Ухвала КЦС ВС № 0417/2-4621/2011

Ухвала 02 лютого 2022 року м. Київ справа № 0417/2-4621/2011 провадження № 61-17618св20 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач), суддів: Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Сердюка В. В., Стрільчука В. А., учасники справи: позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Транслегіон», ОСОБА_3 , Публічне акціонерне товариство «Акцент-Банк», розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_2 про роз`яснення постанови Верховного Суду від 03 листопада 2021 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Транслегіон», ОСОБА_3 , Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2011 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі ? ПАТ КБ «ПриватБанк», банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Транслегіон» (далі ? ТОВ «Транслегіон»), ОСОБА_3 , Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» (далі ? ПАТ «Акцент-Банк») про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 5 668 734,23 грн. Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 05 вересня 2019 року у позові відмовлено. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 05 вересня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Транслегіон», ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_1 та ТОВ «Транслегіон» на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 17 березня 2008 року №1475/к у загальній сумі 478 301,61 дол. США, яка складається: з заборгованості за тілом кредиту ? 381 106,63 дол. США, заборгованості за процентами за користування кредитом ? 83 732,02 дол. США, пені за порушення строків виконання зобов`язань у розмірі ? 13 462,96 дол. США. Стягнено з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 17 березня 2008 року №1475/к у загальній сумі 478 301,61 дол. США, яка складається: з заборгованості за кредитом ? 381 106,63 дол. США, заборгованості за процентами за користування кредитом ? 83 732,02 дол. США, пені за порушення строків виконання зобов?язань у розмірі ? 13 462,96 дол. США. Стягнено з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 17 березня 2008 року №1475/к у загальній сумі 478 301,61 дол. США, яка складається: з заборгованості за кредитом ? 381 106,63 дол. США, заборгованості за процентами за користування кредитом ? 83 732,02 дол. США, пені за порушення строків виконання зобов?язань у розмірі ? 13 462,96 дол. США. У задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» до ПАТ «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено. Постановою Верховного Суду від 03 листопада 2021 року касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення. Касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 05 вересня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 листопада 2020 року в частині вирішення позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості скасовано, прийнято нове рішення в цій частині. У задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 5 646 (п?ять тисяч шістсот сорок шість) гривень у рахунок сплати судового збору. У грудні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду касаційної інстанції із заявою про роз`яснення постанови Верховного Суду від 03 листопада 2021 року. Заява мотивована тим, що АТ КБ «ПриватБанк», ігноруючи зміст постанови Верховного Суду від 03 листопада 2021 року, стверджує, що у ОСОБА_2 існують невиконані зобов?язання перед банком за кредитним договором від 17 березня 2008 року та вимагає від останнього погашення боргу. Разом з тим, ОСОБА_2 вважає, що Верховний Суд у постанові від 03 листопада 2021 року встановив припинення договору поруки від 17 березня 2008 року з 15 липня 2010 року, у зв?язку з чим ОСОБА_2 не має заборгованості за кредитним договором перед банком. На підставі викладеного, ОСОБА_2 просив роз?яснити постанову Верховного Суду від 03 листопада 2021 року, у тому числі її резолютивну частину, а саме зазначити чи має ОСОБА_2 невиконані зобов?язання за кредитним договором від 17 березня 2008 року та/або договором поруки від 17 березня 2008 року перед АТ КБ «ПриватБанк». Верховний Суд вивчив подану заяву про роз`яснення судового рішення та дійшов висновку, що заяву ОСОБА_2 про роз`яснення постанови Верховного Суду від 03 листопада 2021 року слід залишити без задоволення з таких підстав. Відповідно до частин першої, другої статті 271 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Виходячи зі змісту зазначених положень статті 271 ЦПК України роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення. При цьому не підлягають роз`ясненню судові рішення, ухвалені судом у межах наданих йому повноважень з процесуальних питань, які вказують на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії. Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 14 травня 2019 року в справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначила, що роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення. Роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України «Про виконавче провадження». В ухвалі від 06 жовтня 2020 року в справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) Велика Палата Верховного Суду вказала, що необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження». Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення, зокрема й його резолютивної частини. Отже, приводом для роз?яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз?яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз?ясненні рішення. Виходячи зі змісту заяви ОСОБА_2 про роз`яснення постанови Верховного Суду від 03 листопада 2021 року вона стосується роз`яснення мотивів її прийняття та порядку виконання. Разом з тим, постанова Верховного Суду від 03 листопада 2021 року, про роз`яснення якої подано заяву, не допускає декілька варіантів тлумачення, ця постанова є мотивовано, чіткою і зрозумілою, тому відсутні підстави для її роз`яснення у порядку статті 271 ЦПК України. За таких обставин у задоволенні заяви ОСОБА_2 слід відмовити. Керуючись статтями 260, 272 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: У задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз`яснення постанови Верховного Суду від 03 листопада 2021 року у справі № 0417/2-4621/2011 відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий І. М. Фаловська Судді С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В. В. Сердюк В. А. Стрільчук