Постанова 4854 № 400/3781/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 січня 2022 р.м.ОдесаСправа № 400/3781/20 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Шляхтицького О.І., суддів: Домусчі С.Д., Семенюка Г.В., секретар П`ятіна В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року по справі № 400/3781/20 за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до Миколаївської міської ради, третя особа Житлово - комунальне підприємство Миколаївської міської ради "Південь" про стягнення податкового боргу, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог. У вересні 2020 року Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось з вищевказаним адміністративним позовом, у якому просило звернути до стягнення податковий борг Житлово - комунального підприємства Миколаївської міської ради "Південь" на кошти органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває комунальне підприємство або його майно, шляхом стягнення з Миколаївської міської ради в дохід держави податковий борг ЖКП "Південь" у сумі 1 991 473,01 гривень. В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що за Житлово - комунальним підприємством Миколаївської міської ради "Південь" рахується податковий борг зі сплати податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств комунальної власності, екологічного податку в загальній сумі 1 991 473,01 грн. Позивачем на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.03.2019 здійснювались заходи щодо стягнення з комунального підприємства заборгованості, однак вжиті заходи недостатні для виконання рішення суду. Зважаючи на те, що майно Житлово - комунального підприємства Миколаївської міської ради "Південь" є комунальною власністю територіальної громади, позивач звернувся до Миколаївської міської ради з поданням до Миколаївської міської ради щодо прийняття на найближчій сесії рішення відповідно до пп.96.1 ст. 96 ПКУ. Зазначену відповідь у визначений строк не отримано, тому позивач звертається з позовом про стягнення податкового боргу з Миколаївської міської ради відповідно до вимог ст. 96 ПК України. Відповідач заперечує проти задоволення позову заперечував, надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву , у якому зазначив, що норми статті 96 ПК к України, якими передбачено погашення податкового боргу комунального підприємства, застосовуються лише тоді, коли процедура стягнення боргу за рахунок коштів, які знаходяться у власності самого платника, передбачена ст. 95 ПК України, не призвела до погашення податкового боргу. Позивачем всіх заходів, передбачених податковим законодавством, здійснено не було, тому вимога про стягнення боргу з Миколаївської міської ради є передчасною та задоволенню не підлягає. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 10 листопада 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовив. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погоджуючись з даним рішенням суду, Головне управління ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити. Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення: - доводи апеляційної скарги відтворюють зміст позову. Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були належно сповіщені відповідно до статей 124-130 КАС України, в судове засідання не з`явились. Представник відповідача надав клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.245). Від третьої особи повернувся конверт із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою (а.с.240-241). Колегія суддів зазначає, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження. Саме такий підхід підтверджується чіткою та послідовною судовою практикою, зокрема постановою Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №814/1469/17, постановами Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18, від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, від 01 квітня 2021 року у справі № 826/20408/14. Враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до частини 2 статті 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін. Згідно зі статтею 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Обставини справи. Суд першої інстанції встановив, що Житлово - комунальне підприємство Миколаївської міської ради "Південь" зареєстровано в статусі юридичної особи 22.03.2004, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис 15221200000001627. Житлово - комунальне підприємство Миколаївської міської ради "Південь" має заборгованість зі сплати податку на подану вартість на суму 1 834 975,87 грн, податку на прибуток підприємств комунальної власності на суму 156 289,04 грн, надходження від викидів забруднюючих речовин на суму 21,02 грн, надходження від розміщення відходів на суму 187,08 грн. 29.03.2019 Миколаївським окружним адміністративним судом по справі № 400/375/19 прийнято рішення про стягнення податкового боргу з Житлово - комунального підприємства Миколаївської міської ради "Південь" в сумі 1 163 876,85 грн. На виконання вказаного рішення 23.05.2019 судом видано виконавчий лист. 13.06.2019 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листв від 23.05.2019 по справі № 400/375/19 про стягнення з Житлово - комунального підприємства Миколаївської міської ради "Південь" в дохід держави податкового боргу в сумі 1 163 876,85 грн. Станом на час розгляду даної справи виконавче провадження не завершено, державним виконавцем здійснюються заходи щодо примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості з Житлово - комунального підприємства Миколаївської міської ради "Південь". Майно Житлово - комунального підприємства Миколаївської міської ради "Південь" є комунальною власністю територіальної громади. 15.08.2019 Головне управління ДФС у Миколаївській області звернулось до Миколаївської міської ради з поданням щодо прийняття на найближчій сесії ради рішення відповідно до п. 96.1 ст. 96 Податкового кодексу України. Листом від 12.09.2019 Головне управління ДФС у Миколаївській області надало відповідь про те, що подання Головного управління ДФС у Миколаївській області направлено на подальший розгляд Житлово - комунальному підприємству Миколаївської міської ради "Південь" та виконавчим органам Миколаївської міської ради. Станом на день подання адміністративного позову заборгованість комунальним підприємством не погашена. Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими. Висновок суду першої інстанції. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у Головного управління ДПС у Миколаївській області відсутні підстави для вчинення заходів, передбачених п. 96.1 ст. 96 ПК України щодо стягнення податкового боргу Житлово - комунального підприємства Миколаївської міської ради "Південь" саме з Миколаївської міської ради. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Податкового кодексу України (далі ПК України). Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду. За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Пунктом 95.1 статті 95 ПК України унормовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Відповідно до вимог пункту 96.1 статті 96 ПК України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: 1) виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; 2) затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; 3) ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; 4) прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків. Згідно пункту 96.3 статті 96 ПК України відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно. Системний аналіз вищенаведених положень дає підстави для висновку про те, що положеннями Податкового кодексу України встановлено загальний порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі, і комунальних підприємств) перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: стягнення коштів, які перебувають у власності боржника, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна боржника, яке перебуває у податковій заставі. Регламентований статтею 96 ПК України особливий порядок погашення податкового боргу комунальних підприємств не змінює послідовності реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначених статтею 95 Податкового кодексу України. Норми статті 96 Податкового кодексу України стосуються залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, та застосовуються лише тоді, коли процедура стягнення боргу за рахунок коштів, які знаходяться у власності самого платника, передбачена статтею 95 Податкового кодексу України, не призвела до погашення податкового боргу. Ці ж правові висновки знайшли своє підтвердження у постанові Верховного Суду від 08.11.2019 по справі №809/1988/13-а. Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, позивач звертався до суду про стягнення заборгованості з Житлово - комунального підприємства Миколаївської міської ради "Південь". Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням суду від 29.03.2019 позовні вимоги задовольнив та стягнув з Житлово - комунального підприємства Миколаївської міської ради "Південь" заборгованість в сумі 1 163 876,85 грн (а.с.37-39). На виконання вказаного рішення судом видано виконавчий лист(а.с.40). На момент розгляду справи виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого листа не завершено та здійснюються заходи щодо виконання рішення суду та стягнення з Житлово - комунального підприємства Миколаївської міської ради "Південь" заборгованості (а.с.41-45). З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції, що Головним управлінням ДПС у Миколаївській області не вжито всіх заходів, передбаченим податковим законодавством для примусового стягнення податкового боргу з Житлово - комунального підприємства Миколаївської міської ради "Південь", зокрема не вжито заходів щодо продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що у Головного управління ДПС у Миколаївській області відсутні підстави для вчинення заходів, передбачених п. 96.1 ст. 96 ПК України щодо стягнення податкового боргу Житлово - комунального підприємства Миколаївської міської ради "Південь", а саме з Миколаївської міської ради. Доводи апеляційної скарги. Апеляційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведений висновок суду, оскільки вона ідентична змісту позову. У ній також не зазначено інших міркувань, які б не були предметом перевірки апеляційного суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення такого аргументу. Додатково апеляційний суд зазначає, що принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі "Желтяков проти України", заява № 4994/04, пункт 43). Отже, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Миколаївській області є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року по справі № 400/3781/20 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Дата складення та підписання повного тексту судового рішення 27 січня 2022 року. Головуючий суддя Шляхтицький О.І. Судді Домусчі С.Д. Семенюк Г.В.