Постанова 4801 № 127/19203/17

Справа № 127/19203/17 Провадження № 22-ц/801/2081/2021 Категорія: 21 Головуючий у суді 1-ї інстанції Романюк Л. Ф. Доповідач:Голота Л. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 листопада 2021 рокуСправа № 127/19203/17м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді - Голоти Л.О. (суддя-доповідач), суддів Денишенко Т. О., Рибчинського В. П., за участі секретаря судового засідання Кобенди Ю. О., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Вінницької міської ради про встановлення порядку користування земельною ділянкою, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Сивенюк Олександр Миколайович, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 червня 2021 року, ухвалене у складі судді Романюк Л. Ф. в приміщенні суду в м. Вінниця, - в с т а н о в и в : 11 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Вінницької міської ради про встановлення порядку користування земельною ділянкою. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач являється власником 7/15 часток будинковолодіння, розташованого у АДРЕСА_1 , згідно рішення третейського суду від 15 травня 2006 року та ухвали від 22 червня 2006 року, що підтверджується реєстраційним посвідченням виданим КП ВООБТІ від 23 червня 2006 року. Іншими співвласниками будинковолодіння являються відповідачі, що підтверджується технічним паспортом на будинковолодіння виготовленого КП «Вінницьке міське БТІ» від 15 липня 2017 року. Відповідно до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 21 лютого 1956 року № 4/194 за колишніми землекористувачами будинковолодіння була зареєстрована земельна ділянка площею 915 кв.м., що підтверджується довідкою КП ВМБТІ від 17 серпня 2017 року № 5323. Позивач має намір скористатись своїм правом на безоплатну приватизацію частини земельної ділянки необхідної для обслуговування його частки будинку. Позивачем було замовлено кадастровий план земельної ділянки в ДП «Поділлягеодезкартографія». Однак, оскільки один із співвласників будинковолодіння ОСОБА_4 помер, а інші співвласники не проживають, здійснити приватизацію неможливо. Межі земельної ділянки узгоджені із суміжними землевласниками та землекористувачами погоджені, про що свідчить акт прийомки - передачі межових знаків на зберігання. Виходячи з наведеного, з урахуванням уточненої позовної заяви /а. с. 159-160/, просив встановити порядок користування земельною ділянкою, розташованою у АДРЕСА_1 площею 915 кв. м. між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Вінницькою міською радою, згідно з варіантом 2 висновку судової земельно- технічної експертизи складеного 21 лютого 2018 року експертом ТОВ «Подільський центр судових експертиз» № 394, згідно з яким ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 користуються земельною ділянкою площею 640 кв.м. пропорційно до розміру часток у спільній частковій власності. ОСОБА_2 спільно з Вінницькою міською радою, користується земельною ділянкою площею 275 кв. м пропорційно до розміру часток у спільній частковій власності. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18 грудня 2017 року замінено третю сторону без самостійних вимог на предмет спору Вінницьку міську раду на співвідповідача Вінницьку міську раду /а. с. 100/. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 04 червня 2021 року позов задоволено. Встановлено порядок користування земельною ділянкою розташованою у АДРЕСА_1 площею 915 кв.м. між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Вінницькою міською радою, згідно з варіантом 2 висновку судової земельно - технічної експертизи складеного 21 лютого 2018 року експертом ТОВ «Подільський центр судових експертиз» № 394, згідно з яким: ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 користуються земельною ділянкою площею 640 кв.м. пропорційно до розміру часток у спільній частковій власності. ОСОБА_2 спільно з Вінницькою міською радою, користується земельною ділянкою площею 275 кв. м пропорційно до розміру часток у спільній частковій власності. Висновок судової земельно - технічної експертизи складений 21 лютого 2018 року експертом ТОВ «Подільський центр судових експертиз» № 394 вважається невід`ємною частиною рішення суду. Судові витрати залишено за позивачем. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Сивенюк О. М.,подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити частково. Встановити порядок користування земельною ділянкою розташованою у АДРЕСА_1 площею 915 кв. м. між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 згідно з варіантом 1 висновку судової земельно-технічної експертизи складеного 21 лютого 2018 року експертом ТОВ «Подільський центр судових експертиз» № 94, згідно з яким : : ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 користуються земельною ділянкою площею 588 кв.м. пропорційно до розміру часток у спільній частковій власності. ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_4 , користується земельною ділянкою площею 327 кв. м пропорційно до розміру часток у спільній частковій власності. Основними доводами апеляційної скарги є те, що наявність усної згоди між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 стосовно порядку користування земельною ділянкою відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, розташованого на цій земельній ділянці підтверджується насамперед парканом, який було встановлено за спільною згодою та за спільні кошти. У зв`язку з чим, експертом було запропоновано перший варіант встановлення порядку користування земельною ділянкою. Встановлення порядку користування земельною ділянкою по другому варіанту висновку експерта не дасть змоги ОСОБА_2 та власникам житлового будинку літери А. обслуговувати стіни будинку, адже потрібно не менше 1 м. (пункт 3.25 ДБН 360-92 Планування і забудова сільських та міських населених пунктів). Судом першої інстанції необґрунтовано було змінено статус Вінницької міської ради як учасника справи з третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на відповідача, внаслідок чого не було проведено заочного розгляду справи. ОСОБА_2 не було повідомлено про розгляд справи в суді першої інстанції. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Відзив обґрунтовано тим, що виділення у користування ОСОБА_1 та ОСОБА_3 земельну ділянку площею 640 кв. м. з мінімальним відхиленням від ідеального значення 0,5 кв. м., однак варіант на якому наполягає апелянт виділення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 588,0 кв. м. з відхиленням від ідеальної частки 52,5 кв. м., тобто судом першої інстанції відповідно до норм чинного законодавства встановлено порядок користування земельною ділянкою закріплено за будинковолодіння відповідно до часток, що належить власникам будівель. У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Представник позивача ОСОБА_6 заперечив проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, оглянувши матеріали інвентарної справи, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши підстави апеляційної скарги, Вінницький апеляційний суд дійшов до наступних висновків. За змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції частково не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України. Вірно встановивши наявність підстав для встановлення порядку користування земельною ділянкою між співвласниками будинку, суду першої інстанції обрав варіант, який не в повній мірі відповідає інтересам сторін та не враховує фактичне користування земельною ділянкою співвласників та наявність встановленого паркану за попередньою домовленістю господарів. Судами вставнолено, що ОСОБА_1 являється власником 7/15 часток будинковолодіння, розташованого у АДРЕСА_1 , згідно рішення постійно діючого третейського суду при асоціації «Правовий центр підприємства» від 15 травня 2006 року по справі №11-05/06-45 та ухвали постійно діючого третейського суду при асоціації «Правовий центр підприємства» від 22 червня 2006 року по справі №11-05/06-45, яким за ОСОБА_1 визнано право власності на 7/15 часток домоволодіння АДРЕСА_1 . Відповідно до реєстраційного посвідчення виданого КП ВООБТІ від 23 червня 2006 року 7/15 часток житлового будинку з господарськими будівлями зареєстровано за ОСОБА_1 і записано у реєстрову книгу за реєстровим № 920, книга

128. Іншими співвласниками будинковолодіння, розташованого у АДРЕСА_1 , являються відповідачі : ОСОБА_2 2/10 часток будинковолодіння (рішення Іменем України від 08 грудня 1988 року Староміського районного суду м. Вінниці по справі № 2-668/88, яким визнано за ОСОБА_2 право власності на 2/10 будинку по АДРЕСА_2 . 2/10 частики зареєстровано КП «ВООБТІ» за ОСОБА_2 29 березня 2004 року за № 920) (інв. справа № 2889 арк. 108); ОСОБА_3 7/30 часток будинковолодіння (свідоцтва про право на спадщину за законом від 28 вересня 1990 року) (інв. справа № 2889, арк. 96); ОСОБА_4 1/10 часток будинковолодіння (договір купівлі-продажу від 11 квітня 1939 року, який посвідчений 07 травня 1939 року Вінницькою обласною державною нотаріальною конторою за реєстр. № 10182, яким ОСОБА_7 придбав 29,9 % права забудови. Також п. 3 даного договору встановлено порядок користування окремими частинами спільного домоволодіння (інв. справа № 2889, арк. 24). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Відповідно до довідки № 3130/01-18 від 30 листопада 2017 року Державного нотаріального архіву Вінницької області спадкову справу на ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявлено /т. 1 а. с. 86, 97/. Між сторонами виник спір щодо порядку користування земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок, який належить сторонам на праві спільної часткової власності. У пунктах 1, 2 частини першої статті 264 ЦПК України зазначено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження. Системне тлумачення частини другої статті 549, частини першої статті 555 ЦК УРСР та абзацу 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що: у ЦК УРСР законодавець, на відміну від ЦК України та існування конструкції «відумерлої спадщини», передбачав автоматичний перехід спадщини за правом спадкоємства до держави. Будь-яких дій щодо прийняття спадщини держава не здійснювала. Держава при існуванні юридичних фактів, визначених пунктами 1-5 частини першої статті 555 ЦК УРСР, завжди приймала спадщину і не могла від неї відмовитися; оскільки держава не мала права відмовитися від прийняття спадщини, то у випадку, коли спадкоємці за законом або за заповітом не прийняли спадщину або відмовилися від спадщини, спадщина вважалася прийнятою державою; з урахуванням того, що в частині першій статті 555 ЦК УРСР закріплювався автоматичний перехід спадщини до держави, та існував строк шість місяців для прийняття спадщини іншими спадкоємцями, то абзац 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України може застосовуватися тільки, якщо спадщина відкрилась після 01 липня 2003 року, проте не була прийнята ніким зі спадкоємців, що мали право спадкування відповідно до норм ЦК УРСР. Тому однорічний строк, який встановлений частиною другою статті 1277 ЦК України та в абзаці 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, може підлягати обчисленню, починаючи не раніше 01 липня 2003 року. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року у справі № 671/22/19 (провадження № 61-9511сво19). Отже, враховуючи те, що у справі відсутні відомості про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відтак спадщина (1/10 частка будинковолодіння) перейшла до держави. Відповідно до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 21 лютого 1956 року № 4/194 за колишніми землекористувачами будинковолодіння була зареєстрована земельна ділянка площею 915 кв. м. Відповідно до довідки КП «ВМБТІ» від 17 серпня 2017 року № 5323 рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 21 лютого 1956 року № 4/194 за будинком АДРЕСА_1 була закріплена земельна ділянка площею 915 м. кв. Згідно додатку № 3/248 до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради народних депутатів № 200 від 04 червня 1987 року житловому будинку з існуючим АДРЕСА_1 був присвоєний № 21 . Крім цього, згідно матеріалів інвентаризаційної справи № 2889 на житловий будинок АДРЕСА_1 присутня інформація про зміну номера : 1959 року - АДРЕСА_3 , 1976 року - АДРЕСА_4 , з 1978 року - АДРЕСА_5 , з 1987 року - АДРЕСА_1 . Згідно з висновком експерта №394 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи, складеного судовим експертом ТОВ «Подільський центр судових експертиз» Данилюком В. О., складеного 21 лютого 2018 року, на розгляд суду запропоновано варіанти встановлення порядку користування земельною ділянкою площею 915,00 кв.м. (постійне користування) домоволодіння АДРЕСА_1 між співвласниками згідно таблиці № 1, 2 дослідницької частини та графічного зображені на схемах в додатку 2, 3 до висновку. Відповідно до варіанту 1 експертом запропоновано встановити порядок користування земельною ділянкою розташованою у АДРЕСА_1 площею 915 кв.м. між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,згідно з яким : ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 користуються земельною ділянкою площею 588 кв.м. пропорційно до розміру часток у спільній частковій власності. ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_4 , користується земельною ділянкою площею 327 кв. м пропорційно до розміру часток у спільній частковій власності. Відповідно до варіанту 2 експертом запропоновано встановити порядок користування земельною ділянкою розташованою у АДРЕСА_1 площею 915 кв.м. між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , згідно з яким: ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 користуються земельною ділянкою площею 640 кв.м. пропорційно до розміру часток у спільній частковій власності. ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_4 користується земельною ділянкою площею 275 кв. м пропорційно до розміру часток у спільній частковій власності. /а. с. 121-145/. Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції задовольняючи позов та встановлюючи порядок користування земельною ділянкою, що запропонований експертом у варіанті 2 (додаток 3) висновку експертизи від 21 лютого 2018 року № 394 ТОВ «Подільський центр судових експертиз», згідно з яким : ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 користуються земельною ділянкою площею 640 кв. м. пропорційно до розміру часток у спільній частковій власності; ОСОБА_2 спільно з Вінницькою міською радою користується земельною ділянкою площею 275 кв. м пропорційно до розміру часток у спільній частковій власності, не врахував ту обставину, що сторони у справі фактично користувалися земельною ділянкою відповідно до варіанту № 1 (додатку № 2) висновку експерта. Колегія суддів вважає, що в даному випадку заслуговують на увагу аргументи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції визначаючи порядок користування земельною ділянкою відповідно до варіанту № 2 висновку експерта не взяв до уваги вже існуючий між сторонами порядок користування земельною ділянкою, а запропонований експертом варіант 1 порядку користування земельною ділянкою також відповідає частці кожного з власників нерухомого майна, розташованого на цій земельній ділянці. Про існуючий між сторонами порядок користування земельною ділянкою свідчить встановлений паркан, який, як зазначає відповідач, було встановлено за спільною згодою та за спільні кошти. Згідно зі статтею 120 ЗК України при переході права власності на будівлю або споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі чи споруди, при переході права власності на будівлю або споруду до громадян, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою на якій розташована будівля чи споруда. Частиною першою статті 88 ЗК України передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Загальні правила вирішення спорів щодо порядку володіння й користування земельною ділянкою застосовуються також у випадку, коли належний особам на праві спільної власності жилий будинок, господарські будівлі та споруди розташовані на земельній ділянці, яка знаходилася в їх користуванні до її приватизації або за договором оренди. При вирішенні спору про встановлення порядку користування земельною ділянкою, визначаючи варіанти користування, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. (див. постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 листопада 2019 року у справі №686/6888/15-ц, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 3 квітня 2019 року у справі № 636/1088/15-ц). Право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, розташованого на цій земельній ділянці, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Однак у будь-якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи (частина п`ята статті 319 ЦК). Відповідно до роз`яснень, що містяться у пунктах 19, 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» виходячи з того, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд відповідно до статті 88 ЗК України бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов`язковою. Це правило стосується тих випадків, коли жилий будинок було поділено в натурі. Таким чином, право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними (Постанова ВС від 03 березня 2021 року у справі № 686/24438/15-ц). Як вбачається з матеріалів цивільної та інвентарної справ, між співвласниками спірного будинковолодіння склався відповідний порядок користування земельною ділянкою та фактичний порядок користування між співвласниками встановлено по внутрішньо-дворовому паркану із металевого профілю та стіні житлового будинку (інформація, щодо якого у матеріалах інвентаризаційної справи відсутня); співвласники здійснюють вхід-вихід на земельну ділянку через окремі хвіртки, також відповідно до фактичного користування на земельну ділянку здійснюється заїзд автотранспорту через окремі ворота. Враховуючи, що позивачем заявлено вимогу про встановлення порядку користування земельною ділянкою, що не є тотожнім з її розділом в натурі, колегія суддів приходить висновку, що незначне відхилення від часток співвласників не порушує прав позивача. У свою чергу, встановлення порядку користування земельною ділянкою за фактичним її користуванням забезпечить «справедливий баланс», оскільки не призведе до додаткових матеріальних витрат сторін. Згідно з пунктом 1-4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Виходячи з наведеного, рішення місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог та встановлення порядку користування земельною ділянкою розташованою у АДРЕСА_1 площею 915 кв.м. між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Вінницькою міською радою, згідно з варіантом 1 висновку судової земельно - технічної експертизи складеного 21 лютого 2018 року експертом ТОВ «Подільський центр судових експертиз» № 394, згідно з яким: ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 користуються земельною ділянкою площею 588 кв. м. з урахуванням фактичного користування, ОСОБА_2 спільно з Вінницькою міською радою, користується земельною ділянкою площею 327 кв. м з урахуванням фактичного користування. Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374, 375, 376, 382, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Сивенюк Олександр Миколайович, задовольнити. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 червня 2021 рокуу даній справі скасувати та ухвалити нове. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Вінницької міської ради про встановлення порядку користування земельною ділянкою, задовольнити частково. Встановити порядок користування земельною ділянкою розташованою у АДРЕСА_1 площею 915 кв.м. між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Вінницькою міською радою, згідно з варіантом 1 висновку судової земельно - технічної експертизи складеного 21 лютого 2018 року експертом ТОВ «Подільський центр судових експертиз» № 394, який є невід`ємною частиною рішення, згідно з яким: ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 користуються земельною ділянкою площею 588 кв. м. з урахуванням фактичного користування, ОСОБА_2 спільно з Вінницькою міською радою, користується земельною ділянкою площею 327 кв. м з урахуванням фактичного користування. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя Л. О. Голота Судді: Т. О. Денишенко В. П. Рибчинський Повний текст постанови складено 15 листопада 2021 року.