Постанова Київський апеляційний суд № 357/1846/14-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №357/1846/14 Головуючий у І інстанції Ярмола О.Я. Провадження №22-ц/824/102/2022 Головуючий у 2 інстанції Голуб С.А. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 січня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Голуб С.А., суддів: Писаної Т.О., Таргоній Д.О., за участі секретаря судового засідання Сакалоша Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 жовтня 2021 року про відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк», про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що 22 квітня 2014 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області прийняв рішення по справі № 357/1846/14-ц, яким стягнув з ОСОБА_1 на користь AT «Креді Агріколь Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 275416,56 грн., судовий збір в сумі 2754,17 грн., всього: 278170,73 грн. На виконання рішення суду було видано виконавчий лист № 6/357/10/15 від 03 березня 2015 року. 23 січня 2015 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області постановив ухвалу, якою видав дублікат виконавчого листа у справі №357/1846/14. Стягувачем, AT «Креді Агріколь Банк» виконавчий лист № 6/357/10/15 від 03 березня 2015 року було пред`явлено на виконання до органу державної виконавчої служби. 18 березня 2015 року міським відділом Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 18 березня 2015 року ВП № 46946970. AT «Креді Агріколь Банк» подав до міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області лист №10451/3938 від 05 грудня 2019 року, яким вимагав повернути виконавчий лист № 6/357/10/15 від 03 березня 2015 року стягувачу. 18 лютого 2020 року міським відділом Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу у ВП № 46946970. 18 лютого 2020 року міським відділом Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області було винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 27817,07 грн. у ВП № 46946970. 18 лютого 2020 року міським відділом Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 18 лютого 2020 року ВП № 61321021 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 27817,07 грн. Підставою для цієї постанови була постанова державного виконавця міськвідділу ДВС про стягнення виконавчого збору у ВП № 46946970. В січні 2020 року AT «Креді Агріколь Банк» виконавчий лист (дублікат) №357/1846/14 від 03 березня 2015 року було пред`явлено приватному виконавцю Говорову П.В., який 02 січня 2020 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 60942219. 02 січня 2020 року приватний виконавець Говоров П.В. виніс постанову про стягнення з боржника ОСОБА_1 основної винагороди в сумі 27817,07 грн. ВП № 60942219. 30 січня 2020 року приватний виконавець Говоров П.В. виніс постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження в розмірі 2778,00 грн. ВП № 60942219. 09 жовтня 2020 року між AT «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 було підписано Договір про внесення змін та доповнень № 1 (про зміну валюти та часткове прощення боргу) та ОСОБА_1 було сплачено на користь АТ «Креді Агріколь Банк» суму в розмірі 94553 грн., а також, сплачено суму судового збору в розмірі 27605,20 грн. Заявник зазначає, що на сьогоднішній день, щодо неї є одночасно два виконавчих провадження щодо стягнення з неї грошових коштів (виконавчого збору та основної винагороди), зобов`язання перед банком були частково припинені та згодом виконані нею повністю, отже є підстави для визнання виконавчих документів по справі № 357/1846/14, такими, що не підлягаю виконанню. На підставі викладеного в заяві, ОСОБА_1 просила суд першої інстанції визнати виконавчі документи, а саме: виконавчий лист №6/357/10/15, виданий 03 березня 2015 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області та виконавчий лист (дублікат) №357/1846/14, виданий 03 березня 2015 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області такими, що не підлягають виконанню. Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 жовтня 2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню відмовлено. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. В доводах апеляційної скарги зазначає, що у даній справі наявні матеріально-правові підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, зокрема сплата боргу та судових витрат згідно з рішенням суду, що свідчить про відсутність у ОСОБА_1 обов`язку у зв`язку з його припиненням та добровільним виконанням . На підставі викладеного в апеляційній скарзі, ОСОБА_1 просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви та визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню. В порядку визначеному ст. 360 ЦПК України на адресу Київського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду. Представник ОСОБА_1 - адвокат Борисенко А.М. в судовому засідання просив апеляційну скаргу задовольнити. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомляли. Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши представника скаржника, доходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення враховуючи наступне. Судом першої інстанції встановлено, що заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2014 року позовні вимоги ПAT «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Креді Агріколь Банк» за кредитним договором в сумі 275416,56 грн., судовий збір в сумі 2754,17 грн., всього 278170,73 грн. (а.с.123-128) На виконання рішення суду, 02 вересня 2014 року на адресу ПАТ «Креді Агріколь Банк» за їх заявою Білоцерківським міськрайонним судом Київської області направлено виконавчий лист (а.с.140). 23 січня 2015 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області задоволено заяву ПАТ «Креді Агріколь банк» про видачу дублікату виконавчого листа ухвалу по справі №357/1846/14-ц (а.с.195). На виконання ухвали суду, 03 березня 2015 року на адресу ПАТ «Креді Агріколь Банк», за їх заявою, Білоцерківським міськрайонним судом Київської області направлено дублікат виконавчого листа (а.с.201). 18 березня 2015 року міським відділом Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 18 березня 2015 року ВП № 46946970 (а.с.209). 05 грудня 2019 року AT «Креді Агріколь Банк» подав до міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області лист яким просив повернути виконавчий лист № 6/357/10/15 стягувачу (а.с.210). 18 лютого 2020 року міським відділом Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП № 46946970 (а.с.211). 18 лютого 2020 року міським відділом міським відділом Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області було винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 27817,07 грн. ВП № 46946970 (а.с.212). 18 лютого 2020 року міським відділом Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 18 лютого 2020 року ВП № 61321021 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 27817,07 грн. (а.с.213) 02 січня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Говоровим П.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 60942219 з примусового виконання виконавчого листа (дубліката) №357/1846/14-ц, виданого 03 березня 2015 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області з примусового виконання рішення суду у даній справі (а.с.214) 02 січня 2020 року приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров П. В. виніс постанову про стягнення з боржника ОСОБА_1 основної винагороди в сумі 27817,07 грн. ВП № 60942219 (а.с.215). 26 листопада 2020 року приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров П. В. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №60942219 у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду. 26 листопада 2020 року приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський О.А. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №63751854 про стягнення з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Київської області основної винагороди в розмірі 27817,07 грн. Відмовляючи в задоволенні заяви про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не вірно обрано спосіб захисту її інтересів та, в даному випадку, відсутні підстави для визнання виконавчих документів таким, що не підлягають виконанню. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з урахуванням наступного. Згідно зі ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Тобто, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом. Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові. Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання. Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання. Матеріально правові підстави свідчать про відсутність у боржника матеріально-правового обов`язку повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду. Статтею 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Порядок примусового виконання рішення суду та алгоритм дій визначається Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затверджена Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02 квітня 2012 року, Порядком виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №643 від 08 вересня 2016 року. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 просить суд визнати виконавчі документи таким, що не підлягають виконанню, а саме: виконавчий лист №6/357/10/15.ю виданий 03 березня 2015 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області та виконавчий лист (дублікат) №357/1846/14, виданий 03 березня 2015 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, примусове виконання яких закінчено у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду, що підтверджується постановою приватного виконавця про закінчення виконавчого провадження (т. 1, а.с. 203), таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що перевірка законності відкриття виконавчих проваджень №6132021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору у розмірі 27817,07 та № 63751854 про стягнення з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Київської області основної винагороди в розмірі 27817,07 грн. не належить до компетенції суду загальної юрисдикції, враховуючи наступне. Згідно із частиною другою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Отже, імперативною нормою закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні. Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06 червня 2018 року у справах № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18) та № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18) та від 28 листопада 2018 року у справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18) та від 10 квітня 2019 року у справі № 766/740/17-ц (провадження № 14-664цс18). Отже, вважаючи дії виконавців такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства ОСОБА_1 слід було звернутися з відповідним позовом в межах строку, визначеного ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» до суду адміністративної юрисдикції. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що у ОСОБА_1 добровільно виконала зобов`язання, то такі доводи оцінюються судом апеляційної інстанції критично, оскільки за загальним правилом, рішення суду виконують після набрання ним законної сили. Особа може виконати рішення суду добровільно з моменту набрання рішенням суду законної сили до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження, а наявність виконавчого провадження №60942219 з примусового виконання рішення суду у даній справі свідчить про факт примусового виконання такого рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладені норми права та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що оскаржувана ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому не підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції з підстав, що зазначені в апеляційній скарзі, таким чином апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 383, 384, 432 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 жовтня 2021 року про відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк», про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню. Повне судове рішення складено 27 січня 2022 року. Суддя-доповідач Судді: