Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/16721/22

Справа № 127/16721/22 Провадження № 22-ц/801/2033/2023 Категорія: 36 Головуючий у суді 1-ї інстанції Шевчук Л. П. Доповідач:Береговий О. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 грудня 2023 рокуСправа № 127/16721/22м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Берегового О.Ю. (судді доповідача), суддів: Панасюка О.С., Шемети Т.М., учасники справи: позивач: Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго», відповідач: ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги за апеляційною скаргою Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 22 серпня 2023 року, ухвалене місцевим судом під головуванням судді Шевчук Л.П., дата складення повного тексту рішення 22 серпня 2023, встановив: Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування. В серпні 2022 року комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги. Позовні вимоги мотивовані тим, що 01 листопада 2020 року між КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» та ОСОБА_1 укладено договір про купівлю-продаж теплової енергії та гарячого водопостачання за №884. Даний договір набув чинності з 31 грудня 2020 року, а в частині розрахунків до повного їх проведення. На виконання умов Договору, за період з вересня 2021 року по квітень 2020 року відповідачу в приміщення, що знаходиться в АДРЕСА_1 (офісне приміщення), позивачем здійснювалося постачання теплової енергії на загальну суму 1907,05 грн. Внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань позивач 21 квітня 2022 року в рамках досудового врегулювання спору звернувся до відповідача з попередженням виконати взяті на себе зобов`язання. Однак, відповідач борг за надану теплову енергію не сплатив. Вказані обставини стали підставою для звернення Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до суду із цим позовом, в якому вони просили стягнути із відповідача заборгованість за надані послуги в сумі 1907,05 грн., а також судові витрати у вигляді сплати судового збору. Рішення суду першої інстанції і мотиви його ухвалення. Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 22 серпня 2023 року в задоволенні позову Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги відмовлено. Рішення першої інстанції мотивоване тим, що теплова енергія в опалювальний період 2021-2022 на адміністративну будівлю по АДРЕСА_2 не надавалась, а тому у відповідача відсутній обов`язок сплати за умовно-постійну частину двоставкового тарифу. Провадження в суді апеляційної інстанції. Не погоджуючись з таким рішенням суду Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції дійсним обставинам справи просило оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що на думку заявника суд попередньої інстанції не звернув належної уваги на те, що між сторонами укладено договір про купівлю-продаж теплової енергії та гарячого водопостачання № 884, відповідно до якого відповідач зобов`язаний сплачувати, зокрема, за приєднане навантаження незважаючи на те, чи постачалась/споживалась теплова енергія. Зазначають, що до «приєднаного навантаження», тобто умовно-постійної частини тарифу відноситься витрати на заробітну плату, відрахування податків в бюджет, воду на підживлення теплових мереж, ремонт та амортизаційні відрахування, тобто для підтримки в робочому стані джерела теплової енергії і теплопостачальних установок та не залежить від кількості відпущеної теплової енергії. Відповідач не скористався своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не направив, що за положеннями ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Водночас, 23 листопада 2023 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Міщенко А.Г. надійшло клопотання про продовження строків розгляду справи, у зв`язку із необхідністю ознайомлення з матеріалами справи, підготовки відзиву, пояснень тощо. Так, представнику відповідача ОСОБА_1 адвокату Міщенко А.Г. були направлені ухвала про відкриття провадження та апеляційна скарга КП Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» з додатками, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 24 листопада 2023 року продовжено строк розгляду вказаної справи на 15 днів. Натомість, відзив, пояснення та/або заперечення на апеляційну скаргу до суду Вінницького апеляційного суду не надійшли, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Позиція суду апеляційної інстанції. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Згідно положень ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи вищенаведені норми, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам. Судом встановлено, що відповідно до Договору дарування від 26 жовтня 2012 року ОСОБА_1 отримав у дар від ОСОБА_2 3/250 частки нежитлової будівлі з прибудовою, господарською будівлею та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , які складаються: в будівлі літ. А приміщення №18 на першому поверсі кабінет площею 27,6 кв.м (а.с. 18). Право власності ОСОБА_1 на вказане нерухоме майно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 17). 01 листопада 2020 року між Комунальним підприємством Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» (постачальник) та ОСОБА_1 (споживача) укладено договір №884 купівлі-продажу теплової енергії та гарячого водопостачання (а.с. 8-10). За умовами Договору постачальник взяв на себе зобов`язання продавати та постачати споживачеві теплову енергію та гаряче водопостачання в договірних обсягах та з параметрами теплоносія на вході мереж споживача, які відповідають температурному графіку теплової мережі, а споживач зобов`язався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Теплова енергія постачається споживачеві в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору в гарачій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; гаряче водопостачання - _______; вентиляція (витік хімічно очищеної води (теплонося)) куб.м або тонн згідно фактичного використаних (п. 2.1 Договору). В обов`язки постачальника, серед іншого, входить забезпечувати безперервне постачання теплової енергії споживачу (за винятком нормативно встановлених перерв) в обсягах згідно з додатком 1, підтримувати параметри теплоносія на вході в теплову мережу споживача теплової енергії відповідно до температурного графіка теплової мережі, не допускати відхилення параметрів більше ніж визначено договором (п. 4.2.1 Договору). Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності, відповідно до додатку №2 цього договору. Проводиться виключно в грошовій формі згідно з діючими тарифами, затвердженими в установленому порядку. Споживач щомісячно, протягом року, вносить плату за приєднане теплове навантаження, визначене в додатку №1 до договору, та окремо сплачує за спожиту теплову енергію на підставі показів приладів обліку, або за їх відсутності, розрахункового, відповідно до теплового навантаження. У разі зміни тарифів та порядку розрахунків нові тарифи і порядок розрахунків є обов`язковим для сторін з моменту введення їх в дію. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Розрахунки по договору виконуються в наступному порядку: споживач, не пізніше 25 числа розрахункового місяця вносить плату за приєднане теплове навантаження, визначене в додатку №1 до договору та сплачує 70 відсотків вартості від обсягу теплової енергії, який передбачений на наступний розрахунковий період; остаточні розрахунки за спожиту теплову енергію споживач проводить до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.п. 6.1 6.4 Договору). По закінченню розрахункового періоду, не пізніше 8 числа місяця, наступного за розрахунковим, споживач повинен отримати загальний розрахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці та плати за приєднане теплове навантаження, акт здачі-прийняття виконаних робіт в двох примірниках для підписання, після чого один примірник акту повернути постачальнику 5-ти денний термін. Не отримання споживачем рахунку не звільніє останнього від обов`язку оплати по цьому договору (п. 6.5 Договору). У разі непідписання акту здачі-прийняття виконаних робіт споживачем, без надання постачальнику викладених в письмовій формі обгрунтованих заперечень по акту або повернення споживачем підписаного акту здачі-прийняття виконаних робіту 5-ти денний термін, акт вважається визнаним споживачем та є доказом кількості спожитої споживачем у розрахунковому місяці теплової енергії належної якості (п. 6.6 Договору). Договір набуває чинності з 01 листопада 2020 року та діє до 31 грудня 2020 року. В частині розрахунків Договір діє до повного їх проведення. Договір припиняє свою дію у випадках: закінчення строку на який він був укладений; взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття рішення Господарським судом; ліквідації однієї з сторін без правонаступника. Припинення дії Договору не звільняє споживача від обов`язку повної сплати спожитої теплової енергії. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії, про його припинення, не буде письмово заявлено однією із сторін (п.п. 11.1 11.4 Договору). Згідно Додатку №1 до Договору №884 «Обсяги постачання теплової енергії Споживачу» орієнтовна вартість теплової енергії, що постачається споживачу (ФО ОСОБА_1 ) в приміщення споживача за адресою: АДРЕСА_2 (офісні приміщення), за поточний рік, відповідно до встановлених норм та тарифів, що діють на момент укладення цього договору, становить: за приєднане теплове навантаження 1371,57 грн., ПДВ 274,31 грн., усього 1645,88 грн.; за теплоспоживання 3911,94 грн., ПДВ 782,39 грн., усього 4694,33 грн.. Всього 5283,51 грн., ПДВ 1056,70 грн., усього 6340,21 грн. (а.с. 11). Відповідно до Додатку №2 до Договору №884 «Акт розмежування балансової належності мереж та експлуатаційної відповідальності сторін» межею розподілу балансів належності відповідальності за технічний стан та експлуатацію між постачальником та споживачем зовнішні теплові мережі на балансі споживача відсутні. Внутрішньобудинкові мережі систем опалення обслуговуються відповідною експлуатаційною організацією на підставі окремих договорів між споживачем та експлуатаційною організацією (а.с. 12). Згідно Додатку №4 до Договору №884 «Тарифи на теплову енергію» споживач сплачує за теплову енергію по двоставковому тарифу, що діє на день підписання пропозиції: умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію 62062,18 грн. за Гкал/годину в місяць з ПДВ; умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію 988,28 грн. за Гкалю з ПДВ (а.с. 13). Порядок постачання, припинення подачі та обліку теплової енергії визначені Додатком до Договору №884, що міститься на (а.с. 14). Відповідно до копії Акта здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 30 вересня 2021 року (а.с. 26) у вересні 2021 року КП ВМР «ВМТЕ» споживачу ОСОБА_1 були надані послуги за приєднане навантаження вартістю 127,54 грн., ПДВ 25,51 грн., а всього на суму 153,05 грн.. Відповідно до копії Акта здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 30 жовтня 2021 року (а.с. 25) у жовтні 2021 року КП ВМР «ВМТЕ» споживачу ОСОБА_1 були надані послуги за приєднане навантаження вартістю 201,10 грн., ПДВ 40,22 грн., а всього на суму 241,32 грн.. Відповідно до копії Акта здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 30 листопада 2021 року (а.с. 24) у листопаді 2021 року КП ВМР «ВМТЕ» споживачу ОСОБА_1 були надані послуги за приєднане навантаження вартістю 201,10 грн., ПДВ 40,22 грн., а всього на суму 241,32 грн.. Відповідно до копії Акта здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 31 грудня 2021 року (а.с. 23) у грудня 2021 року КП ВМР «ВМТЕ» споживачу ОСОБА_1 були надані послуги за приєднане навантаження вартістю 201,10 грн., ПДВ 40,22 грн., а всього на суму 241,32 грн.. Відповідно до копії Акта здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 31 січня 2022 року (а.с. 22) у січні 2022 року КП ВМР «ВМТЕ» споживачу ОСОБА_1 були надані послуги за приєднане навантаження вартістю 214,59 грн., ПДВ 42,92 грн., а всього на суму 257,51 грн.. Відповідно до копії Акта здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 28 лютого 2022 року (а.с. 21) у лютому 2022 року КП ВМР «ВМТЕ» споживачу ОСОБА_1 були надані послуги за приєднане навантаження вартістю 214,59 грн., ПДВ 42,92 грн., а всього на суму 257,51 грн.. Відповідно до копії Акта здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 31 березня 2022 року (а.с. 20) у березні 2022 року КП ВМР «ВМТЕ» споживачу ОСОБА_1 були надані послуги за приєднане навантаження вартістю 214,59грн., ПДВ 42,92 грн., а всього на суму 257,51 грн.. Відповідно до копії Акта здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 30 квітня 2022 року (а.с. 19) у квіні 2022 року КП ВМР «ВМТЕ» споживачу ОСОБА_1 були надані послуги за приєднане навантаження вартістю 214,59грн., ПДВ 42,92 грн., а всього на суму 257,51 грн.. Вказані акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) не підписані відповідачем ОСОБА_1 . Позивачем КП ВМР «ВМТЕ» листом №2211/64 від 13 квітня 2022 року споживачу ОСОБА_1 було направлено попередження про те, що станом на 01 квітня 2022 року існує заборгованість за поставлену теплову енергію в сумі 1674,52 грн. згідно умов Договору №884, яку споживачу необхідно сплатити протягом трьох робочих днів з дня отримання попередження (а.с. 28). 06 червня 2022 року за вих. №1471-Т-422 позивач направив відповідачу лист, в якому зазначається, що станом на 01 травня 2022 року заборгованість за поставлену теплову енергію складає 1932,03 грн. Відповідно до листа ОСОБА_1 від 17 травня 2022 року працівником ВМТЕ зафіксовано від`єднання вбудованого приміщення АДРЕСА_3 , що зафіксовано в акті №3979 від 25 травня 2022 року. Позивач вимагає на протязі трьох робочих днів з дня отримання попередження ліквідувати прострочену заборгованість та здійснити оплату поточної заборгованості згідно умов договору №884 за отриману теплову енергію (а.с. 31). Відповідно до копії Акта №3979 від 25 травня 2022 року зафіксовано факт від`єднання ОСОБА_1 приміщення АДРЕСА_3 від мережі ЦО та неотримання послуги, в приміщенні демонтовано дві батареї. Внесено припис оплатити заборгованість за отриману послугу ЦО в минулому періоді до 01 червня 2022 року. Акт підписано представником КП ВМР «ВМТЕ» та ОСОБА_1 (а.с. 32). 11 липня 2022 року за вих. №1700-22/2 позивач надіслав відповідачу лист-вимогу про необхідність у 3-х денний термін з моменту отримання даного листа повернути підписані та скріплені печаткою оригінали актів здачі-прийняття виконаних робіт, а у випадку їх втрати надати підписані дублікати за період з вересня 2021 року по квітень 2022 року (а.с. 27). За змістом листа КП Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» №915-4/23 від 25 квітня 2023 року, що наданий на адвокатський запит представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Міщенко А.Г., згідно умов договору купівлі-продажу теплової енергії №884 від 01.11.2020, укладеного між ФО ОСОБА_1 та КП ВМР «ВМТЕ» відбувалося постачання теплової енергії у період з вересня 2021 року по квітень 2022 року, за який передбачено оплата теплової енергії по двоставковому тарифу. В адміністративній будівлі по АДРЕСА_2 , крім ФО ОСОБА_1 , ще укладені договори на купівлю-продаж теплової енергії з ВКП ТОВ «Альянс-ЛТД» та ПП «ПВКП «Богдан», які також отримували теплову енергію з січня 2021 року по квітень 2022 року. 17 травня 2022 року до КП ВМР «ВМТЕ» надійшов лист від ФО ОСОБА_1 щодо від`єднання від мереж централізованого опалення нежитлового приміщення вбудованого в адміністративну будівлю за адресою: АДРЕСА_2 , що передбачено п. 2.3 Договору №884 від 01 листопада 2020 року. 25 травня 2022 року працівником КП ВМР «ВМТЕ» та ФО ОСОБА_1 було зафіксовано факт відключення вбудованого нежитлового приміщення АДРЕСА_3 від мережі теплопостачання, що зафіксовано в акті №3979 від 25 травня 2022 року та засвідчено відповідними підписами. Теплова енергія в опалювальний період 2021-2022 на адміністративну будівлю по АДРЕСА_2 не надавалась, оскільки не було отримано Акт готовності внутрішньобудинкової системи централізованого теплопостачання до роботи в опалювальний період 2021-2022 роки. Крім того, балансоутримувач адміністративної будівлі ВКП ТОВ «Альянс-ЛТД» по вул. Оводова, 15, не надав працівнику КП ВМР «ВМТЕ» доступ для проведення обстеження теплового обладнання та технічного стану внутрішньобудинкових мереж об`єкту теплопостачання по АДРЕСА_2 щодо визначення заходів які необхідно виконати по підготовці до опалювального періоду 2021-2022 років, відповідно до вимог Наказу №620/378 від 10 грудня 2008 року «Про затвердження Правил підготовки теплових господарств до опалювального періоду», в зв`язку з чим не було подано теплоносій на адміністративну будівлю о АДРЕСА_2 в опалювальний період 2021-2022 роки. В опалювальний період 2021-2022 роки, оскільки теплова енергія не подавалася, нарахування проводилося виключно за приєднане навантаження (а.с. 89-90). До вказаного листа КП ВМР «ВМТЕ» додано лист ОСОБА_1 від 17 травня 2022 року щодо від`єднання від мереж централізованого опалення (а.с. 91), акт №3979 від 25 травня 2022 року про відключення вбудованого нежитлового приміщення АДРЕСА_3 (а.с. 92-93), лист директору ВКП ТОВ «Альянс-ЛТД» від 05 серпня 2021 року №22/3/2397 (а.с. 94). Відповідно до листа КП ВМР «ВМТЕ» №22/3/2397 від 05 серпня 2021 року (а.с. 94), адресованого директору ВКП ТОВ «Альянс-ЛТД» працівнику КП ВМР «ВМТЕ» не надано доступ для проведення обстеження теплового обладнання та технічного стану внутрішньобудинкових мереж об`єкту теплопостачання КВП ТОВ «Альянс-ЛТД» по вул. Оводова, 15 щодо визначення заходів, які необхідно виконати по підготовці до опалювального періоду 2021-2022 роки, відповідно до вимог Наказу №620/378 від 10 грудня 2008 року. КП ВМР «ВМТЕ» просить забезпечити доступ до об`єкту теплопостачання ВКП ТОВ «Альянс-ЛТД» по вул. Оводова, 15 для складання Акту-вимоги з вказаними заходами, які необхідно виконати по підготовці до опалювального періоду 2021-202 років. Висновком про готовність внутрішньобудинкових систем централізованого теплопостачання до роботи в опалювальний період 2021-2022 є складений та підписаний акт готовності, за умови виконання, в повному обсязі, заходів зазначених в Акті-вимозі. Попереджено, що теплоносій на адміністративну будівлю по АДРЕСА_2 буде подано лише після виконання заходів передбачених в Акті-вимозі та отримання акту готовності до опалювального періоду 2021-2022. Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 4 статті 319 ЦК України визначено, що власність зобов`язує. Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. З огляду на викладене, власник майна повинен нести всі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна. Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України). Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами. Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). У відповідності до ст.4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлення цін/тарифів на комунальні послуги належить до повноважень органів місцевого самоврядування. Пунктом 32 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830, передбачено, що ціною (вартістю) послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Згідно з п.п. 47, 48, 49 «Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року №869, ліцензіатам, що одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, можуть в установленому порядку встановлюватися двоставкові тарифи на теплову енергію для всіх категорій споживачів. При цьому окремо визначаються умовно-змінна та умовно-постійна частини такого тарифу. Формування двоставкового тарифу на теплову енергію здійснюється шляхом визначення грошового виразу умовно-змінної (вартість 1 Гкал спожитої теплової енергії) та умовно-постійної (абонентська плата за 1 Гкал/год. теплового навантаження) частин тарифу, застосування яких забезпечує планований річний дохід, що дорівнює сумі планованої річної повної собівартості, витрат на відшкодування втрат та відповідного річного планованого прибутку, які отримуються за умови застосування одноставкового тарифу, розрахованого відповідно до вимог цього Порядку. Під час формування двоставкових тарифів на теплову енергію визначаються планована повна собівартість, витрати на відшкодування втрат і планований прибуток від ліцензованої діяльності відповідно до вимог цього Порядку та здійснюється їх розподіл на умовно-змінну та умовно-постійну частини. Відповідно до п. 86-90 «Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року №869 вартість послуг з постачання теплової енергії складається з умовно-змінної та умовно-постійної частини. Під час розрахунку двоставкових тарифів на послуги з постачання теплової енергії визначаються планована повна собівартість та планований прибуток, що відповідають величині планованої повної собівартості та планованого прибутку у тарифі на теплову енергію, а також здійснюється їх відповідний розподіл на умовно-змінну та умовно-постійну частини. До умовно-змінної частини двоставкового тарифу на послуги з постачання теплової енергії включаються витрати, які увійшли до умовно-змінної частини двоставкового тарифу на теплову енергію. До умовно-постійної частини двоставкового тарифу на послуги з постачання теплової енергії включаються витрати, що увійшли до умовно-постійної частини двоставкового тарифу на теплову енергію. Примірна форма розрахунку умовно-змінної та умовно-постійної частин витрат суб`єкта господарювання на послуги з постачання теплової енергії затверджується Мінінфраструктури. Двоставковий тариф на послуги з постачання теплової енергії складається з: умовно-змінної частини тарифу, яка компенсує умовно-змінну частину витрат, понесених на виробництво і транспортування теплової енергії, і визначається з розрахунку на 1 Гкал теплової енергії, використаної для постачання теплової енергії, або виходячи з норми споживання, встановленої органом місцевого самоврядування, відповідно до розрахункової норми витрат теплової енергії на опалення у відповідному населеному пункті для житлових будинків, не обладнаних вузлами комерційного обліку теплової енергії; місячної абонентської плати, яка компенсує умовно-постійну частину витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, і обчислюється з урахуванням теплового навантаження об`єкта теплоспоживання на 1 Гкал/год. відповідно до нормативної величини питомого теплового навантаження системи опалення. Згідно пп. 27-28 п. 1 «Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року №869 умовно-постійна частина двоставкового тарифу на послуги з постачання теплової енергії - абонентська плата за одиницю теплового навантаження об`єктів теплоспоживання на опалення (1 Гкал/год.) як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат, крім тих, що віднесені до умовно-змінних витрат, що включаються до повної собівартості теплової енергії, є постійними і не змінюються прямо (майже прямо) пропорційно зміні обсягу теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії; умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - абонентська плата за одиницю (1 Гкал/год.) теплового навантаження об`єктів теплоспоживання як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат, крім тих, що віднесені до умовно-змінних витрат, що включаються до повної собівартості виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, є постійними і не змінюються прямо (майже прямо) пропорційно зміні обсягу постачання теплової енергії з урахуванням планованого прибутку. Колегія суддів звертає увагу на те, що заборгованість відповідача нарахована за одиницю приєднаного теплового навантаження - умовно-постійної частини (абонентська плата). Такий тариф відповідає вимогам Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та встановлений відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України №23 від 31 січня 2020 року «Про затвердження Вимог до формування рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення». Тарифи на послуги з централізованого теплопостачання, що надаються позивачем, та їх двоставкова структура встановлені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 11 грудня 2018 року №1799. При цьому, умовно-постійна частина тарифу (абонентська плата) сплачується щомісяця впродовж всього календарного року незалежно від показників та наявності (відсутності) лічильника тепла і покриває витрати на заробітну плату працівників, витрати на обслуговування та ремонт мереж, котельнь, обладнання, сплату податків. Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач у період з 2021-2022 року, маючи активний особовий рахунок, перебуваючи у договірних відносинах з позивачем, на підставі укладеного договору з позивачем, зобов`язаний був оплатити надані послуги, зокрема, за умовно-постійною частиною двоставкового тарифу. Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне. 17 травня 2022 року до КП ВМР «ВМТЕ» надійшов лист від ФО ОСОБА_1 щодо від`єднання від мереж централізованого опалення нежитлового приміщення вбудованого в адміністративну будівлю за адресою: АДРЕСА_2 , як те передбачено п. 2.3 Договору №884 від 01 листопада 2020 року, що не заперечується сторонами. На даний час діє Порядок відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затверджений Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства № 169 від 26 липня 2019 року. Відповідно до розділу ІІІ ч.1 Порядку власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаного до ЦО та ГВП, мають право відокремити (відключити) свою квартиру чи нежитлове приміщення від ЦО та ГВП у разі, якщо на день набрання чинності Законом України «Про житлово-комунальні послуги» не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні. Відповідно до розділу ІІІ ч.3 Порядку для відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП власник квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку звертається до органу місцевого самоврядування з письмовою заявою в довільній формі із зазначенням причини відокремлення (відключення) та подає інформацію про намір влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) такої квартири чи нежитлового приміщення. Відповідно до розділу ІІІ ч.4 Порядку заява про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку від ЦО та ГВП передається на розгляд Комісії. Відповідно до розділу ІІІ ч.5 Порядку комісія на найближчому засіданні розглядає заяву про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП за участю заявника або його уповноваженого представника. Відповідно до розділу ІІІ ч.6 Порядку комісія надає заявникові рекомендації щодо можливих варіантів влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні та щодо збору вихідних даних і технічних умов для виготовлення відповідної проєктної документації. Витяг із протоколу Комісії з результатами розгляду звернення надається заявникові протягом десяти робочих днів. Відповідно до розділу ІІІ ч.7 Порядку для відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення власник забезпечує розроблення проєкту відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП, який виготовляється відповідно до державних будівельних норм і правил та має забезпечити ізоляцію транзитних стояків, а також, у разі потреби, перенесення транзитних стояків. За потреби, власник забезпечує виготовлення проєкту встановлення системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні, виготовленого відповідно до державних будівельних норм і правил. Відповідно до розділу ІІІ ч.8 Порядку відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП здійснюється у міжопалювальний період не пізніше ніж 01 жовтня у спосіб, що не перешкоджає постачанню теплової енергії та гарячої води до інших квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаних до ЦО та ГВП. Відповідно до розділу ІІІ ч.9 Порядку виконання робіт із відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП здійснюється виконавцем робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання або постачання гарячої води чи іншим залученим власником суб`єктом господарювання, які у випадках, передбачених законодавством, мають ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, з обов`язковим переліком робіт із монтажу внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання. Відповідно до розділу ІІІ ч.10 Порядку для виконання робіт із відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП власник квартири чи нежитлового приміщення повідомляє виконавця відповідної комунальної послуги та виконавців робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води про своє рішення щодо відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП шляхом подання письмової заяви в довільній формі, у якій зазначається наявність підстави для такого рішення згідно із Законом України «Про житлово-комунальні послуги». До заяви додається копія витягу з протоколу засідання Комісії про розгляд питання щодо відокремлення (відключення) такої квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП, а також копія проєкту такого відокремлення (відключення). Комісія після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації. Засідання комісії відбувається за участю заявника або його уповноваженого представника. Рішення комісії оформлюється протоколом, витяг з якого у десятиденний строк надається заявникові. Відповідно до розділу ІІІ ч.13 Порядку Після завершення робіт із відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП складається акт про відокремлення (відключення) квартири/нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (додаток 3) - по одному примірнику для власника, представника виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії, представника виконавця комунальної послуги з постачання гарячої води, виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води, а також для іншого суб`єкта господарювання у разі залучення його власником для виконання робіт з відокремлення (відключення) відповідно до пункту 9 цього розділу. Такий акт підписується присутніми під час відокремлення (відключення) власником квартири чи нежитлового приміщення і представником виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії, представником виконавця комунальної послуги з постачання гарячої води, представником виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, представником виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води, а також іншим суб`єктом господарювання у разі залучення його власником для виконання робіт з відокремлення (відключення) відповідно до пункту 9 цього розділу. Після підписання акта виконавець відповідної комунальної послуги повідомляє власника про перегляд умов або розірвання договору про надання послуги. Отже, з наведеного вище слідує, що відключення споживачів від мережі централізованого опалення відбувається лише на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади з вчиненням в подальшому дій споживачем з дотриманням визначеної Порядком відключення від мереж ЦО і ГВП процедури, прийнятого на підставі заяви власника (власників). Зазначена правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду України №6-1192цс15 від 11 листопада 2015 року, у справі №915/89/16 від 02 березня 2018 року та у справі №522/401/15-ц від 25 вересня 2019 року. Відтак, оскільки в матеріалах справи відсутні належні, допустимі і достатні докази того, що приміщення відповідача у встановленому законом порядку від`єднане від централізованого опалення, тому підстав не нараховувати умовно-постійну складову двоставкового тарифу у позивача немає. Позиція відповідача про те, що затвердження двоставкового тарифу не вказує на наявність двох окремих тарифів, а лише на дві структурні складові одного тарифу, що має вноситися у відповідності до норм діючого законодавства до договірних умов як оплата споживача по факту отримання послуг є неспроможними та спростовуються вищевикладеними висновками суду. На вказане суд попередньої інстанції уваги не звернув, внаслідок чого прийшов до помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Отже, обставини на які посилається сторона відповідача в апеляційній скарзі як на підставу перегляду судового рішення в частині порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права знайшли своє підтвердження. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Оскільки при вирішенні справи суд допустився порушень норм матеріального та процесуального права, тому рішення суду підлягає скасуванню. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав, встановлених статтею 376 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про задоволення позову. Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи у суді першої в розмірі 2481,00 грн. та апеляційної інстанції в розмірі 3721,50 грн. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд, постановив: Апеляційну скаргу Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» задовольнити. Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 22 серпня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованість за надані послуги в розмірі 1907,05 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» витрати по оплаті судового збору в розмірі 2481,00 грн., за розгляд справи в суді першої інстанції. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» витрати по оплаті судового збору в розмірі 3721,50 грн., за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий О.Ю. Береговий Судді: О.С. Панасюк Т.М. Шемета