Постанова 4814 № 541/576/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 541/576/21 Номер провадження 22-ц/814/374/22Головуючий у 1-й інстанції Куцин В. М. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 лютого 2022 року м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Обідіної О.І., суддів: Бутенко С.Б., Прядкіної О.В., розглянула в порядку письмового провадження без повідомлення осіб у м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02 листопада 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,- В С Т А Н О В И Л А : У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Просила стягнути із ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму встановленого законодавством для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, оскільки відповідач ОСОБА_2 , який є батьком дитини, має можливість надавати матеріальну допомогу, в нього задовільний матеріальний стан, відсутні інші утриманці , має стабільне джерело доходу як фізична особа - . Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02 листопада 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму встановленого законодавством для дитини відповідного віку, починаючи з 18 березня 2021 року до досягнення дитиною повноліття. Не погодившись з даним судовим рішенням, в частині визначеного розміру аліментів, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з`ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Вважає, що судом першої інстанції безпідставно взято до уваги та враховано як підставу для зменшення розміру аліментів наявність на утриманні відповідача непрацездатної матері, яка не здатна самостійно пересуватись та за нею здійснюється догляд сторонньою особою, оплату за послуги якої здійснює відповідач, оскільки вказана обставина самим відповідачем належними та допустимими доказами доведена не була. Вказує, що суд вірно встановив отримання відповідачем доходу від заняття підприємницькою діяльністю, а також військової пенсії, натомість прийшов до помилкового висновку про достатність аліментів на утримання їх спільного сина в розмірі 1/6 частини всіх доходів останнього. Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина перша статті 369 ЦПК). Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина 13 статті 7 ЦПК). Частинами першою, другою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або)відзиві на неї. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України). Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Полтава народився ОСОБА_2 , батьками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 18.07.2017 (а. с. 7). Дитина фактично проживає разом з матір`ю в м. Хмільник , Вінницької області та перебуває на її повному утриманні, про те за ОСОБА_1 зберігається реєстрація в АДРЕСА_1 . Батько малолітнього - ОСОБА_2 є фізичною особою підприємцем відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних - осіб підприємців та громадських формувань. Має дві торгові точки магазини з продажу насіння, за що отримує дохід, який згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків ДФС України про суми виплачених доходів (а. с. 9-10, 47-48) отримується ним в рівному розмірі, є регулярним та систематичним. Посилаючись на необхідність отримувати аліменти з відповідача на утриманням їх спільної дитини , позивач вказувала на недостаніть матеріальної допомоги з його боку, яка не забезпечує належний рівень життя та розвитку їх сива, не дивлячись на наявну у нього можливість сплачувати аліменти в розмірі ј частини його заробітку ( доходу). Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, яка проживає з матір`ю та перебуває на її утриманні, а тому з урахуванням положень статті 182 СК України, дійшов висновку про стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але неменше 50% прожиткового мінімуму встановленого законодавством для дитини відповідно віку, визначивши такий розмір як достатній для забезпечення належного рівня життя дитини та її нормального розвитку. Колегія суддів не може повністю погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Статтями 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що батько та мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Відповідно до статті 51 Конституції України, статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття. Згідно положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішення суду за позовом одержувача аліментів. Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Присуджуючи з відповідача аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), суд першої інстанції обґрунтував їх розмір тим, що він є об`єктивним, необхідним, достатнім та справедливим розміром стягнення аліментів з урахуванням встановлених у справі обставин. Зазначене твердження суду першої інстанції не в повній мірі відповідає положенням ст. 182 СК України. Так, матеріалами справи доводиться, що відповідач має два види стабільного доходу- у вигляді військової пенсії, щомісячний розмір якої складає 5000 грн. та доходу від заняття підприємницькою діяльністю по здійсненню роздрібної торгівлі насінням, реалізація якого здійснюється ним в двох торгових точках. Суд встановив, що батько дитини за домовленістю з позивачем надає певну допомогу на утримання сина шляхом здійснення грошових банківських переказів. Так, згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» від 21 липня 2021 року №5G79SSC9MUG1C0ME ОСОБА_2 періодично перераховував на картковий рахунок ОСОБА_1 грошові кошти. (а. с. 74-78). Між тим, за твердженням позивача такі перекази мають не системний характер та є незначними в порівнянні з необхідним для достатнього забезпечення гармонійного розвитку дитини розміром грошових коштів. Заперечуючи визначений позивачем розмір аліментів, ОСОБА_2 посилався на те, що в нього нестабільний дохід, на утриманні знаходиться престаріла матір, яка потребує сторонньої допомоги і він оплачує послуги за її доглядом, витрачає кошти на своє лікування, тому має можливість виплачувати аліментами в розмірі 1/6 частини свого доходу. З вказаними запереченнями погодився суд першої інстанції та, встановивши сам факт необхідності в наданні матеріальної допомоги (аліментів) на утриманням малолітнього сина, визначив їх розмір в 1/6 частині. При цьому, поза увагою суду залишилось те, що відповідач здоровий, працездатний, має дохід у вигляді військової пенсії та від заняття підприємницькою діяльністю. Будь-яких належних та достатніх доказів, які б свідчили про його стан здоров`я та необхідність у зв`язку з цим нести значні витрати по лікуванню, а також про наявність у нього інших утриманців, відповідачем суду не надано. В даному випадку, відповідач приєднав до матеріалів справи лише пенсійне посвідчення на ім`я його матері ОСОБА_3 та медичну довідку про її захворювання опорно-рухового апарату. Між тим, даних про те, що вона перебуває на його утриманні, а також про те, що він несе значні витрати на її лікування чи за здійснений догляд - матеріали справи не містять. Таким чином, судом безпідставно взято до уваги як обставини, які впливають на визначення розміру аліментів - те, що на утриманні відповідача перебуває непрацездатна матір, яка самостійно не рухається та потребує постійного догляду, понесення ним витрат на сиділку та ліки в середньому від 5000 до 7000 грн. на місяць. Зазначені обставин відповідачем жодним чином не доведені, а відтак не підлягають взяттю до уваги. Так, в матеріалах справи наявна довідка сімейного лікаря КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Полтавської міської ради» від 03 серпня 2021 року про стан здоров`я матері відповідача ОСОБА_3 , про те в ній не зазначено про необхідність здійснення за ОСОБА_3 стороннього догляду. Беручи до уваги вищевказане та виходячи з визначених положеннями ст. 182 СК України обставин, які необхідно враховувати при визначенні розміру аліментів, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та визначити розмір аліментів на утримання малолітнього ОСОБА_4 в 1/4 частині всіх видів заробітку (доходу) відповідача ОСОБА_2 . За вказаних обставин, враховуючи доводи апеляційної скарги позивача та встановлені фактичні обставини, колегія суддів дійшла висновку про необхідність змінити судове рішення, збільшивши розмір аліментів з 1/6 частини до ј частини, виходячи з мінімального рекомендованого розміру аліментів на одну дитину та наявної у відповідача матеріальної можливості сплачувати вказаний розмір аліментів. При вирішенні питання про розподіл судових витрат, колегія суддів бере до уваги, що в суді першої інстанції відповідачем було оплачена 908 грн., виходячи зі ставки судового збору, визначеного п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а відтак за розгляд апеляційної скарги стягненню з ОСОБА_2 на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 1 362 грн. Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02 листопада 2021 року в частині визначення розміру аліментів змінити. Збільшити розмір аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/6 частини до ј частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно. Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1 362 грн. В іншій частині рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 02 листопада 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий: О. І. Обідіна Судді: С. Б. Бутенко О. В. Прядкіна