробітної плати і пенсії та не порушує право на соціальний захист. Такий висновок суду відповідає нормам чинного законодавства враховуючи наступне. Судом встановлено, що 27.08.2021 року головним державним виконавцем Кагарлицького РВ ДВС ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) Качанюк О.В. у виконавчому провадженні № 66630544 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, щодо стягнення з боржника - ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , боргу в сумі 693 824,80 грн. згідно виконавчого листка № 368/518/19, що виданий 16.07.2020 року Кагарлицьким районним судом Київської області. В межах даного виконавчого провадження, державним виконавцем 27.08.2021 року було винесено постанову про арешт всього рухомого і нерухомого майна боржника. Згідно довідки АТ КБ "Приватбанк" станом на 03.09.2021 року у боржника відкритий картковий рахунок 4 НОМЕР_7 ( НОМЕР_6 ), на яку він отримує пенсійні виплати і на вказаний рахунок може бути зарахована будь- яка виплата ( переказ). З довідки Акціонерного товариства « Перший Український міжнародний банк « від 09.08.2021 року вбачається , що у ОСОБА_1 є діючий поточний картковий рахунок № НОМЕР_5 у валюті гривня, на який надходить заробітна плата. Після розгляду клопотання представника боржника листом від 17.09.2021 року державним виконавцем було відмовлено у знятті арешту із вказаних рахунків боржника з посиланнями на положення ст.59 ч.4 ЗУ « Про виконавче провадження». Порядок звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника передбачено ст.ст. 68-73 Закону України "Про виконавче провадження". Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому' Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Пунктом 2 ч. 1ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1)звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2)звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3)вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4)заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом. Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 4 ст. 18 названого Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. За змістом положень ч.ч.І, 2 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. При цьому, відповідно до ч. 7 ст. 56 цього Закону у порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Отже, виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також зобов`язаний здійснювати заходи забезпечення та заходи щодо примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, у тому числі накладати арешт на кошти, які перебувають на рахунках. Чинним законодавством України встановлена послідовність звернення стягнення на пенсію боржника (звернення стягнення на майно та інші кошти, що належать боржнику), як і обмеження щодо розміру відрахувань із пенсії. Зокрема статтями 68, 70 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутнє чи недостатнє майно боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії. Слід додати, що відповідно до абзацу другого частини другої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. Тобто, саме рахунки, визначені у ч. 2 ст. 48 Закону є спеціальними для цілей застосування обмежень при застосуванні положень, визначених у п. 7 ч. З ст, 18, ч. 2. ст. 48, ч. З ст. 52, ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» щодо накладення арешту на кошти на таких рахунках. Аналіз вказаних положень дає підстави дійти висновку, що рахунки на які зараховується заробітна плата, пенсія нормативно не визначені як рахунки із спеціальним режимом використання, не є такими рахунками, вказані рахунки є звичайними поточними рахунками та банківське законодавство не містить визначення такого виду рахунків як «зарплатний» або «пенсійний», що у свою чергу дає підстави для висновку про відсутність обмежень для накладення арешту на кошти на таких рахунків, крім обмеження розміру арештованих коштів відповідно до обмежень щодо можливого розміру стягнення. Судова практика з питань накладення арешту на кошти на поточних рахунках, не містить нормативного обґрунтування (посилання) при кваліфікації поточних рахунків, на які може зараховуватись і заробітна плата, як рахунків із спеціальним режимом використання. Також ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення не може бути звернено на такі виплати: 1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника; 2) компенсацію працівнику витрат у зв`язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням; 3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних; 4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; 5) допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами; 6) одноразову допомогу у зв 'язку з народженням дитини; 7) допомогу при усиновленні дитини; 8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 9) допомогу на дітей одиноким матерям; 10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом; 11) допомогу на лікування; 12) допомогу на поховання; 13) щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення; 14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторії і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання. Основана заробітна плата відсутня у цьому переліку. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року N 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України. З наведених норм права вбачається, що під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено. Отже, як було вірно зазначено судом першої інстанції, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів. Згідно з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 03 лютого 2021 року у справі № 756/1927/16-ц, якщо рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат тощо), та набули статусу вкладу. Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів. Аналогічні висновки викладені Верховним Судом України у постанові від 24 червня 2015 року у справі N 6-535цс15, про що було зазначено судом першої інстанції. Таким чином, арешт рахунків Боржника був накладений відповідно до норм чинного законодавства, в межах повноважень державного виконавця. Арешт коштів Боржника у виконавчому провадженні переслідує легітимну мету забезпечення стягнення заборгованості та підстави вважати, що такий арешт був накладений незаконно, немає. Крім того, арешт коштів на рахунках боржника не унеможливлює отримання ним заробітної плати, пенсії. Боржник може отримати належні йому виплати готівкою через касу роботодавця або поштовими переказами на вказаний ним рахунок (адресу) і також боржник має право отримати пенсію через підприємства поштового зв`язку. А тому накладення арешту на грошові кошти Боржника не порушує його право на отримання заробітної плати і пенсії та не порушує право на соціальний захист. Наведеним підтверджується, що підстави для скасування ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 05 жовтня 2021 р. відсутні. Таким чином, за відсутності доводів апеляційної скарги, які є підставою для скасування рішення суду, апеляційна скарга як необґрунтована підлягає залишенню без задоволення. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,- ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 05 жовтня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий В.В. Гуль Судді Ю.О. Матвієнко Я.С. Мельник