Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/28701/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа №640/28701/20 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 квітня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Ключковича В.Ю., суддів Беспалова О.О., Грибан І.О. розглянувши у порядку письмового провадежння апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» про визнання протиправним і скасування рішення, зобовязання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про визнання протиправною та скасування постанови відповідача про відкриття виконавчого провадження від 21.10.2020 року ВП № 63357448. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 березня 2021 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись із вказаним рішенням, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. подала апеляційну скаргу з підстав порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 березня 2021 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що виконавчим документом встановлено, що місце проживання боржника - ОСОБА_1 знаходиться в межах виконавчого округу м. Києва, відтак її дії щодо відкриття виконавчого провадження за місцем проживання позивача є правомірними. Крім того, відповідач наголошує, що за приписами Закону України «Про виконавче провадження», у стягувана є право вибору пред`явлення виконавчого документу або ж за місцем реєстрації або ж за місцем проживання боржника. Крім того, чинною редакцією Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено проведення виконавчих дій спрямованих на перевірку будь-якої інформації стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження. Відповідач вважає, що в даному випадку приватним виконавцем Клітченко Оксаною Анатоліївною жодним чином не порушено ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження». Відзиву на апеляційну скаргу від позивача до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходило. У відповідності до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 08.09.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Київської області Гораєм Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис №27064 про звернення стягнення з громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є боржником за Кредитним договором 001-28560-121114 від 1211.2014, укладеним з Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», правонаступником усіх прав і обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 395/Квід 20.04.2018 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», правонаступником прав і обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 11/08/2020-ФА від 11.08.2020 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», заборгованість за кредитним договором 001-28560-121114 від 1211.2014 заборгованість за період з 11.08.2020 по 17.08.2020 становить 17 775, 26 грн., загальна сума заборгованості - 18 275, 26 грн. У вказаного виконавчому написі зазначено адресу реєстрації ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 та адресу проживання позивача: АДРЕСА_2 . Постановою від 21.10.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксаною Анатоліївною відкрито виконавче провадження ВП №63357448 з виконання вказаного виконавчого напису. Також 21.10.2020 приватним виконавцем винесено постанови про стягнення з боржника основної винагороди, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, а також 30.10.2020, 02.11.2020 - про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. ОСОБА_1 - вважає постанову про відкриття виконавчого провадження протиправною та просить її скасувати з таких підстав. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не наведено доказів проживання позивача у м. Києві, і у суду відсутні підстави ставити під сумнів надані позивачем докази щодо свого місця проживання. Також, суд першої інстанції зауважив, що не заперечує відсутність при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження підстав для повернення виконавчого документа без виконання, проте, наступне спростування інформації про місце проживання боржника на території конкретного виконавчого округу унеможливлює проведення виконавчих дій і в будь-якому випадку є підставою для визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження незалежно від вини органу стягнення. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ст. 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно ч. 1 ст. 74 Закону №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів. Вимоги до виконавчого документу регулюються ст. 4 Закону №1404-VIII, відповідно до якої у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 26 Закону №1404-VIII у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати. Частиною 1 ст. 5 Закону №1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону №1404-VIII приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Аналіз вищенаведених норм законодавства дає підстави для висновку, що Закону №1404-VIII визначає вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України. Якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх примусового виконання. У ч. 4 ст. 24 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України. Відповідно до приписів частин 1 та 2 ст. 25 Закону №1404-VIII приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Наявні в матеріалах справи відомості свідчать про те, що виконавчим округом приватного виконавця Клітченко Оксани Анатоліївни визначено місто Київ. Відповідно до абз. 9 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» документами, до яких вносяться відомості про місце проживання є - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист. Як було встановлено судом з паспорта позивача, наявного в матеріалах справи, місцем реєстрації боржника ОСОБА_1 є: - АДРЕСА_1 . Отже, з наведеного слідує, що місце проживання (реєстрації) боржника не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець Клітченко Оксани Анатоліївни здійснює діяльність, а виконавчий документ прийнято до виконання відповідачем не за місцем проживання (перебування) боржника - фізичної особи. Дійсно, як вбачається з копії матеріалів виконавчого провадження, а саме: виконавчого напису від 08.09.2020 Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Київської області Горая Олега Станіславовича №27064 - зазначено місце реєстрації боржника - АДРЕСА_1 , місце проживання боржника - АДРЕСА_2 . Дві адреси також зазначені яка у заяві про відкриття виконавчого провадження від 20.10.2020. Згідно зі змістом договору про відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки 001-28560-121114 від 12.11.2014,укладеним з Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», копія якого міститься у матеріалах виконавчого провадження, вказано адресу клієнта - АДРЕСА_1 . Зазначення стягувачем у заяві про відкриття виконавчого провадження відомостей, щодо ідентифікації боржника чи відомостей, які можуть сприяти примусовому виконанню рішення, визначено ч. 3 ст. 26 Закону №1404. Разом з тим, зазначені відомості підлягають перевірці при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження. У той же час, суд звертає увагу, що відповідно до наявної в матеріалах справи копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.10.2020, адресою боржника зазначено: АДРЕСА_2 . Водночас, матеріали справи не містять письмових доказів проживання чи перебування позивача за вказаною адресою, так само як і не містять доказів знаходження будь-якого майна (рухомого та/або нерухомого), що належить позивачу, у місті Києві. Таких доказів не було надано і стягувачем, а позивач повністю заперечує факт свого проживання за вказаною адресою, чи знаходження належного їй майна. Відповідно до ст. 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Колегія суддів звертає увагу відповідача, що виходячи з положень п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону №1404-VIII, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю. Вказана норма свідчить, що при відкритті виконавчого провадження на виконавця покладено обов`язок перевірити чи такий виконавчий документ пред`явлено до виконання за належним місцем виконання. Натомість, відповідачем такі обставини у відповідності до ч. 5 ст. 24 Закону №1404-VIII не були перевірені та враховані під час винесення оскаржуваної постанови, що свідчить про прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження з порушенням норм чинного законодавства. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України. За приписами п. 13 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, приватний виконавець самостійно проводить перевірку інформації про наявність боржника, його майна, місця роботи в іншому виконавчому окрузі або залучає для перевірки цієї інформації іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій за встановленою типовою формою (додаток 3). Враховуючи, що відповідач, всупереч вищезазначеним нормам, під час відкриття виконавчого провадження не пересвідчився з достовірних джерел про наявність майна боржника у відповідному виконавчому окрузі, колегія суддів приходить висновку про порушення відповідачем приписів ч. 2 ст. 24 Закону №1404 та наявність підстав для скасування спірної постанови про відкриття виконавчого провадження. Такі дії приватного виконавця порушують права та обов`язки боржника у виконавчому провадженні, оскільки особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій. Отже, місце проживання та місце отримання доходів боржника не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець Клітченко О.А. здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України, а постанову про відкриття виконавчого провадження прийнято до виконання відповідачем не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи. Приватним виконавцем, як суб`єктом владних повноважень, не надано доказів того, що боржник, на момент прийняття оскаржуваної постанови, проживав за вказаною у ній адресою, на території якої приватний виконавець здійснює свою діяльність, як і будь-яких доказів доведення відомостей відображених в оскаржуваній постанові щодо місця проживання боржника. Крім того, у постанові про відкриття виконавчого провадження відсутні будь-які посилання про наявність у боржника іншого майна, місцезнаходження якого підпадає під виконавчий округ приватного виконавця. Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що ним, у даному випадку, не виконано. Таким чином, аналізуючи вказані вище норми та матеріали виконавчого провадження, керуючись приписами ч. 2 ст. 2 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови діяв поза межами повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, а тому постанова від 21.10.2020 про відкриття виконавчого провадження №63357448 з примусового виконання виконавчого напису від 08.09.2020 №27064, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. є протиправною та підлягає скасуванню. Апелянт не вказує в апеляційній скарзі жодних доводів, які би могли спростувати висновки суду першої інстанції. Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст.ст. 272, 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 березня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя В.Ю. Ключкович Судді О.О. Беспалов І.О. Грибан