LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Хмельницький апеляційний суд686/19070/21

від 17.02.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 лютого 2022 року м. Хмельницький Справа № 686/19070/21 Провадження № 22-ц/4820/160/22 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О., секретар судового засідання Шевчук Ю.Г., з участю представника відповідача Сіргуна О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 жовтня 2021 року, встановив: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області (далі - Держказначейство) про відшкодування моральної шкоди. ОСОБА_1 зазначив, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 5 жовтня 2020 року у справі №686/8422/20 стягнено з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на його користь 10 510 грн моральної шкоди, завданої бездіяльністю Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області. Це рішення суду не виконане до теперішнього часу, внаслідок чого позивачеві завдано моральної шкоди. Зокрема, він зазнав душевних страждань і приниження, відчував страх і занепокоєння за своє психологічне здоров`я, переніс стрес і розчарування в системі органів державної влади, були порушені його честь і гідність, він вживав додаткових зусиль для організації свого життя та захисту порушеного права. У справі №686/7986/21 стягнено з держави на користь позивача 2 700 грн моральної шкоди за невиконання цього ж рішення суду за період до 31 березня 2021 року. За таких обставин ОСОБА_1 просив суд стягнути з держави Україна на свою користь 1 000 000 грн моральної шкоди, завданої очевидною бездіяльністю/невиконанням рішення суду у справі №686/8422/20 за період з 1 квітня 2021 року до 8 серпня 2021 року. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 жовтня 2021 року, в якому ухвалою від 3 листопада 2021 року виправлено описку, позов задоволено частково. Стягнено з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 400 грн моральної шкоди. В решті позову відмовлено. Суд виходив з того, що внаслідок невиконання судового рішення позивачеві завдано моральної шкоди, розмір якої слід визначити з урахуванням характеру правопорушення, глибини душевних страждань потерпілого, вимог розумності та справедливості. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі держава Україна в особі Держказначейства просить скасувати рішення суду першої інстанції посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не надано належних і допустимих доказів неправомірності дій відповідача, які знаходяться у прямому причинному зв`язку із завданням йому моральної шкоди. Крім того, ОСОБА_1 не довів настання такої шкоди та звернувся до суду з повторними вимогами щодо її відшкодування. Суд першої інстанції не застосував норми чинного законодавства, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позову. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи ОСОБА_1 не подав відзив на апеляційну скаргу. 2.

Мотивувальна частина Позиція суду апеляційної інстанції Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає. Заслухавши учасника судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити. Суд першої інстанції неправильно витлумачив норми статей 23, 1167, 1173 ЦК України та не дотримався приписів статті 81 ЦПК України. У зв`язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення. Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 5 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 19 січня 2021 року, стягнено з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 10 510 грн моральної шкоди, завданої бездіяльністю Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області. На підставі цього рішення 5 лютого 2021 року суд видав виконавчий лист №686/8422/20, який перебуває на виконанні у Держказначействі відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року №845 (далі - Порядок). На теперішній час рішення суду не виконане. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 5 жовтня 2021 року, стягнено з Державного бюджету України через Державну казначейську службу на користь ОСОБА_1 2 700 грн моральної шкоди, завданої невиконанням рішення суду від 5 жовтня 2020 року у справі №686/8422/20. Застосовані норми права Статтею 56 Конституції України встановлено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. За змістом ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. В силу ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Згідно з ч.ч. 3, 5 ст. 23 ЦК України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначається Порядком. Із положень п. 3 Порядку слідує, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій). Як передбачено пп. 2 п. 35 Порядку, Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень . Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки виникають, у тому числі внаслідок правопорушень (деліктів), у зв`язку з чим потерпіла сторона має право вимагати відшкодування завданих збитків. В деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою завдавача шкоди, вина останнього. При цьому на потерпілого (позивача) покладається обов`язок довести факт неправомірної поведінки відповідача, заподіяння ним шкоди та її розмір, а також причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою завдавача шкоди та негативними наслідками. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у спричиненні шкоди потерпілому (позивачу). У випадку завдання громадянинові шкоди внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб шкода відшкодовується у повному обсязі незалежно від вини цих органів та осіб. Виконання рішень суду про відшкодування шкоди, завданої фізичним та юридичним особам внаслідок незаконних рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, здійснюється відповідно до встановленого порядку. Зокрема, такі рішення виконуються органами Державної казначейської служби України у порядку черговості надходження виконавчих документів шляхом безспірного списання коштів державного бюджету у межах відповідних бюджетних призначень і наданих бюджетних асигнувань. Право на відшкодування моральної шкоди виникає у особи, у тому числі внаслідок неправомірних дій щодо неї або членів її сім`ї, якщо це призвело до фізичних і душевних страждань потерпілого. У разі вирішення спору судом розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються моральні втрати особи, що призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Також враховуються обставини, що призвели до погіршення або позбавлення можливості реалізації особою своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Моральна шкода відшкодовується потерпілому (позивачеві) одноразовим платежем. Якщо договором або законом не передбачене багаторазове відшкодування моральної шкоди у спірних правовідносинах, то позови про таке відшкодування не підлягають задоволенню. Схожі за змістом висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 березня 2020 року (справа №641/8857/17). Зібрані докази вказують на те, що рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 5 жовтня 2020 року (справа №686/8422/20) про стягнення з державного бюджету на користь ОСОБА_1 10 510 грн моральної шкоди, завданої бездіяльністю Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, залишається невиконаним. У зв`язку з цим рішенням суду від 17 червня 2021 року у справі №686/7986/21 ОСОБА_1 присуджено компенсацію моральної шкоди за рахунок коштів державного бюджету у розмірі 2 700 грн. Отже ОСОБА_1 реалізував своє законне право на відшкодування моральної шкоди за невиконання судового рішення. Оскільки чинним законодавством не передбачене багаторазове відшкодування моральної шкоди за затримку виконання рішення суду про стягнення з державного бюджету відшкодування шкоди, завданої фізичним та юридичним особам внаслідок незаконних рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, то позов ОСОБА_1 не може бути задоволений. Крім того, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів про те, що в період з 1 квітня 2021 року до 8 серпня 2021 року ОСОБА_1 завдано моральної шкоди внаслідок невиконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 5 жовтня 2020 року у справі №686/8422/20). ОСОБА_1 не довів склад цивільного правопорушення, що є юридичною підставою відповідальності держави Україна перед ним за завдані збитки, а тому правові підстави для задоволення його позову відсутні. 3.Висновки суду апеляційної інстанції Не врахувавши норми чинного законодавства та не давши належної оцінки зібраним доказам, суд першої інстанції помилково виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, внаслідок чого ухвалене ним рішення не може залишатися в силі. В позові ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди слід відмовити. Щодо судового збору Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду. У зв`язку з цим судові витрати не можуть бути покладені на ОСОБА_1 . Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, постановив: Апеляційну скаргу держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області задовольнити. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 жовтня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення. В позові ОСОБА_1 відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 18 лютого 2022 року. Судді: О.І. Ярмолюк Л.М. Грох Т.О. Янчук Головуючий у першій інстанції - Мазурок О.В. Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 33

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»