Постанова 4824 № 369/16578/20

Постанова Іменем України 01 лютого 2022 року м. Київ провадження №22-ц/824/972/2022 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Мазурик О.Ф. (суддя-доповідач), суддів: Желепи О.В., Кравець В.А., за участю секретаря Орел П.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області 14 квітня 2021 року в складі судді Чіркова Г.Є. у цивільній справі №369/16578/20 Києво-Святошинського районного суду Київської області за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця", третя особа - Виконуючий обов`язки директора Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" Шинкаренко Анатолій Іванович, про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, В С Т А Н О В И В: 24 грудня 2020 року ОСОБА_1 , посилаючись на те, що її з порушенням трудового законодавства звільнено з роботи, з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 КЗпП України, звернулася до суду з позовом до Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" (далі - ДП "Агрокомбінат "Пуща-Водиця", Підприємство), в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ про звільнення №198-к від 21.12.2020; поновити її на посаді провідного економіста в Державному підприємстві "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02 грудня 2020 року до дня поновлення на роботі. Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 квітня 2021 року позов задоволено у повному обсязі та вирішено питання про судові витрати. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 серпня 2021 року в задоволенні заяви відповідача про перегляд заочного рішення відмовлено. Не погоджуючись з вказаним заочним рішенням суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без повного з`ясування обставин, що мають значення для справи. В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що не був повідомлений про судове засідання, в якому ухвалено оскаржуване рішення і не був присутній під час проголошення оскаржуваного рішення. Вважав, що рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи. Зокрема, зазначив, що у зв`язку із затвердженням нової організаційної структури центрального відділення (Центр) державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» Фондом державного майна України, як уповноваженим і суб`єктом управління, та введенням її в дію наказом підприємства №25-о від 06.07.2020, підприємство, у встановленому чинним законодавством порядку, проводить процедуру скорочення чисельності та штату працівників. Наказом по підприємству №26-о від 08.07.2020 затверджено новий штатний розпис, який введений в дію з 09 жовтня 2020 року. У зв`язку з чим протягом жовтня - листопада 2020 року була запланована зміна чисельності та штату працівників ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» і у зв`язку з цим останнє, на виконання вимог діючого трудового законодавства, повідомило Первинну профспілкову організацію Агрокомбінату «Пуща-Водиця». Також зазначив, що до введення в діюнового штатного розпису позивачка займала посаду провідного економіста з фінансової роботи планово-економічного відділу. Ця посада новим штатним розписом не передбачена та підлягала скороченню. Про заплановане можливе вивільнення ОСОБА_1 була повідомлена 04.09.2020 та їй були запропоновані всі вакантні посади центрального відділення та інших структурних підрозділів підприємства, проте отримати повідомлення про наступне вивільнення остання відмовилася, про що складено акт. У період з початку серпня 2020 року ОСОБА_1 перебувала у щорічній відпустці, а потім з 25 серпня 2020 року по 30 листопада 2020 року та з 04 грудня 2020 року по 20 грудня 2020 року перебувала на лікарняних. Проте, починаючи з 01 грудня 2020 року ОСОБА_1 не надала роботодавцю належних пояснень та належних письмових доказів, що підтверджували факт поважності її відсутності на роботі з 01 по 04 грудня 2020 року, а вийшла на роботу лише 21 грудня 2020 року. Вказував, що 21.12.2020 ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» вдруге звернулося з поданням до Первинної профспілкової організації Агрокомбінату «Пуща-Водиця» про надання згоди на звільнення, відповідно п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, реорганізації, скорочення чисельності або штату працівників ОСОБА_1 , яка обіймає посаду провідного економіста з фінансової роботи. Повідомленням від 21.12.2020 Первинна профспілкова організація надала згоду на звільнення позивачки. А 01.12.2020 ОСОБА_1 була звільнена з посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпПУ, про що 21.12.2020 виданий наказ №198-к. В день видачі наказу про звільнення ОСОБА_1 були виплачені всі суми, що належали їй від підприємства. За наведених обставин просив скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду м. Києва від 14.04.2021 та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Позивачка, заперечуючи проти апеляційної скарги, подала відзив, в якому посилаючись на те, що її було звільнено без дотриманням вимог трудового законодавства, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін, як законне та обґрунтоване. Представник позивача - ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Відповідач та третя особа, належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, своїх представників не направили. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та третьої особи. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження та вимог, що заявлялися в суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що справу розглянуто за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином (п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України). Так, згідно з положеннями частин першої, другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Повідомлення учасників справи про місце, дату і час судового засідання проводиться судом, відповідно до вимог ст. 128-131 ЦПК України. За приписами статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Таким чином, про належне повідомлення учасника справи про час і місце розгляду справи у даному випадку може свідчити лише розписка. Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання. Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Матеріали справи не містять доказів отримання ДП "Агрокомбінат "Пуща-Водиця" судової повістки в судове засідання призначене на 14.04.2021, що свідчить про відсутність доказів на підтвердження належного повідомлення відповідача. Дійсно, як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, судове засідання 05.04.2021 не відбулося, про що складено довідку. Розгляд справи відкладено на 14.04.2021 об 11 год. 30 хв. (а.с. 56). В матеріалах справи наявні супровідні листи про направлення судових повісток із викликом в судове засідання на 14.04.2021, в якому і ухвалено оскаржуване судове рішення (а.с. 58). Однак, матеріали справи не містять доказів отримання ДП "Агрокомбінат "Пуща-Водиця" судової повістки, зокрема відсутнє зворотне поштове повідомлення про вручення судової повістки або поштове відправлення, яке повернулося на адресу суду, без вручення з відміткою поштового відділення про не вручення. Також, в матеріалах справи відсутні докази, що відповідач був повідомлений під розписку про судове засідання, призначене на 14.04.2021. Звертаючись до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилався на те, що він не був належним чином повідомлений про судове засідання призначене на 14.04.2021. Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо повного та всебічного з`ясування обставин, що мали значення для справи. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 10.05.2007 працювала у ДП "Агрокомбінат "Пуща-Водиця" на різних посадах. Зокрема, 17.10.2017 була переведена на посаду провідного економіста з фінансової роботи, з якої звільнена з 01.12.2020 на підставі наказу №198-к від 21.12.2020. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Частиною 2 статті 40 КЗпП України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. За положеннями ч. 1 і ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. Власник є таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. При цьому, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за містом ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення. Даний правовий висновок висловлено Верховним Судом в постанові від 10 вересня 2018 року у справі №487/6407/16-ц. Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії, які за своєю кваліфікацією може займати працівник, і не лише за місцем його роботи в певному структурному підрозділі, а всі вакансії, які є вільними в межах структури підприємства, установи, організації як юридичної особи в цілому, включаючи її відокремлені підрозділи. Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, відповідач посилався на те, що ОСОБА_1 звільнено з роботи з дотриманням трудового законодавства. Колегія суддів вважає обґрунтованими такі доводи апеляційної скарги, враховуючи наступне. З матеріалів справи вбачається, що наказом №26-о від 08.07.2020 затверджено новий штатний розпис, який введений в дію з 09.10.2020. 08 липня 2020 року ДП "Агрокомбінат "Пуща-Водиця", згідно вимог ч. 2 ст. 49-4 КЗпП України, ч. 3 ст. 22 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" листом від 08.07.2020 за №404/1-01-03 повідомило Первинну профспілкову організацію про те, що Фондом державного майна України затверджена організаційна структура центр ДП "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" та введена в дію наказом підприємства №25-о від 06.07.2020, у зв`язку з чим, починаючи з 09.10.2020 запланована зміна чисельності працівників. В листі також зазначено, що економічне обґрунтування необхідності та інформація щодо кількості і категорій працівників, яких це може стосуватися, а також штатний розпис, затверджений наказом підприємства №26-0 від 08.07.2020. До листа додано копію організаційної структури центр ДП "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща- Водиця", затвердженої Фондом державного майна України та наказу про введення її в дію №25-0 від 06.07.2020; економічне обґрунтування; штатний розпис, затверджений наказом №26-0 від 08.07.2020 та список посад із зазначенням їх кількості, які підлягають звільненню. Даний лист вручено секретарю профкому та додатково направлено голові Первинної профспілкової організації Агрокомбінату "Пуща-Водиця". Після отримання профспілкою вищевказаного листа між адміністрацією Підприємства та профспілкою тривали консультації з питання змін у штатному розписі Підприємства та можливого вивільнення працівників, що підтверджується запитом профспілки про надання інформації від 24.07.2020 №08-24 та листом-відповіддю ДП "Пуща-Водиця" №464/1.01-13 від 31.07.2020, протоколом спільного засідання профспілки та адміністрації №1 від 05.08.2020. З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, про відсутність доказів щодо змін в організації праці. Як вже вказувалося вище, до введення в дію нового штатного розпису ОСОБА_1 займала посаду провідного економіста з фінансової роботи планово-економічного відділу. Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 вказувала, що про наступне вивільнення її було повідомлено без дотримання вимог ст. 49-2 КЗпП України, а саме в день звільнення - 21.12.2020 вона отримала повідомлення про звільнення. В наказі про звільнення №198-к від зазначено, що з роботи звільнено 01.12.2020, тобто, на думку позивачки, заднім числом. На спростування доводів позивача про недотримання двохмісячного строку після повідомлення про звільнення відповідач з першою заявою до суду подав повідомлення від 21.12.2020 Первинної профспілкової організації Агрокомбінату "Пуща-Водиця", з якого вбачається, що про майбутнє вивільнення ОСОБА_1 була повідомлена 04.09.2020 (а.с. 34). При цьому, колегія суддів враховує, що суд не надіслав відповідачу позовну заяву разом з додатками. Так, з матеріалів справи вбачається, що 04.01.2021 судом надіслано учасникам справи, в тому числі, відповідачу копію ухвали від 04.01.2021 про відкриття провадження у справі (а.с. 24). Копія ухвали отримана відповідачем 28.01.2021 (а.с. 24). 16.02.2021 відповідач подав до суду першу заяву, в якій просив надіслати йому копію позовної заяви та копії доданих до неї документів, надавши строк для подання відзиву на позовну заяву. А як вже вказувалося вище, до першої заяви поданої до суду відповідач надав вищевказану копію повідомлення, в якому зазначено про повідомлення від 04.09.2021 щодо наступного можливого вивільнення ОСОБА_1 . Отже, у вищевказаному повідомленні зазначено, що ОСОБА_1 відмовилася його отримати, що зафіксовано в Акті від 04.09.2020. Також в повідомленні зазначено, що первинна профспілкова організація надає згоду на звільнення ОСОБА_1 з 01.12.2020 з урахуванням того, що остання, після перебування на попередніх періодичних лікарняних з`явилася на роботі лише 21.12.2020 і не надала ДП "Агрокомбінат "Пуща-Водиця" доказів підтвердження поважності причин відсутності на роботі з 01 грудня по 04 грудня 2020 року. Заяви щодо бажання перевестись на запропоновані роботодавцем вакантні посади від ОСОБА_1 до ДП "Агрокомбінат "Пуща-Водиця" не надходило. Крім того, факт повідомлення ОСОБА_1 04.09.2020 про майбутнє вивільнення підтверджується оскаржуваним наказом про звільнення, долученим саме позивачкою до позовної заяви. З копії наказу №198-к від 21.12.2020 "Про звільнення ОСОБА_1 " вбачається, що підставою звільнення є: наказ №26-о від 08.07.2020 "Про затвердження штатного розпису"; повідомлення про наступне вивільнення ОСОБА_1 від 04.09.2020 та повідомлення профспілкового комітету б/н від 21.12.2020 (а.с. 18). В той же час, позовна заява ОСОБА_1 не містить доводів щодо невірних посилань у наказі про звільнення від 21.12.2020. Натомість, до позовної заяви ОСОБА_1 долучила повідомлення про наступне вивільнення від 21.12.2020 Таким чином, 04 вересня 2020 року ОСОБА_1 надано під підпис для ознайомлення повідомлення про наступне вивільнення. В даному повідомленні наведено перелік всіх вакантних посад у ДП "Агрокомбінат "Пуща-Водиця" та його підрозділах, які були запропоновані ОСОБА_1 . Згідно Акту від 04.09.2020 про відмову, ОСОБА_1 отримати повідомлення про наступне вивільнення, в якому 04.09.2020 ОСОБА_1 попередили, що її посада скорочується та вона можливо буде звільнена не раніше ніж через два місяці з дня отримання повідомлення. Текст повідомлення про наступне вивільнення зачитали ОСОБА_1 уголос у присутності провідного інженера з підготовки кадрів ОСОБА_3 , керуючого магазином ОСОБА_4 , завідувача сектору діловодства ОСОБА_5 та головного економіста ОСОБА_6 . Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, відповідач указував, що ОСОБА_1 з початку серпня 2020 року перебувала у щорічній відпустці, а потім з 25 серпня 2020 року по 03 вересня 2020 року, з 07 вересня 2020 року по 16 вересня 2020 року, з 17 вересня 2020 року по 26 вересня 2020 року, з 28 вересня 2020 року по 07 жовтня 2020 року, з 08 жовтня 2020 року по 19 жовтня 2020 року, з 20 жовтня 2020 року по 30 жовтня 2020 року, з 02 листопада 2020 року по 14 листопада 2020 року, з 15 листопада 2020 року по 30 листопада 2020 року та з 04 грудня 2020 року по 20 грудня 2020 року перебувала на лікарняних. На роботі ОСОБА_1 з'явилася 21.12.2020. Починаючи з 01 грудня по 03 грудня 2020 року включно ОСОБА_1 не надала роботодавцю доказів, які підтверджують факт поважності її відсутності на роботі. Доказів протилежного матеріали справи не містять. Більше того, зі змісту відзиву позивачки на апеляційну скаргу вбачається, що остання не заперечувала таких обставин. 21 грудня 2020 року ДП "Агрокомбігат "Пуща-Водиця" повторно звернулося з поданням до Первинної профспілкової організації Агрокомбінату "Пуща-Водиця" про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, реорганізації, скорочення чисельності або штату працівників Повідомленням від 21 грудня 2020 року Первинна профспілкова організація Агрокомбінату "Пуща-Водиця" надала згоду на звільнення ОСОБА_1 , згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Оскільки засідання профкому від 21.12.2020, на якому було вирішено надати згоду на звільнення ОСОБА_1 , було повторним колегія суддів не приймає до уваги доводи позивачки, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, що засідання профкому про надання згоди на звільнення відбулося без її повідомлення. Так, згідно з ч. 3 ст. 43 КЗпП України, подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з`явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. З 01 грудня 2021 року ОСОБА_1 звільнена з посади провідного економіста з фінансової роботи планово-економічного відділу ДП "Агрокомбінат "Пуща-Водиця", у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників, відповідно до наказу №198-к, на підставі наказу №26-о від 08.07.2020 "Про затвердження штатного розпису", Повідомлення про наступне вивільнення від 04.09.2020 та Повідомлення профспілкового комітету б/н від 21.12.2021. Оскільки позивачка не надала доказів перебування на роботі з 01.12.2020 по 03.12.2020, то її правомірно звільнено з 01.12.2020, тобто в останній робочий день. З огляду на вищевикладені обставини, колегія суддів вважає безпідставними доводи ОСОБА_1 , викладені у позовній заяві, що її звільнено заднім числом. Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 звільнено з роботи із дотриманням вимог частини другої статті 40, статті 49-2 КЗпП України, а відтак знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги про законність звільнення ОСОБА_1 . Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції вищевказаного не врахував, неповно з`ясував обставини справи, не надав правової оцінки всім доказам наявним у справі, як кожному окремо так і в їх сукупності, порушив норми процесуального права, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про незаконність звільнення ОСОБА_1 з роботи та наявність правових підстав для задоволення позову. За вказаних обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в силу ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі. Оскільки колегія суддів дійшла висновку про звільнення позивача з дотриманням трудового законодавства, то відсутні й правові підстави для задоволення похідної позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що відповідає положенням ст. 235 КЗпП України. За приписами ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює нове рішення, то він відповідно змінює розподіл судових витрат. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України). У відповідності до вимог Закону України "Про судовий збір" ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору за позовну вимогу про поновлення на роботі. З матеріалів справи вбачається, що за подання апеляційної скарги ДП "Агрокомбінат "Пуща-Водиця" сплачено судовий збір в сумі 3 783,60 грн, тобто у розмірі визначеному законом (а.с. 139-140). Зважаючи на те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, а ОСОБА_1 згідно вимог закону звільнена від сплати судового збору лише за позовну вимогу про поновлення на роботі, то на користь ДП "Агрокомбінат "Пуща-Водиця" підлягає стягненню з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2 522 грн 40 коп., а 1261,20 грн судового збору підлягають компенсації відповідачу за рахунок держави в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 376, 383, 384, 389 ЦПК України, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" - задовольнити. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 квітня 2021 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця", третя особа - Виконуючий обов`язки директора Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" Шинкаренко Анатолій Іванович, про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" судовий збір в сумі 2 522 (дві тисячі п`ятсот двадцять дві) грн 40 коп. Судовий збір в сумі 1 261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) грн 20 коп. компенсувати Державному підприємству "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду. Повни текст постанови складено 01 лютого 2022 року. Головуючий О.Ф. Мазурик Судді В.А. Кравець О.В. Желепа