Постанова Одеський апеляційний суд № 522/16783/21

Номер провадження: 33/813/55/22 Номер справи місцевого суду: 522/16783/21 Головуючий у першій інстанції Шенцева О.П. Доповідач Копіца О. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01.02.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Копіци О.В., при секретарі судового засідання Подуст Т.П., за участі особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Перебендюка К.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського райсуду м. Одеси від 27.10.2021, відносно: ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП установив: Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції. Зазначеною постановою суду 1-ої інстанції, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу на користь держави 17000 грн. з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком - один рік, а також стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн. Судом 1-ої інстанції встановлені наступні обставини: 18.08.21 о 02 год. 20 хв., в м.Одеса по вул. В. Арнаутська 111, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Toyota Camry» номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння зі згодою водія у встановленому законом порядку проводився зі застосуванням приладу Alkotest 7510. Результат огляду становить 0,44 % проміле. Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що не погоджується з постановою суду 1-ої інстанції з таких підстав: - суд 1-ої інстанції, необґрунтовано не прийняв до уваги у якості доказу висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №001175 від 18.08.2021 (а.с.14) відповідно до якого, він - ОСОБА_2 станом на 04 год.18.08.21 не перебував у стані алкогольного сп`яніння; - суд 1-ої інстанції безпосередньо не допитував свідка ОСОБА_3 , у зв`язку з чим не повинен посилатись на письмові пояснення свідка, який не був безпосередньо допитано судом. Крім того з письмових пояснень свідка ОСОБА_3 , які містяться в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння зафіксовано лише факт зупинки робітниками поліції транспортного засобу «Toyota Camry» номерний знак НОМЕР_2 та не наведено жодного пояснення про стан особи, яка керувала транспортним засобом; - суд 1-ої інстанції в постанові зазначив, що огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу, проте не надав оцінки його поясненням про те, що він з обставинами, викладеними у протоколі не згоден, про що ним було зазначено в протоколі та підтверджується відеозаписом з боді-камер поліцейських; - у протоколі серія ДПР18 №008307 від 18.08.21 поліцейські не зазначили про його заяву ОСОБА_1 про добровільне проходження ним відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, а суд 1-ої інстанції відеозаписи з камери нагрудного реєстратора №1620 в часі 03:28:20 та в часі 03:30:48 не досліджував та не оцінював; - зібрані та наявні в матеріалах справи докази не дають підстав для висновку, що огляд був проведений з дотриманням передбаченої чинним законодавством процедури, а також що він погоджувався з результатом огляду на місці та не бажав пройти огляд в медичному закладі. На підставі зазначених доводів, ОСОБА_2 просить постанову суду 1-ої інстанції скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги в повному обсязі та просили її задовольнити, повторно дослідивши докази у справі, апеляційний суд приходить до висновків про таке. Мотиви суду апеляційної інстанції. Відповідно до приписів ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Мотивуючи свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції у постанові послався на наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №008307 від 18.08.21; пояснення свідка ОСОБА_3 , акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, чек з «Драгер», відеозапис з портативного відео реєстратора №1620. Посилаючись на наведені докази, суд першої інстанції дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема у порушенні вимог п. 2.9-а Правил дорожнього руху України. При цьому, суд 1-ої інстанції не прийняв до уваги висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 001175 від 18.08.2021 року, зазначивши, що він суперечить матеріалам справи. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Аналіз доказів, якими суд першої інстанції обґрунтовував своє рішення, показав наступне. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №008307 від 18.08.21видно, що ОСОБА_2 був не згоден із результатами тестування алкотестером «Драгер» (а.п. 1), що також підтверджується дослідженими проглянутим в судовому засіданні апеляційного суду відеозаписом з боді-камер поліцейських, з якого вбачається, що після продування трубки приладу «Драгер» та складення протоколу, ОСОБА_2 чітко висловив свою незгоду із результатом тесту. Відповідно до приписів ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Повторно дослідивши в судовому засіданні апеляційного суду матеріали справи, відеозапис, а також вислухавши пояснення ОСОБА_1 про те, що на місці зупинки після його освідування на стан сп`яніння за допомогою алкотестеру «Драгер», останній був не згоден з його результатами, апеляційний суд вважає, що працівники поліції не забезпечили проведення такого тестування у закладі охорони здоров`я, що є істотним порушенням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, а лише пояснили ОСОБА_1 , що він за своїм бажанням може особисто звернутись до медичного закладу для проведення огляду на стан сп`яніння. Отже, через неналежне оформлення працівниками поліції матеріалів справи, та незабезпечення проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, він особисто звернувся до медичної установи, про що свідчить висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №001175 від 18.08.2021, відповідно до якого ОСОБА_2 станом на 04 год. 18.08.21 не перебував у стані алкогольного сп`яніння (а.п.14). Таким чином, під час апеляційного розгляду знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про безпідставність притягнення його до відповідальності за вчинення правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Отже, не забезпечивши повноту, всебічність і об`єктивність судового розгляду, неправильно оцінивши докази у справі, суд 1-ої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,оскільки такий висновок ґрунтується не на об`єктивних доказах, а на однобічній оцінці матеріалів справи. Згідно з приписами ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. За обставин, встановлених під час апеляційного розгляду справи, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - безпідставно, оскільки його вина не доведена матеріалами справи. Під час апеляційного розгляду справи встановлено, що докази, на які послався суд 1-ої інстанції у постанові, є недостатніми через їх суб`єктивність, а саме показання свідка, який щодо обставин вчинення правопорушення безпосередньо судом 1-ої інстанції не допитувався, протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №008307 від 18.08.21, в якому ОСОБА_2 власноручно написав, що з ним не згоден, відеозапис з портативного відео реєстратора №1620, з якого вбачається, що ОСОБА_2 не був згоден з результатами тестування приладом «Драгер» та наполягав на освідуванні в медичному закладі. Окрім того, відповідно до ст. 8 Конституції України, «в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії…». Згідно з приписами ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Під час апеляційного розгляду було встановлено, що на місці зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_2 , поліцейськими, протягом тривалого часу, було здійснено численну кількість безуспішних спроб тестування на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного приладу, але ніщо не заважало поліцейським, марно не втрачаючи час, провести такий огляд у медичному закладі, на якому, зокрема, наполягала особа, притягнута до адміністративної відповідальності. Разом з тим, в ході апеляційного розгляду було встановлено, що ОСОБА_2 особисто звернувся до медичного закладу та отримав висновок про те, що не перебував у стані алкогольного сп`яніння. Отже, поліцейськими були проігноровані вимоги ст. 266 КУпАП та положення зазначеної вище Інструкції для встановлення наявності або відсутності стану алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_1 , натомість, патрульний поліцейський замість направлення водія в медичний заклад для проходження огляду передчасно склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Не забезпечивши повноту, всебічність і об`єктивність судового розгляду, неправильно оцінивши докази у справі, суду 1-ої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки належних та допустимих доказів його винуватості, у справі немає. Перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вони є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються повторним дослідженням, під час апеляційного розгляду, доказів у справі. Відповідно до приписів п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі. При цьому п. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. За обставин, встановлених під час апеляційного розгляду справи, суд апеляційної інстанції вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, тому підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю з підстав, передбачених п. 1 ст. 247 КУпАП. Керуючись ст.ст. 8 та 62 Конституції України, ст.ст. 7, 247, 252, 266, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 27.10.2021 про накладення стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, а провадження у справі - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях складу зазначеного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду О.В. Копіца