Постанова Київський апеляційний суд № 378/700/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 378/700/21 Головуючий у І інстанції Марущак Н.М. Провадження № 22-ц/824/545/2022 Головуючий у ІІ інстанції Таргоній Д.О. ПОСТАНОВА Іменем України 31 січня 2022 року Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Таргоній Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ставищенського районного суду Київської області від 20 грудня 2021року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, - ВСТАНОВИВ: постановою Ставищенського районного суду Київської області від 20 грудня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Відповідно до постанови, 17 вересня 2021 о 12 год. 30 хв. ОСОБА_1 на автодорозі Т-1014 Тетіїв-П`ятигори, керуючи автомобілем «SUBARU OUTBACK», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить йому на праві власності, перед виконанням маневру розвороту не зайняв відповідне крайнє положення на проїжджій частині, а також не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоду іншим учасникам руху, почав виконувати розворот, в результаті чого відбулося зіткнення з автомобілем «MERCEDES», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що рухався позаду в попутному напрямку під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п. п. 2.3 «б», 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України. Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Ставищенського районного суду Київської області від 20 грудня 2021року скасувати, провадження у даній справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що згідно схеми ДТП, зіткнення відбулось на крайній лівій полосі (полоса для розвороту) в задню частину автомобіля ОСОБА_1 , тобто останній знаходився у відповідному крайньому положенні, чим виконав вимоги п. 10.4 ПДР України та ніяк не порушив їх. Також, не має місця порушення п. 10.1 ПДР України, оскільки ОСОБА_1 вже знаходився в крайній лівій полосі (полоса для розвороту) з увімкненим лівим поворотом. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що висновки експерта ОСОБА_3 повністю суперечать матеріалам справи, оскільки порушення, викладені у висновку експерта, є перекручуванням фактів для підтвердження вини останнього. Заслухавши доповідь судді, доводи ОСОБА_1 на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з`ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду. Відповідно до диспозиції ст. 124 КУпАП, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів тощо. Згідно п. 15 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків Відповідно до п. 2.3 «б» ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Згідно п. 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Згідно п. 10.4 ПДР України, перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою. Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Зазначені вимоги закону при розгляді даної справи суддя місцевого суду дотримав, оскільки висновок про доведеність вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, ґрунтується на доказах у справі, зокрема: - даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серія ДПР18 № 058129 від 17 вересня 2021 року, який складено уповноваженою на те особою з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП (а.с. 1); - схемою місця ДТП від 17 вересня 2021 року, в якій наявні необхідні та достатні відомості для з`ясування дійсних обставин ДТП, у тому числі відображено: напрямок руху транспортних засобів та їх кінцеве положення після зіткнення, указані характер та локалізація механічних пошкоджень автомобілів (а.с. 2); - письмовими поясненнями водія ОСОБА_1 , водія ОСОБА_2 , наданих відразу ж після цієї пригоди, (а.с. 3-4); - висновком експерта № СЕ - 19/111-21/50515 - ІТ від 22 листопада 2021 року, яким встановлено, що порушення ОСОБА_1 вимог п. п. 10.1 та 10.4 ПДР України стали причиною виникнення ДТП. Доводи апеляційної скарги про те, що ДТП сталась не з вини ОСОБА_1 ДТП є необґрунтованими та спростовуються вищевикладеними обставинами справи. Посилання ОСОБА_1 на невідповідність висновку проведеної експертизи № СЕ - 19/111-21/50515 - ІТ від 22 листопада 2021 року, яка стала основою підтвердження вини останнього, є безпідставними, оскільки доказів, які були б підставою визнання висновку експерта неналежним доказом ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції скаржником не надано та в матеріалах не містяться. Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 були предметом ретельної перевірки в суді першої інстанції, з викладеними з цього приводу в оскарженій постанові висновками погоджується і апеляційний суд. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про доведеність в діях ОСОБА_1 порушення п.п. 2.3 «б», 10.1, 10.4 ПДР України, відповідальність за що передбачена ст. 124 КУпАП. Отже, висновок суду першої інстанції про притягненя ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - є правильним і при розгляді справи суддею місцевого суду були повно, всебічно та об`єктивно з`ясовані всі обставини справи та дана їм належна оцінка, а тому доводи та підстави, за яких скаржник просить скасувати постанову судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Таким чином, порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції, не встановлено. На підставі викладеного, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ставищенського районного суду Київської області від 20 грудня 2021року, якою ОСОБА_1 визнано винним у винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито провадження у справі №378/700/21на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Д.О.Таргоній