Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 480/3542/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 листопада 2020 р.Справа № 480/3542/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Донець Л.О., Суддів: Калиновського В.А. , Макаренко Я.М. , за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської міської ради на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 (головуючий суддя І інстанції: О.О. Осіпова) по справі № 480/3542/20 за позовом Сумської міської ради до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про скасування постанови, ВСТАНОВИВ: 10.06.2020, Сумська міська рада (далі - позивач) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), в якому просить суд скасувати постанову від 29.05.2020 відповідача про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн за невиконання судового рішення у ВП № 61837168. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 у справі №480/3542/20 в задоволенні позову відмовлено. Позивач, не погодившись з судовим рішення подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції, з прийняттям нового судового рішення про задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, недотримання норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на виконанні у відповідача перебувало виконавче провадження № 61837168 з виконання виконавчого листа № 480/1712/19 від 23.03.2020, виданого Сумським окружним адміністративним судом, про зобов`язання позивача розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,1000 га, кадастровий номер 5910136300:14:003:0051 категорія та функціональне призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови Сумської міської ради для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка). 15.04.2020 відповідачем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого документа. 28.04.2020 відповідачем надійшла заява стягувача про відкладення проведення виконавчих дій, якою повідомлено, що у встановлений строк позивача не в змозі виконати рішення суду, оскільки чергова сесія Сумської міської ради розпорядженням Сумського міського голови від 17.04.2020 №116-Р призначена на 29.04.2020, та про те, що рада отримала постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2020 у справі №480/1712/19, якою задоволена апеляційна скарга на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.10.2019, лише 27.04.2020 та буде оскаржувати її в касаційному порядку. 29.04.2020 відповідачем винесено постанову про відкладення проведення виконавчих дій до 14.05.2020, копії якої надіслано сторонам. 18.05.2020 відповідачем направлено вимогу про хід виконання виконавчого провадження. 29.05.2020 відповідачем винесено постанову про накладення штрафу в сумі 5100,00 грн. 05.06.2020 позивачем на адресу відділу направлена відповідь на вимогу, в якій зазначено, що рішення суду боржником не виконано (а.с.67) та повідомлено, що проект рішення Сумської міської ради, підготовлений Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради на підставі рекомендацій постійної комісії з питань архітектури, містобудування, регулювання земельних відносин, природокористування та екології Сумської міської ради (протокол від 14.05.2020 №191), «Про відмову у наданні у власність земельної ділянки», проходить процедуру візування відповідно до статті 29 Регламенту роботи Сумської міської ради VII скликання. Крім того, повідомлено, що Сумська міська рада оскаржує постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2020 у справі №480/1712/19 в касаційному порядку. 10.06.2020 відповідачем винесена постанова про накладення штрафу в сумі 10200грн. 10.06.2020 відповідачем направлено повідомлення про притягнення винних осіб до відповідальності за не виконання судового рішення. 10.06.2020 відповідачем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Суд першої інстанції під час відмови у задоволенні позовних вимог, дійшов до висновку про те, що проект рішення прийнятого на виконання судового рішення оприлюднений 17.06.2020, тоді як оскаржувана постанова про накладення штрафу на позивача за невиконання судового рішення прийнята 29.05.2020. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції за таким. Пункт 16 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом. Згдіно до ч.ч.1-3 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. У відповідності до ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. У відповідності до ч.3, ч.4 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. У залученні поліції для проведення виконавчих дій може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень, а також для подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій. На підставі ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Згідно до ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Аналізуючи викладені вище норми, колегія суддів, вважає, що, під час надання оцінки тому чи правомірно на боржника накладено штраф за невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження". Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року по справі № 821/1568/16. Крім цього, колегія суддів під час надання аналізу вищевказаних норм, дійшла до висновку про те, що державний виконавець зобов`язаний провести перевірку виконання судового рішення боржником, та підставою для накладення штрафу є невиконання рішення боржником без поважних причин. Тобто, державний виконавець має встановити відсутність поважних причин невиконання рішення. Поважними в розумінні Закону України "Про виконавче провадження" можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення, боржником та які не залежали від його власного волевиявлення. Аналогічна позиція висловлена постановою Верховного Суду від 07 березня 2018 року по справі №127/3770/17. У відповідності до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Підставою для прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу на позивача стало невиконання судового рішення Сумського окружного адміністративного суду про зобов`язання позивача розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,1000 га, кадастровий номер 5910136300:14:003:0051 категорія та функціональне призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови Сумської міської ради для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка). В ході примусового виконання даного судового рішення, позивач 28.04.2020 листом повідомив відповідача про неможливість виконання судового рішення. В своїй відповіді позивач зазначив: рішення суду боржником не виконано та повідомлено, що проект рішення позивача, підготовлений Департаментом забезпечення ресурсних платежів позивача на підставі рекомендацій постійної комісії з питань архітектури, містобудування, регулювання земельних відносин, природокористування та екології позивача (протокол від 14.05.2020 №191), «Про відмову у наданні у власність ОСОБА_1 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,1000 га, кадастровий номер 5910136300:14:003:0051 категорія та функціональне призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови позивача для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) », проходить процедуру візування відповідно до статті 29 Регламенту роботи позивача VII скликання. Крім того, повідомлено, що позивач оскаржує постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2020 у справі №480/1712/19 в касаційному порядку. За умови відсутності відповіді про фактичне виконання судового рішення, та не повідомлення про його можливі поважні підстави стали перешкодою під час його виконання після отримання позивачем вимоги відповідача від 18.05.2020 про хід виконання виконавчого провадження, відповідачем прийнята оскаржувана постанова. В своїй апеляційній скарзі позивач каже проте, що судовим рішенням зобов`язано розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, а не прийняття рішення радою. При цьому, позивач в своїй апеляційній скарзі наполягає на тому, що судом першої інстанції не були дотримані приписи ч.15 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 25, 27, 29, 37 Регламенту роботи позивача УП скликання, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 26.11.2015 №1-МР. Так, ст. 25 Регламенту роботи Сумської міської ради VII скликання, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 26.11.2015 №1-МР, зі змінами в чинній редакції рішення Сумської міської ради від 31.10.2018 № 4060 - МР (https://smr.gov.ua/uk/inislca-vlacla/miska-rada/reglament.html) (надалі - Регламент) передбачено, що право нормотворчої ініціативи мають (ініціатори): міський голова; депутат(депутати) міської ради; депутатські групи, фракції; постійні комісії міської ради; виконавчий комітет міської ради; загальні збори громадян, у тому числі збори (конференція) жителів за місцем проживання; ініціативна група в порядку місцевої ініціативи; громадські об`єднання (громадські організації) та громадські комісії при міській раді. Згідно зі ст. 27 Регламенту проект рішення міської ради готує суб`єкт нормотворчої ініціативи в міській раді, визначений ст. 25 Регламенту, або за дорученням міського голови чи за дорученням міської ради, рекомендацією постійної комісії відповідні виконавчі органи міської ради (відділи, управління, департаменти тощо), підприємства, установи, організації міста (далі - розробники), крім суб`єктів, визначених у пункті 6 частини першої статті 25 Регламенту. Частиною 1 ст. 29 Регламенту передбачено, що проект рішення вважається підготовленим після його погодження та візування відповідно до положень даної статті. Частиною 4 ст. 29 Регламенту передбачено, що підготовлений проект рішення візують у наступному порядку: суб`єкт нормотворчості (ініціатор розгляду питання), окрім міського голови; розробник проекту рішення; у разі розроблення проекту рішення підприємством, установою, організацією - також керівник виконавчого органу міської ради за належністю; посадова особа розробника, на яку покладено ведення правової роботи (за наявності такої посади); директор департаменту фінансів, економіки та інвестицій Сумської міської ради, якщо проект рішення містить положення щодо врегулювання фінансових питань або проект рішення стосується галузевих програм; перший заступник міського голови або заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради відповідно до розподілу обов`язків; начальник правового управління міської ради; секретар міської ради. Відповідно до ч. 5 ст. 29 Регламенту для розгляду та візування проекту рішення суб`єктам, зазначеним у частині 4 цієї статті, надається достатній час, що, як правило, не може перевищувати двох робочих днів. У разі наявності поважних причин, у т.ч. необхідності складання висновків, письмових зауважень, пропозицій до проекту рішення тощо, для його розгляду та візування надається чотири робочі дні. Оскільки для візування проекту рішення Сумської міської ради по земельному питанню необхідно отримати 6-ть віз, то сама процедура візування займає мінімум 12 днів. Частиною 3 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття. Частиною 2 ст. 37 Регламенту визначено, що не пізніше ніж за 20 робочих днів до початку пленарного засідання сесії міської ради належним чином оформлені, завізовані та оприлюднені на офіційному сайті Сумської міської ради паперові варіанти проектів рішень міської ради разом з листами погодження розробник передає до відділу з організації діяльності ради для формування матеріалів сесії, крім випадків, визначених частиною третьою статті 30 Регламенту. У відповідності до ч.2 ст.116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. На підставі ч.ч.6, 7, 9, 10 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. На підставі ч. 5 ст. 46, ч. 1-3 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради. За умови наявності у національному законодавстві процесуальних інструментів у боржника для моделювання своєї поведінки для ефективного виконання судового рішення ним, зокрема, поданням заяви про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, роз`яснення судового рішення, колегія суддів вважає, що посилання позивачем на перешкоди, які виникли під час виконання судового рішення, та його незгоду з самим судовим рішення є необґрунтованими. Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №464/8571/16-а. У відповідності до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. За вищевказаних обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому судове рішення не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню. Згідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Сумської міської ради - залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 по справі № 480/3542/20 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Л.О. Донець Судді В.А. Калиновський Я.М. Макаренко