Постанова 4874 № 903/801/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА 31 січня 2022 року Справа № 903/801/21 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Гудак А.В. , суддя Маціщук А.В. секретар судового засідання Приступлюк Т.В. розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Державного комунального підприємства "Луцьктепло" на рішення Господарського суду Волинської області від 02.12.2021 (ухвалене о 10:39 год. у м. Луцьк, повний текст складено 09.12.2021) у справі № 903/801/21 (суддя Дем`як В.М.) за позовом Державного комунального підприємства "Луцьктепло" до фізичної особи-підприємця Чернецького Олега Станіславовича про стягнення 204 586 грн 30 коп. Відповідно до ч.13 ст.8, ч. 10 ст.270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. ВСТАНОВИВ: Державне комунальне підприємство "Луцьктепло" звернулось з позовом до фізичної особи-підприємця Чернецького Олега Станіславовича про стягнення 204 586 грн 30 коп., з яких: 154 162 грн 60 коп. - борг за передану теплову енергію, 36 536 грн 40 коп. - інфляційні втрати, 13 887 грн 30 коп. - 3% річних. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії від 20.12.2016 №3-17, в частині своєчасної оплати. Рішенням Господарського суду Волинської області від 02.12.2021 у справі №903/801/21 відмовлено в позові Державному комунальному підприємству "Луцьктепло" до фізичної особи-підприємця Чернецького Олега Станіславовича про стягнення 204 586 грн 30 коп. При ухвалені вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що 20.12.2016 між ДКП "Луцьктепло" та Чернецькою Вікторією Болеславівною (споживач) укладено договір купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 3-17, на виконання умов якого позивач поставив Чернецькій В.Б теплову енергію за період з грудня 2016 року по квітень 2019 року на загальну суму 132 607 грн 76 коп. В подальшому, 07.12.2018 між Чернецькою В. Б. (дарувальник) та Чернецьким Олегом Станіславовичем (обдаровуваний) укладено договір дарування, за умовами якого дарувальник передала у власність обдаровуваної безоплатно майно, а саме нежитлове підвальне приміщення /А-4/, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 126,8 кв. м. При цьому, 30.09.2014 між ДКП "Луцьктепло" та Чернецьким Олегом Станіславовичем укладено Договір купівлі - продажу (постачання ) теплової енергії № 11-80 за умовами, якого теплопостачальна організація відпускає теплову енергію у вигляді гарячої води споживачу, який зобов`язаний оплатити прийняту теплову енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію системи тепло споживання (тепловикористального обладнання). 29.03.2019 між ДКП "Луцьктепло" та Чернецьким Олегом Станіславовичем укладено додатковий договір до договору купівлі - продажу (постачання ) теплової енергії № 11-80 від 30.09.2014, яким сторони внесли зміни в додаток №1 до договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №11-80 від 30.09.2014 , а саме доповнили перелік приміщень, в яких постачається теплова енергія, в тому числі, нежитлове підвальне приміщення АДРЕСА_1. В силу п. 3 Додаткової угоди визначено, що договір діє з 07.12.2018 з врахуванням ч.3 ст. 631 ЦК України. Суд встановив, що ФОП Чернецький О.С. є власником приміщення по АДРЕСА_1 з 07.12.2018, і останнім оплачені послуги, котрі поставив позивач в період з 07.12.2018 по 25.05.2020. Проаналізувавши обставини справи, суд дійшов висновків, що відносини з оплати заборгованості за період з грудня 2016 року по квітень 2019 року в сумі 128 615 грн 61 коп. виникли на підставі Договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 3-17 від 20.12.2016, який укладений між КП "Луцьктепло" та ФОП Чернецькою В. Б., а ФОП Чернецький О.С., як новий власник не має обов`язку сплачувати борги попереднього власника приміщення, а том ухвалив рішення про відмову в задоволенні позову. Розглядаючи спірні правовідносини, місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 599, 629, 717, 901 ЦК України, ст. ст. 144, 173, 193 Господарського кодексу України, ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням до Північно-західного апеляційного господарського суду звернулося Державне комунальне підприємство "Луцьктепло" із апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Волинської області від 02.12.2021 у справі № 903/801/21 скасувати та ухвалити нове рішення яким позов задовольнити повністю. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач зазначає таке. У приватній власності фізичної особи-підприємця Чернецького Олега Станіславовича перебуває декілька об`єктів нерухомості, в тому числі і нежитлове підвальне приміщення площею 126, 8 кв. м. яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на які надаються ДКП "Луцьктепло" послуги з теплопостачання. Теплова енергія у вигляді гарячої води в нежитлове підвальне приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, поставляється позивачем. У цих спірних правовідносинах підставою виникнення прав і обов`язків у розумінні ч.2 ст.11 ЦК України, ч. 1 ст.144 Господарського кодексу України є не договір, а факт виставлення рахунків на оплату теплової енергії. Оплата здійснюється таким чином: сума до оплати, виставлена в рахунку за теплову енергію за відповідний місяць за конкретний об`єкт опалення підлягає погашенню. В фізичної особи-підгіриємця Чернецького О.С. відкритий один єдиний особовий рахунок у позивача на всі об`єкти нерухомості, які перебувають у його власності При проведенні оплати за надані послуги теплопостачання вже після укладення договору дарування Р.№ 820 від 07.12.2018, у долученій до позовної заяви банківській виписці від 09.01.2019 платником зазначено Чернецьку В.Б. Тому, твердження відповідача про те, що правовідносини між ДКП "Луцьктепло" і фізичною особою-підприємцем Чернецьким Олегом Станіславовичем виникли виключно на підставі додаткового договору від 29.03.2019 до договору № 11-80 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії від 30.09.2014 не заслуговують увагу з огляду на сукупність доказів у справі. Враховуючи фактичні обставини справи, за відсутності укладеного між сторонами договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії фізична особа-підприємець Чернецький О.С. не є зобов`язаною стороною в буквальному сенсі значення слова, а рахунки на оплату виставлялися за певний об`єкт опалення. За наведеного позивач вважає, що рішення суду ухвалене з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи та неправильним застосування норм матеріального права. Фізична особа-підприємець Чернецький Олег Станіславович у відзиві на апеляційну скаргу, не погоджується х останньою, вважає її необґрунтованою, з таких підстав. Судом першої інстанції було достовірно встановлено та підтверджено письмовими доказами, що власником приміщення по АДРЕСА_1 відповідач став лише з 07.12.2018 на підставі відповідного договору дарування. В подальшому, 29.03.2019 між ФОП Чернецький О.С. та ДКП "Луцьктепло" було укладено Додатковий договір, яким було внесено зміни до додатка №1 до договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №11-80 від 30.09.2014 а саме включено до переліку об`єктів теплопостачання приміщення по АДРЕСА_1. Також цим додатковим договором було встановлено, що він діє з 07.12.2018. Таким чином між відповідачем та позивачем існують чіткі договірні відносини щодо теплопостачання приміщення на АДРЕСА_1 . До набуття права власності, відповідач не користувався вказаним приміщенням та не отримував у ньому жодних комунальних послуг, оскільки не був його власником. Крім того, судом першої інстанції достовірно встановлено та підтверджено письмовими доказами, що заборгованість з теплопостачання у відповідача відсутня. Позивач вказує, що попередньому власнику приміщення ФОП Чернецькій Вікторії Болеславівні рахунки за опалення приміщення по АДРЕСА_1 виставлялись на підставі Договору купівлі-продажу теплової енергії №3-17 від 20.12.2016. Однак, кожна із сторін (як попередній власник так і нинішній власник) відповідають за своїми договірними зобов`язаннями самостійно, оскільки ні законом, ні договором не передбачено, що ФОП Чернецький О.С. відповідає за зобов`язаннями ФОП Чернецької В.Б.. За наведеного, відповідач вважає, що позивач не довів жодними доказами та нормами закону, що ФОП Чернецький О.С. має погашати зобов`язання іншого господарюючого суб`єкта (попереднього власник приміщення) за отриманні останнім комунальні послуги. Тому, відповідач просить апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухвалені рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з таких підстав. Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що 07.03.2013 між ОСОБА_3 (дарувальник за договором) та Чернецькою Вікторією Болеславівною (обдаровуваний за договором) був укладений Договір дарування, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Вовчук Мариною Володимирівною за Р.№105 у відповідності до умов, якого дарувальник передає майно у власність обдаровуваної безоплатно, нежитлове підвальне приміщення /А-4/, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 126,8 кв. м. (нерухоме майно/нежитлове приміщення). Земельна ділянка, на якій знаходиться вищезгадане нерухоме майно не є приватною власністю дарувальника (а. с. 43-44). 20.12.2016 між ДКП "Луцьктепло" (позивач) та Чернецькою Вікторією Болеславівною (споживач) укладено договір купівлі - продажу (постачання ) теплової енергії № 3-17, однак цей договір підписаний лише зі сторони позивача (а. с. 50-51). Відповідно до п.1.1 договору купівлі - продажу (постачання ) теплової енергії № 3-17 передбачено, що теплопостачальна організація відпускає теплову енергію у вигляді гарячої води споживачу, який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію системи теплоспоживання. Відповідно до п. 2.1.1 договору купівлі - продажу (постачання ) теплової енергії № 3-17 визначено, що постачати теплову енергію, призначену для обігрівання приміщень споживача, по теплових мережах до системи теплоспоживання споживача безперебійно впродовж опалювального періоду (за винятком часу, необхідного для ліквідації аварій на теплових мережах, припинення або обмеження постачання енергоносіїв на котельні). Початок і закінчення опалювального періоду визначається розпорядженням луцького міського голови. На виконання умов даного договору ДКП "Луцьктепло" доводить, що на дало послуги ФОП Чернецькій Вікторії Болеславівні з теплопостачання згідно виставлених рахунків за теплову енергію за період з грудня 2016 року по квітень 2019 року на загальну суму 132 607 грн 76 коп. (а. с.10 -26, 28). 07.12.2018 між Чернецькою Вікторією Болеславівною (дарувальник) та Чернецьким Олегом Станіславовичем (обдаровуваний) укладено договір дарування, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Вовчук Мариною Володимирівною за Р.№820, у відповідності до умов, якого дарувальник передає майно у власність обдаровуваної безоплатно, нежитлове підвальне приміщення /А-4/, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 126,8 кв. м. (нерухоме майно/нежитлове приміщення). Земельна ділянка, на якій знаходиться вищезгадане нерухоме майно не є приватною власністю дарувальника. (а. с. 45-46). Право власності на дане нерухоме майно зареєстроване в Державному реєстрі речових прав за номером запису: 29357592 від 07.12.2018 (а. с. 47). В той же час, 30.09.2014 між ДКП "Луцьктепло" (позивач) та Чернецьким Олегом Станіславовичем (відповідач) укладено договір купівлі - продажу (постачання ) теплової енергії № 11-80 (а. с. 125-127) за умовами, якого теплопостачальна організація відпускає теплову енергію у вигляді гарячої води споживачу, який зобов`язаний оплатити прийняту теплову енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію системи тепло споживання (тепловикористального обладнання). Згідно п.п 1.2 договору купівлі - продажу (постачання ) теплової енергії № 11-80 визначено, що теплова енергія використовується споживачем через тепловикористальні установки для підтримання належного температурного режиму (обігрівання) належних йому приміщень (централізованого опалення). 29.03.2019 між ДКП "Луцьктепло" (позивач) та Чернецьким Олегом Станіславовичем (відповідач) укладено додатковий договір до договору купівлі продажу (постачання ) теплової енергії № 11-80 від 30.09.2014 (а. с. 91). Відповідно до п. 1 додаткової угоди сторони внесли зміни в додаток №1 до договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №11-80 від 30.09.2014 в такій редакції: 1) магазин АДРЕСА_2, 2) приміщення АДРЕСА_3, 3) приміщення АДРЕСА_4, 4)приміщення АДРЕСА_5, 5)приміщення АДРЕСА_6, 6)нежитлове підвальне приміщення АДРЕСА_1. Згідно п. 3 Додаткової угоди визначено, що договір діє з 07.12.2018 з врахуванням ч.3 ст. 631 ЦК України. На виконання умов додаткової угоди ДКП "Луцьктепло" згідно рахунків за теплову енергію за період з квітня 2019 включно по травень 2020 надав послуги ФОП Чернецькому Олегу Станіславовичу на загальну суму 64 944 грн 50 коп. (а. с. 27, 29-36). Позивач звернувся з позовом до ФОП Чернецького О.С. та просить стягнути 204 586 грн 30 коп. за період з грудня 2016 року по травень 2020 року за передану теплову енергію на підставі договору №3-17 від 20.12.2016 та вказує, що ФОП Чернецький О.С. є власником приміщення по АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 07.12.2018, право власності на дане нерухоме майно зареєстроване в Державному реєстрі речових прав за номером запису: 29357592 від 07.12.2018, а відтак останній повинен відповідати за постановлену в таке приміщення теплову енергію. Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи. Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України). Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України). Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їх виробниками, виконавцями і споживачами, а також їх права та обов`язки регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" Суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (ст. 1, ч. 2 ст. 3, ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"). Пунктом 1 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо). Споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору (п.1 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"). Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"). Споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг (п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"). Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. При цьому, предметом спору є стягнення заборгованості за наданні послуги теплопостачання за умовами договорів: 1) купівлі - продажу (постачання) теплової енергії № 3-17 від 20.12.2016, який укладений між ДКП "Луцьктепло" (позивач) та ФОП Чернецькою Вікторією Болеславівною (споживач), на підставі виставлених рахунків на оплату; 2) додаткової угоди від 29.03.2019 до договору купівлі - продажу (постачання) теплової енергії № 11-80 від 30.09.2014, яка укладена ДКП "Луцьктепло" (позивач) та ФОП Чернецьким Олегом Станіславовичем (споживач), на підставі виставлених рахунків на оплату. В той же час, вище установлено, що 07.12.2018 між Чернецькою Вікторією Болеславівною (дарувальник ) та Чернецьким Олегом Станіславовичем (обдаровуваний) укладено договір дарування приміщення по АДРЕСА_1. Також, в цей день право власності відповідача на вказане приміщення зареєстроване в Державному реєстрі речових прав. Тобто, відповідач ФОП Чернецький О.С. є власником приміщення по АДРЕСА_1 з 07.12.2018. Матеріали господарської справи містять докази на підтвердження того, що позивач у період з 07.12.2018 по 25.05.2020 було виставлено ФОП Чернецькому О.С. рахунки на оплату, а останнім була здійснена оплата (а. с. 92-105) та станом на 25.05.2020, відповідно до рахунку №851, за об`єктом відповідача по АДРЕСА_1 є переплата у розмірі 5 грн 24 коп. (а. с. 106). Отже, у ФОП Чернецького О.С. відсутня заборгованість перед ДКП "Луцьктепло" за наданні послуги з постачання теплової енергії. В той же час, відносини з оплати заборгованості за період з грудня 2016 року по квітень 2019 року, виникли на підставі договору купівлі - продажу (постачання) теплової енергії № 3-17 від 20.12.2016, який укладений між КП "Луцьктепло" та ФОП Чернецькою Вікторією Болеславівною (попереднім власником приміщення). В силу пункту 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. В силу викладеного, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. За наведеного, місцевий господарський суд правомірно дійшов висновків, що новий власник майна не зобов`язаний сплачувати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов`язку з їх сплати, а договори про надання послуг не обтяжують майна, тому за відсутності відповідної умови в договорі щодо відчуження нерухомого майна суд повинен відмовляти в задоволенні позовних вимог до нового власника, оскільки належним відповідачем є попередній власник. Верховний Суд у постанові №686/6276/91 від 01.09.2020 вказав, що діючим законодавством не передбачено обов`язку покупця квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це прямо не оговорено в договорі купівлі-продажу. Враховуючи усі вищевикладені обставини, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, оскільки у відповідача за період з 07.12.2018 (набуття права власності на приміщення) по 25.05.2020 відсутня така заборгованість, а решта суми боргу, являється заборгованістю попереднього власника приміщення, сплачувати яку відповідач не зобов`язаний. Протилежні доводи апеляційної скарги ґрунтуються на вільному трактуванні позивачем норм матеріального права та не відповідають обставинам справи. Також, оскільки не підлягає до задоволення позовна вимога про стягнення 154 162 грн 60 коп. боргу за передану теплову енергію, то похідні вимоги про стягнення 36 536 грн 40 коп. інфляційних втрат та 13 887 грн 30 коп. 3% річних теж не підлягають до задоволення. Суд апеляційної інстанції зазначає, що скаржник в апеляційній скарзі посилається на додатковий договір від 11.07.2019 до договору купівлі - продажу (постачання ) теплової енергії № 11-80 від 30.09.2014, однак такий додатковий договір відсутній в матеріалах справи. Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів. В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги. Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду Волинської області від 02.12.2021 у справі № 903/801/21 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного комунального підприємства "Луцьктепло" - без задоволення. Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного комунального підприємства "Луцьктепло" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 02.12.2021 у справі №903/801/21- без змін.

2. Справу № 903/801/21 надіслати Господарському суду Волинської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя Петухов М.Г. Суддя Гудак А.В. Суддя Маціщук А.В.