Постанова 4824 № 759/19024/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 759/19024/17 Головуючий у І інстанції Шум Л.М. Провадження №22-ц/824/1208/2022 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О. ПОСТАНОВА Іменем України 26 січня 2022рокуКиївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Таргоній Д.О., суддів: Голуб С.А., Ігнатченко Н.В., за участі секретаря Тимошевської С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 09 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, УСТАНОВИВ: у грудні 2017 р. позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона є власником 58/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право особистої власності. 15.05.2007 року вона отримала державний акт на право власності на 58/100 частинземельної ділянки площею 0,0777 га, що розташована на АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Співвласником 42/100 частин вказаної земельної ділянки є відповідач ОСОБА_1 , якому також належить 42/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 , отриманих ним від матері на підставі договору дарування. Позивач зазначала, що за життя матері, між нею та відповідачем був укладений договір користування жилого будинку АДРЕСА_1 , який до даного часу сторонами виконувався. Згідно вище вказаного договору користування, відповідачуОСОБА_1 перейшли у володіння та користування наступні приміщення: веранда 4.1 кв.м під літерою 2-1, кухня 13,1 кв.м під літерою 2-2, жила кімната 11,1 кв.м під літерою 2-3 жила кімната 15.3 кв.м під літерою 2-4, кухня 11.7 кв.м під літерою 2-5, тамбур 2.8 кв.м., половина погребу під літерою «Г», половина сараю-гаражу під літерою «В», половина сараю під літерою «Ж», половина уборної під літерою Д», половина споруд. Крім відповідача, в житловому будинку АДРЕСА_1 , проживає і його син, ОСОБА_3 . Посилаючись на здійснення відповідачами перешкод у користуванні земельною ділянкою, позивачка ОСОБА_2 просила суд виділити їй в натурі 58/100 частин земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:75:208:0015, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, на якій розміщені належні їй відокремлені 58/100 частин житлового будинку. В подальшому позивачем змінювались позовні вимоги та в остаточній заяві про зменшення розміру позовних вимог ОСОБА_2 просила суд:встановити порядок користування земельною ділянкою площею 0,0777 га, розташованою по АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 8000000000:75:208:0015, у відповідності з варіантом №3 (додаток №4) висновку експерта Науково-дослідного інституту судових експертиз Салтанової В.В.№32189/19-41 від 25.03.2020 року та визначити: - спільне постійне користування ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) земельною ділянкою яка складається з ділянок S1 площею 0,0213 та S2 площею 0,0007 га, заштриховані на схемі жовтим кольором; - постійне користування власнику 58/100 частин ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) земельною ділянкою, яка складається з ділянок S3 площею 0,0298 га та S4 площею 0,0043 га, заштриховані на схемі рожевим кольором; - постійне користування власнику 42/100 частин ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) земельну ділянку яка складається з ділянки S5 площею 0,0216 га, заштриховану на схемі блакитним кольором. Крім того, позивачка просилазобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_2 в користуванні належними їй 58/100 від 0,0777 га земельної ділянки, що становить 0,0451 га, розташованої по АДРЕСА_1 , цільового призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 8000000000:75:208:0015, в тому числі але не виключно заборонивши будь-яким чином вчиняти дії щодо перегороджування, перекриття, заставлення спільного в`їзду по земельній ділянці та входу до належних ОСОБА_2 58/100 частин будинку та господарських споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 09 червня 2021 року позов задоволено. Встановлено порядок користування земельною ділянкою площею 0,0777 га, що розташована по АДРЕСА_1 , цільового призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 8000000000:75:208:0015, у відповідності з варіантом №3 (додаток №4) висновку експерта Науково-дослідного інституту судових експертиз Салтанової В.В. №32189/19-41 від 25.03.2020 року та визначено: - спільне постійне користування ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) земельною ділянкою яка складається з ділянок S1 площею 0,0213 та S2 площею 0,0007 га, заштриховані на схемі жовтим кольором; - постійне користування власнику 58/100 частин Соколовській Тетяні Василівні (РНОКПП: НОМЕР_1 ) земельною ділянкою яка складається з ділянок S3 площею 0,0298 га та S4 площею 0,0043 га, заштриховані на схемі рожевим кольором; - постійне користування власнику 42/100 частин ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) земельну ділянку яка складається з ділянки S5 площею 0,0216 га, заштриховану на схемі блакитним кольором. Зобов`язано ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_2 в користуванні належній її 58/100 від 0,0777 га земельної ділянки, що становить 0,0451 га, розташованої по АДРЕСА_1 , цільового призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 8000000000:75:208:0015, в тому числі але не виключно заборонивши будь-яким чином вчиняти дії щодо перегороджування, перекриття, заставлення спільного в`їзду по земельній ділянці та входу до належних ОСОБА_2 58/100 частин будинку та господарських споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_2 витрати пов`язані з оплатою експертизи в розмірі 8 496 грн. 00 коп. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, з апеляційною скаргою звернувся відповідач ОСОБА_1 , в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду встановленим по справі обставинам, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення скасувати та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В доводах апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції не застосував положення статті 358 ЦПК України, відповідно до яких, право користування земельною ділянкою має визначатися відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Однак, в будь-якому випадку, наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи. Апелянт також вказує на наявні, на його думку, протиріччя у Висновку судової земельно-технічної експертизи від 25.03.2020 року за №3218949-41, в якому зазначено, що з урахуванням того, що житловий будинок, сарай, погріб та гараж перебувають у спільній частковій власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а не виділені як окремі об`єкти нерухомого майна на земельній ділянці, провести розподіл земельної ділянки на дві окремі ділянки технічно не вбачається можливим. Отже, експертом доведено, що лише виділення нерухомого майна, як окремих об`єктів на земельній ділянці дозволить провести розподіл цієї ділянки. Однак, не зважаючи на зроблений висновок, експерт все ж таки проводить розділ земельної ділянки, та відповідно до варіанту № 3, безпідставно наділяє Позивача гаражем - НОМЕР_3 площею 0,0043 га. Вказує також, що суд першої інстанції необґрунтовано надав перевагу третьому варіанту висновку судової земельно-технічної експертизи, адже він не відповідає фактичному порядку користування земельною ділянкою сторонами, який склався протягом тривалого часу до звернення до суду, не дозволить повноцінне обслуговування і користування житловим будинком та господарськими спорудами, якими сторони володіють і користуються, а також призведе до виникнення між ними спорів з приводу майнових питань щодо збудованих на земельній ділянці будівель і споруд. Так, за варіантом № 3 розподілу земельної ділянки, який обрав суд, позивачу виділяється в натурі частина земельної ділянки, на якій знаходиться нежитлова будівля (гараж), що перебуває в користуванні відповідача, однак шляхи вирішення цього майнового питання судом не з`ясовувалися і залишилися поза увагою суду першої інстанції. Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що у Висновку експерта від 25.03.2020 року запропоновано встановити сервітут на частину земельної ділянки S3 площею 0.0298 га для обслуговування інженерних комунікацій (газ) площею S6 - 0.0015 га. Однак, судом не було вирішено питання щодо сервітуту, не враховано ст. 99, 100 ЗУ України, а отже судом позбавлено відповідача можливості обслуговування інженерних комунікацій (газ). Відповідач також не погоджується із висновком суду про встановлення спільного користування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 для проїзду (проходу) до житлового будинку ділянкою S1 площею 0,0213 та для експлуатації погребу ділянкою S2 площею 0,0007 га., оскільки судом не було досліджено та при винесенні рішення не зазначено, чому роздільне користування цими ділянками є неможливим. Крім того, апелянт не згоден із визначеною судом площею земельної ділянки розміром 0,0451 га (58/100 від 0,0777 га), щодо якої відповідачам встановлено заборону у чиненні перешкод позивачу. 07.10.2021 року позивачем ОСОБА_2 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому, позивач не погоджується із доводами, викладеними апелянтом, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість Звертає увагу суду апеляційної інстанції на ту обставину, що після надання суду Висновку судової земельно-технічної експертизи від 25.03.2020 року, ОСОБА_2 уточнила позовні вимоги та в письмовій заяві, поданій до суду, зазначила конкретний варіант встановлення порядку користування земельною ділянкою , який її влаштовує найбільше. В той же час відповідач ОСОБА_1 жодних заперечень чи обґрунтувань щодо обрання іншого варіанту Висновку, який би його влаштував, суду не надав. Жодних клопотань про призначення додаткових експертиз, виклику до суду експерта з метою надання роз`яснень та доповнень до Висновку апелянтом не подавалось. В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Коновал О.Ю. підтримали апеляційну скаргу, посилаючись на викладені в ній доводи, просили скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Позивач ОСОБА_2 та її представник - адвокат Степанчук О.М. проти задоволення апеляційної скарги заперечували з підстав, зазначених у відзиві. Просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване. Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення - судової повістки (том 2 а.с. 154). Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгулу справи, згідно з положеннями ч. 2 статті 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідь судді - доповідача Таргоній Д.О., пояснення учасників судового розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам закону відповідає. Так, з матеріалів справи вбачається та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач ОСОБА_2 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ №133962, виданого 15.05.2007 року на підставі рішення Київської міської ради від 21.10.2004 року №610/2020, є власником земельної ділянки площею 58/100 від 0,0777 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, земельна ділянка має кадастровий номер 8000000000:75:208:0015 (том 1 а.с. 4). На підставі свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 27.04.1994 року, виданого Ленінградською районною у м. Києві державною адміністрацією, позивачці ОСОБА_2 належить 58/100 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 5). Згідно з договором від 10.06.1994 року, посвідченим державним нотаріусом Вісімнадцятої Київської державної нотаріальної контори Коновал З.Ф., позивачем ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (матір`ю позивачки та відповідача ОСОБА_1 ) визначено порядок користування будинком по АДРЕСА_1 . Згідно з договором дарування від 16.04.2004 року, відповідач ОСОБА_1 отримав в дар від ОСОБА_4 42/100 частин житлового будинку, що складається з: веранди площею 4.1 кв.м, позначеною на плані під № 2-1; кухні, площею 13,1 кв.м, позначеною на плані під № 2-2; жилої кімнати площею 11,1 кв.м, позначеною на плані під № 2-3; жилої кімнати площею 15.3 кв.м, позначеною на плані під № 2-4; кухні площею 11.7 кв.м, позначеною на плані під № 2-5; тамбура площею 2.8 кв.м.; Ѕ погребу, позначеного на плані під літерою «Г», Ѕ сараю-гаражу, позначеного на плані під літерою «В», Ѕ сараю, позначеного на плані під літерою «Ж», Ѕ уборної, позначеної на плані під літерою Д», Ѕ споруд, позначених на плані під №1-3. (том 1 а.с. 89) Встановлено також, що 42/100 від 0,0777 га земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ №133961 від 01.06.2007 року. (том 1 а.с. 98) Сторонами по справі не заперечувалось, що після смерті ОСОБА_4 договір від 10.06.1994 року про визначення порядку користування будинком ними виконується (том 1 а.с. 6). В той же час, звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_2 посилалась на існування між сторонами спору щодо користування земельною ділянкою, розташованою під будинком, та створення відповідачами перешкод у користуванні належною їй частиною земельної ділянки. Ухвалою суду першої інстанції від 19 листопада 2019 року задоволено клопотання позивача ОСОБА_2 та призначено по справі судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлені питання: - Визначити частки земельної ділянки від її загальної площі 0,0777 га по АДРЕСА_1 , що є у спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 пропорційно до їх часток? - Чи можливо з технічної точки зору поділити земельну ділянку в натурі у відповідності до розміру частко співвласників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вказати варіанти (якщо поділ ділянки неможливий, то зазначити чому саме)? - У разі можливого поділу земельної ділянки між співвласниками, визначити межі цих ділянок пропорційно до належних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 часток земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ? Висновком експерта КНДІСЕ Салтанової В.В. за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №32189/19-41 від 25.03.2020 року (том 1 а.с. 227-253) встановлено наступне:

1. Загальна площа земельної ділянки по АДРЕСА_1 відповідно до правовстановлюючих документів становить 0.0777 га. Частці 58/100, належній ОСОБА_2 , відповідає площа 0,0451 га, частці 42/100, належній ОСОБА_1 відповідає площа 0,0326 га.

2. З урахуванням того, що житловий будинок, сарай, погріб та гараж перебувають у спільній частковій власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а не виділені як окремі об`єкти нерухомого майна та з урахуванням розташування об`єктів нерухомого майна на земельній ділянці (див. Додаток №1 до висновку), що провести розподіл земельної ділянки на дві окремі ділянки технічно не вбачається можливим. При цьому, враховуючи загальну площу земельної ділянки; розмір часток співвласників; порядок користування житловим будинком та господарськими будівлями і спорудами, які визначені Договором порядку конкретного користування від 10.06.1994 року (а.с.20) в даному випадку існує технічна можливість встановлення порядку користування земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:75:208:0015, що розташована по АДРЕСА_1 площею 0,0777 га.

3. На розгляд суду пропонується чотири варіанти порядку користувач земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:75:208:0015, що розташована на АДРЕСА_1 площею 0,0777 га. Відповідно до варіанту №1: гр. ОСОБА_2 відповідно до частки 58/100 від 0,0777 га пропонується земельні ділянки загальною площею 0,451 га, які складаються із ділянок S3 - 0,0290 га, S4 - 0,0043 га та 1/2 частки (0,0118 га) від ділянок спільного користування S 1 - 0,0229 га та S 2 - 0,0007 га; гр. ОСОБА_1 відповідно до частки 42/100 від 0,0777 га пропонується земельні ділянки загальною площею 0,0326 га, які складаються із ділянок S5 - 0,0208 га та 1/2 частки (0.0118 га) від ділянок спільного користування S1- 0,0229 га та S2- 0,0007 га. Варіант №1 докладно описаний в дослідницькій частині висновку (стор. 21-26) та схематично зображений на додатку №

2. Відповідно до варіанту №2: гр. ОСОБА_2 відповідно до частки 58/100 від 0,0777 пропонується земельні ділянки загальною площею 0,0451 га, які складаються із ділянок S3 - 0,0297 га, S4 - 0,0030 га та Ѕ частки (0,0124 га) від ділянок спільного користування S1- 0,0241 га та S2 - 0,0007 га; гр. ОСОБА_1 відповідно до частки 42/100 від 0,0777 га пропонується земельні ділянки загальною площею 0,0326 га, які складаються із ділянок S5 - ,0202 га та Ѕ частки (0,0124 га) від ділянок спільного користування S1-0,0241 га та S2 - 0,0007 га. Варіант №2 докладно описаний в дослідницькій частині висновку (стор. 26-31) та схематично зображений на додатку №

3. Відповідно до варіанту №3: гр. ОСОБА_2 відповідно до частки 58/100 від 0,0777 га пропонується земельні ділянки загальною площею 0,0451 га, які складаються із ділянок S3 - 0,0298 га, S4- 0,0043 га та 1/2 частки (0,0110 га) від ділянок спільного користування S1- 0,0213 га та S2- 0,0007 га; гр. ОСОБА_1 відповідно до частки 42/100 від 0,0777 га пропонується земельні ділянки загальною площею 0,0326 га, які складаються із ділянок S5 - 0,0216 га та 1/2 частки (0,0110 га) від ділянок спільного користування S1- 0,0213 га та S2- 0,0007 га. Крім того пропонується встановити ймовірний сервітут на частину земельної ділянки S3, що пропонується ОСОБА_2 для обслуговування інженерних комунікацій (газ) площею S6-0,0015 га. Варіант №3 докладно описаний в дослідницькій частині висновку (стор. 31-37) та схематично зображений на додатку №

4. Відповідно до варіанту №4: гр. ОСОБА_2 відповідно до частки 58/100 від 0,0777 га пропонується земельні ділянки загальною площею 0,0451 га, які складаються із ділянок S3 - 0,0211 га, S4- 0,0043 га та 1/2 частки (0,0097 га) від ділянок спільного користування S1- 0,0187 га та S2- 0,0007 га; гр. ОСОБА_1 відповідно до частки 42/100 від 0,0777 га пропонується земельні ділянки загальною площею 0,0326 га, які складаються із ділянок S5 - 0,0229 га та 11/2 частки (0,0097 га) від ділянок спільного користування S1- 0,0187 га та S2- 0,0007 га. Крім того пропонується встановити ймовірний сервітут на частину земельної ділянки S3, що пропонується ОСОБА_2 для обслуговування інженерних комунікацій (газ) площею S6-0,0015 га. Варіант №4 докладно описаний в дослідницькій частині висновку (стор. 37-41) та схематично зображений на додатку №5. Ухвалюючи рішення про задоволення заявленого ОСОБА_2 позову, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості вимог позивача, та врахував, що саме у варіанті №3 (додаток №4) Висновку судової земельно-технічної експертизи №32189/19-41 від 25.03.2020 року в повній мірі враховані розміщені на земельній ділянці будівлі і споруди, обставини щодо фактичного користування сторонами будівлями і спорудами, які сторонами не оспорювалися в суді, забезпечується вільне користування кожним зі співвласників належним йому майном з урахуванням розміру їх часток у вказаному майніта з того, що наданий позивачем варіант встановлення порядку користування земельною ділянкою відповідає розміру часток кожного із співвласників у спільному майні та є наближеним до того порядку, що склався між сторонами. При цьому, суд врахував, що з боку відповідача не було надано до суду жодного належного та допустимого доказу зворотнього, як і не було надано іншого можливого варіанту користування спірною земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні. Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками погоджується, оскільки вони відповідають встановленим по справі обставинам та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Відповідно до частини першоїстатті 319 ЦК Україникожен власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Частиною першою статті 356 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що власність двох чи більше осіб з визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Згідно зі статтею 358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Відповідно до статей 364, 367 ЦК України кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності, в натурі або його поділ з дотриманням вимог статті 183 цього Кодексу щодо можливості поділити річ без втрати її цільового призначення. Аналогічне положення закріплено в частині третійстатті 88 Земельного кодексу України (далі - ЗК України). Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЗК України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЗК України, учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Згідно ч. 4, 5 ст. 89 ЗК України, співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісні власності, з виділенням частки співвласника, може здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом. При вирішенні спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 19 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з`ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір`я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. При пред`явленні вимог кожним з учасників спільної власності про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо. Наведене стосується також випадків, коли належні особам на праві спільної власності жилий будинок, господарські будівлі та споруди розташовані на земельній ділянці, яка знаходилася в їх користуванні, до її приватизації або за договором оренди. Як було встановлено судом, позивачу ОСОБА_2 належить 58/100 частин будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачу ОСОБА_1 належить будинок 48/100 частин будинку та земельної ділянки за вказаною адресою, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку. З огляду на вказане, визначаючи варіант користування спірною земельною ділянкою, суд першої інстанції обґрунтовано виходів із розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно та врахував відсутність між сторонами договору щодо порядку користування земельною ділянкою. Судом першої інстанції при вирішенні даної цивільної справи обґрунтовано взято за основу Висновок експерта КНДІСЕ Салтанової В.В. за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №32189/19-41 від 25.03.2020 року, за варіантом № 3 (схематично зображеним в додатку №4) якого було визначено між сторонами питання щодо порядку користування земельною ділянкою загальною площею 0,0777 га за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: гр. ОСОБА_2 відповідно до частки 58/100 від 0,0777 га пропонується земельні ділянки загальною площею 0,0451 га, які складаються із ділянок S3 - 0,0298 га, S4 - 0,0043 га та 1/2 частки (0,0110 га) від ділянок спільного користування S1- 0,0213 га та S2- 0,0007 га; гр. ОСОБА_1 відповідно до частки 42/100 від 0,0777 га пропонується земельні ділянки загальною площею 0,0326 га, які складаються із ділянок S5 - 0,0216 га та 1/2 частки (0,0110 га) від ділянок спільного користування S1- 0,0213 га та S2- 0,0007 га. Крім того пропонується встановити ймовірний сервітут на частину земельної ділянки S3, що пропонується ОСОБА_2 для обслуговування інженерних комунікацій (газ) площею S6-0,0015 га. Колегія суддів апеляційного суду не приймає до уваги та вважає необґрунтованими посилання апелянта щодо відхилення Висновку судової земельно-технічної експертизиу зв`язку із наявністю помилки експерта, яким встановлено неможливість з технічної точки зору розподілу земельної ділянки між співвласниками, однак одночасно визначено варіанти такого розподілу. Висновком експерта запропоновано варіанти порядку користування земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:75:208:0015, яка на праві спільної часткової власності належить сторонам, а не поділу її в натурі, як помилково вважає відповідач. Заперечення апелянта щодо надання переваги саме запропонованому експертом варіанту № 3 порядку користування спірною земельною ділянкою є не обґрунтованими та не підтверджені належними доказами. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_5 в ході розгляду справи, заперечуючи проти позовних вимог в цілому та зазначаючи про неясність висновку судової земельно-технічної експертизи, клопотань про призначення додаткової (комплексної, комісійної) експертиз не заявляв. В своїх заперечення відповідач також не надав доказів на обґрунтування можливого обрання судом іншого варіанту визначення порядку користування земельною ділянкою, із запропонованих експертом. При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано не вирішував питання визначення земельного сервітуту, запропонованого судовим експертом згідно варіанту № 3 Висновку, оскільки у даній справі таких позовних вимог не було заявлено. Порядок встановлення земельних сервітутів визначено положеннями статті 100 Земельного кодексу України, який передбачає можливість встановлення сервітуту за договором, законом, заповітом або рішенням суду. З огляду на вказане, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги. Судом першої інстанціїнадано належну оцінку всім наданим матеріалам справи. Порушень норм матеріального та процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 09 червня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 27 січня 2022 року. Суддя-доповідач Таргоній Д.О. Судді: Голуб С.А. Ігнатченко Н.В.