Постанова Черкаський апеляційний суд № 707/2094/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/46/22Головуючий по 1 інстанції Справа №707/2094/21 Категорія: 304090000 Тептюк Є. П. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 лютого 2022 рокум. Черкаси Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів: Гончар Н.І., Новікова О.М., Сіренка Ю.В. учасники справи: позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»; відповідач ОСОБА_1 ; особа, яка подала апеляційну скаргу Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»; розглянувши у відкритому судовому засіданнів порядку письмового позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 04 листопада 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в: У вересні 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 06 квітня 2007 року між сторонами було укладено кредитний договір №CSIPG100000076. За умовами договору АТ КБ «Приватбанк» зобов`язався надати кредит в розмірі 24500 (долар США) на термін до 06 квітня 2027 року, а відповідач зобов`язалась повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки і порядку, встановленими кредитними договорами. Позивач вказує, що ОСОБА_1 , вчасно не надала банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором за період 16 серпня 2018 року по 16 серпня 2021 року відповідач має заборгованість в сумі 1755,38 доларів США, яка складається з 3% річних від простроченої суми. Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 04 листопада 2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення суду обґрунтоване тим, що враховуючи рішення Черкаського районного суду від 02 березня 2011 року в справі №2-20/11, яким достроково стягнуто заборгованість за кредитним договором, а також копії довідок від 08 лютого 2016 року №3CBG-EUBM-E3P6-OKCK та від 11 лютого 2016 року №IAI7-70BP-MSNR-QMKR відповідно до яких, у відповідача станом на 08 лютого 2016 року не має жодної заборгованості перед ПАТ КБ «ПриватБанк», суд прийшов до висновку, що правовідносини сторін за кредитним договором припинилися, а тому нараховані банком 3% річних стягненню не підлягають. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу та просить скасувати рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 04 листопада 2021 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. В апеляційній скарзі крім обставин, викладених у позовній заяві, вказує, що судом першої інстанції не було надано свого розрахунку заборгованості у разі, якщо суд не згоден із розрахунком, наданим позивачем, тому суд ухилився від своїх прямих обов`язків, зокрема, від здійснення правосуддя. Зазначає, що позивач звернувся із позовом в межах строку позовної давності та у справі були надані усі належні докази, тому судом при ухваленні рішення були порушені статті 257-264, 1054-1056 ЦК України. ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу та, вказуючи на правильність та обґрунтованість рішення Черкаського районного суду від 04 листопада 2021 року, просить апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного. Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає зазначеним вище вимогам. Звертаючись до суду із позовом, АТ КБ «ПриватБанк» вказувало, що між ним та відповідачем ОСОБА_1 06 квітня 2007 року було укладено кредитний договір № CSIPG100000076. Позивач вказував, що ОСОБА_1 не виконала зобов`язання за вказаним кредитним договором, у зв`язку із чим банк нарахував на суму заборгованості 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України за період з 16 серпня 2018 року по 16 серпня 2021 року у розмірі 1755,38 доларів США. До позовної заяви позивачем додано розрахунок 3 % річних, у якому вказано, що основна сума заборгованості за договором з 16 серпня 2018 року по 16 серпня 2021 року становить 19486,43 доларів США (т. 1 а.с. 3). Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 3 % річних за вказаним кредитним договором, оскільки правовідносини за договором між сторонами припинилися. Колегія суддів вважає такий висновок суду обґрунтованим. Так, судом першої інстанції встановлено, що рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 02 березня 2011 року достроково стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № CSIPG100000076 від 06 квітня 2007 року на загальну суму 20404,67 доларів США, що еквівалентно 157115,95 грн. У постанові Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 707/782/17 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, встановлено, що враховуючи те, що є рішення суду про стягнення боргу, правовідносини сторін за кредитним договором № CSIPG100000076 від 06 квітня 2007 року припинилися. Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц. Позивачем заявлено вимоги про стягнення із відповідача 3 % річних, передбачених ст. 625 ЦК України, нарахованих на суму боргу 19486,43 доларів США. Водночас наявність вказаної суми заборгованості ОСОБА_1 перед АТ КБ «ПриватБанк» не підтверджена жодними доказами. Зазначення позивачем суми заборгованості у розрахунку 3 % річних не може вважатись доказом наявності заборгованості за кредитним договором. Крім того відповідачем ОСОБА_1 надано докази на спростування наявності у неї заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк», які обґрунтовано прийнято до уваги судом першої інстанції при ухваленні рішення. Так, в матеріалах справи містяться копії довідок АТ КБ «ПриватБанк» від 08 лютого 2016 року №3CBG-EUBM-E3P6-OKCK та від 11 лютого 2016 року №IAI7-70BP-MSNR-QMKR відповідно до яких, у відповідача станом на 08 лютого 2016 року не має жодної заборгованості перед ПАТ КБ «ПриватБанк». Позивачем не надано жодних доказів на спростування інформації про відсутність заборгованості, яка мітиться у довідках. Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи наведене, оскільки матеріали справи не містять доказів невиконання ОСОБА_1 грошового зобов`язання перед АТ КБ «ПриватБанк» на суму 19486,43 доларів США, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за період з 16 серпня 2018 року по 16 серпня 2021 року у розмірі 1755,3 доларів США (3% річних від простроченої суми). Посилання в апеляційній скарзі на ненаведення судом першої інстанції розрахунку заборгованості, є безпідставними. Так, судом не перевірялась правильність розрахунку позивачем 3 % річних, оскільки суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про не доведення позивачем суми боргу, на яку здійснено нарахування позивачем 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно досліджено обставини справи та надані сторонами докази, і прийнято законне та обґрунтоване рішення, яке зміні чи скасуванню не підлягає. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду та були предметом розгляду в суді першої інстанції. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, колегія суддів апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишає без задоволення, а рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 04 листопада 2021 року без змін. Керуючись статтями 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення. Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 04 листопада 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України. Судді