Постанова 4856 № 240/9978/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/9978/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко О.В. Суддя-доповідач - Смілянець Е. С. 17 січня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Смілянця Е. С. суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання дій протиправними, стягнення коштів, В С Т А Н О В И В : в травні 2021 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся в суд із позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області (відповідача), в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області щодо невиплати йому у строк, встановлений п.10 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 29.07.2019 інвалідності 1 «Б» групи, в сумі 500725 грн; - стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на його користь, одноразову грошову допомогу у зв`язку із настанням 29.07.2019 інвалідності 1 «Б» групи, в сумі 500725 грн. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 02.08.2021 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що Державною фіскальною службою України затверджено висновок щодо призначення та виплату позивачеві одноразової грошової допомоги в розмірі 500725 грн, однак у двомісячний строк з моменту прийняття вказаного рішення не було здійснено її виплати позивачу, тому відповідачем вчинено бездіяльність щодо невиплати позивачу цієї одноразової грошової допомоги. Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що не заперечує свого обов`язку щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у сумі 500725,00 грн, однак вказує, що одноразову грошову допомогу позивачу буде виплачено у порядку черговості та після надходження відповідних бюджетних асигнувань. Вважає, судом першої інстанції не встановлювались та не розглядались обставини щодо того в чому саме полягають протиправні дії Головного управління ДФС у Житомирській області. Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України. Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 у справі №240/11540/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України було задоволено, визнано протиправною рішення Державної фіскальної служби України, викладене у листі від 23.09.2019 №29080/7/99-99-04-04-02-17, щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду 1 "Б" групи з 29.07.2019. Зобов`язано Державну фіскальну службу України повторно розглянути матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням 1 "Б" групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №

850. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2020 апеляційну скаргу ДФС України рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 у справі №240/11540/19 було залишено без змін. Згідно інформації викладеної в листі від 25.02.2021 №77/14/06-97-09 Головне управління ДФС України повідомило позивача, що було погоджено та затверджено висновок про призначення та виплату позивачу зазначеної допомоги, однак одноразова грошова допомога в разі встановлення інвалідності працівника податкової міліції виплачується в порядку черговості в межах кошторисних призначень, передбачених державних бюджетом; кошти для виплати одноразової грошової допомоги виділяються розпорядником вищого рівня, тобто ДФС України; станом на 24.02.2021 кошторисні призначення на 2021 рік по ГУ ДФС у Житомирській області за кодом економічної класифікації 2730 "Інші виплати" для виплат такої допомоги не передбачені, а тому відповідач звернувся з листом до ДФС щодо збільшення кошторисних призначень по цьому КЕКВ та при збільшенні кошторисних призначень і відкритих асигнувань по даному коду ОСОБА_1 буде проведена виплата одноразової грошової допомоги в сумі 500725 грн. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб`єктів владних повноважень, визначені у ч. 2 ст. 2 КАС України. Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, відповідно до пункту 356.1 статті 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-XII та Законом України від 24.03.1998р. №203/98-ВР "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист". Приписами частини 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" (в редакції Закону від 13.02.2015 №208-VIII) встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. 07.11.2015 втратив чинність Закон України "Про міліцію" від 20.12.1990р. №565-ХІІ та набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015р. №580-VIІI. Положеннями пункту 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIІI передбачено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію". Такий порядок визначався частиною 6 статті 23 Закону України "Про міліцію", якою було встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності І групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності ІІІ групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства. На виконання зазначених положень, постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21 жовтня 2015 року було затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850). Цей Порядок та умови визначав механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (п. 1 Порядку №850). Відповідно до п. 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії. Згідно п. 9 Порядку №850, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови. Відповідно до п. 10 Порядку №850 грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС. Як вірно зазначено судом першої інстанції, з аналізу вищезазначеного положення №850 встановлено, що грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття рішення про її призначення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання ДФС, однак містить застереження щодо строку її виплати, а саме не пізніше двох місяців із дня прийняття рішення про призначення грошової допомоги. Колегія суддів зазначає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду, тобто негативні для особи наслідки у вигляді невизнання, обмеження або перешкоджання у реалізації її реальних прав, свобод або інтересів, які настають внаслідок протиправних дій або рішень суб`єктів владних повноважень. При цьому, адміністративний суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача. Зважаючи на вищевикладене та враховуючи, що Державною фіскальною службою України затверджено висновок щодо призначення та виплату позивачеві одноразової грошової допомоги в розмірі 500725 грн, однак у двомісячний строк з моменту прийняття вказаного рішення не було здійснено її виплати позивачу, тому відповідачем вчинено бездіяльність щодо невиплати позивачу цієї одноразової грошової допомоги. Доводи апеляційної скарги, що грошова допомога позивачу може бути виплачена лише після надходження виділених коштів оскільки нормативно-правовими актами, що регулюють дані правовідносини, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки норми Порядку №850 містять чіткий обмежувальний строк для виплати одноразової грошової допомоги та не містить інших обставин для зміни такого строку. Разом з тим, аргументи відповідача, що судом першої інстанції не встановлювались та не розглядались обставини щодо того в чому саме полягають протиправні дії Головного управління ДФС у Житомирській області, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Смілянець Е. С. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.