Постанова 4852 № 216/219/21 (2-а/216/46/21)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 07 лютого 2022 року м. Дніпросправа № 216/219/21 (2-а/216/46/21) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 18 серпня 2021 року у справі №216/219/21 (2-а/216/46/21) за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,- ВСТАНОВИВ: 14 січня 2021 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції в якому просив про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 28.07.2021 скасовано постанову інспектора 2-ого батальйону 1-ої роти 3 взводу полку патрульної поліції в м. Кривий ріг УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Пропшт С.В. по справі про адміністративне правопорушення від 29.12.2020 серії ЕГА №129214 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170грн. Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП. 05.08.2021 представниця позивача адвокат Співак В.А. звернулась до суду з заявою у якій просила стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13500,00 грн. Додатковим рішення м Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 18 серпня 2021 р. у справі № 216/219/21 (2-а/216/46/21) в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу відмовлено. Додаткове рішення суду мотивовано відсутністю доказів фактичного понесення вказаних витрат та не спів мірністю заявленої суми витрат на правничу допомогу. Не погодившись з додатковим рішенням суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати додаткове рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 18 серпня 2021 р. у справі № 216/219/21 (2-а/216/46/21), як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував позиції Верховного Суду щодо відсутності обов`язковості надання доказів фактичної сплати гонорару адвоката. Перевіривши законність та обґрунтованість додаткове рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає наявними підстави для часткового задоволення апеляційної скарги, та зазначає: Відповідно до частин першої та третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частини другої статті 134 КАС за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Відповідно до частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. За змістом частини третьої статті 134 КАС для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Частиною п`ятою статті 134 КАС визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до частини сьомої статті 134 КАС обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. Як вбачається з матеріалів справи, адвокат Співак В.А. здійснювала правничу допомогу позивачу та згідно договору про надання правничої допомоги позивач отримав від адвоката Співак В.А. послуг на загальну суму 13 500,00 грн, що підтверджується договором про надання правничої допомоги від 01/21/2 від 04.01.2021 року, актом приймання-передачі виконаних робіт від 29.07.2021. Відмовляючи в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з відсутності доказів фактичної сплати позивачем заявленої суми витрат. З цього приводу, колегія суддів, враховуючи правову позицію Верховного Суду викладену в постановах у справах №808/1849/18, №640/22250/19, №280/2635/20 , зазначає, що у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості витрати підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено. Отже, висновки суду першої інстанції в цій частині є помилковими. Колегія суддів доходить висновку щодо наявності підстав для компенсації витрат понесених позивачем на отримання правничої допомоги. Так представником позивача подано заяву про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 13500 грн. Згідно акту приймання-передачі виконаних робіт від 29.07.2021 адвокатом виконана наступна правова допомога: - усна консультація щодо порядку та строків оскарження постанови - 1 година, вартістю - 500 грн; - письмова консультація щодо порядку та строків оскарження постанови - 1 година, вартістю - 1 000 грн; - аналіз реєстру судових рішень - 1 година, вартістю - 1 000 грн; - зустріч з клієнтом для узгодження правової позиції - 1 година, вартістю - 1 000 грн; - збір доказів для належного захисту прав та інтересів клієнта - 1 година, вартістю - 1 000 грн; - складання та направлення позовної заяви з приводу оскарження постанови, вартістю - 3 000 грн; - участь уповноваженого члена адвокатського об`єднання у судовому засіданні - вартістю - 1 000 грн; - гонорар успіху - 5 000 грн. Згідно ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Разом з тим, в силу положень ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Частиною 9 статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, та який включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи. В силу частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Колегія суддів враховує висновки Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду викладені у постанові від 14 листопада 2019 року по справі № 826/15063/18, згідно яких: «…суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. …При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг». Колегія суддів зазначає, що, зважаючи на предмет спору, заявлені позовні вимоги, зміст позовної заяви, а також категорію складності справи, сума витрат на правничу допомогу у розмірі 13500 грн. не є спів мірною та не відповідає принципу справедливості. Заперечення щодо завищеної, порівняно з ціною позову, суми витрат на правничу допомогу та її не спів мірністю зазначав відповідач в апеляційній скарзі на рішення суду, та просив врахувати зазначені аргументи при розгляді справи. Для професійного досвідченого адвоката не вимагає великого обсягу роботи та, затрат часу підготовка позову у даній справі, у зв`язку з чим та зважаючи на предмет спору, заявлені позовні вимоги, зміст позовної заяви, а також категорію складності справи та ціну позову, колегія суддів вважає спів мірною та такою, що буде відповідати принципу справедливості суму у розмірі 2000 грн. З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення вимог апеляційної скарги позивача та стягнення суми витрат на правничу допомогу у розмірі 2000 грн. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 18 серпня 2021 р. у справі № 216/219/21 (2-а/216/46/21) задовольнити частково. Додаткове рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 18 серпня 2021 р. у справі № 216/219/21 (2-а/216/46/21) скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення заяви про розподіл судових витрат. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції в Дніпропетровській області витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 грн. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст. ст. 328,329 КАС України. Головуючий - суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк суддя Я.В. Семененко