Постанова Київський апеляційний суд № 760/16796/23

Постанова Іменем України Єдиний унікальний номер справи 760/16796/23 Номер апеляційного провадження 33/824/5210/2023 Головуючий у суді першої інстанції О. М. Мозолевська Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач 10 листопада 2023 року місто Київ Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поливач Л. Д., розглянув у судовому засіданні в залі суду в місті Києві, за участю захисника Вдовиченко Вікторії Олександрівни, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Вдовиченко Вікторії Олександрівни на постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не зазначено, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, у с т а н о в и в : Постановою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн в дохід держави. Згідно із постановою судді, ОСОБА_1 12.07.2023 о 19 год 30 хв. в м.Києві на перехресті вулиць Солом`янська та М. Кривоноса, керуючи автомобілем марки «Ford» моделі «Transit», державний номерний знак НОМЕР_1 , виконуючи поворот ліворуч на перехресті не надав дорогу автомобілю марки «Hyundai» моделі «Accent», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку прямо, в результаті чого здійснив зіткнення, що призвело до подальшого зіткнення з транспортними засобами марки «Volkswagen» моделі «E-Golf», державний номерний знак НОМЕР_3 , марки «Hyundai» моделі «Elantra», державний номерний знак НОМЕР_4 . Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 16.13 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Не погодившись із постановою судді захисник ОСОБА_1 - адвокат Вдовиченко В. О. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2023 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки під час розгляду даної справи суд неповно з`ясував усі фактичні обставини, не дослідив і не дав належної оцінки наявним у справі доказам, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого судового рішення, висновки якого не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються належними і допустимими доказами. Також апелянт вказує на те, що наявні у матеріалах справи докази вказують на порушення Правил дорожнього руху водієм автомобіля «Hyundai» моделі «Accent», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку прямо. Судом не враховано, що на момент початку здійснення ОСОБА_1 маневру повороту ліворуч автомобіля «Hyundai» моделі «Accent», державний номерний знак НОМЕР_2 , не було у полі зору, а місце зіткнення знаходиться на смузі руху для громадського транспорту, де заборонений рух легкових автомобілів. Зокрема судом не враховано, що швидкість водій автомобіля «Hyundai» моделі «Accent», державний номерний знак НОМЕР_2 , не зменшував. Крім того судом не було взято до уваги, що водій автомобіля «Hyundai» моделі «Accent», державний номерний знак НОМЕР_2 , при зіткненні знаходився у стані алкогольного сп`яніння. Безпідставна відмова суду у призначенні у справі комплексної відео технічної - автотехнічної експертизи позбавила ОСОБА_1 права на подання до суду доказів у вигляді висновку експертної установи. Крім того, особа, яка подала апеляційну скаргу просить апеляційний суд поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді, посилаючись на те, що копію оскаржуваної постанови судді ОСОБА_1 не було вручено та не направлено судом. Захисник Вдовиченко В. О. ознайомилася із матеріалами справи та отримала копію оскаржуваної постанови лише 19.10.2023. З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, враховуючи, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, апеляційний суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Солом`янського районного суду м.Києва від 10 жовтня 2023 року, оскільки матеріали справи не містять доказів направлення та вручення ОСОБА_1 копії постанови судді. З метою підтвердження дійсних обставин справи ОСОБА_1 подано до апеляційного суду висновок експерта за результатами проведення експертного дослідження обставин дорожньо - транпортної пригоди №15180 від 08.11.2023, складений експертом ТОВ «Київський експертно - дослідний центр» Любарським К. А. У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Вдовиченко В. Ю. підтримала подану апеляційну скаргу, просила її задовольнити з викладених підстав. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника Вдовиченко В. Ю., апеляційний суд уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Згідно зі ст. 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Відповідно до ст. 280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частиною сьомою статті 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Так, переглядаючи справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП апеляційний суд зазначає таке. Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до п. 1.4 Правил дорожнього руху кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Згідно п. 2.3 б) Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Пунктом 16.13 ПДР встановлено, що перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч. Пункт 1.9 Правил дорожнього руху передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Тобто, обов`язковою ознакою правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП є спричинення пошкодження об`єктів, зазначених у цій статті. Чинне законодавство України та нормативно-правові акти покладають обов`язок на водіїв не лише знати та безумовно виконувати правила Правил дорожнього руху, а також враховувати особливості та технічний стан транспортного засобу. Умовою відповідальності за вказаними нормами є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою Правил дорожнього руху, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, причинно-наслідковий зв`язок між порушенням Правил дорожнього руху і виявленими пошкодженнями. У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002, які з урахуванням положень ст.ст.8, 9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. Так, у ході перегляду справи апеляційним судом підтверджено, що ОСОБА_1 12.07.2023 о 19 год 30 хв. у м. Києві на перехресті вулиць Солом`янська та М. Кривоноса, керуючи автомобілем марки «Ford» моделі «Transit», державний номерний знак НОМЕР_1 , виконуючи поворот ліворуч на перехресті не надав дорогу автомобілю марки «Hyundai» моделі «Accent», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку прямо, в результаті чого здійснив зіткнення, що призвело до подальшого зіткнення з транспортними засобами марки «Volkswagen» моделі «E-Golf», державний номерний знак НОМЕР_3 , марки «Hyundai» моделі «Elantra», державний номерний знак НОМЕР_4 . Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 16.13 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. Переглядаючи справу в межах доводів поданої захисником Вдовиченко В. О. апеляційної скарги апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова судді суду першої інстанції про визнання ОСОБА_1 винним у порушенні ним п.16.13 Правил дорожнього руху та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є обґрунтованою та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 500967 від 12.07.2023, який підписаний особою, відносно якої його складено; - схемою ДТП від 12.07.2023, яка підписана учасниками дорожньо - транспортної пригоди; - письмовими поясненнями учасників ДТП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 12.07.2023, які підримані ними у суді першої інстанції; - письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 12.07.2023; До протоколу про адміністративне правопорушення додано належно оформлені матеріали, передбачені розділом IX «Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 КУпАП» Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення. Апеляційний суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить усі необхідні дані, які характеризують об`єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (настання реальних наслідків у вигляді пошкодження певних об`єктів внаслідок дорожньо-транспортної пригоди), що прямо закладено в диспозиції статті, усі вони перевірені та встановлені під час розгляду справи суддею суду першої інстанції та перегляді справи апеляційним судом. Протокол підписаний особою, яка його склала із зазначенням усіх необхідних даних, та особою відносно якої було складено протокол. Будь - яких зауважень особа щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення не зазначила в ньому, окремих заяв/скарг не подавала, дій працівників поліції у визначеному законом порядку не оскаржувала. Згідно з вимогами Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Вказаних вимог Правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав. У поясненнях, наданих суду першої інстанції, водій транспортного засобу марки «Volkswagen» моделі «E-Golf», державний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_4 та водій транспортного засобу марки «Hyundai» моделі «Accent», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_5 підтвердили обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Захисник Вдовиченко В. О. апеляційному суду пояснила, що ОСОБА_1 вину у скоєній ДТП не визнає, оскільки на момент виконання ним повороту ліворуч автомобіля марки «Hyundai» моделі «Accent», державний номерний знак НОМЕР_2 , не було в полі зору водія ОСОБА_1 , а місце зіткнення транспортних засобів згідно схеми знаходиться на смузі руху для громадського транспорту, де заборонений рух легкового автомобіля. Сторона захисту вважає, що ДТП відбулася через порушенням водієм автомобіля марки «Hyundai» моделі «Accent», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_5 Правил дорожнього руху, оскільки водій автомобіля марки «Hyundai» моделі «Accent», державний номерний знак НОМЕР_2 , на момент ДТП перебував в стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим, у останнього була сповільнена реакція на зміну дорожньої обстановки. Ідентичні за змістом пояснення були надані ОСОБА_1 у судовому засіданні суду першої інстанції. Також захисник ОСОБА_1 - адвокат Вдовиченко В. О. просила апеляційний суд врахувати висновок експерта за результатами проведення експертного дослідження обставин дорожньо - транпортної пригоди №15180 від 08.11.2023, складений експертом ТОВ «Київський експертно - дослідни йцентр» Любарським К. А. як доказ невинуватості водія автомобіля марки «Ford» моделі «Transit», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 у скоєнні цієї ДТП. Згідно висновків експерта в досліджуваних умовах автомобіль марки «Hyundai» моделі «Accent», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_5 рухався зі швидкістю 109 км/год. В діях водія автомобіля марки «Hyundai» моделі «Accent», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_5 містяться невідповідності вимогам п. 12.4 Правил дорожнього руху в частині перевищення швидкості. В діях водія автомобіля марки «Ford» моделі «Transit», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 невідповідностей вимогам п. 16.6 Правил дорожнього руху не вбачається. В досліджуваних умовах дії водія автомобіля марки «Hyundai» моделі «Accent», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_5 регламентувались вимогами п. 12.4 Правил дорожнього руху. Дії водія автомобіля автомобіля марки «Ford» моделі «Transit», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 регламентувались вимогами п. 16.6 Правил дорожнього руху. Технічна можливість уникнення зіткнення для водія автомобіля марки «Hyundai» моделі «Accent», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_5 полягала у дотриманні ним вимог 12.4 Правил дорожнього руху, для чого у нього не було перешкод технічного характеру. Водій автомобіля марки «Ford» моделі «Transit», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути зіткнення в даній дорожній ситуації. Однак вказані висновки експерта жодним чином не спростовують висновки судді у постанові про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки саме недотримання останнім п.16.13 Правил дорожнього руху, що знайшло своє підтвердження під час судового розгляду, і призвело до дорожньо-транспортної пригоди, як наслідок спричинило пошкодження транспортних засобів. Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, висновком експерта. Досліджуючи даний висновок експерта апеляційний суд вважає, що він фактично грунтується на припущеннях, і не містить чітких та однозначних висновків щодо дотримання ОСОБА_1 п.16.13 Правил дорожнього руху. Апеляційний суд зазначає, що встановлення причинного зв`язку між порушеннями відповідних пунктів ПДР та наслідками є виключною компетенцією суду, зокрема у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Апеляційний суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ст. 124 КУпАП, оскільки він керуючи транспортним засобом, порушив вимоги саме п. 16.13 ПДР, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, що повністю доведено в суді. При цьому слід вказати, що за правилами КУпАП розгляд справи здійснюється тільки стосовно особи щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Як встановлено з матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо водія автомобіля марки «Hyundai» моделі «Accent», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_5 протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП не складався, а тому питання вини ОСОБА_5 у порушенні Правил дорожнього руху не є предметом розгляду судом апеляційної інстанції. Посилання захисника Вдовиченко В. О. на неповноту судового розгляду не заслуговують на увагу. У судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 брав участь, надавав пояснення, у яких повідомив про обставини цієї ДТП, не визнавши вину у вчиненні правопорушення, про що і зазначено в оскаржуваній постанові судді. У той же час пояснення інших учасників ДТП ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які підтвердили обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, та інші письмові докази у справі, які не містять істотних суперечностей між собою, є достатніми для прийняття відповідного рішення за результатами розгляду справи, що повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у скоєній ДТП. Зокрема в матеріалах справи наявна схема ДТП, що складена у відповідності з вимогами наказу МВС №1395 від 07.11.2015 Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. У вказаній схемі зафіксовано наступне: ділянку дороги, на якій відбулось ДТП, рух транспортних засобів причетних до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїздної частини та сталих орієнтирів, пошкодження, отримані транспортними засобами внаслідок ДТП. Учасники дорожньо-транспортної пригоди не заперечували правильності відображення в схемі механічних пошкоджень транспортних засобів та їх локалізацію, що і засвідчили власноручно проставленими підписами. При цьому будь-яких зауважень, заяв, скарг ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував. Апеляційний суд дійшов висновку, що зазначені обставини беззаперечно доводять вину водія ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху. Відтак суддею суду першої інстанції обгрунтовано визнано водія ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови судді. Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у справі зібрано достатньо доказів на підтвердження факту порушення водієм ОСОБА_1 п. 16.13 Правил дорожнього руху та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що відповідає встановленим фактичним обставинам справи. Відтак постанова судді, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санції статті є законною та обґрунтованою. Підстави для її скасування відсутні. Твердження апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду, викладених в оскаржуваній постанові фактичним обставинам справи, а також щодо порушення судом норм процесуального права є необґрунтованими, оскільки факт порушення ОСОБА_1 п. 16.13 ПДР є правовою підставою адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку, а також досліджені та оцінені судом в порядку, визначеному статтями 251, 252 КУпАП. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Будь - яких істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваній постанові про доведеність вини ОСОБА_1 та могли б бути підставою для її скасування або зміни, захисником не наведено та під час апеляційного розгляду не встановлено. Такі доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із прийнятою суддею постановою, проте висновків судді не спростовують. Переглядаючи справу апеляційний суд відповідно до приписів ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує при розгляді даної справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року; доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, які наведені вище, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які доводять факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, і не викликають у суду сумнівів. Усі вказані докази одержані законним шляхом. Твердження ОСОБА_1 щодо відсутності в його діях ознак правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт. Отже, при розгляді даної справи судом першої інстанції повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду. Порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції, не встановлено. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП. Загалом доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із прийнятою суддею постановою, та свідчать про намір ОСОБА_1 уникнути відповідальності за вчинення вказаного адміністративного правопорушення, проте висновків судді вони не спростовують. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у справі зібрано достатньо доказів на підтвердження факту порушення водієм ОСОБА_1 п. 16.13 Правил дорожнього руху та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що відповідає встановленим фактичним обставинам справи, а тому постанова судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою. Підстави для її скасування та закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, про що заявляються вимоги в апеляційній скарзі, відсутні. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2023 року. Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Вдовиченко Вікторії Олександрівни залишити без задоволення. Постанову судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Л. Д. Поливач