Постанова 4855 № 640/29632/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа №640/29632/21 Суддя (судді) першої інстанції: Добрянська Я.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 січня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Ключковича В.Ю., суддів Беспалова О.О., Грибан І.О., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2021 року про заміну сторони виконавчого провадження у справі за заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО», стягувач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансова Інновація», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний виконавець виконавчого органу міста Києва Іванюта Іван Миколайович про стягнення заборгованості по кредитному договору, - В С Т А Н О В И В : ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з заявою про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача: товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансова Інновація» на заявника у виконавчому провадженні з виконання виконавчого напису №1129 від 09.03.2021, яке перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця Іванюти І.М. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.10.2021 повернуто заяву ТОВ «ФК «РІАЛЬТО» про заміну сторони виконавчого провадження без розгляду. Не погоджуючись із такою ухвалою, ТОВ «ФК «РІАЛЬТО» подало апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.10.2021 повністю, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «РІАЛЬТО» вказує, що в постанові від 28.01.2021 у справі №824/387/20-а Верховний Суд зазначив, що виконавчий напис нотаріуса є різновидом виконавчого документа у розумінні статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», який є відмінним від виконавчого листа за формою, змістом, а також суб`єктом та процедурою видання, отже положення ч. 4 ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть бути застосовані за аналогією у випадку заміни сторони у виконавчому написі нотаріуса, виконавче провадження за яким ще не відкрито. У постанові від 16.01.2019 у справі №826/7941/17 Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що саме до компетенції адміністративного суду належить вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження у виконавчому провадженні, відкритому з метою виконання виконавчого напису нотаріуса. Передача такої заяви на розгляд іншого суду зумовило б порушення положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, згідно якої кожен має право па справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2021 відкрито провадження у даній справі. Відзив на апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив. Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Відповідно до частин 1 та 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів приходить до наступного. За приписами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За визначенням, що міститься у ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Пунктом 3 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих написів нотаріусів. Керуючись ч. 5 ст. 15 Закону №1404-VIII у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження. На виконання частин 1 та 2 ст. 74 Закону №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС (у редакції, чинній на момент звернення із заявою про заміну сторони виконавчого провадження) учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Частиною 1 ст. 379 КАС України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. З наведених норм вбачається, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Однак законодавець розмежовує порядок оскарження таких рішень дій чи бездіяльності при виконанні судових рішень та при виконанні рішень інших органів (посадових осіб). Колегія суддів вважає, що у разі оскарження рішень дій чи бездіяльності державного виконавця при виконанні рішень інших органів (зокрема, і виконавчого напису нотаріуса) такий спір має бути вирішений саме адміністративним судом в силу прямих приписів ст. 74 Закону №1404-VIII та статті 287 КАС України. Колегія суддів зазначає, що метою виконавчого провадження є забезпечення повного та всебічного виконання відповідного виконавчого документа, зокрема виконавчого напису нотаріуса, що полягає в забезпеченні виконання боржником його зобов`язань та в задоволенні вимог належного стягувача. Разом з тим, нормами чинного КАС України, зокрема спеціальною статтею 379, прямо не передбачено повноваження адміністративного суду здійснювати заміну на правонаступника сторони виконавчого провадження, яке відкрито та здійснюється за виконавчим написом нотаріуса. Водночас, приписами спеціального Закону №1404-VIII (ч. 5 ст. 15) чітко визначено повноваження саме суду здійснювати заміну сторони виконавчого провадження, незалежно від того, на підставі якого документа воно відкрито та здійснюється. При цьому, судова колегія зазначає, що іншого способу здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, ніж шляхом звернення заінтересованої особи до суду з відповідною заявою, чинним законодавством не передбачено. Так, нормами Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України встановлено судовий контроль за виконанням рішень, ухвалених судами в порядку цивільного та господарського судочинства. Судовий контроль за виконанням рішень інших органів покладено законодавством на адміністративні суди. Враховуючи норми ст. 15 Закону №1404-VIII та ст. 379 КАС України, питання правомірності заміни сторони у виконавчому провадженні є, по суті, превентивним судовим контролем у відповідному виконавчому провадженні, це питання повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.01.2019 в справі №826/7941/17. Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що в порядку цивільного судочинства розглядаються усі спори, пов`язані із виконанням саме судових рішень, винесених місцевим судом. В свою чергу, спори, пов`язані з виконанням рішень інших органів (зокрема, і виконавчого напису нотаріуса) мають бути вирішені адміністративним судом в силу прямих приписів статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 287 КАС України. Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи в сукупності норми статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» та статей 264 (в редакції КАС України до 15.12.2017), 379 КАС України (в редакції КАС України після 15.12.2017), зазначила, що питання правомірності заміни сторони у виконавчому провадженні є, по суті, превентивним судовим контролем у відповідному виконавчому провадженні, це питання повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства. Отже, висновок суду першої інстанції про неможливість застосування вказаного правового висновку для даної справи є помилковим та спростовується вищевикладеним. Також, у постанові Верховного Суду від 28.10.2021 у справі №280/456/20 зроблено наступні правові висновки з даного питання: «…Отже, колегія суддів вважає, що питання стосовно заміни сторони виконавчого провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства. Зазначене також підтверджується усталеною судовою практикою, згідно якої заява про заміну сторони виконавчого провадження подана щодо виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, не розглядається в порядку цивільного судочинства, а підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства (постанови Верховного Суду від 22 грудня 2020 року у справі №640/15952/19, від 11 серпня 2021 року у справі №372/715/21)…». Крім того, відповідно до абз. 1 ст. 87 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 №3425-XII для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Отже, є помилковим висновок суду першої інстанції, що Окружний адміністративний суд міста Києва не наділений компетенцією розглядати заяву про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого напису нотаріуса, оскільки не здійснював розгляд справи як суд першої інстанції, зважаючи на те, що виконавчий напис нотаріуса здійснюється поза судовою процедурою. Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи, зокрема положення ст. 379 КАС України та ст. 15 Закону №1404-VIII, апеляційний суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 11.04.2013 у справі «Вєренцов проти України», в якому Суд зазначив, що саме законодавство має бути сформульованим з достатньою чіткістю. Передбачення у національному законодавстві чітких визначень є істотною умовою для того, щоб закон залишався нескладним для розуміння та застосування. У рішенні від 09.01.2013 у справі «Олександр Волков проти України» (OleksandrVolkov v. Ukraine), заява №21722/11 ЄСПЛ також зазначив, що вимоги до «якості» закону визначають принцип законності, який частково співпадає з принципом верховенства права, одним з визначальних проявів якого є принципи «доброго врядування» і «належної адміністрації». Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. З огляду на сукупність встановлених обставин, враховуючи висновки Верховного Суду, апеляційний суд приходить до висновку, що заява про заміну сторони виконавчого провадження з виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, а відтак, доводи апеляційної скарги в цій частині знайшли своє підтвердження під час перегляду оскаржуваного судового рішення. Як вбачається з матеріалів справи, 29.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» (торгова марка «MONETKA») та ОСОБА_1 укладено Договір № 200629-20215-1. Відповідно до укладеного Кредитного договору Позичальник отримав кредит у розмірі 3 550,00 гривень, строком на 30 днів, шляхом переказу на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «АЛЬФА-БАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,7% від суми кредиту за кожен день користування та 3,5% від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення кредиту. У зв`язку з невиконанням Позичальником умов Кредитного договору, за заявою Первісного кредитора, 09.03.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною вчинено виконавчий напис, за реєстровим номером 1129, згідно якого запропоновано звернути стягнення заборгованості за Кредитним договором з Позичальника. 22.03.2021 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Іванютою Іваном Миколайовичем відкрито виконавче провадження за №64909163 з примусового виконання виконавчого напису №1129 від 09.03.2021, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. про звернення стягнення заборгованості за Кредитним договором. 16.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» та ТОВ «ФК «РІАЛЬТО» укладено Договір про відступлення права вимоги №16/09/2021-Р/М відповідно до якого право вимоги за Договором №200629-20215-1 від 29.06.2020 перейшло до ТОВ «ФК «РІАЛЬТО». Як наслідок, колегія суддів не вбачає підстав для застосування до поданої заяви наслідків, передбачених ст. 167 КАС України та залишення такої без розгляду. Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми процесуального права, відтак колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.10.2021 та направлення справи за заявою ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО», стягувач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансова Інновація», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний виконавець виконавчого органу м. Києва Іванюта Іван Миколайович про стягнення заборгованості по кредитному договору та направлення даної справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та спростовують висновки суду першої інстанції. Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. За змістом ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржуване судове рішення з порушенням норм процесуального права, що призвело до створення перешкоди у реалізації заявником права на доступ до правосуддя, а тому наявні підстави для його скасування. Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО» задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2021 року скасувати, а справу за заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО», стягувач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансова Інновація», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний виконавець виконавчого органу м. Києва Іванюта Іван Миколайович про стягнення заборгованості по кредитному договору направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Повний текст постанови складено 13 січня 2022 року. Головуючий суддя В.Ю. Ключкович Судді О.О. Беспалов І.О. Грибан