Постанова 4856 № 120/7518/21-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/7518/21-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Сало Павло Ігорович Суддя-доповідач - Мацький Є.М. 15 листопада 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Білої Л.М. Моніча Б.С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. В липні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області, в якому просила: 1.1 Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду клопотання позивачки про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га за кадастровим номером 0523483800:02:000:0369 на території Очеретнянської сільської ради та зобов`язання відповідача розглянути вказане клопотання та за результатами його розгляду прийняти рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення у власність позивачки земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га за кадастровим номером 0523483800:02:000:0369 на території Очеретнянської сільської ради; 1.2 Визнати протиправним та скасувати рішення 9 сесії 8 скликання Погребищенської міської ради № 75-9-8/661 від 18.05.2021 "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок" в частині земельної ділянки площею 2,0 га за кадастровим номером 0523483800:02:000:0369, розташованої на території Очеретнянської сільської ради Погребищенського району Вінницької області. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

3. Апелянт ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

4. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначила, що вона звернулась до відповідача з клопотанням, у якому просила затвердити проєкт землеустрою щодо відведення у її власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га за кадастровим номером 0523483800:02:000:0369 на території Очеретнянської сільської ради. Однак станом на дату подання позовної заяви відповідач вказаного клопотання не розглянув, а лише надіслав позивачці листа за № 3460 від 25.03.2021, в якому повідомив, що 11.03.2021 на засіданні 7 сесії 8 скликання Погребищенської міської ради проєкт рішення "Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" не було підтримано більшістю голосів депутатів від загального складу ради.

5. Крім того, апелянт зазначає, що 18.05.2021 на 9 сесії 8 скликання Погребищенської міської ради прийнято рішення № 75-9-8/661 "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок", відповідно до якого надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення (для сінокосіння та випасу худоби), в тому числі бажаної для апелянта земельної ділянки за кадастровим номером 0523483800:02:000:0368.

6. На думку апелянта, у такий спосіб відповідач намагається уникнути розгляду питання щодо затвердження поданого нею проєкту землеустрою та передачі спірної земельної ділянки у її власність, діє упереджено та недобросовісно. ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

7. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в лютому 2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до відповідача з клопотанням про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення у її власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, кадастровий номер 0523483800:02:000:0369, розташованої на території Очеретнянської сільської ради. 8. 11.03.2021 на розгляд 7 сесії Погребищенської міської ради 8 скликання винесений проєкт рішення ради "Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ", що підтверджується відповідним витягом з протоколу сесії ради.

9. За результатами голосування за вказаний проєкт проголосували "за" 3 депутати, "проти" 0, "утримались" 14, "не голосували"

5. Рішення не прийнято.

10. Підсумки голосування відображено у відомості про поіменне голосування від 11.03.2021.

11. Листом Погребищенської міської ради від 25.03.2021 № 3460 позивачку повідомлено, що на засіданні сесії ради, яке відбулося 11.03.2021, серед інших питань розглядався проєкт рішення "Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ". Однак такий проєкт рішення не підтриманий більшістю голосів депутатів від загального складу ради.

12. Надалі позивачці стало відомо, що рішенням 9 сесії 8 скликання Погребищенської міської ради № 75-9-8/661 від 18.05.2021 старості Очеретянського старостинецького округу Лісніченко С.В. надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення за кодом цільового призначення 01.08 "Для сінокосіння і випасання худоби", в тому числі земельна ділянка за кадастровим номером 0523483800:02:000:0369, яку позивачка бажає отримати у власність.

13. Позивачка вважає, що відповідач, по-перше, допустив протиправну бездіяльність, оскільки не прийняв рішення за результатами розгляду її клопотання про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га за кадастровим номером 0523483800:02:000:0369 на території Очеретнянської сільської ради, і, по-друге, неправомірно прийняв рішення за № 75-9-8/661 від 18.05.2021, чим створив їй перешкоди для завершення процедури приватизації земельної ділянки.

14. Відтак за захистом своїх прав та законних інтересів позивачка вирішила звернулася до суду з цим позовом. ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН

15. Апелянт вказує, що під час розгляду клопотання ОСОБА_1 про затвердження проєкту землеустрою Погребищенська міська рада не дотрималася вимог закону, оскільки не прийняла рішення за наслідками його розгляду.

16. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що 11.03.2021 на розгляд 7 сесії 8 скликання Погребищенської міської ради було винесено та розглянуто проєкт рішення "Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ", але такий проєкт не отримав достатньої кількості голосів депутатів ради. Отже, на думку відповідача, Погребищенська міська рада розглянула заяву позивачки у встановлений законом строк та протиправної бездіяльності не допускала. Крім того, відповідач звертає увагу, що бажана для позивачки земельна ділянка належить до громадських пасовищ, а тому не може надаватись у власність громадян для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

17. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Спірні правовідносини, що розглядаються в межах даного позову, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

19. Згідно з ч.ч. 2,3 ст.78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

20. Статтею 81 ЗК України передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

21. Порядок набуття та реалізації права на землю громадянами встановлений у розділі IV Земельного кодексу України.

22. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

23. Частиною 5 статті 116 ЗК України визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

24. Так, відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

25. За змістом частини 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

26. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

27. В силу частини 1 статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

28. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції посилався на те, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України, та з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано.

29. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.

30. Як вбачається з матеріалів справи, апелянт просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду її клопотання про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га за кадастровим номером 0523483800:02:000:0369 на території Очеретнянської сільської ради та, як наслідок, зобов`язати відповідача розглянути вказане клопотання та прийняти рішення про затвердження проєкту землеустрою.

31. Разом з тим, під час розгляду справи в межах предмету позову суд першої інстанції вірно встановив, що відповідач не допустив бездіяльність, яку позивач оскаржує та яку вважає протиправною.

32. Згідно з ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

33. Правовий статус відповідних рад визначається Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР).

34. Так, відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

35. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

36. Отже, аналізуючи в сукупності норми ч. 9 ст. 118 ЗК України та ч. 1, 2 ст. 59 Закону № 280/97-ВР, суд зазначає, що при вирішенні клопотання громадянина про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки із земель комунальної власності, у місцевої ради виникає обов`язок розглянути таке клопотання у передбачений законом строк (протягом двох тижнів з дня отримання проєкту) і прийняти одне з наступних рішень: 1) про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність; 2) про відмову у передачі земельної ділянки у власність; 3) про залишення відповідного клопотання без розгляду.

37. Водночас рішення про затвердження проєкту землеустрою вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість депутатів від загального складу ради і, в такому разі, викладається у формі окремого документа.

38. Натомість проєкт рішення, який не отримав необхідної кількості голосів депутатів на свою підтримку, вважається відхиленим та не викладається у формі окремого документу про відмову у задоволенні клопотання, а відповідний результат голосування фіксується у протоколі, що ведеться на пленарному засіданні ради.

39. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09.12.2020 у справі № 300/178/20.

40. Судом встановлено, що 11.03.2021 на розгляд 7 сесії Погребищенської міської ради 8 скликання було винесено та розглянуто проєкт рішення сесії міської ради "Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ", який передбачав затвердження поданого позивачкою проєкту землеустрою та передачу у її власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, кадастровий номер 0523483800:02:000:0369, на території Очеретнянської сільської ради.

41. Разом з тим вказаний проєкт рішення не був підтриманий депутатами: "за" 3, "проти" 0, "утримались" 14, "не голосували" 5.

42. Відсутність необхідної кількості голосів для прийняття рішення є засвідченням факту відмови органу місцевого самоврядування у затвердженні проєкту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність громадянина, яка згідно з положеннями ч. 10 ст. 118 ЗК України може бути оскаржена до суду.

43. Тобто у даному випадку клопотання апелянта вважається відхиленим, а рішення ради не повинно викладатися у формі окремого документу, а фіксується в протоколі пленарного засідання ради.

44. Отже, беручи до уваги обставини розгляду клопотання апелянта, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність у діянні Погребищенської міської ради пасивної поведінки, яка б проявлялася у неприйнятті рішення. Адже внаслідок не набрання проєктом рішення за результатом голосування 11.03.2021 необхідної кількості голосів депутатів, вважається, що позивачу відмовлено у затвердженні проєкту землеустрою проєкту землеустрою та передачі у її власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га за кадастровим номером 0523483800:02:000:0369 на території Очеретнянської сільської ради.

45. З огляду на викладене колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо неправомірної бездіяльності відповідача, яка, полягає у не розгляді Погребищенською міською радою вищезазначеного клопотання про затвердження проєкту землеустрою.

46. Тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача, а також похідних вимог про зобов`язання відповідача вчинити певні дії належить відмовити.

47. Щодо оцінки по суті рішення Погребищенської міської ради від 11.03.2021 про відмову у передачі у власність позивача земельної ділянки за кадастровим номером 0523483800:02:000:0369 суд зазначає наступне.

48. Одним з принципів адміністративного судочинства є диспозитивність, який означає, зокрема, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою та в межах позовних вимог.

49. Поряд з цим позивач не позбавлений права змінити первинно заявлені позовні вимоги або ж підстави таких вимог.

50. Так, згідно з ч. 1 ст. 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

51. У контексті зазначеної норми предметом позову слід вважати ту його частину, яка характеризує матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення, тобто спосіб судового захисту (ч. 1-3 ст. 5 КАС України), тоді як підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги: юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення; доказові факти, тобто ті, що тісно пов`язані з фактами матеріально-правового характеру і на підставі яких можна зробити висновок про їх наявність чи відсутність.

52. Аналіз положень ч. 1 ст. 47 КАС України вказує на те, що зміна може стосуватися лише предмета або підстави позову. Водночас зміна позивачем одночасно як предмета, так і підстави позову є недопустимою з огляду на те, що така зміна фактично свідчить про появу нового позову, а не про зміну того, що вже перебуває на розгляді у суді.

53. Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду її клопотання про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та зобов`язати відповідача розглянути відповідне клопотання та за результатами його розгляду прийняти рішення про затвердження проєкту землеустрою.

54. В подальшому позивач правом на зміну підстав або предмета позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог не скористалась та відповідної заяви в порядку, передбаченому статтею 47 КАС України, не подала.

55. Таким чином, з урахуванням принципу диспозитивності та в силу приписів ч. 2 ст. 9 КАС України, суд зобов`язаний розглянути та вирішити справу не інакше як за позовною заявою та в межах позовних вимог.

56. Водночас оцінка судом рішення Погребищенської міської ради від 11.03.2021 щодо відмови позивачу у затвердженні проєкту землеустрою є неможливою, оскільки в такому разі змінюється як підстава, так і предмет позову, що за змістом ч. 1 ст. 47 КАС України не допускається та свідчить про виникнення нового позову, який має свій індивідуальний предмет та підстави, відмінні від предмета та підстав, визначених позивачкою при зверненні до суду з первинним позовом.

57. Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

58. Як роз`яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму № 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення", вихід за межі позовних вимог це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

59. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов: - лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача; - повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач; повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав; - вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

60. Отже, вихід судом за межі пред`явлених позовних вимог можливий тільки в межах предмету та підстав позову, і тільки якщо заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, але, на думку суду, їх задоволення не забезпечить ефективного захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах.

61. З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення Погребищенської міської ради від 11.03.2021 про відмову у передачі у власність позивача земельної ділянки за кадастровим номером 0523483800:02:000:0369 не може бути предметом розгляду в межах цієї адміністративної справи, що, однак, не позбавляє позивача права звернутися до суду з окремим позовом у загальному порядку.

62. Апелянт також просить суд визнати протиправним та скасувати рішення 9 сесії 8 скликання Погребищенської міської ради № 75-9-8/661 від 18.05.2021, яким старості Очеретянського старостинецького округу Лісніченко С.В. надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення за кодом цільового призначення 01.08 "Для сінокосіння і випасання худоби", в тому числі земельної ділянки площею 2,0 га за кадастровим номером 0523483800:02:000:0369.

63. Оскаржуючи вказане рішення, апелянт лише зазначає, що його прийняттям відповідач намагається уникнути розгляду питання про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачки та створити перешкоди для завершення нею процесу безоплатної приватизації.

64. Проте судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях і відповідно до вимог ст. 242 КАС України повинно бути законним та обґрунтованим.

65. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що рішення 9 сесії 8 скликання Погребищенської міської ради № 75-9-8/661 від 18.05.2021 є складовою процедури відведення окремих земель на території Очеретнянської сільської ради з метою створення громадського пасовища за рахунок земель державної (тепер комунальної) власності сільськогосподарського призначення, яка була розпочата ще у 2016 році.

66. Зокрема, як видно з наданих відповідачем документів, рішенням Очеретянської сільської ради від 11.01.2016 № 37 вирішено клопотати перед Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області про передачу сільській раді земельних ділянок для створення громадських пасовищ орієнтовною площею 213,50 га.

67. В подальшому голова Очеретянської сільської ради звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 213,50 га для створення громадських пасовищ за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, розташованих на території Очеретнянської сільської ради Погребищенського району Вінницької області.

68. За результатами розгляду вказаного клопотання прийнятого наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 05.04.2016 за № 2-3084/15-16 про надання Очеретянській сільській раді відповідного дозволу з метою передачі даних земель в комунальну власність для потреб територіальної громади (створення громадського пасовища).

69. У зв`язку із запровадженням в Україні реформи децентралізації, яка передбачає, зокрема, об`єднання (укрупнення) територіальних громад, та на виконання вимог Закону України Закону України від 16 квітня 2020 року № 562-IX утворено Погребищенську територіальну громаду з адміністративним центром в м. Погребище (Погребищенська міська рада), до складу якої увійшло село Очеретня. 70. 18.05.2021, розглянувши заяву старости Очеретянського старостинецького округу Лісніченко С.В., керуючись ст.ст. 12, 40, 118, 121 ЗК України, ст.ст. 8, 19, 22, 25 Закону України "Про землеустрій" та ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", 9 сесія Погребищенської міської ради 8 скликання прийняла рішення про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення (для сінокосіння та випасу худоби) загальною площею 34,4758 га за межами села Очеретня, в тому числі земельна ділянка площею 2,0 га за кадастровим номером 0523483800:02:000:0369.

71. Таким чином, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України, та з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано.

72. Доводи апелянта про те, що оскаржуване рішення є упередженим, недобросовісним та нерозсудливим, і відповідач при його прийнятті не дотримався критеріїв, передбачених частиною другою статті 2 КАС України, в ході розгляду справи не підтвердилися належними та допустимими доказами та спростовані суб`єктом владних повноважень.

73. Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.

74. Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

75. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

76. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

77. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

78. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

79. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Мацький Є.М. Судді Біла Л.М. Моніч Б.С.