Постанова Львівський апеляційний суд № 463/3102/21

Справа № 463/3102/21 Головуючий у 1 інстанції: Леньо С.І. Провадження № 33/811/1571/21 Доповідач: Галапац І. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 лютого 2022 року Львівський апеляційний суд в складі: судді Галапаца І.І., розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Личаківського районного суду м.Львова від 12 жовтня 2021 року, з участю представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката Астаповича О.В., в с т а н о в и в: цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та провадження по справі закрито у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення трьохмісячного строку з дня вчинення правопорушення. Згідно постанови судді, ОСОБА_1 16 лютого 2021 року о 20:55 год. в м. Львові по вул. Зеленій, 115, керував автомобілем ЗАЗ Lanos р.н. НОМЕР_1 , створив загрозу дорожньому руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки, відповідно не відреагував на її зміну, перед поворотом ліворуч під час зміни напрямку руху не дав дорогу зустрічному автомобілю Audi Q 5 р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , виїхавши частково на його смугу, внаслідок чого останній намагаючись уникнути зіткнення виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілем Opel Аstra р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 , який внаслідок зіткнення продовжив рух та допустив контактування з автомобілем ЗАЗ Lanos р.н. НОМЕР_1 , в результаті ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, чим завдано матеріальних збитків, а водій ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження. В апеляційній скарзі правопорушник ОСОБА_1 покликається на те, що суд першої інстанції всупереч ст. 252 КУпАП не забезпечив всебічного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи у їх сукупності, не дослідив повно докази, якими обгрунтовувались підстави притягнення його до адміністративної відповідальності. Вважає, що зазначена постанова є незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що під час керування транспортним засобом він дотримувався всіх чинних ПДР України, належним чином оцінив дорожню обстановку перед здійсненням маневру, та здійснив всі залежні від нього дії, щоб запобігти будь-яким негативним наслідкам, які б могли виникнути. Стверджує, що між його діями та наслідками від зіткнення транспортного засобу «AUDI Q5 з транспортним засобом «OPEL АSTRA» відсутній будь-який причинно-наслідковий зв`язок, а отже і відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 124 КУпАП. Крім того, стверджує, що справа підлягала закриттю без визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключеними рішеннями, і прийняття таких двох рішень в одній постанові свідчить про порушення права людини на справедливий суд. Просить скасувати оскаржувану постанову судді та закрити провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП без встановлення його вини. Справа неодноразово 12.11.2021, 24.11.2021, 07.12.2021, 28.12.2021 та 01.02.2022 призначалась до розгляду в приміщенні Львівського апеляційного суду, однак захисниками правопорушника ОСОБА_1 подавалися клопотання про відкладення розгляду справи з різних причин, у зв`язку з чим вказана справа була відкладена. Крім того, 01.02.2022 ні правопорушник, ні його захисник, будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду, в судове засідання для участі в розгляді справи не з`явилися та про причини неявки суду не повідомили, і клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило. У зв`язку з цим суд вважає, що наведена поведінка учасників процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи. Відповідно ж до ч. 6 ст. 294 КУпАП за таких обставин неявка правопорушника та його захисника в судове засідання апеляційного суду не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши пояснення представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката Астаповича О.В. про залишення постанови суду першої інстанції без змін, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, окрім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Згідно ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Так, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, об`єктивно з`ясував та дослідив всі обставини справи і докази у ній, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №198095 від 12.03.2021; протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 16 лютого 2021; схему місця ДТП, яка містить графічно зображені та зафіксовані об`єкти і дані про обставини дорожньо-транспортної пригоди, зокрема, також охарактеризовано пошкодження транспортних засобів, отриманих внаслідок ДТП, з якою погодився ОСОБА_1 на місці, про що свідчить його підпис у такій; фототаблицею, письмові пояснення учасників ДТП водіїв ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яким дав належну правову оцінку, і прийшов до вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, мотивувавши це в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд. Оцінюючи вищенаведені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю, не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. Отже, сукупність досліджених доказів, розташування транспортних засобів та характер отриманих ними пошкоджень, на думку апеляційного суду свідчать про те, що саме водій ОСОБА_1 створив загрозу дорожньому руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки, відповідно не відреагував на її зміну, перед поворотом ліворуч під час зміни напрямку руху не дав дорогу зустрічному автомобілю Audi Q 5 р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , виїхавши частково на його смугу, внаслідок чого останній намагаючись уникнути зіткнення виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілем Opel Аstra р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 , який внаслідок зіткнення продовжив рух та допустив контактування з автомобілем ЗАЗ Lanos р.н. НОМЕР_1 , в результаті ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. Відтак, доводи апеляційної скарги правопорушника ОСОБА_1 в частині недоведеності його вини у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і не спростовують висновків суду першої інстанції. Що стосується покликань правопорушника ОСОБА_1 про те, що під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється, то апеляційний суд вважає такі доводи безпідставними. Так, відповідно до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Згідно з ч.2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження на підставі ч.2 ст. 38, п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП можливе за одночасної наявності таких умов як: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; сплив встановленого законом тримісячного строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення адміністративного правопорушення (при триваючому правопорушенні з дня його виявлення). При цьому для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв`язку з його спливом необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності. Так, відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. З огляду на зазначене, закриття провадження у справі за п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення. Наявність можливого адміністративного правопорушення, не доведеного та не підтвердженого належними та допустимими доказами, не може бути достатньою підставою для закриття провадження у справі відповідно до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП. При цьому норм щодо відсутності у суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі прийняття постанови про закриття провадження за п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП вказаний Кодекс не містить. З огляду на наведене та зважаючи на те, що для закриття провадження у справі у зв`язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення (винної дії чи бездіяльності), а також враховуючи, що повноваження суду на з`ясування обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, передбачені ст. 280 КУпАП, апеляційний суд прийшов до переконання, що суддею місцевого суду обґрунтовано встановлено вину ОСОБА_1 та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП. У зв`язку з вищенаведеним, апеляційний суд вважає постанову місцевого суду законною і обґрунтованою та не вбачає підстав для її скасування. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Личаківського районного суду м.Львова від 12 жовтня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та провадження по справі закрито у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення трьохмісячного строку з дня вчинення правопорушення без зміни. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Галапац І.І.