Постанова Донецький апеляційний суд № 223/761/20

22-ц/804/121/22 223/761/20 Єдиний унікальний номер 223/761/20 Номер провадження 22-ц/804/121/22 ПОСТАНОВА І м е н е м У к р а ї н и 16 лютого 2022 року Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої Биліни Т.І., суддів Зайцевої С.А., Мальцевої Є.Є., за участю секретаря Сидельнікової А.В., учасники справи: позивачі ОСОБА_1 , відповідач Державне підприємство Шахтоуправління Південнодонбаське № 1, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 30 вересня 2021 року у складі суду Луньової О.Г., у цивільній справі про встановлення доходу особистого немайнового права,- в с т а н о в и в : Описова частина Короткий зміст позовних вимог У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ДП Шахтоуправління Південнодонбаське № 1 про встановлення доходу особистого немайнового права. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що у період з 1985 року по 2011 рік працював в ДП Шахтоуправлінны Південнодонбаське № 1 машиністом гірничо-виїмкових машин, комбайнером шостого розряду з повним робочим днем на підземних роботах, де отримував заробітну плату, з якої відраховувались страхові внески. Звертався до відповідача з метою встановлення тривалості відпустки станом на 03.08.2011 року, однак повної відповіді не отримав. З відповіддю на звернення, наданою йому 23.07.2019 року, позивач не погоджується, зазначаючи, що було порушено його права, а саме, відсутнє законне обґрунтування щодо не зарахування 38 днів оплачуваної відпустки. ОСОБА_1 22.08.2019 року отримав відповідь на повторне звернення, з якою також не погоджується. Тривалість його відпустки складала 66 календарних днів за рік, що відповідає нормам діючого законодавства, на час звільнення 20.09.2011 року. За позивачем значилась щорічна відпустка 33 календарних дні та 13 календарних днів невикористаної відпустки, разом 46 календарних днів, у зв`язку з чим була нарахована компенсація за 46 календарних днів у вересні 2011 року, яка була виплачена позивачу разом із заробітною платою за вересень. Згідно листа-відповіді ДП Шахтоуправління Південнодонбаське № 1 № 1672 від 29.09.2017 року ОСОБА_1 повідомлено, що за серпень 2011 року кількість календарних днів: 28 днів відпустки, 3 дні тимчасової непрацездатності, а нарахована заробітна плата за серпень 2011 року, з якої сплачено страхові внески до Фонду соціального страхування 0 гривень. Відповідно до відомостей з інформаційного фонду Державного реєстру ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків № 9260 від 23.01.2017 року за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року ОСОБА_1 отримав дохід від ДП Шахтоуправління Південнодонбаське №1: у другому кварталі 2011 року дохід у вигляді заробітної плати в сумі 24608,16грн, сума податку в бюджет України відраховано 1817,81грн; у третьому кварталі 2011 року дохід у вигляді заробітної плати в сумі 43394,51грн, сума податку відрахована в бюджет України 1959,85грн. Дохід відпустки знецінено до нуля. Посадовими особами ДП Шахтоуправління Південнодонбаське № 1 було надано недостовірну довідку № 468 від 10.10.2011 року, а відповідно до ст. 276 ЦК України орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, фізична особа або юридична особа, рішенням, діями або бездіяльністю яких було порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов`язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення. У мотивувальній частині позову просив суд поновити порушене особисте немайнове право про встановлений дохід у сумі 9521,41 грн., з якого взятий страховий внесок у розмірі 342,77 грн., та визнати недійсною довідку № 468 від 10.10.2011 року, видану ДП Шахтоуправління Південнодонбаське №

1. В прохальній частині позову просив суд поновити порушене особисте немайнове право (доходу), встановивши дохід особистого немайнового права розрахункового періоду довідки про середній заробіток № 468 від 10.10.2011 року в сумі 9521,41грн, та страхового внеску з компенсації за невикористану відпустку 342,77грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 30 вересня 2021 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства Шахтоуправління Південнодонбаське №1 про встановлення доходу особистого немайнового права відмовлено в повному обсязі. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що зазначене особисте немайнове право (доходу), яке просить поновити позивач, має економічний зміст, не тісно пов`язане з позивачем, від нього позивач може відмовитися. Крім того, Конституцією України, ЦК України та іншим законом не передбачено таке особисте немайнове право (доходу) як встановлення доходу особистого немайнового права розрахункового періоду довідки про середній заробіток № 468 від 10.10.2011 року в сумі 9521,41 грн., та страхового внеску з компенсації за невикористану відпустку 342,77 грн. Також, суд прийшов до висновку, що фактично позовні вимоги, заявлені позивачем у даній цивільній справі, є позовними вимогами між тими сторонами, відносно яких постановлено рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 11.08.2016 року у цивільній справі № 223/778/14-ц, що набрало законної сили. Предметом даної позовної заяви є встановлення доходу особистого немайнового права розрахункового періоду довідки про середній заробіток № 468 від 10.10.2011 року в сумі 9521,41грн, та страхового внеску з компенсації за невикористану відпустку 342,77грн. Підставами даної позовної заяви є те, що ОСОБА_1 не згоден з сумами, які були зазначені в довідці № 468 від 10.10.2011 року, в зв`язку з чим за серпень 2011 року, який увійшов в розрахунковий період, відсутні страхові внески. Однак, предмет та підстави по даній позовній заяві є ідентичними тим, що були викладені ОСОБА_1 в позовних вимогах, в задоволенні яких вже було відмовлено рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 11.08.2016 року у цивільній справі № 223/778/14-ц. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи Не погодившись з рішенням, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення та змінити, захистити та відновити дохід особистого немайнового права розрахункового періоду справка №468 з якого взято страховий внесок 342,77грн з доходу 9521,41грн. Апеляційну скаргу вмотивував тим, що нарахована заробітна плата за серпень 2011 року, з якої сплачено страхові внески до Фонду соціального страхування - 0 гривень. Відповідно до відомостей з інформаційного фонду Державного реєстру ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків №9260 від 23 січня 2017 року за період з 01.04.2011 року по 20.09.2011 року ОСОБА_1 отримував дохід від ДП Шахтоуправління Південнодонбаське №1: у другому кварталі 2011 року. Дохід у вигляді заробітної плати у сумі 24608,16грн, сума податку в бюджет України відраховано 1817,81грн. У третьому кварталі 2011 року дохід у вигляді заробітної плати у сумі 43394,51грн, сума податку відрахована в бюджет України - 1959,85грн. Предметом позовної заяви у цивільній справі № 223/778/14-ц є розрахунковий період визнаний недійсною (невірною) інформацією, викладеною у довідці про середній заробіток № 468 від 10.10.2011, виданою відповідачем є недостовірною. Де суд зобов`язав відповідача видати нову довідку про середній заробіток по формі №

6. Підставами позовної заяви є те, що ОСОБА_1 не згоден із сумою відпускних в серпні 2011 року в розмірі 0 грн, яка була зазначена в довідці № 486 від 10.10.2011. З довідкою про середній заробіток № 468 від 10.10.2011, виданою відповідачем, з її складовими та відомостями, викладеними в ній. Що неодноразово розглядалось судом та за результатом чого були винесені відповідні рішення, які набрали законної сили, в тому числі щодо включення у розрахунковий період зазначений в довідці відпускні в розмірі 9521,41грн, з якого взято страховий внесок 342,77грн. Судом першої інстанції та апеляційним судом у справі 223/778/14-ц вирішено об`єкт цивільного права в календарному місяці серпні 2011 року, входить до розрахункового періоду довідки про середній заробіток № 486 є загально відомим і не потребує доказів. Предметом позову був спір щодо розрахункового періоду довідки № 468 по середньому заробітку, куди входить об`єкт цивільного права з доходом 0грн. У даній справі предметом спору є результат роботи, матеріального блага, гроші (дохід) особистого немайнового права позивача. 03.08.2011 року відповідач вивів ОСОБА_1 з шахти і надав об`єкт цивільного права ст. 177 ЦПК України. 20.09.2011 відповідач звільнив звільнив ОСОБА_1 за станом здоров`я. 23.09.2011 року актом розслідування профзахворювання підтверджена вина відповідача - Шахти ДП Шахтоуправління Південнодонбаське N

1. Рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 26.06.2013, постанова Донецького Апеляційного суду Донецької області від 22.06.2013 року по справі №0509/2456/2012 визнані помилковими Верховним Судом України справа N96-3398306 від 02.03.2016 року ст. 229 п. 1 ЦПК України. Також судом не виконується постанова Верховного суду України №6-33983 св від 02.03.2016 нарахування доходу цивільного особистого немайнового права довідки середнього заробітку розрахункового періоду, довідки середнього заробітку №468 по видах виплат. Що включає основну та додаткову заробітну плату з якої взятий страховий внесок до фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування Постанова Кабінету Міністрів України №1266 П.7. ЦПКУ ст.5.4.1. 25,ст. 411. п. 6, ст.412 п.

3. Немає доказів відсутності дискримінації ОСОБА_1 матеріальних прав, відносно нарахування доходу особистого немайнового цивільного права. Предметом спору є норма матеріального права, яка захищена ст. 43 Конституції України, встановлена Донецьким апеляційним судом у справі 223/761/20 провадження 22-ц/804/471/21 від 09.02.2021. Судом не забезпечені заходи приводу до суду відповідача ДП Шахтоуправління Південнодонбаське №1. Позовна давність не поширюється на вимогу застрахованої особи про відновлення доходу і страхові внески в розмірі 342,77грн, які випливають з порушення особистих немайнових прав розрахункового періоду.. Заява від 07.06.2021 є підставою для скасування судового рішення. Доводи і заперечення інших учасників справи В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити. Представник відповідача - в суд апеляційної інстанції не з`явився про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Зважаючи на положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. У відзиві на апеляційну скаргу представник ДП Шахтоуправління Південнодонбаське № 1 зазначив, що ОСОБА_1 викладає обставини та факти в апеляційній скарзі, які раніше вже неодноразово досліджувалися судами та яким вже було надано належну правову оцінку. Нових обставин, які б свідчили про порушення особистого немайнового права, позивачем не наведено, а лише процитовано рішення судів, зокрема, якими права та обов`язки між позивачем та ДП Шахтоуправління Південнодонбаське №1 вже врегульовано. Позивачем не наведено підстав, які б свідчили про невірний розрахунок заробітку зазначений у довідці № 468 від 10.10.2011, при тому, що законність спірної довідки підтверджена рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 11.08.2016 по справі № 223/778/14-ц, а тому і розрахунок заробітку вчинено у відповідності до норм діючого законодавства.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція апеляційного суду Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні. Відповідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції Згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.06.1978 року, ОСОБА_1 з 21.07.1993 року по 20.09.2011 року працював на ДП Шахтоуправління Південнодонбаське № 1, наказом № 158-к від 22.09.2011 року був звільнений 20.09.2011 року, в зв`язку з невідповідністю стану здоров`я виконуваній роботі за п. 2 ст. 40 КЗпП України (т. 1 а.с. 9-11). Згідно протоколу засідання ЛКК ЦМЛ м. Вугледара № 18/5170 від 03.08.2011 ОСОБА_1 працював в ДП Шахтоуправління Південнодонбаське № 1, встановлений діагноз - хронічна обструктивна хвороба легень, емфізема легень, протипоказано працю в контакті з пилом і несприятливих метеоумовах (т. 1 а.с.14). Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання від 23.09.2011 року, затвердженого 23.09.2011 року головним державним санітарним лікарем Петровського району м. Донецьк, Тиванюку Ю.І. визначено діагноз: хронічне обструктивне захворювання легень пилової етіології, яке виникло внаслідок недосконалості технологічного процесу, неефективності засобів боротьби з пилом (т. 1 а.с.16). За довідкою про середню заробітну плату (дохід) № 468 від 10.10.2011, виданою ДП Шахтоуправління Південнодонбаське № 1, для здійснення розрахунку середнього заробітку позивача було взято період з березня 2011 року по серпень 2011 року. У серпні 2011 року кількість календарних днів (без урахування календарних днів не відпрацьованих з поважних причин) 28 днів відпустки, 3 дні тимчасової непрацездатності, нарахована заробітна плата за серпень 2011 року відсутня (т. 1 а.с.17). Відповідно до відомостей з інформаційного фонду Державного реєстру осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків № 9260 від 23.01.2017 року за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року ОСОБА_1 отримував доходи від ДП Шахтоуправління Південнодонбаське №1: у другому кварталі 2011 року дохід у вигляді заробітної плати в сумі 24608,16грн; у третьому кварталі 2011 року дохід у вигляді заробітної плати в сумі 43394,51грн (т. 1 а.с.18). Рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 15.09.2020 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ДП Шахтоуправління Південнодонбаське № 1 про поновлення порушеного особистого немайнового права відмовлено (т. 1 а.с. 29-31). Згідно листа-відповіді ДП Шахтоуправління Південнодонбаське № 1 № 1672 від 29.09.2017 року позивача повідомлено, що за серпень 2011 року кількість календарних днів становить: 28 днів відпустки, 3 дні тимчасової непрацездатності. Нарахована заробітна плата за серпень 2011 року (оподатковуваний дохід ), з якої сплачено страхові внески до Фонду соціального страхування 0 грн. За вересень 2011 року кількість календарних днів: 19 днів згідно довідки клініки профзахворювання, 1 день відпустки. Нарахована заробітна плата за вересень 2011 року (оподатковуваний дохід), з якої сплачено страхові внески до Фонду соціального страхування 13236,87грн. Сума утриманих страхових внесків до Фонду соціального страхування становить 432,75грн (т. 1 а.с.39). Позивач звертався до директора ДП Шахтоуправління Південнодонбаське № 1 з заявами від 28.02.2020 та 16.03.2020 щодо забезпечення його особистих немайнових прав відповідно до колективного договору підприємства, надання у письмовому вигляді об`єктів його цивільних прав - суми компенсації відпустки, суми страхового внеску з компенсації відпустки, а також поновлення його порушеного немайнового права - оплату (дохід) відпустки, з якої виплачені страхові внески при розрахунку довідки про середній заробіток № 468 від 10.10.2011 року (т. 1 а.с.42, 44). Відповідно до копій листів ДП Шахтоуправління Південнодонбаське № 1 № 618 від 13.03.2020, № 711 від 25.03.2020 позивача було звільнено згідно наказу № 158-к від 22.09.2011 року, проведено нарахування грошових коштів, а саме, компенсації за невикористану відпустку 46 календарних днів у сумі 9521,41грн. Розмір страхового внеску з компенсації за невикористану відпустку складає 342,77 грн. В зв`язку з тим, що тимчасова втрата працездатності наступила в період відпустки, частина відпускних була перенесена з липня 2011 року на серпень 2011 року та на вересень 2011 року (т. 1 а.с.43, 45). Рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 11.08.2016 року у цивільній справі № 223/778/14-ц в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ДП Шахтоуправління Південнодонбаське № 1, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Вугледар Донецької області про визнання довідки про середній заробіток недійсною та зобов`язання вчинити певні дії, відмовлено. В рішенні суд дійшов висновку, що відповідач ДП Шахтоуправління Південнодонбаське № 1 видало довідку № 468 від 10.10.2011 року з дотриманням всіх чинних на той час правових норм, а відповідач - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Вугледар Донецької області на підставі довідки № 468 від 10.10.2011 року з дотриманням всіх нормативних актів призначив одноразову допомогу та щомісячні виплати (т. 1 а.с.22-24). Зазначене рішення суду залишено буз змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 05.10.2016 року та ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.06.2017 року (т. 1 а.с.71-78). Ухвалою Вугледарського міського суду Донецької області від 06.10.2017 року в справі № 223/702/17 відмовлено у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ДП Шахтоуправління Південнодонбаське № 1 про визнання недійсною довідки про середній заробіток та зобов`язання вчинити певні дії, в зв`язку з тим, що між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, вже є рішення суду, яке набрало законної сили. Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 23.11.2017 року залишено без змін ухвалу Вугледарського міського суду Донецької області від 06.10.2017 року. Постановою Верховного Суду від 27.12.2018 року ухвала Вугледарського міського суду Донецької області від 06.10.2017 року та ухвала Апеляційного суду Донецької області від 23.11.2017 року також залишені без змін (т. 1 а.с. 84-90). Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції, та застосовані норми права Відповідно до ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. За положеннями ст. 269 ЦК України особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Особисті немайнові права фізичної особи не мають економічного змісту. Особисті немайнові права тісно пов`язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав. Особистими немайновими правами фізична особа володіє довічно. Відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров`я, право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості. Цим Кодексом та іншим законом можуть бути передбачені й інші особисті немайнові права фізичної особи. Перелік особистих немайнових прав, які встановлені Конституцією України, цим Кодексом та іншим законом, не є вичерпним (ст. 270 ЦК України). Згідно ст. 271 ЦК України зміст особистого немайнового права становить можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя. Особисті немайнові права позбавлені матеріального (майнового) або економічного змісту. Навіть якщо вторгнення у сферу особистих прав призвело до вельми негативних наслідків економічного характеру для їх носія, особисті немайнові права не наповнюються матеріальним змістом. Щодо них неможливо визначити їх вартість в грошовому еквіваленті. Таким чином, особисте немайнове право це суб`єктивне право особи, міра можливої поведінки управомоченої особи щодо невіддільних від її особистості абсолютних благ немайнового характеру, які позбавлені економічного змісту і надають людині можливість за своїм розсудом, без втручання інших осіб, визначати свою поведінку в сфері особистого життя. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що хоча позивач і звернувся до суду з позовом про встановлення доходу особистого немайнового права, проте по суті він не згоден з довідкою про середній заробіток №468 від 10.10.2011 року в сумі 9521,41грн. та страхового внеску з компенсації за невикористану відпустку -342,77грн, проте, вказані вимоги неодноразово були предметом дослідження судів різних інстанцій. Доводи позивача, що не виконується рішення Верховного Суду України справа N96-3398306 від 02.03.2016 року(насправді ухвала ВССУ) непереконливі бо вказане рішення стосувалося позовних вимог про видачу довідки про середній заробіток за інший термін.(а.с.19-21) Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга не містить. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINAv. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСІІЛ, від 18 липня 2006 року). У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Згідно зі до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Повний текст постанови виготовлено 21 лютого 2022 року. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 30 вересня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст.389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту. Головуючий: Т.І. Биліна Судді: С.А.Зайцева Є.Є. Мальцева