Постанова Київський апеляційний суд № 761/14176/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 лютого 2022 року місто Київ. Справа 761/14176/18 Апеляційне провадження № 22-ц/824/2089/2022 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Судді-доповідача: Желепи О.В., суддів: Кравець В.А., Мазурик О.Ф. при секретарі Сердюк К.О. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Шевчеківського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2021 року (у складі судді Осаулова А.А., інформація щодо дати складання повного тексту ухвали відсутня) за поданням приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Гненного Дмитра Анатолійовича про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2 , стягувач ОСОБА_3 ,- ВСТАНОВИВ: У вересні 2021 року Приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Гненний Дмитро Анатолійович звернувся до суду з поданням про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 з метою перевірки майнового стану боржника, здійснення опису та арешту майна боржника, огляду майна боржника суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. В обґрунтування подання зазначено, що на виконанні у приватного виконавця знаходиться виконавче провадження №60061462 з виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Києва №761/14176/18 від 19.08.2019 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики від 01.07.2015 року в розмірі основного боргу в сумі 115 017 доларів США та відсотків за користування кредитом за період 01.07.2015 року по 30.09.2015 року в сумі 3730,36 доларів США, а загалом 118 747,54 доларів СПІА, що за курсом НБУ станом на 26.06.2019 року становить 3 110 116 гривень 82 коп. та судового збору в сумі 8810 гри. 00 коп. Після винесення постанови про відкриття вказаного виконавчого провадження 13.09.2019 року №60061462 сума заборгованості боржником не погашена та не вчиняються жодні дії для виконання рішення суду, тобто боржник ухиляється від погашення існуючої заборгованості. В рамках виконавчого провадження було стягнуто 39501,82 грн за місцем роботи боржника. На виклики приватного виконавця боржник також не реагує. За боржником зареєстровано транспортний засіб «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у розшуку. Крім цього, боржник володіє корпоративними правами, за постановою від 19.11.2019 року накладено арешт на частки в ТОВ «Український енергетичний альянс», ТОВ «Алькатраз». Боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , при виході за вказаною адресою двері квартири зачинені, на дзвінки їх не відчиняли. Вказана квартира належить боржнику на праві власності та перебуває в іпотеці в ПАТ КБ «ПриватБанк». За таких обставин, виконавець просив суд подання задовольнити. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2021 року подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Д.А. про примусове проникнення до житла боржника, - задоволено. Надано дозвіл приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Гненному Д.А. на примусове проникнення до квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві власності боржнику ОСОБА_2 , з метою вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження №60061462. Не погоджуючись із такою ухвалою, згідно відмітки суду 22.10.2021 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, в яких просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні подання, оскільки вона є незаконною, прийнятою з істотним порушенням норм матеріального права. Вказує, що приватним виконавцем не надано доказів на підтвердження з`ясування обставин, за якою саме фактичною адресою мешкає боржник та чи перебуває його майно за адресою вказаною виконавцем у поданні про примусове проникнення до житла, і чи не будуть порушуватись таким чином права інших осіб на недоторканість житла, а примусове проникнення до квартири призведе до грубого порушення конституційних прав інших громадян на недоторканість їх житла та права володіння. Також вказує на те, що суду не надано доказів на ухилення боржника від виконання судового рішення та необхідності примусового проникнення до житла. Натомість, згідно постанов про арешт коштів, стягнення заборгованості з заробітної плати, вчинення інших дій виконавцем, фактичного виконання рішення суду, - твердження про ухилення від виконання рішення спростовуються ; в матеріалах подання відсутні повідомлення боржника про його обов`язок бути вдома, не чинити перешкоди у проведенні виконавчих дій, надати доступ учасникам виконавчих дій до помешкання, що унеможливлює примусовий вхід до помешкання. 31 січня 2022 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Гненний Д.А. подав відзив на апеляційну скаргу. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Оскільки, враховуючи фактичні обставини, встановлені під час проведення виконавчих дій, поведінка боржника свідчить про його свідоме ухилення від виконання судового рішення у даній справі, що є підставою для застосування виключного примусового заходу у вигляді примусового проникнення до житла боржника. Вважає, що вказана міра може змусити боржника виконати свої зобов`язання за судовим рішенням або віднайти шляхи врегулювання боргового зобов`язання із стягувачем. В судовому засіданні ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 , апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити з наведених у ній підстав. Приватний виконавець Гненний Д.А. та його помічник ОСОБА_5 в судовому засіданні апеляційного суду заперечували проти задоволення скарги. Стягувач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлявся належним чином. Враховуючи викладене, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за відсутності осіб, що не з`явилися в судове засідання. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, заслухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 19 серпня 2019 року Шевченківським районним судом м. Києва видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 коштів за договором позики від 01.07.2015 року в розмірі 118 747,54 доларів США, що за курсом НБУ станом на 26.06.2019 року становить 3 110 116 гривень 82 коп. та судового збору в сумі 8810 грн. 00 коп. 13.09.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Гненним Д.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60061462, по виконанню виконавчого листа №761/14176/18, виданого 19.08.2019 року Шевченківським районним судом м. Києва. Одночасно з відкриттям виконавчого провадження винесено постанови про арешт майна та коштів боржника. На виклики приватного виконавця від 16.10.2019 р., 13.12.2019. 20.02.2020 р. боржник не з`явився, що підтверджується актами приватного виконавця. 29.04.2020 року було опубліковано оголошення в газеті про виклик боржника ОСОБА_2 до приватного виконавця на 12.05.2020 р. Згідно відповіді ТСЦ №8046 ОСОБА_2 є власником транспортного засобу «Mersedes», д.н.з. НОМЕР_1 . Відповідно до відповіді Управління превентивної діяльності від 20.11.2019 р. ОСОБА_2 є власником пристрою для відстрілу набоїв з гумовою кулею «ПМР», к-р 9мм, № НОМЕР_2 (дозвіл на зберігання № НОМЕР_3 ) Згідно відповідей АТ «Державний експортно-імпортний банк України», АТ «Укрсиббанк», АТ «Український банк реконструкції та розвитку», АТ «Банк Січ», АТ «Оксі Банк», АТ «А-Банк», АТ «Ідея-банк», АТ «Асвіо Банк», АТ «Банк Кредит Дніпро» ОСОБА_2 не має відкритих рахунків в банківських установах. 03.02.2020 року. приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату ОСОБА_2 , який працював в «Представництві «ТОВ АСПМК-519» Згідно відповіді «Представництво «ТОВ АСПМК-519» від 05.04.2021 р. з 31.03.2021 р. припинило відрахування з заробітної плати в зв`язку з звільненням ОСОБА_2 . Згідно відповіді Державної прикордонної служби від 09.09.2021 р. ОСОБА_2 08.09.2021 р. перетнув державний кордон України в напрямку «Виїзд». З письмового пояснення ОСОБА_2 від 03.08.2020 р., наданого приватному виконавцю, вбачається, що транспортний засіб, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуває під заставою у банку, у фактичній власності боржника не перебуває; пристрій для відстрілу набоїв перебуває за місцем реєстрації; боржник зазначає, що не зареєстрований за адресою, вказаною у виконавчому документі, та зобов`язується до 07.08.2020 р. подати декларацію про доходи. В поясненні є відмітка про отримання постанови про відкриття виконавчого провадження №60061462 Тобто, ОСОБА_2 ознайомлений з наявністю виконавчого провадження. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно від 04.10.2021 року, боржнику ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) належить на праві приватної власності квартира за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, вказана квартира перебуває в іпотеці ПАТ «КБ «Приватбанк». Судом встановлено, що 09.10.2019 р., 25.12.2019 р., 15.01.2020 р., 22.06.2020 р., 17.06.2020 р., 19.06.2020 р., 30.04.2020 р., 26.02.2020 р., 24.06.2020 р., 05.07.2021 р., 31.05.2021 р.,14.04.2021р., 24.02.2021 р., 11.01.2021 р., 08.09.2021 р., були здійснені виходи за адресою: АДРЕСА_1 з метою перевірки майнового стану боржника ОСОБА_2 , двері квартири ніхто не відчинив, що підтверджується актами приватного виконавця З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Д.А. про примусове проникнення до квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві власності боржнику ОСОБА_2 , з метою вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження №60061462. Колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Згідно з п. 13 ч. З ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб. Підставою для такого проникнення є порушення боржником у виконавчому провадженні, встановлених статтею 19 Закону України "Про виконавче провадження" обов`язків, які свідчать про ухилення особи від виконання рішення суду. Відповідно до п.п.1, 2 ч.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов`язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій. В ході виконання виконавчого провадження №60061462 приватним виконавцем Гненним Д.А. було вчинено ряд виконавчий дій, спрямованих на примусове виконання рішення суду. Про обставини, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або про інші підстави внаслідок виникнення яких боржник був позбавлений можливості скористатися правами, наданими йому Законом України «Про виконавче провадження», та які можуть бути підставою для відкладення виконавцем проведення виконавчих дій боржник не повідомив та з письмовими заявами до виконавця не звертався. Виконавцем неодноразово здійснювалися виходи за місцем реєстрації (проживання) боржника та за місцем можливого знаходження майна останнього. Боржник, після того, як з його заробітної плати почали відраховуватись кошти на виконання рішення суду з роботи звільнився. Також, боржник в своїх письмових поясненнях від 03 серпня 2020 року написав, що він не зареєстрований за адресою : АДРЕСА_3 , а нове місце реєстрації повідомить . Проте в подальшому до приватного виконавця більше не з`являється, не повідомляє змінену адресу своєї реєстрації. Таким чином, боржник, будучи обізнаним про свої боргові зобов`язання, присуджені за рішенням суду, діє недобросовісно в рамках виконавчого провадження, тим самим, тривалий час фактично ухиляється від виконання рішення суду. Під поняттям «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які не залежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо). В ході виконання виконавчого листа від 19.08.2019 року за №761/14176/18 вичерпані всі можливі заходи для забезпечення виконання рішення суду. При цьому, боржнику належить квартира АДРЕСА_1 , яка перебуває в іпотеці, але в якій може знаходитись рухоме майно боржника, яке належить йому та дружині, яка проживає в цій квартирі на праві спільної власності, потрапити до вказаного приміщення для здійснення опису та арешту належного боржнику майна з метою подальшої реалізації не видається за можливе, що підтверджується неодноразовими виходами за даною адресою. При цьому, колегія суддів враховує доведеність матеріалами виконавчого провадження факту умисного невиконання рішення суду, а саме (звільнення з роботи, не повідомлення зміненої адреси місця проживання) та відсутність у приватного виконавця можливості вчиняти інші виконавчі дії. Враховано, що в поданих поясненнях ОСОБА_2 зобов`язався подати декларацію про доходи до 07.08.2020 р., але фактично її подано не було. Таким чином, приватним виконавцем надано суду належні докази ухилення боржника від виконання рішення суду та перешкоджанню ним, заявнику, у здійсненні виконавчих дій. Крім того, боржник в своїх письмових поясненнях підтвердив також збереження пристрою для відстрілу набоїв за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , що свідчить про наявність майна, на яке можливо звернути стягнення за вказаною адресою. Не зважаючи на обізнаність ОСОБА_2 з 2019 року про проведення виконавчих дій, станом на момент постановления оскаржуваної ухвали, рішення суду залишається не виконаним та ОСОБА_2 не вчинено жодних дій щодо надання приватному виконавцю доступу до його помешкання для проведення виконавчих дій. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Відтак, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку, що приватним виконавцем вжито усіх можливих заходів для виконання рішення суду, однак, з огляду на вказані обставини, дії приватного виконавця залишились безрезультатними, суд прийшов до висновку, що подання приватного виконавця є обґрунтованим та таким, що підлягало задоволенню шляхом надання дозволу приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Гненному Д.А. на примусове проникнення до квартири АДРЕСА_1 , що належить па праві власності боржнику ОСОБА_2 , з метою вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження №60061462. Колегія суддів відхиляє посилання ОСОБА_2 на те, що приватним виконавцем до суду надано неправдиву інформацію, а акти складались не біля вхідних дверей квартири АДРЕСА_1 , оскільки виконавець не мав доступу до входу в будинок, так як вони є лише недоведеним припущенням. Крім того, такі посилання лише доводять обґрунтованість подання приватного виконавця, який і звернувся до суду з метою отримати доступ до приміщення в якому має знаходитись майно боржника, за рахунок якого може відбуватись виконання. Іншого способу провести опис майна, приватний виконавець не має. Також, доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 про те, що він не отримував виклики приватного виконавця щодо надання добровільного допуску до житла, яке йому належить на праві приватної власності, є безпідставними. З письмового пояснення ОСОБА_2 від 03.08.2020 p., наданого приватному виконавцю, вбачається, що боржник отримав постанови про відкриття виконавчого провадження №60061462 та про арешт майна та грошових коштів (а.с. 49). Крім того, боржником зазначено адресу для листування АДРЕСА_1 . Останній також повідомив, що він знявся з реєстрації у вказаній квартирі і зобов`язався повідомити нове місце свого проживання та місце реєстрації, але з 03 серпня 2020 року більше до приватного виконавця не з`являвся і на законні вимоги останнього не реагував. Таким чином, боржник повідомлений про відкрите стосовно нього виконавче провадження, та мав змогу в будь-який час ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження. Зокрема така можливість наявна в мережі інтернет за допомогою ідентифікатора доступу вказаного в постанові про відкриття виконавчого провадження, яка боржником була отримана. Бажання боржника ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження, відвідання відділення поштового зв`язку для отримання документів виконавчого провадження, лежить виключно у площині волі останнього, оскільки, в нього є беззаперечна можливість на вчинення таких дій. Не отримання боржником викликів приватного виконавця щодо надання добровільного допуску до житла, яке йому належить на праві приватної власності - є наслідком недобросовісної поведінки боржника і не може бути використане, як факт необізнаності боржника. Колегія суддів відхиляє доводи скаржника на те, що примусове проникнення до квартири ( за адресою АДРЕСА_1 . ) призведе до грубого порушення конституційних прав інших громадян на недоторканість їх житла та права володіння, оскільки такі посилання є лише припущеннями. Законом не заборонено надавати суду доступ до житла в якому окрім боржника проживають і інші особи. Крім того, як вже зазначалось вище, з огляду на проживання в квартирі дружини боржника є всі підстави вважати, що в ній знаходиться спільне майно подружжя, за рахунок звернення стягнення на яке та після виділення частки боржника в такому майні може відбуватись виконання рішення суду. При цьому з огляду на те, що інші можливості виконання за рахунок іншого майна приватним виконавцем вичерпані, то єдиним способом для встановлення та опису майна боржника за вищевказаною адресою, є надання судом дозволу та доступу до квартири. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановленої ухвали. Згідно вимог статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ухвала постановлена судом з додержанням норм матеріального та процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін . Керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Ухвалу Шевчеківського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2021 року- залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 09 лютого 2022 року. Головуючий О.В. Желепа Судді: В.А. Кравець О.Ф. Мазурик