Постанова Центральний апеляційний господарський суд № 908/2088/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11.02.2022 року м.Дніпро Справа № 908/2088/21 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач), суддів: Антоніка С.Г., Березікної О.В., розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.09.2021 (суддя Колодій Н.А., м. Запоріжжя, повний текст підписано 03.11.2021) у справі №908/2088/21 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС", м. Київ до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО", м. Запоріжжя про стягнення суми 20 087,46 грн. ВСТАНОВИВ: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" (далі ПрАТ "СК "АРКС") звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" (далі ТОВ "СК "КРЕДО") виплаченого страхового відшкодування в сумі 20 087,46 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок ДТП, яка сталась 25.11.2020 у місті Запоріжжя за участю автомобіля марки "Opel Kadett", державний номерний знак НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля марки "Toyota Land Cruiser Prado", державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , заподіяні механічні пошкодження автомобілю марки "Toyota Land Cruiser Prado", державний номерний знак НОМЕР_3 . На момент скоєння вказаної ДТП діяв договір добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" № 132170а0е від 21.10.2020, укладений між ПрАТ "СК "АРКС" та ОСОБА_2 , за яким позивач застрахував майнові інтереси вказаної фізичної особи, пов`язані з володінням, розпорядженням та користуванням наземним транспортним засобом "Toyota Land Cruiser Prado", державний номерний знак НОМЕР_3 . Враховуючи настання страхового випадку, ПрАТ "СК "АРКС" було здійснено виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування, передбаченого умовами вищевказаного договору. Посилаючись на ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", ПрАТ "СК "АРКС" вказує, що йому перейшло право зворотної вимоги до ТОВ "СК "КРЕДО" за відшкодовану потерпілому матеріальну шкоду, завдану ОСОБА_1 , якого визнаного винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.12.2020 у справі №334/6963/20 та цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у ТОВ "СК "КРЕДО". Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.09.2021 позов ПрАТ "СК "АРКС" до ТОВ "СК "КРЕДО" про стягнення суми 20 087,46 грн задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "СК "КРЕДО" на користь ПрАТ "СК "АРКС" 10 372,84 грн. суму страхового відшкодування, суму судового збору у розмірі 155,59 грн. В частині позовних вимог в сумі 9 714,62 грн. закрито провадження у справі. Не погодившись із зазначеним рішенням суду у повному обсязі, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось ТОВ "СК "КРЕДО", в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, нез`ясування обставин справи, просить рішення господарського суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що ТОВ "СК "КРЕДО" в межах Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(ст. 29, п. 32.7 ст. 32) повинно відшкодовувати саме вартість матеріального збитку (реальні збитки) без урахування втрати товарної вартості, а не вартість відновлювального ремонту. Апелянт зазначає, що відповідно до розрахунку страхового відшкодування, наданого позивачем разом з заявою на виплату страхового відшкодування, коефіцієнт фізичного зносу автомобілю "Toyota Land Cruiser Prado", державний номерний знак НОМЕР_3 дорівнює 0 %, однак рік випуску вказаного транспортного засобу 2008, тобто авто на момент ДТП (25.11.2020) було в експлуатації вже більше 12 років, у зв`язку з чим на замовлення відповідача (за згодою позивача, що підтверджується скріншотом переписки з представником позивача) оцінювачем Литвиненко Г.Г. за вих. №19355-80374-20 від 16.06.2021 було розраховано коефіцієнт фізичного зносу автомобіля "Toyota Land Cruiser Prado", державний номерний знак НОМЕР_3 , який дорівнює 0,70 %, внаслідок чого на підставі рахунку №СВА-К-00000000009844 від 09.12.2020, калькуляції №1.003.20.0 від 09.12.2020 та листа оцінювача ОСОБА_3 вих. 19355-80374-20 від 16.06.2021 про розрахунок фізичного зносу вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Toyota Land Cruiser Prado", державний знак НОМЕР_3 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу 0,7% склала 12 314,62 грн.; 20.07.2021 відповідачем страховим актом №3115 було визнано настання цивільно-правової відповідальності водія забезпеченого полісом № АР/440399 автомобілю "Opel Kadett", державний номерний знак НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ) за спричинення пошкоджень частин та деталей транспортного засобу "Toyota Land Cruiser Prado", державний номерний знак НОМЕР_3 , внаслідок ДТП, яка сталася 25.11.2020, призначене страхове відшкодування у розмірі 9 714,62 грн., яке було виплачено позивачу згідно платіжного доручення № 5027 від 20.07.2021. Враховуючи вищезазначене, ТОВ "СК "КРЕДО" вважає, що свої зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування перед позивачем виконано у повному обсязі. Відповідач вважає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не звернув увагу на викладені відповідачем у відзиві доводи та посилання на норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо виконання останнім норм ст. 29 зазначеного Закону та сплати страхового відшкодування з вирахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу "Toyota Land Cruiser Prado", державний номерний знак НОМЕР_3 . Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2021, справу №904/2088/21 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Антонік С.Г., Березкіна О.В. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.12.2021 (колегія суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Антонік С.Г., Березкіна О.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.09.2021 у справі №908/2088/21; вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження; сторонам наданий строк для подання відзиву, заяв, клопотань. 24.12.2021 від ПрАТ "СК "АРКС" надійшов відзив на апеляційну скаргу, позивач не погоджується з доводами апеляційної скарги, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без змін. Позивач вважає, що відповідач в апеляційній скарзі повторює зміст відзиву на позовну заяву та фактично просить суд застосувати до спірних правовідносин норми статей 22 та 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно з якими страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує оцінену шкоду транспортного засобу, відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, який він сам розрахував, не погодивши суму страхового відшкодування з позивачем. 11.01.2021 від ТОВ "СК "КРЕДО" надійшла відповідь на відзив, відповідач зазначає, що позивач намагається ввести в оману суд своїм невірним трактуванням норм Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки Законом не передбачено узгоджувати суму страхового відшкодування у разі розрахунку відповідачем коефіцієнту фізичного зносу. Відповідач посилається і на те, що у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі відповідач засобом електронного зв`язку запитував у позивача розрахунок коефіцієнту фізичного зносу, однак представник позивача погодився на те, що розрахунок буде здійснено відповідачем, що підтверджується скріншотами електронної переписки, які наявні в матеріалах справи. Посилаючись на те, що страхове відшкодування було виплачено позивачу 20.07.2020, що підтверджується платіжним дорученням №5027 від 20.07.2021 на суму 9 714,62 грн., відповідач вважає, що ТОВ "СК "КРЕДО" виконано зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування перед позивачем в повному обсязі. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи. 25.11.2020 о 17 год. 03 хв. по вул. Б. Хмельницького вул. Гребельна у м. Запоріжжя сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) за участю двох транспортних засобів: 1) автомобіля марки "Ореl Kadett", державний номерний знак НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) (VIN-код НОМЕР_4 ), яким керував ОСОБА_1 ; 2) автомобіля марки "Toyota Land Cruiser Prado", державний номерний знак НОМЕР_5 , яким керував ОСОБА_2 . Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу "Toyota Land Cruiser Prado" (державний номерний знак НОМЕР_5 ), було завдано механічних пошкоджень, а власнику вказаного автомобіля матеріальні збитки. Постановою Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 16.12.2020 у справі №334/6963/20 визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення водія транспортного засобу "Ореl Kadett" (державний номерний знак НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 )) ОСОБА_1 . Так, потерпілим у даній ДТП є ОСОБА_2 . 21.10.2020 між ПрАТ "СК "АРКС" (страховик) та ОСОБА_2 (вигодонабувач) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" № 132170а0е (а.с. 7-14, т.1), відповідно до п. 4 якого предметом договору є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом (надалі ТЗ) та іншим майном, вказаним у розділах 5 та 6 цього договору. В п. 5 договору зазначено інформацію про застрахованих ТЗ, яка надана страхувальником: марка, модель "Toyota Land Cruiser Prado", реєстраційний номер НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ (серія, номер) НОМЕР_6 , номер кузова, шасі НОМЕР_7 , Рік випуску 2008, колір чорний, об`єм двигуна, см3 6956 см3, пробіг (показник одометра), км 260 000,00. 25.11.2020 потерпілий ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ "СК "АРКС" з заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу (а.с. 17, т.1). Відповідно до акту огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 28.11.2020, виявлено пошкодження транспортного засобу "Toyota Land Cruiser Prado", державний номерний знак НОМЕР_3 (а.с. 21, т.1): - бампер передній подряпини, підрив; - підкрилок передній правий порваний; - диск колеса передній правий подряпини. Згідно рахунку № СВА-К-00000000009844 від 09.12.2020 ТОВ "Восток "Автомир" проведено поточний ремонт автомобіля "Toyota Land Cruiser Prado" JTEBU29J405168663(2008), державний номерний знак НОМЕР_3 на загальну суму з ПДВ 20 087,46 грн. (а.с. 22, т.1). Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.12.2020 у справі №334/6963/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності (а.с. 4, т.1). 21.12.2020 ПрАТ "СК "АРКС" складено страховий акт №ARX2684854 за заявою ОСОБА_2 від 25.11.2020, враховуючи укладений між позивачем та зазначеною фізичною особою договір страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 132170а0е від 21.10.2020 (а.с. 23, т.1) та згідно платіжного доручення №734048 від 22.12.2020 ПрАТ "СК "АРКС" здійснено виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування в сумі 20 087,46 грн. (а.с. 26, т.1). В призначенні платежу значиться: "Страхове відшкодування згідно акту №ARX2684854, ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_8 , рах. № НОМЕР_9 від 09.12.2020". Розрахунок та виплата страхового відшкодування проведено на підставі: 1) ремонтної калькуляції № 1.003.20.0022305_МІS від 09.12.2020; 2) акту огляду транспортного засобу від 28.11.2020; 3) рахунку № НОМЕР_10 від 09.12.2020; 4) страхового акта № АRX2684854 від 21.12.2020. Всього загальний розмір витрат складає 20 087,46 грн. Отже, вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілого, пошкодженого внаслідок ДТП склала 20 087,46 грн. На момент настання страхового випадку цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , який керував автомобілем марки "Ореl Kadett", державний номерний знак НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) (VIN-код НОМЕР_4 ), була застрахована у ТОВ "СК "КРЕДО", що підтверджується полісом № АР440399 (а.с. 27, т.1). Після виплати потерпілому вартості матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, що мало місце 25.11.2020 о 17 год. 03 хв. по вул. Б. Хмельницького вул. Гребельна у м. Запоріжжя, у ПрАТ "СК "АРКС" виникло право на звернення до відповідача ТОВ "СК "КРЕДО", позову про стягнення сплаченої суми відшкодування матеріальної шкоди потерпілому, завданої страхувальником відповідача ( ОСОБА_1 ), якого визнаного винним у скоєнні даного ДТП. 15.03.2021 ПрАТ "СК "АРКС" звернулось до ТОВ "СК "КРЕДО" з заявою про регресні вимоги (вих. № 3780 АРКС) (а.с. 28, т.1), в якій просило відповідача відшкодувати позивачу в порядку регресу 20 087,46 грн. у зв`язку з настанням страхової події, що відбулась 25.11.2020 за участю потерпілого ОСОБА_2 , який керував автомобілем марки "Toyota Land Cruiser Prado", державний номерний знак НОМЕР_5 , договір добровільного страхування наземного транспорту № 132170а0е від 21.10.2020, та ОСОБА_1 , який керував автомобілем марки "Ореl Kadett", державний номерний знак НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР440399. Посилаючись на нездійснення відповідачем добровільного відшкодування витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування в сумі 20 087,46 грн., ПрАТ "СК "АРКС" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ "СК "КРЕДО" про стягнення страхового відшкодування в сумі 20 087,46 грн. За наслідками розгляду позову ПрАТ "СК "АРКС" Господарським судом Запорізької області прийнято оскаржуване рішення. Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, господарський суд виходив з обставин доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ДТП, яка сталася 25.11.2020 о 17 год. 03 хв. по вул. Б. Хмельницького вул. Гребельна у м. Запоріжжя, який на час його скоєння керував транспортним засобом "Ореl Kadett", державний номерний знак НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у ТОВ "СК "КРЕДО", у зв`язку з чим, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, підтверджуючих здійснення ПрАТ "СК "АРКС" регламентної виплати в сумі 20 087,46 грн. та наявних в матеріалах справи доказів часткової її оплати ТОВ "СК "КРЕДО" в сумі 9 714,82 грн. згідно платіжного доручення № 5027 від 20.07.2021, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми сплаченого потерпілій особі відшкодування у розмірі 20 087,46 грн підлягають частковому задоволенню в сумі 10 372,84 грн., а в частині позовних вимог про стягнення 9 714,62 грн. провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку зі сплатою цієї суми відповідачем. Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне. Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі За змістом статті 980 ЦК України, статті 4 Закону України "Про страхування" залежно від предмета договору страхування може бути особистим, майновим, а також страхуванням відповідальності. Згідно з ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Відповідно до приписів ст. 8, 9 Закону України "Про страхування" страховий ризик певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страхове відшкодування це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 Цивільного кодексу України, далі ЦК України). Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок. Згідно зі статтею 999 Цивільного кодексу України і статтями 6, 7 Закону України "Про страхування" за вольовою ознакою страхування може бути добровільним і обов`язковим, тому кожен вид страхування має свої особливості правового регулювання. Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства. Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Відповідно до зазначених статей відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Відтак, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні. Отже, зазначені норми свідчать, що позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника. Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала. Такий перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. Суброгація (походить від латинського "subrogare" заміщення, обрання взамін) є одним із видів уступки права, який полягає в тому, що до нового кредитора, який реально виконав зобов`язання у вигляді сплати грошей, переходить право вимагати відповідного відшкодування від особи, відповідальної за завдану шкоду. При суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого. Суброгація допускається у договорах майнового страхування, правовою підставою її застосування є ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування". Право регресу регулюється ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України. Враховуючи викладене, правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі, є суброгацією. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 910/2603/17 та від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка (або порушення зобов`язання); шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. У статті 1166 Цивільного кодексу України вказано, що, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з положеннями статті 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому третьою особою, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Водночас, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому третьою особою, а не особою, яка завдала шкоди, може бути обмежений у передбачених законом випадках та порядку. Так, до сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності стаття 3 Закону визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"). Згідно зі статтею 6 цього Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. За змістом Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (статті 9, 22- 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. Сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому, договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу. Завдання потерпілому шкоди внаслідок ДТП особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає відповідний обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас, така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (в договірному зобов`язанні ним є страховик). Разом з тим, зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість, страхове відшкодування виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною. При цьому, потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його користь або на користь третьої особи страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування. Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд, обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 Цивільного кодексу України підстав. Аналогічна правова позиці викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2020 у справі № 911/286/20. За змістом частини 3 статті 985 цього Кодекс особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом. Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. За змістом пункту 2.1 статті 2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону. Згідно зі статтею 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. За загальним правилом, відповідно до пункту 9.4 статті 9 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування. Стаття 36 Закону регламентує, зокрема розмір та склад суми витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу), що підлягає відшкодуванню на рахунок безпосередньо потерпілій особі. Згідно з пунктом 36.1 цієї статті Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Вартість ремонту автомобіля з врахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Як вже зазначалось, цивільно-правова відповідальність відповідача станом на момент вчинення ДТП була застрахована в ТОВ "СК "КРЕДО". Визначені пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" правила виплати (перерахування) страхового відшкодування страховиком (МТСБУ) є загальними, тобто рівною мірою (однаково) є обов`язковими для всіх випадків здійснення страхового відшкодування особі, яка має право на його отримання, незалежно від того, хто є суб`єктом виплати страхового відшкодування (страховик або МТСБУ), та незалежно від того, застрахував чи ні власник транспортного засобу, що заподіяв у ДТП шкоду, свою цивільно-правову відповідальність. Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України). Вирішуючи спір, пов`язаний з відшкодуванням шкоди, завданої взаємодією кількох джерел підвищеної небезпеки, зокрема, зіткненням транспортних засобів, слід виходити з того, що у цьому випадку шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто з урахуванням принципу вини. Крім застосування принципу вини, при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справи, у тому числі матеріалів правоохоронних органів. Як вже зазначалось, постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.12.2020 у справі № 334/6963/20 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 340 гривень. Отже, вказаною постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя визнано винним водія ОСОБА_1 в тому, що своїми діями він порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху України, спричинивши ДТП та скоїв зіткнення з автомобілем "Toyota Land Cruiser Prado", державний номерний знак НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_2 . Підставою виплати страхового відшкодування є страховий випадок, тобто дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулося пошкодження майна, із володінням та користуванням яким пов`язані майнові інтереси страхувальника, що є об`єктом майнового страхування за укладеним із страховиком договором. Під володільцем джерела підвищеної небезпеки слід розуміти юридичну особу або громадянина, які здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного відання або з інших підстав (договір оренди, довіреність тощо). Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №910/20622/17 від 19.09.2018. Водночас норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов`язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. За змістом статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Отже, виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність згідно із Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", покладено на страховика (винної особи) у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, визначено згідно зі статтею 1194 Цивільного кодексу України, за змістом якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Так, страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми - статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, з урахуванням зносу, на підставі статті 1194 Цивільного кодексу України відшкодовує особа, яка завдала збитків. Аналогічну позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 910/3650/16, постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/9396/17. Між тим, задовольняючи позовні вимоги ПрАТ "СК "АРКС" про стягнення з ТОВ "СК "КРЕДО" відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 20 087,46 грн, зважаючи на положення, зокрема, статі 993 Цивільного кодексу і статті 27 Закону України "Про страхування", суд першої інстанції виходив із того, що відповідач (ТОВ "СК "КРЕДО") є особою, відповідальною за заподіяну шкоду як страховик винної у скоєнні ДТП особи у розмірі виплаченого позивачем потерпілій особі страхового відшкодування в сумі 20 087,46 грн. Водночас, суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не застосував спеціальні норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", які обмежують розмір шкоди (збитків), що підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність. Так, згідно зі статтею 29 і пунктом 32.7 статті 32 цього Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує. За змістом пунктів 1.6, 8.1 та 8.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 (далі Методика) відновлювальний ремонт (або ремонт) це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості. Згідно з пунктом 2.4 Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі - КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості). Згідно з п.п. 7.38, 7.39 коефіцієнт фізичного зносу дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років для легкових КТЗ виробництва країн СНД, 7 років для інших легкових КТЗ тощо. Як вбачається з наявного в матеріалах справи технічного паспорта автомобіля "Toyota Land Cruiser Prado", державний номерний знак НОМЕР_3 , рік випуску даного транспортного засобу 2008. Відповідно до пункту 8.3 Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості. За змістом наведених положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків). Пунктом 1.6 Методики визначено, що величина втрати товарної вартості - це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ. Пунктом 8.6 Методики передбачено два випадки, коли в разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту виникає фізичний знос, яким характеризується величина втрати товарної вартості: 1) унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду; 2) унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті. Показник передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією зі складових показника величини втрати товарної вартості транспортного засобу. Втрата товарної вартості транспортного засобу розглядається в Методиці як економічне поняття, що охоплює, серед іншого, і втрату товарного (зовнішнього) вигляду. Ураховуючи зміст викладеного, втрату товарної вартості можна визначити як зменшення вартості транспортного засобу, зумовлене передчасним погіршенням товарного (зовнішнього) вигляду автомобіля та (або) його експлуатаційних якостей унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих деталей, вузлів і агрегатів, з`єднань і захисних властивостей покриттів у зв`язку з ДТП і подальшим ремонтом. Передчасні зміни геометричних параметрів, фізико-хімічних властивостей, конструктивних матеріалів і характеристик інших процесів транспортного засобу, які є наслідком проведення окремих видів ремонтних робіт, призводять до погіршення зовнішнього (товарного) вигляду, функціональних та експлуатаційних характеристик і зниження безвідмовності й довговічності транспортного засобу. Економічна характеристика втрати товарного вигляду дозволяє віднести витрати на його відновлення до реальних збитків. Відповідно до підпункту 8.6.1 пункту 8.6 Методики величина втрати товарної вартості нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ. Тобто, величина втрати товарної вартості нараховується в разі потреби проведення ремонтних робіт, що здійснюються як методами відновлення, так і методами заміни пошкоджених: деталі, складової одиниці чи комплектувального виробу, які відповідають вимогам конструкторської документації усіх типів КТЗ. Підпунктом 8.6.2 Методики визначено вичерпний перелік випадків, коли величина втрати товарної вартості КТЗ не нараховується, зокрема в разі заміни окремих складників, що не потребують фарбування та не погіршують зовнішній вигляд КТЗ (скло, фари, бампери, декоративні накладки, пневматичні шини, зовнішня і внутрішня фурнітура тощо) (підпункт "е"). Таким чином, нарахування втрати товарної вартості передбачено, коли провадиться ремонт окремих деталей, вузлів і агрегатів, а також у разі заміни деталей, якщо це впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості транспортного засобу. Втрата товарної вартості не нараховується у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів, що не потребують фарбування, за умови, що це не впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості автомобіля (заміна двигуна на новий, заміна фар, ліхтарів, скла, шин тощо). Якщо ж у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів буде потрібне фарбування, то за умови, що це впливає на зовнішній вигляд транспортного засобу, втрата товарної вартості нараховується. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту (п. 12.1 статті 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"). У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.07.2018 у справі № 924/675/17, з урахуванням викладених норм зазначено, що якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу, та за мінусом франшизи. Як вбачається з наданого відповідачем листа суб`єкта оціночної діяльності (вих. №19355-80374-20 від 16.06.2021) (а.с. 50, т.1), оцінювачем Литвиненко Г.Г. проведено розрахунок коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу "Toyota Land Cruiser Prado", державний номерний знак НОМЕР_3 , та встановлено, що коефіцієнт фізичного зносу вказаного транспортного засобу дорівнює 0,70 (відповідно до п. 7.41 Методики для КТЗ з терміном експлуатації більше 12 років). Крім того, відповідно до полісу № АР440399 цивільно-правової відповідальності ОСОБА_1 (винної особи у скоєнні ДТП) франшиза складає 2 600,00 грн. (а.с. 47, т.1). З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з доводами ТОВ "СК "КРЕДО" щодо неврахування судом першої інстанції обставин відсутності у розрахунку позивача величини коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу Toyota Land Cruiser Prado", державний номерний знак НОМЕР_3 , оскільки на момент скоєння ДТП даному автомобілю було більше 12 років і у цьому випадку коефіцієнт фізичного зносу є обов`язковим для врахування при розрахунку шкоди. Крім того, господарським судом та позивачем у проведеному ним розрахунку не було враховано і суми франшизи в розмірі 2600,00 грн., яка передбачена полісом № АР440399 цивільно-правової відповідальності ОСОБА_1 (винної особи у скоєнні ДТП). Отже, позивач належним чином не довів в повному обсязі правильності розрахованої ним суми, заявленої до стягнення, а судом першої інстанції не було досліджено в повному обсязі всі обставини справи, з урахуванням вищевикладеного, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. З огляду на викладене, а також враховуючи доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ДТП, який на час його скоєння керував транспортним засобом "Ореl Kadett", державний номерний знак НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, підтверджуючих здійснення ПрАТ "СК "АРКС" регламентної виплати у сумі 20 087,46 грн. вимоги позивача про стягнення з відповідача суми сплаченого відшкодування є обґрунтованими, доведеними в сумі 12 314,62 грн. У цьому зв`язку матеріалами справи підтверджено суму матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу "Toyota Land Cruiser Prado", державний номерний знак НОМЕР_3 , у розмірі 12 314,62 грн. та враховуючи встановлений полісом №АР440399 розмір франшизи 2 600,00 грн., у відповідача у зв`язку з настанням ДТП виник обов`язок відшкодувати позивачу шкоду в розмірі 9 714,62 грн. (12 314,62 грн. - 2 600,00 грн. франшизи). Таким чином, розрахунок розміру заподіяних збитків, наведений відповідачем у страховому акті № 3115 від 20.07.2021 (а.с.53, т.1) виконано вірно, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (0,70) транспортного засобу "Toyota Land Cruiser Prado", державний номерний знак НОМЕР_3 . При цьому, колегія суддів звертає увагу, що про застосування до розрахунку розміру завданої шкоди коефіцієнту фізичного зносу відповідач наголошував у своєму відзиві на позовну заяву, до якого додано відповідні докази. Згідно платіжного доручення № 5027 від 20.07.2021 ТОВ "СК "КРЕДО" було сплачено на користь ПрАТ "СК "АРКС" страхове відшкодування в сумі 9 714,62 грн. згідно акту №3115 від 20.07.2021 за полісом АР/440399. Враховуючи звернення позивача з позовом до суду у даній справі 14.07.2021, про що свідчить поштова накладна АТ "Укрпошта", яка міститься на конверті, в якому позовна заява надійшла на адресу Господарського суду Запорізької області та здійснення оплати ТОВ "СК "КРЕДО" страхового відшкодування ПрАТ "СК "АРКС" за вищевказаною ДТП в сумі 9 714,62 грн. згідно платіжного доручення № 5027 від 20.07.2021, тобто вже після звернення позивача з позовом до суду, відповідно, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження в частині стягнення цієї суми (9 714,62 грн.). При цьому, враховуючи те, що суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про недоведеність заявлених вимог позивача в іншій частині в сумі 10 372,84 грн., відповідно, в задоволенні позовних вимог у вказаній сумі суд апеляційної інстанції відмовляє. Однак, судом першої інстанції вищенаведеного не було враховано при винесенні оскаржуваного рішення. Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд погоджується з доводами апелянта, наведеними в обґрунтування апеляційної скарги. Також слід зауважити, що рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, без відповідної доказової бази, якій надана правова оцінка. Суд першої інстанції на вказане уваги не звернув та задовольнив частково позовні вимоги, які не підтверджені належними та допустимими доказами. Відповідно до пункту 1, 3 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи. З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, а відтак, прийняв неправильне рішення, що є підставою для часткового скасування рішення, часткового задоволення апеляційної скарги. У справі слід ухвалити нове рішення в частині задоволених позовних вимог про відмову в їх задоволенні, в частині закриття провадження у справі рішення слід залишити без змін. Зважаючи на часткове задоволення апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача у справі. Оскільки загальна ціна позову становить 20 087,46 грн., тобто не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України дана справа відноситься до категорії малозначних справ, у зв`язку з чим відповідно до ст. 287 ГПК України судові рішення у даній справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НФМ Агро" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2021 у справі № 904/7537/21 задовольнити частково. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2021 у справі №904/7537/21 скасувати в частині задоволених позовних вимог про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" (69068, м. Запоріжжя, проспект Моторобудівників, буд. 34, ЄДРПОУ 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м.Київ, вул.Іллінська, 8; адр. лист.: 01054, м. Київ, вул. Леонтовича, 9, корп. 1 оф. 301, ЄДРПОУ 20474912) 10 372 (десять тисяч триста сімдесят дві) грн 84 коп. суму страхового відшкодування, суму судового збору у розмірі 155 (сто п`ятдесят п`ять) грн 59 коп. Прийняти в цій частині нове рішення. В задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" 10 372,84 грн. відмовити, судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції покласти на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС". В іншій частині рішення залишити без змін. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м.Київ, вул.Іллінська, 8; адр. лист.: 01054, м. Київ, вул. Леонтовича, 9, корп. 1 оф. 301, ЄДРПОУ 20474912) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" (69068, м. Запоріжжя, проспект Моторобудівників, буд. 34, ЄДРПОУ 13622789) 3 405,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Запорізької області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано 11.02.2022. Головуючий суддя О.Г. Іванов Суддя С.Г. Антонік Суддя О.В. Березкіна