Постанова 4855 № 640/13798/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/13798/21 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 січня 2022 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Єгорової Н.М., суддів - Федотова І.В., Чаку Є.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови в частині, - ВСТАНОВИЛА: У травні 2021 року Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києві з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просило суд: - визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24 січня 2018 року № 78 "Про встановлення тарифів на розподіл електричної енергії та тарифів на постачання електричної енергії ПАТ "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО", в частині п.п. 3. п. 1, яким визначено структуру тарифів на розподіл та постачання електричної енергії Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" згідно з додатком, відповідно до якого встановлено коригування витрату сумі-116 248,03 тис. грн. (без ПДВ) - вилучення коштів відповідно до п. 2 постанови НКРЕКП від 01 червня 2017 року, щодо вилучення з тарифу суми по заходу "Технічне переоснащення "Заміна існуючих силових трансформаторів 1Т та 2Т на підстанції "Промбаза-150" розділу І "Будівництво, модернізація та реконструкція електричних мереж та обладнання" Інвестиційної програми на 2016 рік у розмірі 29520,69 тис грн. (без ПДВ). - визнати дії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо коригування витрат Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" у бік зменшення на суму невиконання по заходу "Технічне переоснащення "Заміна існуючих силових трансформаторів 1Т та 2Т на підстанції "Промбаза-150" розділу І "Будівництво, модернізація та реконструкція електричних мереж та обладнання" Інвестиційної програми на 2016 рік у розмірі 29520,69 тис грн (без ПДВ) протиправними та зобов`язати утриматися від вчинення дій щодо коригування витрат Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" у бік зменшення на суму невиконання по заходу "Технічне переоснащення "Заміна існуючих силових трансформаторів 1Т та 2Т на підстанції "Промбаза-150" розділу І "Будівництво, модернізація та реконструкція електричних мереж та обладнання" Інвестиційної програми на 2016 рік у розмірі 29520,69 тис грн. (без ПДВ). 03 вересня 2021 року представником Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" подано до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову шляхом заборони: - Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг виносити на схвалення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг проект постанови НКРЕКП "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 09 грудня 2020 року № 2364", в частині коригування витрат Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 квітня 2021року у справі № 160/9283/18 у бік зменшення на суму невиконання по заходу "Технічне переоснащення "Заміна існуючих силових трансформаторів 1Т та 2Т на підстанції "Промбаза-150" розділу I "Будівництво, модернізація та реконструкція електричних мереж та обладнання" Інвестиційної програми на 2016 рік у розмірі 29 520,69 тис. грн (без ПДВ). - Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, вчиняти будь-які дії щодо розгляду проекту постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, якою буде передбачено коригування витрат Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у справі № 160/9283/18 у бік зменшення на суму невиконання по заходу "Технічне переоснащення "Заміна існуючих силових трансформаторів 1Т та 2Т на підстанції "Промбаза-150" розділу I "Будівництво, модернізація та реконструкція електричних мереж та обладнання" Інвестиційної програми на 2016 рік у розмірі 29 520,69 тис. грн. (без ПДВ). В обґрунтування поданої заяви представник Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до негативних економічних ефектів в його господарській діяльності, оскільки прийняття НКРЕКП зазначеного проекту постанови та здійснення відповідних заходів з корегування витрат відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у справі № 160/9283/18 у бік зменшення на загальну суму -10 824 тис. грн (без урахування податку на додану вартість) (з розрахунку на 14 місяців сума становить -9 278 тис. грн (без урахування податку на додану вартість)) до набрання законної сили рішенням суду у справі, у межах якої оскаржується постанова від 24.01.2018 року №78, на думку позивача, може істотно ускладнити та/або унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2021 року заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про забезпечення позову задоволено: - заборонено Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг виносити на схвалення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг проект постанови НКРЕКП "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 09 грудня 2020 року № 2364", в частині коригування витрат Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у справі № 160/9283/18 у бік зменшення на суму невиконання по заходу "Технічне переоснащення "Заміна існуючих силових трансформаторів 1Т та 2Т на підстанції "Промбаза-150" розділу I "Будівництво, модернізація та реконструкція електричних мереж та обладнання" Інвестиційної програми на 2016 рік у розмірі 29 520,69 тис. грн. (без ПДВ) до набрання законної сили рішенням, ухваленого за результатами судового розгляду адміністративної справи № 640/13798/21 по суті; - заборонено Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, вчиняти будь-які дії щодо розгляду проекту постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, якою буде передбачено коригування витрат Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі ", відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у справі № 160/9283/18 у бік зменшення на суму невиконання по заходу "Технічне переоснащення "Заміна існуючих силових трансформаторів 1Т та 2Т на підстанції "Промбаза-150" розділу I "Будівництво, модернізація та реконструкція електричних мереж та обладнання" Інвестиційної програми на 2016 рік у розмірі 29 520,69 тис. грн. (без ПДВ) до набрання законної сили рішенням, ухваленого за результатами судового розгляду адміністративної справи № 640/13798/21 по суті. Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою суду першої інстанції Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції вийшов за межі адміністративних правовідносин і прийняв рішення, яким втрутився в дискреційні повноваження державного органу. Також апелянт наголосив, що позивачем не надано жодних належних доказів які б підтверджували, що невжиття заходів забезпечення позову може дійсно істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав. Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" подано відзив на апеляційну скаргу відповідно до якого, позивач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги оскільки заходи забезпечення позову спрямовані на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог, водночас у разі встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" шляхом його зміни в бік зменшення, товариство втратить джерело фінансування витрат передбачених структурою тарифів, що призведе до недофінансування витрат на технічне обслуговування та ремонт лінії електропередач та обладнання. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг задовольнити, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2021 року - скасувати та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного. Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено судом першої інстанції, предметом розгляду даної справи є питання правомірності постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24 січня 2018 року № 78 "Про встановлення тарифів на розподіл електричної енергії та тарифів на постачання електричної енергії ПАТ "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО", в частині п.п. 3. п. 1 та дій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо коригування витрат Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" у бік зменшення на суму невиконання по заходу "Технічне переоснащення "Заміна існуючих силових трансформаторів 1Т та 2Т на підстанції "Промбаза-150" розділу І "Будівництво, модернізація та реконструкція електричних мереж та обладнання" Інвестиційної програми на 2016 рік у розмірі 29520,69 тис грн. (без ПДВ). Задовольняючи заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що до ухвалення рішення у справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, з метою захисту яких він звернувся до суду. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його необґрунтованим з огляду на наступне. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. При цьому, позов, згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 2 ст. 151 КАС України). В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (ч. 6 ст. 154 КАС України). Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними. Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. Отже, у вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову. Слід зазначити, що за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача. Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову. Водночас, колегія суддів звертає увагу, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Перевіряючи обґрунтованість висновку суду про наявність передбачених п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України підстав для забезпечення позову, колегія судів враховує, що за правилами ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. Згідно з ч. 2 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Верховний Суд у постанові від 25 червня 2020 року у справі № 520/1545/19 наголосив на тому, що підстави забезпечення позову є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Ухвала про забезпечення позову повинна бути судом вмотивована, а саме із зазначенням висновків про існування обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі, а також із зазначенням висновку про те, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача. У постанові від 25 березня 2020 року у справі №240/9592/19 Верховний Суд зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. У свою чергу співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. За висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 640/110/20, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з наслідками, які настануть внаслідок, зокрема, зупинення дії оскаржуваного адміністративного акта. Заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача. Водночас, для виконання таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у ч. 2 ст. 150 КАС України. Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій, рішень суб`єкта владних повноважень, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Колегія суддів звертає увагу, що згідно з пунктом 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому, ч. 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, колегія суддів звертає увагу, що обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат, покладається саме на позивача. Заявляючи клопотання про забезпечення адміністративного позову, Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" послалося на те, що наслідком розгляду постанови НКРЕКП, що спрямована на коригування витрат позивача в бік зменшення на суму 126816 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість) є складний фінансовий стан для позивача як ліцензіата з розподілу електричної енергії у Дніпропетровській області, який неможливо буде компенсувати навіть у випадку прийняття судом рішення на його користь, недовиконання на цю суму інвестиційної програми на 2021 рік, що в подальшому може стати підставою для застосування до позивача нових санкцій. Водночас на підтвердження складного фінансового стану позивачем не надано жодних доказів. Колегія суддів вважає вищевказані доводи позивача щодо наявності підстав для забезпечення позову необґрунтованими, оскільки саме лише посилання на певні обставини без підтвердження їх доказами не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову. Також колегія суддів звертає увагу, що заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту. Однак, під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 420/4262/19, від 19 червня 2018 року у справі № 826/9263/17. Як вбачається з матеріалів справи, існування небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача нічим не підтверджено, відсутні докази того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Таким чином, колегія суддів не вбачає достатніх та обґрунтованих підстав, які б вказували на необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб та за даних обставин, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, захист яких стане взагалі неможливим без вжиття таких заходів, або ж для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. За приписами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає помилковим рішення суду першої інстанції про задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини в адміністративній справі, судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Керуючись ст.ст. 150, 151, 242, 238, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2021 року - скасувати. У задоволенні заяви Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про забезпечення позову - відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Н.М. Єгорова Судді І.В. Федотов Є.В. Чаку