Постанова Вінницький апеляційний суд № 130/1180/21
від 02.02.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 130/1180/21 Провадження № 22-ц/801/103/2022 Категорія: 20 Головуючий у суді 1-ї інстанції Заярний А. М. Доповідач:Голота Л. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 лютого 2022 рокуСправа № 130/1180/21м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді - Голоти Л. О. (суддя-доповідач), суддів Денишенко Т. О., Рибчинського В. П., за участі секретаря судового засідання Кобенди Ю.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Жмеринської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Северинська громада, Державний реєстратор прав на нерухоме майно виконавчого комітету Жмеринської міської ради Федоренко Андрій Володимирович про визнання права власності, скасування протиправного рішення державного реєстратора та зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18.10.2021 року, ухвалене у складі судді Заярного А.М., в приміщенні суду в м. Жмеринка, повний текст рішення складено 26.10.2021 року,- в с т а н о в и в : 05 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до Виконавчого комітету Жмеринської міської ради, треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Северинівська громада, Державний реєстратор прав на нерухоме майно виконавчого комітету Жмеринської міської ради Федоренко А. В. про визнання права власності, визнання незаконним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням 36 сесії Браїлівської селищної ради 6 скликання від 02 липня 2014 року позивачу у приватну власність було передано земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1 , площею 0,1127 га, кадастровий номер 0521055300:02:004:0278 для ведення особистого селянського господарства. Пізніше, він звернувся до Северинівської сільської ради з приводу передачі йому у власність земельної ділянки, розміром 1,4416 га, яку відповідно до рішення Северинівської сільської ради йому було передано у приватну власність для ведення особистого селянського господарства. Відповідно загальна площа отриманих позивачем у приватну власність за даним видом цільового призначення земельних ділянок становить 1,5543 га. З метою державної реєстрації свого права власності на земельну ділянку, площею 1,4416 га 03 березня 2021 року позивач звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Жмеринської міської ради Федоренка А. В. подавши відповідні документи, однак рішенням № 56902914 позивачу було відмовлено у державній реєстрації права власності на підставі пункту 4 статті 116 ЗК України. Із зазначеним рішенням позивач не погодився та звернутись у суд з позовом, в якому просив : 1)визнати за ним право власності на земельну ділянку, призначену для ведення особистого селянського господарства площею 1,4416 га на території Северинівської сільської ради, кадастровий номер 0521085200:03:002:0111; 2)визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Жмеринської міської ради Федоренка А. В. № 56902914 від 03 березня 2021 року; 3)зобов`язати виконавчий комітет Жмеринської міської ради здійснити державну реєстрацію його права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,4416 га на території Северинівської сільської ради, кадастровий номер 0521085200:03:002:0111. Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18 жовтня 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених в рішенні, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Основними доводами апеляційної скарги є те, що судом першої інстанції не враховано ту обставину, що рішенням Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області від 18 лютого 2021 року № 77 вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 на території Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, площею 1,4416 га для ведення особистого селянського господарства (01.03), кадастровий номер 0521085200:03:002:0111. Зазначене рішення є правовою підставою для реєстрації права власності за позивачем. Правових підстав для відмови в державній реєстрації правова власності на спірну земельну ділянку у відповідача не було, на що суд першої інстанції увагу не звернув. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. У судовому засіданні ОСОБА_1 , який брав участь в режимі відеоконференції, підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Державний реєстратор прав на нерухоме майно виконавчого комітету Жмеринської міської ради Федоренко А. В. заперечив проти апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши підстави апеляційної скарги, Вінницький апеляційний суд дійшов до наступних висновків. За змістом частини першої, четвертої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України. У справі встановлено наступні обставини. Відповідно до копії витягу з рішення Браїлівської селищної ради від 02 липня 2014 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та передачу земельних ділянок у власність» ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0521055300:02:004:0277, площею 0,1500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та земельну ділянку, розташовану в смт. Браїлів Жмеринського району, кадастровий номер 0521055300:02:004:0278, площею 0,1127 га для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1127 га /а. с. 13/. Відповідно до копії свідоцтва про право власності від 15 серпня 2014 року, індексний номер 25642652, серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0521055300:02:004:0278, площею 0,1127 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. /а. с. 7/. Згідно з копією рішення Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області від 18 лютого 2021 року № 77 вирішено затвердити проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 на території Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, площею 1,4416 га для ведення особистого селянського господарства (01.03), кадастровий номер 0521085200:03:002:0111 /а. с. 9/. Відповідно до копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку земельна ділянка з кадастровим номером 0521085200:03:002:0111, площею 1,4416 га призначена для ведення особистого селянського господарства. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1117,31 грн. /а. с. 10-12/. 03 березня 2021 року рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Жмеринської міської ради Федоренко А. В. № 56902914 ОСОБА_1 відмовлено у державній реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 0521085200:03:002:0111 /а. с. 8/. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання на підставі попереднього рішення 36 сесії Браїлівської селищної ради 6 скликання від 02 липня 2014 року. Вінницький апеляційний суд перевіряючи рішення суду першої інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено за неправильного застосування норм матеріального та з порушенням норм процесуального права з огляду на наступне. Щодо вимог про визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Жмеринської міської ради Федоренка А. В. № 56902914 від 03 березня 2021 року про відмову у державній реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 0521085200:03:002:0111. Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу. ЦПК України передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами (частина перша статті 19). Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, зазвичай, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Пункт 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини першої статті 19 КАС України). Термін «суб`єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України). Отже, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір. Стосовно терміну «владні управлінські функції», то зміст поняття «владні» полягає в наявності у суб`єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин, а «управлінські функції» - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб`єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб`єкта. З огляду на вказане до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (аналогічні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17 (пункт 5.7), від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (пункти 28-30), від 18 вересня 2018 року у справі № 823/218/17 (пункти 24-25), від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (пункти 4.8-4.10), від 2 квітня 2019 року у справі № 137/1842/16-а, від 18 грудня 2019 року у справі № 826/2323/17 (пункти 18-19), від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц (пункти 21-23), від 19 лютого 2020 року у справі № 520/5442/18 (пункти 18-20)). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 520/2834/17 зроблено правовий висновок про те, що спір про правомірність прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про відмову в державній реєстрації права власності на нерухоме майно за позивачем не має ознак приватноправового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Аналогічна правова позиція, викладена також в постанові КГС ВС від 18 грудня 2019 року у справі № 922/3659/18. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 820/3936/16 зроблено правовий висновок про те, що якщо спір у справі стосується лише оцінки правомірності дій (рішення) реєстратора, вчинених (прийнятого) ним під час (за результатами) розгляду заяви про державну реєстрацію за позивачем права власності на спірний об`єкт, це свідчить про публічно-правовий характер спору, який підлягає вирішенню за правилами адміністративного судочинства. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 617/1315/15-ц зазначено, якщо на момент звернення до суду з позовом відсутня державна реєстрація речового права на земельну ділянку чи її частину за іншою особою, спір належить до юрисдикції адміністративного суду. Зі змісту позовних вимог вбачається, що предметом перевірки в цій справі є правомірність прийняття суб`єктом владних повноважень (відповідачем) рішення про відмову в державній реєстрації права власності на нерухоме майно за позивачем на підставі рішення Северинівської сільської ради від 18 лютого 2021 року № 77 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 на території Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, площею 1,4416 га для ведення особистого селянського господарства (01.03), кадастровий номер 0521085200:03:002:0111 Рішення державного реєстратора за своєю юридичною природою є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке державний реєстратор повинен приймати у порядку, на підставі та у спосіб визначений законом, а заявлена позовна вимога не містить спору про право цивільне. Тобто з огляду на суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у цій справі, спір про право за вимогою про визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення державного реєстратора, який діяв як суб`єкт владних повноважень. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Відповідно до частини першої - другої статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарг. За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора підлягає скасуванню, а провадження у справі в цій частині підлягає закриттю відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки спір про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про відмову в державній реєстрації не має ознак приватноправового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Щодо вимог про визнання права власності. Згідно ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Дана норма не визначає підставою набуття права на земельну ділянку рішення суду. Інших підстав позивач у позові не навів. Заявляючи вимоги до виконавчого комітету Жмеринської міської ради, ОСОБА_1 не зазначив, які саме його права, інтереси були порушені цим відповідачем. Таким чином, колегія суддів вважає, що виконавчий комітет Жмеринської міської ради є неналежним відповідачем у справі, оскільки спір між позивачем та відповідачем відсутній. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 304/284/18 зроблено правий висновок про те, що належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача. Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто, не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), така особа є неналежним відповідачем. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39)). Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача. Натомість установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи (див. аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункти 37, 54), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц(пункт 31.4), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63)). За таких обставин, в задоволенні вимоги про визнання права власності слід відмовити у зв`язку з її безпідставністю. У задоволені вимоги про зобов`язання відповідача здійснити державну реєстрацію права власності позивача на земельну ділянку, колегія суддів відмовляє з огляду на те, що дана вимога заявлена, як похідна від двох попередніх. Відповідно до пункту 1-4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Ураховуючи наведене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню повністю у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання права власності та зобов`язання вчинити дії. Провадження в частині вимог ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Жмеринської міської ради, треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Северинівська громада, Державний реєстратор прав на нерухоме майно виконавчого комітету Жмеринської міської ради Федоренко А. В. про визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, повідомивши ОСОБА_1 , що розгляд вимог ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Жмеринської міської ради, треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Северинівська громада, Державний реєстратор прав на нерухоме майно виконавчого комітету Жмеринської міської ради Федоренко А. В. про визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора про відмову у державній реєстрації віднесено до юрисдикції адміністративних судів. Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374, 376, 377, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 18.10.2021року скасувати. Постановити нове рішення. У частині позовних вимог ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Жмеринської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Северинська громада, Державний реєстратор прав на нерухоме майно виконавчого комітету Жмеринської міської ради Федоренко Андрій Володимирович про визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Жмеринської міської ради Федоренка А.В. № 56902914 від 03.03.2021 року та зобов`язання вчинити дії провадження у справі закрити. У задоволені вимог ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Жмеринської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Северинська громада, Державний реєстратор прав на нерухоме майно виконавчого комітету Жмеринської міської ради Федоренко Андрій Володимирович про визнання права власності на земельну ділянку, призначену для ведення особистого селянського господарства площею 1,4416 га, на території Северинів сільської ради, кадастровий номер 0521085200:03:002:0111 відмовити. Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд його вимог до Виконавчого комітету Жмеринської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Северинська громада, Державний реєстратор прав на нерухоме майно виконавчого комітету Жмеринської міської ради Федоренко Андрій Володимирович про визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора про відмову у державній реєстрації віднесено до юрисдикції адміністративних судів. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя Л. О. Голота Судді: Т. О. Денишенко В. П. Рибчинський Повний текст постанови складено 03 лютого 2022 року.