Постанова 4851 № 545/1816/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 лютого 2022 р.Справа № 545/1816/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бартош Н.С., Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М. , за участю секретаря судового засідання Дуднєва М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспектора батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Петлі Олексія Владиславовича на рішення Полтавського районного суду Полтавської області (головуючий І інстанції Путря О.Г.) від 06.10.2021 року по справі № 545/1816/21 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Петлі Олексія Владиславовича, Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій незаконними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області із позовною заявою, в якій просив: визнати незаконними дії інспектора УПП в Полтавській області лейтенанта поліції Петлі О.В. щодо складення постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН N 4266246 від 27.05.2021 року; визнати постанову інспектора УПП в Полтавській області лейтенанта поліції Петлі О.В. серії ЕАН N 4266246 від 27.05.2021 року протиправною та скасувати із закриттям провадження у справі. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 27.05.2021 року відносно нього складено постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 680 грн. Вважає, що постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки адміністративне правопорушення не скоював та відповідно в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення , інспектором поліції порушені вимоги ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» в частині інформування водія про конкретну причину зупинки транспортного засобу з детальним описом підстав зупинки. Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 06.10.2021 року по справі № 545/1816/21 позовні вимоги задоволено частково. Скасовано постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 4266246 від 27.05.2021 року, винесену відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 121 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 680 гривень. Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП - закрито. В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 сплачений ним при подачі позову судовий збір у розмірі 454 гривні. Відповідач, Інспектор батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Петля О.В., не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав. За правилами ч. 1 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до ст. 268 КАС України у справах, визначених, зокрема ст. 286 КАС України, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Відповідачі повідомлялись про дату, час і місце розгляду справи засобами електронного зв`язку. Також, у відповідності до положень ст. 268 КАС України на веб-порталі Судова влада розміщено повідомлення про виклик у судове засідання учасників справи. Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 27.05.2021 року інспектором УПП в Полтавській області ДПП Петльою О.В. винесена постанова серії ЕАН № 4266246 про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 680 грн. Відповідно до вказаної постанови позивач 27.05.2021 року о 07 год. 42 хв., в м. Полтаві, по вул. Небесної Сотні, керував транспортним засобом РУТА, д.н.з. НОМЕР_1 , з порушенням вимог п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010, а саме з тріщиною на вітровому склі в зоні роботи склоочисників, чим порушив п. 31.4 ПДР України, тобто керування водієм транспортним засобом, технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної документації та вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КУпАП. Не погодившись з винесеною постановою, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовним вимогами. Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскільки що наявність тріщини на вітровому склі в зоні роботи склоочисників згідно вимог п. 31 ПДР не віднесена до технічної несправності транспортного засобу, за наявності якої забороняється його експлуатація, а відповідальність відповідно до ч. 2 ст. 121 КУпАП настає саме у разі керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має технічні несправності, притягнення позивача до відповідальності за ч. 2 ст. 121 КУпАП є незаконним. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в іншій частині, суд зазначив, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених статтею 121 ч. 2 КУпАП інспектори патрульної поліції відповідного органу діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу виконавчої влади - Національної поліції. Відповідні інспектори поліції не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах. Належним відповідачем у справах , які розглядаються в судом в порядку , визначеному КАС України ,є саме відповідний орган державної влади суб`єкт владних повноважень, на який положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені , зокрема статтею 122 ч. 2 КУпАП, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог позивачем не оскаржувалося, а доводи апеляційної скарги стосуються рішення суду в частині задоволення позовних вимог, рішення першої інстанції в переглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В доводах апеляційної скарги відповідач по справі послався на те, що в ч. 2 ст. 121 КУпАП встановлюється відповідальність за керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації. Тобто, диспозиція ч. 2 ст. 121 КУпАП встановлює, що якщо автомобіль використовується для перевезення пасажирів, то його технічний стан і обладнання повинні відповідати вимогам: стандартів; правил дорожнього руху; правил технічної експлуатації. Оскільки автомобіль позивача експлуатується з метою перевезення пасажирів, то в ч. 2 ст. 121 КУпАП для таких автомобілів встановлено додаткові вимоги щодо технічного стану і обладнання, а саме такі транспортні засоби повинні відповідати вимогам не лише ПДР, а й вимогам стандартів. Одним із таких стандартів є ДСТУ 3649:2010 Національний стандарт України «Колісні транспортні засоби», «Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання», затверджені наказом Держспоживстандарту України від 28.12.2010 року № 630 (далі ДСТУ 3649:2010). Вказує, що ДСТУ 3649:2010 є Національним стандартом який встановлює певні вимоги до транспортних засобів. Відповідно до розділу 6 ДСТУ 3649:2010, а саме п. 6.8.5 на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників. Тобто в даному випадку, оскільки автомобіль експлуатується з метою перевезення пасажирів, обов`язковим є не тільки дотримання ПДР, а й дотримання вимог ДСТУ. В свою чергу наданими відповідачами доказами, а саме відеозаписом із нагрудної відеокамери, а також стоп-кадром із даного відеозапису безсумнівно встановлено що автобус було зупинено під час надання послуг із перевезення пасажирів, при цьому транспортний засіб мав тріщину на лобовому склі. Також зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Позивачем у позовній заяві було заявлено 2 позовні вимоги: визнати незаконними дії інспектора УПП в Полтавській області ДПП Петлі О.В. щодо складення постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 4266246 від 27.05.2021; визнати постанову інспектора УПП в Полтавській області ДПП Петлі О.В. серії ЕАН № 4266246 від 27.05.2021 протиправною та скасувати її із закриттям провадження у справі. Судом першої інстанції задоволено позовні вимоги частково: постанову у справі про адміністративне правопорушення скасовано та закрито провадження у справі. В задоволенні позовних вимог щодо визнання постанови серії ЕАН № 4266246 від 27.05.2021 протиправною та визнання протиправними дій інспектора Петлі О.В щодо складення такої постанови відмовлено. Незважаючи на те, що позовні вимоги було задоволено частково, всупереч вимогам ч. 3 ст. 139 КАС України судом першої інстанції судові витрати повністю стягнуто із суб`єкта владних повноважень - Департаменту патрульної поліції. З приводу наведених вище доводів апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Відповідно до положень ст. 1 КУпАП основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно зі ст. 6 Закону України Про Національну поліцію, поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України Про Національну поліцію, під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України Про Національну поліцію поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. За приписами ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, передбачених ч. 2 ст. 121 КУпАП. Відповідно до п. 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 року № 1408/27853 (далі Інструкція № 1395) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом. Притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається у скороченому провадженні. Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас, вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності. Отже, складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження. У даному випадку провадження у справі про адміністративне правопорушення в порядку та за правилами, встановленими розділом ІV КУпАП, не здійснювалося. Оскаржувана постанова складена на місці вчинення правопорушення, відповідно до положень ч. 4 ст. 258 КУпАП. В той же час, за наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення та притягнення до відповідальності на місці вчинення правопорушення, не передбачено складання працівниками органів і підрозділів Національної поліції протоколу про адміністративне правопорушення, надання особі строку для підготовки до розгляду справи, розгляд будь-яких клопотань, у т.ч. щодо забезпечення участі захисника під час винесення постанови. Можливість реалізації особою своїх прав на участь у розгляді справи, права на захист тощо, передбачена шляхом оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення в судовому порядку. Колегія суддів також зазначає, що п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України Про Національну поліцію визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України Про дорожній рух, учасникам дорожнього руху ставиться в обов`язок знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України Про дорожній рух визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями). Згідно з п. 1.1. ПДР, ці Правила відповідно до Закону України Про дорожній рух встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Відповідно до п. 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Положеннями ч. 2 ст. 121 КУпАП встановлено, що керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП відбулося через порушення, на думку відповідача, позивачем п. 31.4 ПДР України, оскільки позивач керував транспортним засобом, який використовується для перевезення пасажирів, у якого наявна тріщина лобового скла в зоні роботи склоочисників. Пунктом 31 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, встановлені вимоги до технічного стану транспортних засобів та їх обладнання. Зі змісту спірної постанови вбачається, що позивач 27.05.2021 року о 07 год. 42 хв., в м. Полтаві, по вул. Небесної Сотні, керував транспортним засобом РУТА, д.н.з. НОМЕР_1 , з порушенням вимог п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010, а саме з тріщиною на вітровому склі в зоні роботи склоочисників, чим порушив п. 31.4 ПДР України, тобто керування водієм транспортним засобом, технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної документації та вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КУпАП. Приписами п.п. 31.4 п. 31 ПДР України передбачено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності визначених цим пунктом технічних несправностей і невідповідності визначених цим пунктом вимогам. У наведеному пункті ПДР викладений перелік технічних несправностей транспортних засобів, за наявності яких забороняється експлуатація таких транспортних засобів. Так, відповідно до п. 31.4.7 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, інші елементи конструкції: а) немає передбачених конструкцією транспортного засобу стекол, дзеркал заднього виду; б) не працює звуковий сигнал; в) встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість; г) не працюють передбачені конструкцією замки дверей кузова або кабіни, запори бортів вантажної платформи, запори горловин цистерн і паливних баків, механізм регулювання положення сидіння водія, аварійні виходи, пристрої для приведення їх у дію, привід керування дверима, спідометр, тахограф, пристрій для обігрівання і обдування скла; ґ) зруйновано корінний лист або центральний болт ресори; д) зіпсовано тягово-зчіпний або опорно-зчіпний пристрій тягача і причіпної ланки у складі автопоїзда, а також передбачені їхньою конструкцією страхувальні троси (ланцюги). Є люфти в з`єднаннях рами мотоцикла з рамою бокового причепа; е) відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики; є) відсутні: медична аптечка з нанесеними на неї відомостями про тип транспортного засобу, для якого вона призначена, - на мотоциклі з боковим причепом, легковому, вантажному автомобілі, колісному тракторі, автобусі, мікроавтобусі, тролейбусі, автомобілі, що перевозить небезпечний вантаж; знак аварійної зупинки (миготливий червоний ліхтар), який відповідає вимогам стандарту, - на мотоциклі з боковим причепом, легковому, вантажному автомобілі, колісному тракторі, автобусі; на вантажних автомобілях з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т і в автобусах з дозволеною максимальною масою понад 5 т - противідкотні упори (щонайменше два); проблискові маячки оранжевого кольору на великовагових та великогабаритних транспортних засобах; працездатний вогнегасник на легковому, вантажному автомобілі, автобусі; ж) відсутні ремені безпеки та підголовники в транспортних засобах, де їх установка передбачена конструкцією; з) ремені безпеки не в робочому стані або мають видимі надриви на лямках; и) на мотоциклі немає передбачених конструкцією дуг безпеки; і) на мотоциклах і мопедах немає передбачених конструкцією підніжок, на сідлі - поперечних рукояток для пасажира; ї) відсутні або несправні фари і задні габаритні ліхтарі транспортного засобу, що перевозить великогабаритний, великоваговий чи небезпечний вантаж, а також проблискові маячки, світлоповертальні елементи, розпізнавальні знаки, передбачені пунктом 30.3 цих Правил. ДСТУ 3649:2010 Національний стандарт України Колісні транспортні засоби, Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання, затверджені наказом Держспоживстандарту України від 28.12.2010 року №

630. Відповідно до ст. 1 ДСТУ 3649:2010 цей стандарт поширюють на колісні транспортні засоби (надалі - КТЗ), в тому числі і на КТЗ категорії М, до яких відносяться самохідні КТЗ (автомобілі або автомобільні транспортні засоби), що мають не менше ніж чотири колеса і призначені для перевезення пасажирів (легкові автомобілі, мікроавтобуси, автобуси, тролейбуси). Згідно п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 Національний стандарт України Колісні транспортні засоби Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників. Вимоги ГОСТ 5727-88 Скло безпечне для наземного транспортного засобу. Загальні технічні умови, не допускають наявність тріщин завдовжки більш як 50 мм на вітровому склі в зоні роботи склоочисників транспортного засобу. Наявність тріщини на вітровому склі в зоні роботи склоочисників транспортного засобу погіршують його прозорість. Як вказувалося вище, згідно з п. 1.1. ПДР, ці Правила відповідно до Закону України Про дорожній рух встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Наведене свідчить про те, що, зокрема, вимоги стандартів що стосуються особливостей дорожнього руху, в тому числі під час експлуатації транспортних засобів окремих видів, які здійснюють перевезення пасажирів, повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Стандарт, на який посилається інспектор патрульної поліції, застосовують виключно при технічному огляді колісного транспортного засобу для здійснення контролю технічного стану КТЗ на відповідність вимогам ДСТУ 3649, під час проведення державного технічного огляду колісного транспортного засобу. Нормами статті 35 Закону України Про дорожній рух № 3353-ХІІ від 30.06.1993 року передбачено проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів. Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України. Обов`язковий технічний контроль транспортних засобів здійснюють суб`єкти проведення обов`язкового технічного контролю, які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища. В той же час, в ч. 2 ст. 35 цього Закону визначено, що легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років не підлягають обов`язковому технічному контролю. Відповідно до положень цієї статті обов`язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища. На кожний транспортний засіб, що пройшов обов`язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб`єкт проведення обов`язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті. Технічний опис та зразок протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу затверджує Кабінет Міністрів України. В положеннях ст. 37 Закону України Про дорожній рух визначенні підстави для заборони експлуатації транспортних засобів. Перелік технічних несправностей, при яких забороняється експлуатація транспортного засобу наведений у розділі 31 Правил дорожнього руху України, а саме Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання. Однак, в цьому переліку відсутня, окремо, така несправність, як тріщина та сколи на лобовому склі, тобто Правилами дорожнього руху не забороняється експлуатувати транспортний засіб в цьому випадку. Із системного аналізу діючого законодавства України про адміністративні правопорушення вбачається, що в першу чергу, саме порушення Правил дорожнього руху України, а не стандартів ДСТУ є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності. Відповідачем не надано доказів того, що наявність тріщини чи сколів в районі роботи склоочисників не відповідає вимогам правил дорожнього руху і технічної експлуатації, а також, що саме з вказаною технічною несправністю відповідно до встановлених правил забороняється експлуатація транспортного засобу. Крім того, у спірній постанові поліцейським взагалі не зазначено, який саме з підпунктів п.п. 31.4 п. 31 ПДР України було порушено позивачем. На підставі цього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанова про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 4266246 від 27.05.2021 року, винесену відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 121 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 680 гривень підлягає скасуванню. Судова колегія зазначає, що згідно зі ст. 31 Закону № 580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису. Приписами ст. 40 Закону № 580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Враховуючи незаконність оскаржуваної, за приписами ч. 3 ст. 286 КАС України, суд першої інстанції правомірно закрив справу про адміністративне правопорушення. Згідно із статтею 245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Враховуючи те, що відповідачем не доведено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке визначена ч. 2 ст. 121 КУпАП, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування спірної постанови та закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності. Що стосується рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає наступне. Зі змісту позовної заяви вбачається, що при зверненні до суду першої інстанції позивачем у заявлено дві позовні вимоги: визнати незаконними дії інспектора УПП в Полтавській області ДПП Петлі О.В. щодо складення постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 4266246 від 27.05.2021; визнати постанову інспектора УПП в Полтавській області ДПП Петлі О.В. серії ЕАН № 4266246 від 27.05.2021 протиправною та скасувати її із закриттям провадження у справі. Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Зі змісту рішення суду першої інстанції вбачається, що судом задоволено позовні вимоги частково: постанову у справі про адміністративне правопорушення скасовано та закрито провадження у справі. В свою чергу, в задоволенні позовних вимог щодо визнання постанови серії ЕАН № 4266246 від 27.05.2021 протиправною та визнання протиправними дій інспектора Петлі О.В щодо складення такої постанови відмовлено. Таким чином, судові витрати зі сплати судового збору повинні бути розподілені судом першої інстанції з урахуванням приписів ч. 3 ст. 139 КАС України, а саме: пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині розподілу судових витрат. Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Інспектора батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Петлі Олексія Владиславовича залишити без задоволення. Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 06.10.2021 року по справі № 545/1816/21 змінити шляхом викладення п`ятого абзацу резолютивної частини тексту рішення в наступній редакції: «Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) сплачений ним при подачі позову судовий збір у розмірі 227,00 грн. (двісті двадцять сім гривень) 00 коп. В іншій частині рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 06.10.2021 року по справі № 545/1816/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України оскарженню не підлягає. Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло А.М. Григоров Повний текст постанови складено 07.02.2022 року