Постанова 4807 № 336/3054/17

Дата документу 01.02.2022 Справа № 336/3054/17 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 22-ц/807/805/22 Головуючий у 1-й інстанції: Галущенко Ю.А. Є.У.№ 336/3054/17 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 лютого 2022 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого: Кочеткової І.В., суддів: Дашковської А.В.,, Кримської О.М. секретар: Волчанова І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за поданням державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжя Південно-Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Світлової Лариси Володимирівни про оголошення боржника в розшук ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 жовтня 2021 року, В С Т А Н О В И В: У жовтні 2021 року державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжя Південно-Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Світлова Л.В. звернулася до районного суду з поданням про оголошення боржника в розшук ОСОБА_1 . Подання обґрунтоване тим, що на примусовому виконанні відділу перебуває виконавче провадження № 62532323 з виконання виконавчого листа №2-1038/2008 виданого 18.09.2012 року на користь ОСОБА_2 , сума боргу у розмірі 845000 грн. та судові витрати у розмірі 1679 грн., а всього 846 679 грн. На виклик державного виконавця боржник не з`являється, за відомим місцем проживання відсутній, ухиляється від виконання рішення, що є підставлю для його розшуку. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 жовтня 2021 року подання задоволено. Оголошено розшук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , останнє місце реєстрації боржника за адресою: АДРЕСА_1 . В апеляційній скарзі про скасування ухвали суду ОСОБА_1 вказав, що суд першої інстанції дійшов до передчасних висновків, а оскаржувана ухвала є не обґрунтованою Суд першої інстанції вважав встановленими той факт, що боржник дійсно викликався державним виконавцем, а також той факт, що боржник ухиляється від виконання рішення, проте матеріали справи не містять жодних підтверджень. Апелянт вважає, що державним виконавцем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження свого подання. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке. Згідно з частинами 1,2 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає. Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації. Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. Розділ VI ЦПК України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» передбачає можливість звернення державного виконавця з поданням про розшук боржника. Відповідно до статті 438 ЦПК України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача. Суд має право витребувати від виконавця всі необхідні документи для вирішення питання про оголошення розшуку. Суд розглядає подання виконавця протягом десяти днів. Як видно із матеріалів справи, державний виконавець звернувся до суду з поданням в порядку виконання судового рішення, регулювання якого встановлено розділом VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судового рішення у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)». Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Шевченківському відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області перебуває зведене виконавче провадження АСВП № 53878511 з примусового виконання виконавчого листа №2-1038/08 від 18.09.2012 року, виданого Шевченківським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу у розмірі 846 679 грн. (ВП № 37958617); виконавчого листа № 2-3527/07 від 21.08.2008 року, виданого Шевченківським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» боргу у розмірі 314 455,67 грн. (ВП № 35410961); виконавчого листа № 2-1421/2007 від 20.09.2007 року, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованості у розмірі 753 280,67 грн. (ВП 33072809). Згідно відповідей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Запорізькій області від 20.10.2016 року №11 та від 04.05.2017 року № 8385, наданих на запити державного виконавця боржник ОСОБА_1 натолійович зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 . Державним виконавцем Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області винесено постанову від 09.12.2013 року про примусовий привід ОСОБА_1 через органи внутрішніх справ. Зазначена постанова залишена без виконання, боржник ОСОБА_1 за місцем реєстрації не проживає, що підтверджується рапортом. За адресою реєстрації боржника державним виконавцем неодноразово здійснювались виходи, що підтверджується копіями актів 12.06.2013 року, від 05.05.2017 року, від 18.10.2017 року, однак встановити його місце проживання (знаходження) не вдалось. Згідно вимог Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р .за № 489/20802, перед зверненням до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника - фізичної особи або дитини, який здійснюється відповідно до ст. 40 Закону Україні «Про виконавче провадження», державний виконавець має вжити заходів, спрямованих на встановлення фактичного місце знаходження боржника - фізичної особи або дитини. В своєму поданні державний виконавець посилається на те, що нею неодноразово направлялись виклики з вимогами до боржника з`явитись до виконавця у призначений час, проте вказані вимоги залишені боржником без відповіді та без задоволення. Окрім того державний виконавець вказувала про те, що нею були здійснені виходи за останнім відомим місцем проживання боржника, проте вони були безрезультатними, оскільки вдома нікого не було. На підтвердження доводів подання державним виконавцем надані копії: постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.07.2020, виконавчого листа, запитів про надання інформації, виклику до державного виконавця від 06.11.2020 та актів від 22.07.2020 та від 17.02.2021, складених за результатами виходу за останнім відомим місцем проживання боржника. У всіх зазначених документах вказана адреса боржника: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . За змістом ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Аналіз наведеної норми свідчить про те, що перед застосуванням засобів і способів примусу державний виконавець повинен пересвідчитись, чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена на зазначену у виконавчому листі адресу боржника, та встановити факт отримання боржником копії цієї постанови. Отже, у разі з`ясування факту неодержання копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07 травня 2018 року у справі №916/1605/15-г та від 31 липня 2019 року у справі №554/13475/15-ц. Проте, в матеріалах справи відсутні докази направлення державним виконавцем копії постанови про відкриття виконавчого провадження, викликів боржнику, а самі лише твердження державного виконавця про направлення боржнику викликів та надані копії вказаних викликів не можуть бути належними та допустимими доказами надсилання їх боржнику для отримання. Дослідивши наявні в справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що ті обставини справи, які суд вважав доведеними, не були підтверджені долученими до подання доказами. На зазначені обставини районний суд уваги не звернув, чим допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для вирішення питання. В засіданні апеляційного суду усунути неповноту судового розгляду не виявилося за можливе, оскільки державний виконавець в судове засідання не з`явився, відзив на апеляційну скаргу не надав, хоча апелянт посилався на вказані обставини та наголошував на необізнаності про відкриття виконавчого провадження. За таких обставин оскаржувану ухвалу не можна визнати такою, що постановлена з дотриманням норм процесуального і матеріального права, а тому на підставі ст.379 ч.1 п. 1 ЦПК України вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вимоги стягувача ОСОБА_2 про застосування до боржника заходів процесуального впливу задоволенню не підлягають, оскільки за результатами розгляду цієї справи таких підстав не встановлено. Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 жовтня 2021 року у цій справі скасувати з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 02 лютого 2022 року. Головуючий: І.В. Кочеткова Судді: А.В. Дашковська О.М. Кримська