Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/15903/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 січня 2022 р. Справа № 520/15903/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Курило Л.В., Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2021, головуючий суддя І інстанції: Старосєльцева О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/15903/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, ОСОБА_2 ), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі- відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якому просив суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення №100/34642 від 26.05.2021 за вихідним № 33/41-347 від 26.05.2021 Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області», з урахуванням раніше виплачених сум; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату недоплаченої суми пенсії з 01.12.2019 відповідно до Довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» №100/34642 від 26.05.2021 за вихідним № 33/41-347 від 26.05.2021, з урахуванням раніше виплачених сум, без обмеження максимального розміру пенсії та з наступними нарахуваннями та виплатами розміру пенсії на підставі даної довідки. Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що суб`єкт владних повноважень протиправно не вчинив дії щодо перерахунку пенсії за оновленою довідкою про складові грошового забезпечення. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2-й поверх, ЄДРПОУ 14099344) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у проведенні перерахунку пенсії з 01.12.2019 року на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення №100/34642 від 26.05.2021 року за вихідним № 33/41-347 від 26.05.2021 року Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2-й поверх, ЄДРПОУ 14099344) провести з 01.12.2019р. перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення №100/34642 від 26.05.2021 року за вихідним № 33/41-347 від 26.05.2021 року Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області», з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під`їзд, 2-й поверх) частину витрат зі сплати судового збору у розмірі 726,40 грн. (сімсот двадцять шість гривень 40 копійок) та частину судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень). Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив його скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закону № 2262-ХІІ) з 18.12.2013. Відповідач зазначає, що з 01.01.2016 пенсію позивача було перераховано відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ та постанови КМУ від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", на підставі довідки, виданої уповноваженим органом МВС України. Зазначив, що визнання не чинними п.п.3 постанови № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 по справі 826/12704/18, яке набрало законної сили 19.11.2019, не може мати наслідком зобов`язання відповідача до вчинення певних дій щодо повторного проведення перерахунку пенсії позивача. Отже, у випадку, коли спеціальним Законом № 2262-ХІІ передбачено право, форми, і види пенсійного забезпечення, але не унормовано розмір та види складових перерахунку пенсії та віднесено визначення підстав для перерахунку пенсії до повноважень Кабінету Міністрів України, то підвищення розміру грошового забезпечення та/або введення додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців без прийняття відповідного урядового рішення не зумовлює для органу ПФУ обов`язку вчинити дії, спрямовані на проведення перерахунку пенсії. Також апелянт посилається на те, що частина позовних вимог знаходиться за межами передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду. Позивач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст.304 КАС України. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно з ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 проходив публічну службу в органах системи Міністерства внутрішніх справ України, отримує в ГУ ПФУ в Харківській області пенсію за вислугу років у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". На відносини з оплати праці публічного службовця за аналогічною штатною посадою відносно заявника поширюються положення постанови КМУ від 11.11.2015 №988 (далі за текстом - Постанова КМУ №988). З 01.01.2016 пенсію позивача перераховано відповідно до положень ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та п. 3 Постанови КМУ №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим; категоріям осіб". МВС України в особі Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" було надіслано до ГУ ПФУ в Харківській області документ про розмір та структуру грошового забезпечення діючого поліцейського за посадою начальника відділу поліції станом на листопад 2019 року у розрізі компонентів: 1) оклад за посадою, 2) оклад за спеціальним званням, 3) надбавка за стаж служби, 4) надбавка за специфічні умови проходження служби, 5) надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі; 6) премія (довідка 100/34642 від 26.05.2021р. за вих. №33/41-347). 10.06.2021 ОСОБА_2 звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області з заявою про перерахунок пенсії, але 05.07.2021 листом №7882-12733/Б-02/8-2000/21 пенсійним органом вчинено відмову у зв`язку з відсутністю підстав у її проведенні. Не погодившись з бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нездійснення перерахунку ОСОБА_2 пенсії на підставі наданої уповноваженим органом оновленої довідки, позивач звернувся до суду з позовом. Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з протиправності відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у перерахунку пенсії позивача, оформлену листом № 7882-12733/Б-02/8-2000/21 від 05.07.2021, та необхідності зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 01.12.2019 перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення №100/34642 від 26.05.2021 за вихідним № 33/41-347 від 26.05.2021 Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області», з урахуванням раніше виплачених сум, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для задоволення позовних вимог у цій частині. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, колегія суддів зазначає таке. Згідно з п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. З 01.01.2004 таким законом є, насамперед, Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який був прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення". Відповідно до ст. 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їхніх сімей встановлюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Отже, порядок соціального захисту у формі пенсійного забезпечення військовослужбовців та поліцейських, звільнених зі служби у відставку, унормовано, насамперед, приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі за текстом - Закон № 2262-XII). Так, положення названого закону запроваджують дві окремі, самостійні і незалежні одна від одної процедури, за якими відбувається обчислення розміру пенсії особи, а саме: 1) за ст.43 згаданого закону у випадку призначення пенсії вперше та 2) за ст.63 цього закону у випадку збільшення розміру вже призначеної пенсії за подією збільшення розміру оплати праці працівника на аналогічній (прирівняній) посаді. При цьому, ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено порядок обчислення розміру пенсії у разі її призначення вперше і саме у цій процедурі базовою розрахунковою величиною є виплати (як винагорода за працю), одержані особою-пенсіонером під час проходження служби (тобто юридичне значення у даному випадку мають складові елементи грошового забезпечення самого працівника (службовця) - власна винагорода особи за працю). Натомість, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено порядок обчислення розміру вже призначеної пенсії шляхом її перерахунку у залежності від тих виплат (як винагорода за працю), котрі одержані третьою сторонньою особою - іншим працівником, який обіймає цю ж саму чи прирівняну посаду (тобто юридичне значення у даному випадку мають складові елементи грошового забезпечення іншого працівника - діючого службовця за аналогічною (прирівняною) посадою - винагорода третьої сторонньої особи за працю). Відповідно до висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 по зразковій справі №240/5401/18 процедури призначення пенсії (ст.43 Закону №2262-XII) та перерахунку пенсії (ст.63 Закону №2262-XII) є різними як за змістом, так і за механізмом проведення. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для поєднання цих процедур за будь-якими компонентами, адже протилежне тлумачення змісту наведених норм закону з неминучістю призводить до виникнення штучно створеного "віртуального" показника винагороди за виконану роботу, котра не отримується жодним із діючих та реально існуючих публічних службовців за рахунок приєднання до компонентів структури власного грошового забезпечення військовослужбовця у відставці (співробітника органів внутрішніх справ України у відставці) компонентів структури грошового забезпечення діючого поліцейського. Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Як правомірно враховано судом першої інстанції, питання визначення механізму перерахунку пенсій (умов, порядку та розмірів) передано законодавцем у відання Уряду України і деталізовано, зокрема, у положеннях Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (затверджено постановою КМУ від 13.02.2008 №45, далі за текстом - Порядок №45). Окрім того, процедура призначення та процедура перерахунку розміру раніше вже призначеної пенсії деталізовані також і приписами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (затвердженого постановою правління ПФУ від 31.01.2007 №3-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402; далі за текстом - Порядок №3-1). Відповідно до п.1 Порядку №45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. Отже, приводом для проведення перерахунку розміру раніше призначеної пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення загального характеру, виданого суб`єктом владних повноважень, наділеним правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців чи інших осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" 11.11.2015 КМУ прийнято постанову №988 (далі за текстом - Постанова КМУ №988) з приводу оплати служби поліцейських. 30.08.2017 КМУ прийнято постанову № 704 з приводу оплати служби військовослужбовців (далі за текстом - Постанова КМУ № 704). Згідно з п. 10 постанови КМУ №704 згадана постанова Уряду України набрала чинності з 01.01.2018. Постановою КМУ від 27.12.2017 №1052 до п.10 Постанови КМУ №704 були внесені зміни в частині календарної дати набуття чинності і строк початку дії цього нормативного акту, перенесено з 01.01.2018, на 01.01.2019. Таким чином, станом на 01.01.2018 постанова КМУ №704 не діяла, а питання розмірів грошового забезпечення військовослужбовців було регламентовано постановою КМУ від 07.11.2007 №1294. Постановою КМУ від 21.02.2018 №103 (далі за текстом Постанова КМУ №103) до п.10 Постанови КМУ №704 були внесені чергові зміни в частині календарної дати набуття чинності і строк початку дії цього нормативного акту було перенесено на 01.03.2018. При цьому, положення пунктів 1 і 2 Постанови КМУ №103 стосувались перерахунку розміру раніше призначених пенсій військовослужбовцям у відставці та деяких іншим особам за виключенням поліцейських у відставці та атестованих співробітників органів внутрішніх справ у відставці. Натомість, положення п.3 Постанови КМУ №103 стосувались перерахунку розміру раніше призначених пенсій поліцейським у відставці та атестованим співробітникам органів внутрішніх справ у відставці За правилами ч. 2 ст. 265 та ч.1 ст.325 КАС України пункти 1 і 2 Постанови КМУ №103 діяли у період часу з 28.02.2018 та до 05.03.2019 (як до моменту набрання законної сили судовими рішеннями по справі №826/3858/18) і були обов`язковими до виконання усіма суб`єктами права як чинне рішення Уряду України нормативного характеру. Відповідно до ч.2 ст.265 та ч.1 ст.325 КАС України, п.3 Постанови КМУ №103 діяв у період часу з 28.02.2018 та до 19.11.2019 (як до моменту набрання законної сили судовими рішеннями по справі №826/12704/18). Згідно з ч.2 ст.265 та ч.1 ст.325 КАС України п.6 Постанови КМУ №103 діяв у період часу з 28.02.2018 та до 29.01.2020 (як до моменту набрання законної сили судовими рішеннями по справі №826/5463/18). Утрата чинності п.1 Постанови КМУ №103 з 05.03.2019, п.2 Постанови КМУ №103 з 05.03.2019, п.3 Постанови КМУ №103 з 19.11.2019, п.6 Постанови КМУ №103 з 29.01.2020 у силу ст.ст.255, 265, 325 КАС України означає, що саме з указаних календарних дат відбулись зміни у правовому регулюванні правовідносин з приводу перерахунку раніше призначеної пенсії. Відносно позивача застосовується п.3 Постанови КМУ №103. За правилами ч.2 ст.265 та ч.1 ст.325 КАС України п.3 Постанови КМУ №103 діяв у період часу з 28.02.2018 та до 19.11.2019 (як до моменту набрання законної сили судовими рішеннями по справі №826/12704/18). Як правомірно враховано судом першої інстанції, до 19.11.2019 пенсійний орган цілком правомірно виконував нормативні приписи діючого рішення Уряду України. Утрата чинності пунктом 3 Постанови КМУ №103 з 19.11.2019 у силу ст.ст. 255, 265, 325 КАС України означає, що саме з указаної календарної дати відбулись зміни у правовому регулюванні правовідносин з приводу перерахунку раніше призначеної пенсії військовослужбовцям у відставці з 01.12.2019 як першого дня наступного календарного місяця за подією підвищення винагороди. Вказані висновки кореспондуються із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 17.06.2020 у справі №2540/2873/18. Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що положення пунктів 1 і 2 постанови КМУ від 21.02.2018 №103 та обставини їх скасування рішенням суду в межах справи № 826/3858/18 є незастосовними відносно позивача, оскільки стосуються виключно військовослужбовців у відставці, зокрема і пенсіонерів за лінією Міністерства оборони України (тобто військовослужбовців у відставці), а заявник є пенсіонером за лінією МВС України (тобто атестованим співробітником органів внутрішніх справ у відставці). Тому і положення пунктів 1 та 2 постанови КМУ від 21.02.2018р №103, і наслідки втрати чинності цими положеннями у зв`язку з набранням чинності рішенням суду по справі №826/3858/18, не мають для заявника жодного юридичного значення. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки пункт 3 Постанови №103, що стосується перерахунку розміру грошового забезпечення особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), скасований рішенням у справі №826/12704/18, яке набрало законної сили 19.11.2019, то саме з 19.11.2019 у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою КМУ №988, та такий перерахунок основного розміру пенсії відповідно до ч. ч. 2, 3 ст.51 Закону №2262-ХІІ має бути здійснений ГУ ПФУ в Харківській області з 01.12.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії). Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта ч.2 ст.77 КАС України і повинен виконуватись шляхом подання до суду доказів та зазначення у процесуальних документах належних аргументів відповідності закону вчиненого волевиявлення. Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем не надано доказів відповідності закону оскарженого волевиявлення з приводу відмови у перерахунку розміру раніше призначеної пенсії за усіма складовими компонентами грошового забезпечення, яке реально отримує діючий поліцейський, що проходить службу на тій же самій (аналогічній чи прирівняній) військовій посаді, звідки позивач був звільнений у відставку. Відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у спорі з приводу перерахунку пенсії військовослужбовця у відставці до предмету доказування входять обставини: 1) обіймання заявником певної посади у штаті органу (установи, організації, частини тощо) перед звільненням зі служби; 2) продовження існування цієї ж самої або створення аналогічної чи прирівняної посади у штаті; 3) прийняття компетентним суб`єктом права рішення загального характеру про підвищення винагороди за службу усім військовослужбовцям; 4) співставності умов проходження служби; 5) реального отримання діючим поліцейським підвищеної винагороди за службу у межах конкретного календарного місяця; 6) видачі довідки про грошове забезпечення тим органом, якого відбулось звільнення або у якому заявник знаходився на фінансовому утриманні чи який видає довідки у силу спеціального повноваження. У спірних правовідносинах пенсійний орган жодних заперечень з приводу змісту довідки про розмір та структуру грошового забезпечення не висловив. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у контексті механізму/алгоритму перерахунку розміру раніше вже призначеної пенсії (ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", ст.86 Закону України "Про прокуратуру" тощо) слід розрізняти подію підвищення розміру винагороди за виконану роботу діючого публічного службовця за актом права нормативного характеру (котрий стосується одразу усіх осіб однієї категорії без виключення) від події оцінки роботодавцем трудової участі (вкладу) конкретного працівника у показники службової діяльності органу за певний звітний період шляхом видання індивідуального акту права (зокрема, шляхом призначення премії). Відповідно до ст.2 Закону України "Про оплату праці" структура винагороди за працю складається із основної заробітної плати. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців) та додаткової заробітної плати. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.). Згідно з ст.15 Закону України "Про оплату праці" форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт порушення права позивача на перерахунок пенсії за усіма регулярними та реально виплаченими складовими грошового забезпечення діючого військовослужбовця у спірних правовідносинах слід визнати підтвердженим. Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України предметом судової перевірки у порядку адміністративного судочинства є рішення та діяння (дія чи бездіяльність) владних суб`єктів. Зміст рішення владного суб`єкта розтлумачено законодавцем у положеннях п.п. 18 і 19 ч.1 ст.4 КАС України. Отже, відмова владного суб`єкта як різновид форми реалізації адміністративного волевиявлення (управлінської функції) може бути втілена як у рішенні владного суб`єкта, так і в дії владного суб`єкта, котра має певну документальну фіксацію. Тому, належним і ефективним способом захисту є як вимога про визнання неправомірними дій владного суб`єкта з приводу відмови, так і вимога про визнання протиправною відмови, оформленої відповідним письмовим документом, зокрема, і листом. У спірних правовідносинах відмова адміністративного органу у перерахунку пенсії оформлена листом, існування якого свідчить про закінчення процедури розгляду і вирішення звернення позивача, і є перешкодою для вчинення за цим зверненням будь-яких волевиявлень управлінського характеру. Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що право та охоронюваний законом інтерес заявника повністю та ефективно поновлюються визнанням протиправної спірної відмови і обтяженням пенсійного органу зобов`язанням здійснити перерахунок пенсії, а тому позов у решті вимог не підлягає задоволенню. Так, у силу правових висновків постанови Верховного Суду від 17.03.2021 у справі №560/3762/18: принцип незворотності дії закону в часі, закріплений у нормах Конституції України та деталізований у рішеннях Конституційного Суду України (від 09.02.1999 №1-рп/99, від 05.04.2001 №3-рп/2001, від 13.03.2012 №6-рп/2012) означає, що закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом; станом на 01.01.2018 відповідні норми постанови КМУ від 21.02.2018 №103 були діючими, а тому підлягали застосуванню. Згідно з правовим висновком постанови Верховного Суду від 09.06.2021 у справі №520/1566/19: відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 №103 перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" здійснюється з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років. Врахування інших видів грошового забезпечення цією постановою не передбачено; визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта; відповідний акт визнається нечинним на майбутнє і чинним до цього - протягом певного проміжку часу (останнім днем його календарної чинності є той, що передує одному з зазначених моментів). Визнання нечинним акту може призводити до відновлення дії іншого акту, початковим календарним днем якої є відповідний з вказаних моментів; оскільки постановами КМУ від 21.02.2018 №103 та від 13.02.2008 №45 при перерахунку пенсії не передбачалось включення інших видів грошового забезпечення, ніж передбачені цими постановами, зокрема, тих які отримував позивач на момент виникнення у нього права на призначення пенсії, ці платежі правомірно не включені до довідки про розмір грошового забезпечення; без наявності довідки про розмір грошового забезпечення пенсійний орган не може зробити перерахунок раніше призначених пенсій. У силу правових висновків постанови Верховного Суду від 31.05.2021 у справі №344/7971/16-а: без отримання відповідної довідки про грошове забезпечення у пенсійного органу відсутні правові підстави та повноваження для проведення перерахунку пенсії; перерахунок може бути здійснено після надходження до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення. Відповідно до правових висновків викладених у постанові Верховного Суду від 14.05.2021 у справі №400/73/19: органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм іншими органами довідок про розмір грошового забезпечення і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у таких довідках; без наявності довідки про розмір грошового забезпечення або відповідних складових у ній пенсійний орган не може зробити перерахунок раніше призначеної пенсії (Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №2540/2873/18 та від 09.09.2020 у справі №640/19107/18); згідно з абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції Постанови КМУ від 21.02.2018 №103 під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням; Додаток 2 до Порядку № 45 передбачає форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення); зміни, внесені Постановою КМУ від 21.02.2018 №103, зокрема до додатка 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, визнані судом протиправними та нечинними з 05.03.2019 - з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 та саме з цього часу діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін; скасування з 05.03.2019 в судовому порядку вищезазначених положень Постанови КМУ від 21.02.2018 №103 та Порядку № 45 не змінює правового регламентування до указаної дати, оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин відповідні норми були чинними (Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 420/5496/18 та від 11.11.2020 у справі №240/478/19); позивач не позбавлений права звернення до суду з відповідним позовом, якщо його права продовжують порушуватися після набрання чинності рішенням суду у справі №826/3858/18; скасування з 05.03.2019 в судовому порядку пункту 2 Постанови КМУ від 21.02.2018 №103 не змінює правового регламентування до указаної дати, оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин відповідні норми Постанови №103 були чинними і пенсійний орган правомірно їх дотримувався (Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 09.10.2020 у справі №2040/7844/18 та від 22.10.2020 у справі № 640/17732/19); у період дії пунктів 1, 2 Постанови № 103 ці норми підлягали безумовному виконанню усіма суб`єктами владних повноважень. Відповідно до постанови Верховного Суду від 01.04.2021 у справі №520/42/19: із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 особа має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019 (Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у рішенні від 06.08.2019 у справі №160/3586/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020). Отже, з викладених правових висновків Верховного суду слідує, що відсутність у справах пенсійного органу довідки про розмір грошового забезпечення зумовлює відсутність підстав для прийняття рішення про перерахунок розміру раніше призначеної пенсії у порядку ст.63 Закону України №2262-XII. Щодо доводів апелянта, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню ч.3 ст.51 Закону №2262-ХІІ, з посиланням на практику Верховного Суду, а тому у спірних правовідносинах застосуванню підлягають строки звернення до суду, передбачені статтею 122 КАС України, то колегія суддів відхиляє такі доводи, з огляду на таке. Так, приписами ч.ч.1,2 ст.122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У свою чергу, ч.3 ст.51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено, що перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Враховуючи те, що у зв`язку з отриманням довідки від МВС України в особі Державної установи "Територіального медичного об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" про розмір та структуру грошового забезпечення позивача №100/34642 від 26.05.2021 за вихідним № 33/41-347 від 26.05.2021 у відповідача виник обов`язок вчинити відповідні дії щодо перерахунку пенсії позивача, а пенсійний орган не вчинив таких дій, тому право позивача на перерахунок пенсії не може бути обмежено будь-яким строком в силу вимог частини третьої статті 51 зазначеного Закону, яка підлягає застосуванню у спірних правовідносинах по даній справі. Оскільки відповідач не здійснив дій щодо перерахунку пенсії позивача за оновленою довідкою, а листом №100/34642 від 26.05.2021 року за вихідним № 33/41-347 від 26.05.2021 вчинив відмову у перерахунку пенсії, тому позивач негайно звернувся з позовом до суду у цій справі. Отже, колегія суддів вважає доводи апелянта про пропущення позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом необґрунтованими. При цьому, посилання скаржника на практику Верховного Суду, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки обставини у цій справі є відмінними від тих, що склалися у справах на які посилається скаржник, що переглядалися Верховним Судом. Щодо посилання відповідача на практику Європейського Суду з прав людини по справам "Стаббігс та інші проти Сполученого Королівства", ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії, то колегія суддів зауважує, що в даному випадку це рішення суду першої інстанції не суперечить вказаним рішенням Європейського Суду з прав людини. Інші доводи апеляційної скарги відповідача не містять аргументів, які не були враховані під час вирішення справи судом першої інстанції. У контексті оцінки доводів апеляційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів уважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Враховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для зміни розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 по справі № 520/15903/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Л.В. Курило Судді А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова