Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 686/10327/16-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 686/10327/16-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Заворотна О.Л. Суддя-доповідач - Боровицький О. А. 01 лютого 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Боровицького О. А. суддів: Курка О. П. Шидловського В.Б. , за участю: секретаря судового засідання: Яремчук Л.С, позивача: ОСОБА_1 представника відповідача: Сумнєвич Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання рішень, дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, В С Т А Н О В И В : Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.05.2021 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки відмовлено. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В судовому засіданні позивач вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі та просила її задовольнити. Представник відповідача заперечила проти задоволення апеляційної скарги позивача та просила суд залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. З матеріалів справи встановлено, що в провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебувала адміністративна справа № 686/10327/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області, третя особа Головне управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області про визнання рішень, дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01.09.2020 клопотання ОСОБА_1 про подачу нового звіту про виконання рішення суду по адміністративній справі задоволено частково. Зобов`язано начальника Головного управління Пенсійного фонду у Хмельницькій області Заярнюк О.С. подати у новий строк 10 днів звіт про виконання судового рішення від 24.06.2016 року по справі № 686/10327/16-а. Накладено на начальника Головного управління ПФУ у Хмельницькій області ОСОБА_2 штраф у сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42360 грн. Половину суми штрафу у розмірі 21180 грн. стягнуто на користь ОСОБА_1 , іншу половину у розмірі 21180 грн. до Державного бюджету України. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020 ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01.09.2020 залишено без змін. 05.05.2021 через канцелярію суду надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01.09.2020. Як вбачається з поданої заяви, ОСОБА_1 просить суд виправити арифметичні помилки та описки, а саме: - станом на час постановлення ухвали від 01.09.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2197грн, отже, двадцять розмірів становить 43940 грн. (2197х20), половина цієї суми 21970, тоді як в ухвалі помилково зазначено 42360 грн. та 21180 грн. - в ухвалі також помилково не наведено обов`язкову складову резолютивної частини рішення : адреси ОСОБА_2 та її РНОКПП, аналогічно не наведено ці ж ідентифікаційні дані ОСОБА_1 . Оцінивши зміст та мотиви поданої заяви про виправлення описки, суд першої інстанції дійшов висновку, що заява позивача не підлягає задоволенню, виходячи з того, виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. Відповідно до частини першої статті 253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Положення вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. Виходячи із системного аналізу приписів КАС України описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання. Таким чином, описка у розумінні статті 253 КАС України - це випадкова помилка у рішенні, допущена при його викладенні. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або виправляє помилки, які мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення). Отже, виправлення допущених у судовому рішенні, зокрема ухвалі, описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 року у справі №800/520/16 (провадження № 11-684сап18) та постанові Верховного Суду від 03.12.2020 року у справі № 804/5600/16. В свою чергу, арифметичною вважається помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку з використанням несправної техніки. Не є арифметичною помилкою, а отже і не може бути виправлене в порядку, передбаченому процесуальним законодавством, застосування неправильних методик підрахунку, помилкових вихідних даних для проведення арифметичних обчислень. Встановлено, що в ухвалі суду від 01.09.2020 визначено суду штрафу, проте заявник в даній заяві про виправлення арифметичної помилки фактично не погоджується із вихідними даними, а саме, розміром прожиткового мінімуму, взятим для обчислення суми. Щодо зазначення додаткових даних в ухвалі суду, то описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що зміст ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01.09.2020 викладено відповідно до вимог ст. 248 КАС України. З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає законодавчо передбачених підстав для задоволення заяви позивача та внесення означених виправлень. Стосовно доводів позивача про те що рішення по суті у цій справі й ухвала про встановлення судового контролю з виконання рішення у справі №686/10327/16-а ухвалювалось суддею Стефанишиним С.Л. а ухвалу про відмову у задоволенні заяви про виправлення описки постановлено суддею Заворотною О.Л., колегія суддів вказує наступне. Дійсно, ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01.09.2020 яку постановлено суддею Стефанишиним С.Л. було частково задоволено клопотання ОСОБА_1 про подачу нового звіту про виконання судового рішення по адміністративній справі №686/10327/16-а. Як слідує з матеріалів справи, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.05.2021 - головуючим суддею (суддя доповідач) визначено Стефанишина Л.С. В подальшому, відповідно до розпорядження №577 від 05.05.2021 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, на підставі заяви про відпустку судді Стефанишина С.Л., здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, де головуючим суддею (суддя доповідач) визначено Зоворотну О.Л. А тому, твердження позивача стосовно надання правової оцінки вищевказаним обставинам є необґрунтованими. Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено. Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 травня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 02 лютого 2022 року. Головуючий Боровицький О. А. Судді Курко О. П. Шидловський В.Б.