Постанова 4851 № 591/6578/16-а

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2022 р.Справа № 591/6578/16-а Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Перцової Т.С., Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. , за участю секретаря судового засідання Мухортової Н.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 18.11.2021, головуючий суддя І інстанції: Клименко А.Я., м. Суми, по справі № 591/6578/16-а за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Зарічного районного суду м. Суми з заявою про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання, в якій просила суд: - поновити строк пред`явлення до виконання виконавчого документа ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 27.10.2017 у справі № 591/6578/16-а. В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що внаслідок протиправних дій Зарічного районного суду м. Суми, який більше трьох років не розглядав заяву позивача про виправлення помилки у виконавчому документі, було унеможливлено звернення за виконанням судового рішення у встановлений законодавством строк, адже ухвала Зарічного районного суду м. Суми від 27.10.2017 у справі № 591/6578/16-а до виправлення помилки не відповідала вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», що в свою чергу стало підставою для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 18.11.2021 у справі №591/6578/16-а відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Зарічного районного суду м.Суми від 18.11.2021 у справі № 591/6578/16-а та прийняти нове рішення, яким поновити строк пред`явлення до виконання виконавчого документа ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 27.10.2017 у справі 591/6578/16-а, витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Сумську міську раду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на безпідставність тверджень суду першої інстанції щодо невжиття позивачем жодних дій до 16.01.2021 для подання до суду інформації, яку необхідно було внести до виконавчого документа, адже матеріалами справи підтверджується, що вперше заяву про виправлення помилки у виконавчому документі, яка містила вичерпну інформацію щодо стягувача та боржника, було подано 26.02.2018, з дотриманням строку, що залишилося поза увагою суду, а разом з клопотаннями представника позивача про долучення документів від 12.11.2019 та 28.04.2020 було повторно надано необхідну інформацію, яка також судом не розглянута. Таким чином, внаслідок протиправного зволікання судом першої інстанції з розглядом заяви від 26.02.2018, яка розглянута лише 02.09.2021, позивачем пропущено трирічний строк для пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, встановлений ч.1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження». Вважає вказані дії суду такими, що вчинені всупереч ч.3 ст.374 КАС України, оскільки розгляд заяви про виправлення описки у виконавчому листі більше ніж через три роки, фактично позбавив позивача права звернення за виконанням судового рішення. Враховуючи, що ця обставина стала єдиною причиною пропуску строку, вважає її поважною та такою, що відбулася не з вини позивача, а отже є підстави для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказав, що ухвала Зарічного районного суду м. Суми від 18.11.2021 у справі № 519/6578/16-а є законною та обґрунтованою, ухваленою на підставі повно та всебічно досліджених обставин. Вважає хибними твердження позивача про пропущення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання з поважних причин внаслідок тривалого нерозгляду Зарічним районним судом м. Суми її заяви про виправлення виконавчого документа, оскільки повну інформацію, необхідну для розгляду вказаної заяви, ОСОБА_1 подано до суду лише 16.06.2021 разом з поясненнями від 15.06.2021. При цьому жодних дій для подання вказаної інформації, яку позивач просила внести до виконавчого документа, остання не вживала та протягом строку розгляду заяви з клопотанням про зупинення виконання за виконавчим документом не зверталася. Наголосив, що просте очікування скаржицею розгляду судом її заяви не може бути достатнім обґрунтуванням причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що 27.10.2017 року Зарічним районним судом м. Суми було постановлено ухвалу по справі № 591/6578/16-а, якою заяву ОСОБА_1 про здійснення судового контролю за виконанням постанови задоволено частково. Накладено на міського голову м. Суми, як керівника суб`єкта владних повноважень (Сумської міської ради), відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі 32000 (тридцять дві тисячі) грн., з яких: стягнуто на користь ОСОБА_1 16000 (шістнадцять тисяч) грн. штрафу та стягнуто на користь Державного бюджету України 16000 (шістнадцять тисяч) грн. штрафу. Встановлено Сумській міській раді новий строк подання звіту про виконання постанови Зарічного районного суду м. Суми від 10.03.2017 року у справі № 591/6578/16-а протягом п`ятнадцяти днів з дня набрання цією ухвалою законної сили. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 року ухвала Зарічного районного суду м. Суми від 27.10.2017 року залишена без змін. Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 02.09.2021 року по справі № 591/6578/16-а задоволено заяву ОСОБА_1 про виправлення помилки у виконавчому документі, внесено виправлення в ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 27.10.2017 року у справі №591/6578/16-а (як виконавчий документ), вказавши відомості про стягувача та боржника. Відповідно до ч. 3 ст. 373 КАС України виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Відповідно до повідомлення державного виконавця від 06.10.2021 року виконавчий документ - ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 27.10.2017 року у справі № 591/6578/16-а повернуто заявнику без прийняття до виконання, у зв`язку з пропуском строку пред`явлення виконавчого документу до виконання (а.с. 136 том 6). ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. В обґрунтування поважності причин пропуску посилається на допущення Зарічним районним судом м. Суми тривалого зволіканя при розгляді заяви про виправлення помилки у виконавчому документі (внесення виправлень в ухвалу Зарічного районного суду м.Суми від 27.10.2017 по справі № № 591/6578/16-а щодо відомостей про стягувача та боржника), що перешкодило заявниці своєчасно звернутися до суду та призвело до пропуску строку пред`явлення виконавчого документа. Відмовляючи у задоволенні заяви позивача про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа суд першої інстанції виходив з відсутності доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку. При цьому, також зазначив, що внаслідок невжиття відповідних дій саме ОСОБА_1 та надання нею необхідної інформації до суду лише 16.06.2021 пропущено строк пред`ялення виконавчого документа. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIІІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VІІІ). Згідно зі статтею 1 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗакону підлягають примусовому виконанню. Згідно з пунктами 1 та 6 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом. Відповідно до ч 3. ст. 373 КАС України виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Положеннями частини 5 ст. 179 КАС України передбачено, що ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Положеннями пункту 4 статті 4 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону. Відповідно до абзацу другого частини 4 статті 4 вказаного закону у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами. Таким чином, з аналізу наведених норм слідує, що у разі встановлення невідповідності виконавчого документу вимогам передбаченим ст. 4 Закону № 1404-VІІІ державний виконавець повертає виконавчий документ стягувачу без прийняття його до виконання, що є підставою для звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, для приведення його у відповідність із зазначеними вимогами. Відповідно до положень ч.1 ст. 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Згідно з ч.3 ст. 374 КАС України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 10.03.2017 у справі № 591/6578/16-а, яка 28.03.2017 набрала законної сили, було задоволено позов ОСОБА_2 та зобов`язано Сумську міську раду на найближчому пленарному засіданні чергової сесії надати їй дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною (орієнтовною) площею 0,02 га у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої в АДРЕСА_1 . Згідно ч. 1 ст. 267 КАС України, при прийнятті постанови, було встановлено судовий контроль за її виконанням, шляхом зобов`язання Сумську міську раду протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили, подати до Зарічного районного суду м. Суми звіт про її виконання. Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 27.10.2017 по справі №591/6578/16-а, яка набрала чинності 07.12.2017, заяву ОСОБА_2 про здійснення судового контролю за виконанням постанови задоволено частково. Накладено на міського голову м. Суми, як керівника суб`єкта владних повноважень (Сумської міської ради), відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі 32000 (тридцять дві тисячі) грн., з яких: стягнуто на користь ОСОБА_2 16000 (шістнадцять тисяч) грн. штрафу; стягнуто на користь Державного бюджету України 16000 (шістнадцять тисяч) грн. штрафу. Встановлено Сумській міській раді новий строк подання звіту про виконання постанови Зарічного районного суду м. Суми від 10.03.2017 року у справі №591/6578/16-а протягом п`ятнадцяти днів з дня набрання цією ухвалою законної сили. 26.02.2018 представником позивача до Зарічного районного суду м. Суми подано заяву про виправлення помилки у виконавчому документі разом з додатком, а саме копією повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 16.02.2018 у зв`язку з невідповідністю ухвали Зарічного районного суду вимогам ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме відсутністю прізвища, ім`я, по-батькові боржника, ідентифікаційний коду, дати народження боржника, також зазначено про відсутність сплати авансованого внеску чи документу про звільнення від сплати авансованого внеску. Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 29.03.2018 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_3 про виправлення помилки у виконавчому документі та призначено судове засідання на 26.04.20218 на 14-30 годин. Відповідно до довідок складених секретарем Зарічного районного суду м. Суми від 26.04.2018, 22.05.2018, 25.06.2018, 17.09.2018, 22.11.2018, 28.12.2018, 13.02.2019, 06.03.2019, 17.05.2019 розгляд зазначеної заяви відкладався у зв`язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті по іншим справам. 19.07.2019 представник відповідача подав заяву про відвід судді, у зв`язку з чим ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 19.07.2019 зупинено провадження до вирішення заяви про відвід. Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 24.07.2019 поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 23.08.2019 о 14 годині 00 хвилин. Довідкою від 23.08.2019 розгляд справи відкладено на 31.10.2019 у зв`язку з тим, що справа знаходилась у Другому апеляційному адміністративному суді. Довідкою від 31.10.2019 розгляд справи відкладено на 15.11.2019 у зв`язку з зайнятістю головуючого судді в розгляді іншої справи. 12.11.2019 представник позивача подав клопотання про розгляд заяви без участі сторони позивача та долучив документи на підтвердження зміни прізвища позивача та реєстрації місця проживання, а саме копії паспорту та довідки про реєстрацію місця проживання (т.4 а.с. 116-120) Довідками від 15.11.2019, 24.12.2019, 20.02.2020, 28.04.2020, розгляд справи відкладався у зв`язку з зайнятістю головуючого судді в розгляді інших справ. 28.04.2020 представник позивача подав до суду клопотання про долучення документів, а саме копію паспорту та довідки про ідентифікаційний номер ОСОБА_4 (т.4 а.с. 240-242). Довідками від 21.05.2020, 13.07.2020, 10.09.2020, 17.11.2020, 08.12.2020, 20.01.2021, 23.02.2021 розгляд заяви постійно відкладався у зв`язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті по інших справах. Довідкою від 21.04.2021 розгляд заяви відкладено на 18.06.2021 на 13-15 годину у зв`язку з тим, що справа не повернулася з Другого апеляційного адміністративного суду. 16.06.2021 ОСОБА_2 подала до суду пояснення в яких зазначила, що Зарічний районний суд м. Суми більше трьох років не розглядає заяву про виправлення помилки у виконавчому документі та у випадку неприйняття рішення просила надати письмові пояснення стосовно причин ігнорування її заяви. Довідкою від 18.06.2021 розгляд заяви був відкладений у зв`язку з зайнятістю головуючого судді в іншій справі. 28.07.2021 позивачка подала до суду клопотання, в якому просила роз`яснити причини ігнорування її заяви від 26.02.2018 і тільки 02.09.2021 відбувся розгляд вказаного клопотання, за наслідками якого ухвалою Зарічного районного суду м. Суми заяву ОСОБА_1 про виправлення помилки у виконавчому документі по справі № 591/6578/16-а задоволено. 26.10.2021 позивачка подала до суду заяву про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання разом із копією повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 06.10.2021 у зв`язку з пропущенням встановленого законом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, за наслідками розгляду якої ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 18.11.2021 у задоволенні такої заяви відмовлено. У відповідності до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами. Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Положеннями ч.1 ст. 376 КАС України встановлено, що стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Згідно з нормами ч.ч.1 та 2 ст.11 Закону № 1404-VIII строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом. Відповідно до ч.ч.1 та 6 ст.12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено, що звернення позивачки з заявою про виправлення помилки у виконавчому документі відповідно до ч.1 ст. 374 КАС України до Зарічного районного суду м. Суми відбулося 27.02.2018 внаслідок прийняття судом ухвали від 27.10.2017, яка не відповідала вимогам виконавчого документа зазначеним у ст. 4 Закону № 1404-VІІІ, зокрема, у виконавчому документі були відсутні відомості про боржника та стягувача, що унеможливлювало її примусове виконання. Між тим, заява 27.02.2018 була розглянута 02.09.2021, тобто через 3 роки і 6 місяців, хоча згідно ч.3 ст. 374 КАС України строк розгляду такої заяви становить десять днів. Тобто, суд першої інстанції, ігноруючи десятиденний строк для розгляду такої заяви, встановлений ч.3 ст. 374 КАС України, фактично порушив право позивача на своєчасний розгляд заяви про виправлення помилки, що в подальшому і слугувало підставою для звернення ОСОБА_1 з заявою про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документу до виконання. Колегія суддів наголошує, що участь головуючого судді у розгляді інших справ протягом більш ніж три роки не може бути прийнятною обставиною для обґрунтування такого тривалого розгляду цієї заяви. Європейський суд з прав людини, в своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43). Неможливість особою домогтися виконання судового рішення, винесеного на її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод. Конституційним Судом України у своєму рішенні № 18-рп/2012 від 13 грудня 2012 року, зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Розглядаючи справу № 5-рп/2013 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 червня 2013 року вказав, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 10.04.2018 по справі №2а-220/12. Отже, необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність поважних причин його пропуску. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами які фактично унеможливили вчинення певної процесуальної дії в межах строків, установлених законодавством, та які повинні бути підтверджені належними доказами. Враховуючи, що саме внаслідок тривалого розгляду судом заяви позивача від 26.02.2018 лише з 02.09.2021 у позивача з`явилась реальна можливість пред`явити виконавчий документ до примусового виконання, а з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 після отримання ухвали від 02.09.2021 без зайвих зволікань 06.10.2021 звернулась до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) з заявою щодо примусового виконання ухвали Зарічного районного суду м.Суми від 27.10.2017 по справі № 591/6578/16-а, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 27.10.2017 по справі № 591/6578/16-а. Колегія суддів вважає недоречним висновок суду першої інстанції в якості мотивування відмови в задоволенні заяви від 18.10.2021 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 27.10.2017 по справі № 591/6578/16-а на невжиття позивачкою до 16.06.2021 жодних дій для подання до суду інформації, яку просила внести до виконавчого документа, з огляду на те, що матеріали справи містять докази, якими спростовується дане твердження, а саме 26.02.2018 вперше представником позивача було подано заяву про виправлення помилки у виконавчому документі разом з додатком, а саме копією повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 16.02.2018 та перелічено всю інформацію, яку необхідно зазначити, щоб ухвала суду відповідала вимогам встановленим для виконавчого документа. Отже, наданих відомостей було достатньо для того, щоб розглянути у десятиденний строк заяву позивача про виправлення помилки у виконавчому документі. Разом з цим, розгляд вказаної заяви не відбувся, що змусило представника позивача 12.11.2019 та 28.04.2020 знов подати до суду клопотання до яких долучено копії документів, на підтвердження інформації, яку необхідно було внести до ухвали, а 16.06.2021 ОСОБА_2 подала до суду заяву, в якій просила роз`яснити причини нерозгляду Зарічним районним судом м. Суми більше трьох років її заяви про виправлення помилки у виконавчому документі. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст. 317 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення. На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Зарічного районного суду м. Суми від 18.11.2021 по справі №591/6578/16-а підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення заяви ОСОБА_1 про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання № 591/6578/16-а. Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч.7 ст.139 КАС України). Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2270 грн, що підтверджується квитанцією ПАТ КБ «Приватбанк» від 29.12.2021 № 0.02398857829.1. Отже, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України колегія суддів вважає належним стягнути на користь позивача з відповідача судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2270,00 грн. Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 18.11.2021 по справі № 591/6578/16-а скасувати. Прийняти нову постанову, якою задовольнити заяву ОСОБА_1 про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Поновити строк пред`явлення виконавчого документа № 591/6578/16 до виконання. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Сумської міської ради (40030, м. Суми, майдан Незалежності, буд. 2, ЄДРПОУ 23823253). Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді В.Б. Русанова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 01.02.2022 року