Постанова 4856 № 120/7210/21-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/7210/21-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Віятик Н.В. Суддя-доповідач - Гонтарук В. М. 17 січня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гонтарука В. М. суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в липні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Відповідач своїм правом передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16 листопада 2021 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з вироком Піщанського районного суду Вінницької області від 21.12.2011 року засуджений до довічного позбавлення волі та з 02.06.2010 року відбуває покарання в Державній установі «Вінницька установа виконання покарань (1)», яка розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Брацлавська, 2. 29.03.2021 на адресу Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» надійшла ухвала Одеського апеляційного суду від 09.02.2021 по справі № 1-168/2007 провадження №11/813/15/21. Зі змісту ухвали Одеського апеляційного суду від 09.02.2021 слідує, що постановою Біляївського районного суду Одеської області від 21.08.2015 року відмовлено ОСОБА_1 в поновлені пропущеного строку на апеляційне оскарження вироку Біляївського районного суду Одеської області від 22.03.2007, яким ОСОБА_1 визнаний винним за ч. 1 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення полі строком на 1 рік, на підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік. Засуджений ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вищевказану постанову від 21.08.2015, в якій крім іншого, просить призначити йому захисника та доставити його в судове засідання апеляційного суду. Так, Одеський апеляційний суд ухвалою від 09.02.2021 постановив: - доручити Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області призначити адвоката для захисту інтересів засудженого ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого ч.І ст.185 КК України, та забезпечити його завчасне прибуття до Одеського апеляційного суду для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а також в судове засідання Одеського апеляційного суду, призначене на 14:00 годину 22 квітня_2021 року в залі №10 (6 поверх) Одеського апеляційного суду за адресою: м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 24-а. - зобов`язати начальника ДУ «Вінницький слідчий ізолятор» (№1) - етапувати засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ДУ «Одеський слідчий ізолятор». - доставити ОСОБА_1 до апеляційного суду Одеської області в судове засідання на 14.00 годину 22 квітня 2021 року. З вищевказаною ухвалою Одеського апеляційного суду від 09.02.2021 ОСОБА_1 ознайомився 01.04.2021 роб 16.15 год., про що складений відповідний Акт, згідно якого позивач претензій щодо ознайомлення не має. 01.04.2021 ОСОБА_1 звернувся до начальника ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» з заявою про те, що він відмовляється від етапування до ДУ «Одеська установа виконання покарань (№21)», одночасно додавши заяву від 01.04.2021, адресовану Одеському апеляційному суду судді Кравцю Ю.І. В заяві, адресованій судді Одеського апеляційного суду Плотніков І.В. вказав причини його відмови від етапування, а саме про те, що на території України встановлено карантинні обмеження у зв`язку коронавірусною хворобою (COVID-19), і у разі його етапуванню може існувати загроза його здоров`ю та життю, просив провести судове засідання призначене на 14.00 год. 22 квітня 2021 в режимі відеоконференції. Згідно матеріалів справи, заява ОСОБА_1 про відмову від етапування та проведення судового засідання, яке призначене на 22.04.2021 о 14:00 год. в режимі відеоконференцзв`язку була отримана Одеським апеляційним судом та зареєстрована 08.04.2021 року за вх. №7378/21- ВХ. 02.04.2021 Державна установа «Вінницька установа виконання покарань (№1)», на виконання вимог ухвали Одеського апеляційного суду від 09.02.21, здійснила етапування ОСОБА_1 до Державної установи «Одеська установа виконання покарань (№21)» для забезпечення ознайомлення його з матеріалами кримінального провадження та забезпечення його участі в судовому засіданні в приміщенні Одеського апеляційного суду. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду (частина 3 статті 63 Конституції України). Відповідно до частини 1 статті 1 Кримінально-виконавчого кодексу України кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими. Кримінально-виконавче законодавство України складається з цього Кодексу, інших актів законодавства, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Кримінально-виконавчого кодексу України). Держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку. Засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду (частини 1, 2 статті 7 Кримінально-виконавчого кодексу України). На осіб, які відбувають довічне позбавлення волі, поширюються права і обов`язки засуджених до позбавлення волі, передбачені статтею 107 цього Кодексу (частина 2 статті 151 Кримінально-виконавчого кодексу України). Аналіз наведених норм свідчить про те, що державою гарантовано права, свободи і законні інтереси засуджених, які користуються усіма правами людини та громадянина за винятком обмежень, визначених Кримінально-виконавчим кодексом України, законами України і встановлених вироком суду. Відповідно до ч. 4 ст. 401 КПК України, обвинувачений підлягає обов`язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища або якщо суд визнає обов`язковою його участь, а обвинувачений, який утримується під вартою, - також у разі, якщо про це надійшло його клопотання. Відповідно до ч. 3 ст. 135 КПК України, особа, що перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця ув`язнення. З матеріалів справи встановлено, що підставою для етапування ОСОБА_1 була ухвала Одеського апеляційного суду від 09.02.2021 якою постановлено: - доручити Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області призначити адвоката для захисту інтересів засудженого ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого ч.І ст.185 КК України, та забезпечити його завчасне прибуття до Одеського апеляційного суду для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а також в судове засідання Одеського апеляційного суду, призначене на 14:00 годину 22 квітня_2021 року в залі №10 (6 поверх) Одеського апеляційного суду за адресою: м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 24-а. - копію ухвали направити директору Центру для виконання ухвали в частині призначення засудженому ОСОБА_1 захисника. - забезпечити явку захисника в зазначену дату, час та місце до апеляційного суду Одеської області. - зобов`язати начальника ДУ «Вінницький слідчий ізолятор» (№1) - етапувати засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ДУ «Одеський слідчий ізолятор». - доставити ОСОБА_1 до апеляційного суду Одеської області в судове засідання на 14.00 годину 22 квітня 2021 року. - копію ухвали направити начальникам ДУ «Вінницький слідчий ізолятор №1» та ДУ «Одеський слідчий ізолятор» - для виконання. - ухвала оскарженню не підлягає. З даною ухвалою позивача ознайомлено 01.04.2021, що підтверджується матеріалами справи. Однак, позивач не погодившись зі змістом ухвали, а саме в частині етапування його в судове засідання, яке має відбутись 22.04.2021 в приміщенні Одеського апеляційного суду, після ознайомлення з нею, 01.04.2021 написав заяву на ім`я судді Одеського апеляційного суду, в якій вказав, що відмовляється від етапування до ДУ «Одеська установа виконання покарань (№21)» та просив провести судове засідання в режимі відеоконференцзв`язку, у зв`язку із запровадженням на території України карантинних обмежень, які викликані розповсюдженням коронавірусної хвороби (COVID-19). Відповідно до ч. 5 ст. 532 КПК України, ухвали слідчого судді та суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх оголошення. Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання. Судові рішення інших держав, рішення міжнародних арбітражів, рішення міжнародних судових установ та аналогічні рішення інших міжнародних організацій щодо вирішення спорів є обов`язковими до виконання на території України за умов, визначених законом, а також відповідно до міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, саме за апеляційною скаргою ОСОБА_1 . Одеським апеляційним судом винесено ухвалу від 09.02.2021, якою і задоволено вимоги позивача щодо призначення йому адвоката для захисту його інтересів та доставлення його до апеляційного суду в судове засідання. У зв`язку з чим, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта щодо протиправності дій відповідача, які полягали в етапуванні останнього до ДУ «Одеська установа виконання покарань (№21)», оскільки такі були вчинені на виконання вимог ухвали Одеського апеляційного суду від 09.02.2021. Крім того, колегія суддів зауважує, що заяву, яку ОСОБА_1 подав до Одеського апеляційного суду про проведення судового засідання в режимі відеоконференції від 01.04.2021 було зареєстровано АСДС КП «Д-3» 08.04.2021, що унеможливлює визнати дії відповідача протиправними, оскільки останній виконував вимоги ухвали суду від 09.02.2021, а заява ОСОБА_1 на момент етапування позивача не була розглянута судом апеляційної інстанції. Більше того, суд зазначає, що подання ОСОБА_1 заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не гарантує йому позитивного вирішення судом такої заяви. Також колегія суддів критично ставиться до доводів апелянта, що дії відповідача щодо його етапування до ДУ «Одеська установа виконання покарань (№21)» порушують його законні права, оскільки будь якого обґрунтування в чому саме полягає порушення його права, ні в адміністративному позові, ні в апеляційній скарзі не зазначено. Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів та докази, надані позивачем, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Взявши до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанцій є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки суду є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Матохнюк Д.Б.